Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №185/8756/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8756/26

Провадження № 2/185/8348/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 жовтня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Довгопол А.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності на окреме домоволодіння,

В С Т А Н О В И В

У травні 2026 року до суду звернулися ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з позовною заявою, в якій просять суд визнати право власності, виділивши їм в натурі, як окремий об`єкт нерухомого майна 18/25 частин із житлового будинку по АДРЕСА_1 , з господарчими будівлями та спорудами; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , та визнати право спільної часткової власності за ОСОБА_2 в розмірі 1/3 частини, за ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини, за ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування заявленого позову позивачі посилаються на те, що їм на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 13 серпня 2008 року державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Тімченко О.М., належить по 18/75 частин будинку АДРЕСА_1 , та відповідачу ОСОБА_5 належить 7/25 частин зазначеного будинку, але попередній власник зазначеної частки будинку ( ОСОБА_6 ) вже зареєстрував свою частку як окремий житловий будинок під АДРЕСА_1 , та продав відповідача ОСОБА_5 свою частку як окремий об`єкт нерухомого майна, як окрему інвентарну одиницю, з окремою адресою.

За позивачами залишилися частки в розмірі 18/75 за кожним, зазначеного будинку, яка є фактично окремим житловим будинком, що підтверджується технічними паспортами сторін.

Рішенням Павлоградської міської ради № 1419 від 12.11.2008 року, було дозволено розподіл домоволодінь їх власникам, та присвоєнням нових адрес.

У зв`язку з тим, що було проведено виділ 7/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , ця частина набула статусу окремого житлового будинку з окремою поштовою адресою АДРЕСА_1 , та зареєстрована в державному реєстрі як окреме домоволодіння з відкриттям розділу як на новостворений об`єкт нерухомого майна.

Частина будинку яка належить позивачам має окремий вхід, окремий в`їзд до двору, окрему дворову територію, та господарські споруди, які позначені в технічному паспорті, фактично представляє собою окремий житловий будинок.

На даний час завершити поділ в інший спосіб не можливо, у зв`язку з тим, що відповідач має окремий будинок і фактично не є співвласником. В інший спосіб позивачі не мають можливості зареєструвати свою частину будинку як окремий будинок, не можуть повноцінно розпоряджатися своєю частиною будинку, не можуть без погодження з відповідачем продати частину будинку, прописати до себе родичів. Чим самим порушуються їх права як власників.

Ухвалою Павлоградськогоміськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2026 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Кравченко Є.М. підтримав позовні вимоги повністю, посилаючись на підстави зазначені у позові.

Відповідач, у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачам на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 13 серпня 2008 року державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Тімченко О.М., належить по 18/25 частин будинку АДРЕСА_1 , по 18/75 ч. кожному, у складі: в житловому будинку під літ. Б-1 наступні приміщення: 1-1 передня 4,2 кв.м., 1-2 кухня 13,8 кв.м., 1-3 житлова кімната 13,8 кв.м., 1-4 житлова кімната 7,1 кв.м., 1-5 вітальня 10,4 кв.м., 1-6 житлова кімната 11,5 кв.м., 1-7 комора 2,8 кв.м., 1-8 санвузол 3,8 кв.м., пдБ1 – підвал, б2 – прибудова, У1 – сарай, пдУ1 – підвал, Ф1 - літній душ, Ф2 – вбиральня, Х1 – літня кухня, Ц1 – навіс, Ч1 – навіс, Ш1 – навіс, 1 – свердловина, 2 – вигрібна яма, 3 – вигрібна яма, 4 – хвіртка, ворота 5 – паркан.

Відповідачу ОСОБА_5 належить інша частина спірного будинку на підставі договору купівлі-продажу, яка зареєстрована як окремий об`єкт нерухомого майна під АДРЕСА_1 .

Частини будинку є самостійними ізольованими, обладнаними окремими виходами, мають окремі підводи засобів комунікацій (водопостачання, опалення, електроенергія).

Відповідно до ч. 1ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом (ч. 2 ст. 318 ЦК України).

Частиною 1 статті 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленомустаттею 36 цього Кодексу.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26ЦК Україниз урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом.

Згідно статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділу натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Таким чином, виділ у натурі частки із майна, що є об`єктом спільної часткової власності, може мати місце лише у випадку, якщочастка, яка підлягає виділу, після цього не втратить своїх властивостей і основного призначення.

Постановою Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі№ 6-1443цс16 визначено, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

Відповідно до вимог статті 365ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка єнезначною іне може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе виділити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в натурі та визнати право власності на 18/25 частин із житлового будинку АДРЕСА_1 , з господарчими будівлями та спорудами, припинивши право особи на частку у спільному майні

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.76,81,263 - 264,265,274,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності на окреме домоволодіння - задовольнити.

Виділити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в натурі та визнати право власності як окремий об`єкт нерухомого майна 18/25 частин із житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з господарчими будівлями та спорудами, у складі: в житловому будинку під літ. Б-1 наступні приміщення: 1-1 передня 4,2 кв.м., 1-2 кухня 13,8 кв.м., 1-3 житлова кімната 13,8 кв.м., 1-4 житлова кімната 7,1 кв.м., 1-5 вітальня 10,4 кв.м., 1-6 житлова кімната 11,5 кв.м., 1-7 комора 2,8 кв.м., 1-8 санвузол 3,8 кв.м., пдБ1 – підвал, б2 – прибудова, У1 – сарай, пдУ1 – підвал, Ф1 - літній душ, Ф2 – вбиральня, Х1 – літня кухня, Ц1 – навіс, Ч1 – навіс, Ш1 – навіс, 1 – свердловина, 2 – вигрібна яма, 3 – вигрібна яма, 4 – хвіртка, ворота 5 – паркан.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати право спільної часткової власності за ОСОБА_2 в розмірі 1/3 частини, за ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини, за ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у складі: житловий будинок під літ. Б-1 наступні приміщення: 1-1 передня 4,2 кв.м., 1-2 кухня 13,8 кв.м., 1-3 житлова кімната 13,8 кв.м., 1-4 житлова кімната 7,1 кв.м., 1-5 вітальня 10,4 кв.м., 1-6 житлова кімната 11,5 кв.м., 1-7 комора 2,8 кв.м., 1-8 санвузол 3,8 кв.м., пдБ1 – підвал, б2 – прибудова, У1 – сарай, пдУ1 – підвал, Ф1 - літній душ, Ф2 – вбиральня, Х1 – літня кухня, Ц1 – навіс, Ч1 – навіс, Ш1 – навіс, 1 – свердловина, 2 – вигрібна яма, 3 – вигрібна яма, 4 – хвіртка, ворота 5 – паркан.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: В. О. Головін