Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №185/14303/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/14303/25

Провадження № 2/185/5542/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Яцишина Анатолія Олександровича, який діє від імені ОСОБА_1 , до Первомайської міської ради Луганської області про визнання права власності на квартиру,

встановив:

У листопаді 2025 року адвокат Яцишин А.О., який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Луганської обласної військової адміністрації про визнання права власності на квартиру.

Позовні вимоги, з урахуванням уточненого позову, обґрунтовані тим, що 23 жовтня 2001 року на підставі нотаріально посвідченого договору дарування позивачка набула у приватну власність квартиру АДРЕСА_1 , яке наразі має назву ОСОБА_2 . З метою внесення відомостей про належне їй нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора Хмельницької міської ради, який своїм рішенням відмовив останній в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з неможливістю встановлення необхідних відомостей щодо раніше зареєстрованого права власності, оскільки архівні матеріали відповідного бюро технічної інвентаризації залишилися на тимчасово окупованій території. Позивач вважала, що зазначені обставини створюють перешкоди в реалізації належного їй права власності, та просила суд визнати за нею право власності на спірну квартиру.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

03 грудня 2025 року Луганська обласна державна адміністрація подала відзив на позовну заяву, в якому позов не визнала та, зокрема, зазначила, що не є належним відповідачем у справі.

11 грудня 2025 року представник позивача подав клопотання про заміну первісного відповідача належним та позовну заяву в новій редакції із зазначенням нового відповідача - Первомайську міську раду Луганської області.

Ухвалою суду від 26 березня 2026 року первісного відповідача — Луганську обласну військову адміністрацію — замінено належним відповідачем — Первомайською міською радою Луганської області, закрито підготовче провадження.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Позивач позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити. Від належного відповідача заяв, клопотань, відзиву чи заперечень щодо позовних вимог до суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23 жовтня 2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір дарування квартири. Відповідно до його змісту ОСОБА_3 передала безоплатно у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Луганської області Михайловським А.Т. та зареєстрований у реєстрі за № 3117. Із договору також вбачається, що квартира розташована на другому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, її загальна площа становить 57,3 кв. м, житлова площа — 29,5 кв. м. Договір містить відомості про предмет дарування, сторони правочину, підставу належності майна дарувальнику та волевиявлення сторін щодо безоплатної передачі квартири у власність обдаровуваної. Відомостей про визнання договору недійсним, його розірвання або припинення набутого за ним права матеріали справи не містять.

Досліджена судом технічна документація на квартиру стосується квартири АДРЕСА_1 та містить зазначення ОСОБА_1 як власника. Суд ураховує, що технічний паспорт сам по собі не є правовстановлювальним документом, проте у сукупності з договором дарування підтверджує індивідуалізацію об`єкта нерухомості.

13 жовтня 2025 року державним реєстратором постановлено рішення № 81310642 про відмову в проведенні реєстраційних дій. Із рішення вбачається, що для отримання інформації щодо раніше проведеної реєстрації державним реєстратором направлявся запит до Луганської обласної військової адміністрації. У відповіді від 10 жовтня 2025 року № 3/01.01-22-5345 повідомлено, що до 01 січня 2013 року державну реєстрацію прав на об`єкти нерухомості в місті Первомайську здійснювало відповідне бюро технічної інвентаризації, архівні матеріали якого залишилися на тимчасово окупованій території.

Суд розмежовує відсутність можливості здійснити державну реєстрацію права власності та відсутність самого права власності.

Відповідно інформаційній довідці № 497774989 від 12 жовтня 2026 року за параметрами пошуку щодо квартири АДРЕСА_1 відомості про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Також відсутні відомості у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек.

Відсутність запису в діючому наразі державному реєстрі сама по собі не підтверджує відсутності права, набутого до запровадження відповідного реєстру. Вирішальним є встановлення законної підстави набуття права та дотримання законодавства, чинного на момент його виникнення.

Згідно висновку про вартість майна № 041125 від 04 листопада 2025 року ринкова вартість вказаної вище квартири визначена у сумі 298755,00 грн.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а одним зі способів захисту є визнання права.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки договір дарування укладено 23 жовтня 2001 року, правомірність набуття права власності оцінюється також з урахуванням законодавства, чинного на час його укладення.

За статтею 243 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність.

Відповідно до законодавства про державну реєстрацію речових прав права на нерухоме майно, які виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за умов, визначених законом, зокрема якщо їх реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення таких прав.

Оцінивши договір дарування від 23 жовтня 2001 року, технічну документацію, рішення державного реєстратора, відомості державних реєстрів та інші докази у взаємному зв`язку, суд доходить висновку, що позивач документально підтвердила набуття права власності на спірну квартиру.

Неможливість отримання архівних матеріалів бюро технічної інвентаризації через тимчасову окупацію території та відмова у проведенні державної реєстрації створюють для позивача перешкоди в належному оформленні й реалізації набутого права.

При цьому суд не розцінює неподання належним відповідачем відзиву та його неявку як визнання позову. Висновок про обґрунтованість вимог ґрунтується на досліджених письмових доказах.

За таких обставин право власності позивача підлягає судовому захисту шляхом його визнання.

Щодо судових витрат суд виходить із положень статті 141 ЦПК України.

Оскільки ціна позову становить 298755,00 грн, то один відсоток ціни позову - 2987,55 грн, а з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подання процесуального документа в електронній формі - 2390,04 грн.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір у належному до сплати розмірі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 15, 16, 328, 392 ЦК України, статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 247, 263–265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов адвоката Яцишина Анатолія Олександровича, який діє від імені ОСОБА_1 , до Первомайської міської ради Луганської області про визнання права власності на квартиру.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , набуту на підставі договору дарування від 23 жовтня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Луганської області Михайловським А.Т., зареєстрованого в реєстрі за № 3117.

Стягнути з Первомайської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2390,04 (дві тисячі триста дев`яносто 04 копійки) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Первомайська міська рада Луганської області, РНОКПП 26262499, вул.Макушкіна, будинок 1А, місто Первомайськ, Луганська обл. обл.,

Суддя М. М. Перекопський