Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №203/6897/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/6897/25

Провадження № 2/0203/441/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в залі суду в місті Дніпрі у складі:

головуючого судді – Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання – Кочевської В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

25.09.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Шерекіної Анни Олександрівни до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі – ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (далі – приватний нотаріус, третя особа-1), приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна (далі – приватний виконавець, третя особа-2), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів, в якій позивач просить суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №104241 від 20.11.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 42254696) заборгованості у розмірі 58600,00 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 42254696) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 18426,14 грн.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що на початку вересня 2025 року позивачу стало відомо про те, що 07.07.2021 року відносно неї приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. було відкрито виконавче провадження №66003248, на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. за №104241, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 58600,00 грн. Крім того, в рамках виконавчого провадження ВП №66003248 приватним виконавцем були прийняті наступні постанови: від 07.07.2021 року про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 5860,00 грн; від 07.07.2021 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 500,00 грн; від 15.07.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на користь стягувача; від 01.09.2025 року про арешт коштів боржника. Представник позивача пояснила, що станом на 19.09.2025 року приватним виконавцем в межах ВП №66003248 з доходів боржника було стягнуто коштів на загальну суму 18426,14 грн, що в свою чергу, є незаконним, оскільки в неї відсутні будь-які договірні відносини з ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС». Суму заборгованості, яку стягнуто з позивача на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса, позивач вважає незаконною та безпідставною.

Також представник позивача наголосила на тому, що будь-яких листів чи повідомлень від ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та/або приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. позивач не отримувала. Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів наявної у позивача заборгованості, невиконаних або порушених зобов`язань за укладеною з цим товариством чи іншою особою угодою, зокрема, виписки по рахунку, інших бухгалтерських документів, як і не надано розрахунку, заборгованості, із зазначенням періоду виникнення заборгованості та суми такої. Також представник позивача вважає, що відповідачем не доведена наявність між сторонами договору, як і не доведено правонаступництва за кредитними зобов`язаннями між позивачем та іншою банківською чи фінансовою установою, та, відповідно, і наявність зобов`язань позивача перед відповідачем, в тому числі за нотаріально посвідченою угодою. У зв`язку з цим, відсутні підстави вважати безспірною стягнуту за виконавчим написом нотаріуса заборгованість.

Окремо представник позивача повідомила, що позивач змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » після укладення шлюбу 29.04.2022 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб та актовим записом про шлюб з системи «Дія». Ім`я « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 » позивач ніколи не змінювала, а за паспортними документами позивач є ОСОБА_7 . Отже, кредитний договір та спірний виконавчий напис мають недостовірні дані та складені на іншу особу, що також є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, представник позивача вказала, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Представник позивача, посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України, судову практику ВС, пояснила, що одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів). Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулось повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України, у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно (постанова ВС України від 08.09.2021 року у справі №201/6498/20).

З огляду на вищевикладене, з метою захисту своїх прав, позивач звернулась до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів у загальному розмірі 18426,14 грн.

05.11.2025 року в системі «Електронний суд» від представника відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» – керівника товариства Тимошенка О.О. на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача по суті спору, в яких сторона відповідача просить суд врахувати їх під час розгляду справи та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС».

За змістом додаткових пояснень представник відповідача пояснив, що позивач не надала будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного списання грошових коштів та такі до матеріалів справи не долучено. За твердженнями представника відповідача, належним доказом списання коштів можуть бути банківські виписки з рахунку позивача, що підтверджують проведення відповідних банківських операцій. Оскільки таких документів позивачем не надано, твердження позивача про стягнення грошових коштів є голослівними і не підтверджені належними доказами.

07.11.2025 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,-1 – приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

18.11.2025 року в системі «Електронний суд» від представника позивача – адвоката Шерекіної А.О. надійшли заперечення на пояснення відповідача, в яких сторона позивача зазначила, що позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі, та просила суд долучити до матеріалів справи докази списання з карткового рахунку ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 21133352, грошових коштів на часткове стягнення за ВП №66003248, а саме: квитанції №3Р7В-7728-ХКВ5-29ТЗ від 03.09.2025 року на суму 15370,26 грн, та №5ЕВА-53В8-АЕТ0-928К від 03.09.2025 року на суму 283,56 грн; скріншот із застосунку «МоноБанк» ОСОБА_1 від 03.09.2025 року на суму 1651,62 грн.

За змістом письмових заперечень представник позивача зазначила, що по-перше, сторона відповідача у найменуванні сторони та представника допустила помилку, зазначивши ОСОБА_1 як «відповідача», а її представника як «представника відповідача», що свідчить про недостовірність та помилковість в зазначенні даних, що також відображається у спірному кредитному договорі, на підставі якого вчинено оспорюваний виконавчий напис нотаріуса. По-друге, представник позивача вказала, що сторона відповідача заперечує та не визнає позов в частині стягнення грошових коштів на підставі виконавчого напису нотаріуса, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження їх фактичного списання. Тобто, фактично визнаючи позов в частині вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. По-третє, представник позивача пояснила, що до позову було долучено копію листа приватного виконавця Сидорук Л.В. №125292 від 19.09.2025 року, в якому зазначено, що станом на 19.09.2025 року приватним нотаріусом в межах виконавчого провадження №66003248 з доходів боржника було стягнуто коштів на загальну суму 18426,14 грн, з яких: 999,22 грн – в рахунок сплати витрат виконавчого провадження; 1584,26 грн – в рахунок сплати основної винагороди приватного виконавця; 15842,66 грн – в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадженням та перераховано на рахунок стягувача ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».

Крім того, представник позивача надала для долучення до матеріалів справи квитанції №3Р7В-7728-ХКВ5-29ТЗ від 03.09.2025 року та №5ЕВА-53В8-АЕТ0-928К від 03.09.2025 року, скріншот із застосунку «МоноБанк» ОСОБА_1 , в яких зазначено призначення платежу: часткове стягнення; за ВП №66003248; з виконання виконавчого документу; виконавчий напис; №104241; виданий 20.11.2020 року; документ видав; приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович.

Отже, сторона позивача вважає, що сторона відповідача фактично частково визнала позовні вимоги, а свої заперечення проти іншої частини позовних вимог не спростувала жодними належними та достатніми доказами. У свою чергу, стороною позивача надано достатньо належних, достовірних доказів, в обґрунтування кожної своєї вимоги.

26.01.2026 року та 27.04.2026 року в системі «Електронний суд» представник позивача подала до суду письмові заяви про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, а також врахувати заперечення позивача на пояснення відповідача, додані докази списання грошових коштів з рахунку позивача в АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ: 21133352).

Третя особа-1 не подала до суду пояснення по суті спору.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 30.09.2025 року було відкрито провадження в цивільній справі №203/6897/25 та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Житомирського обласного державного нотаріального архіву (місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. М. Сціборського, 6А) належним чином завірені копії документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис №104241 від 20.11.21 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.

Ухвалою суду від 30.09.2025 року було задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Шерекіної Анни Олександрівни (адреса місцезнаходження: 49102, м. Дніпро, вул. Ближня, 29/23) про забезпечення позову в цивільній справі №203/6897/25 за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (місцезнаходження: 02094, місто Київ, б. Верховної Ради, будинок, 34, офіс 511, код ЄДРПОУ 42254696), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (місцезнаходження: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35), приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна (місцезнаходження: 49083, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, оф. 5), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно отриманих коштів, та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 20.11.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №104241, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості в розмірі 58600,00 грн, в межах виконавчого провадження №66003248, відкритого державним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною 07.07.2021 року.

Вказана ухвала суду набрала законної сили станом на 30.09.2025 року.

11.11.2025 року та 06.02.2026 року на адресу суду на виконання ухвали суду від 30.09.2025 року від Житомирського обласного державного нотаріального архіву надійшли копії документів, на підставі яких було вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №104241 від 20.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_3 боргу на користь ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС».

У судове засідання 27.04.2026 року учасники справи не з`явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи належним чином.

Від представника позивача, третьої особи-2 на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. Інші учасники справи причини неявки до суду не повідомили, не подавали до суду будь-яких заяв чи клопотань щодо участі у судових засіданнях.

Суд на підставі положень ст. ст. 128, 211, 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянув справу за відсутності учасників справи за наявними в матеріалах справи письмовими доказами та без фіксування судового процесу технічними засобами.

Під час судового розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, що містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 02.06.2020 року у м. Києві між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (Товариство) та ОСОБА_8 (позичальник) був укладений договір №827976609 про те, що Товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. договору (п. 1.1. договору).

Кредит надається (договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (п. 1.2. договору).

На період строку, визначеного п. 1.2. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,53 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п. 1.3. договору).

У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2. договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення) (п. 1.4. договору).

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом, вказаним в п. 1.2. договору, виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший, ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. договору (п. 1.5. договору).

Позичальник зобов`язаний повернути Товариству кредит, нараховані проценти, згідно з п. 1.3. договору, не пізніше строку, вказаного в п. 1.2. договору (п. 1.6. договору).

Розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно із строком, передбаченим п. 1.2. договору, зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору (Додаток №1 до договору) (п. 1.7. договору).

20.11.2020 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» Тимошенко О.О. звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. із заявою за вих. №9352693 про вчинення виконавчого напису; додатки, вказані в заяві: кредитний договір №827976609 від 02.06.2020 року; копії реєстру поштових відправлень рекомендованих листів; розрахунок суми заборгованості; копія виписки з ЄДР щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС».

20.11.2020 року у місті Житомир, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №104241, про звернення стягнення: з громадянки України, якою є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , яка є боржником за кредитним договором №827976609 від 02.06.2020 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога», ідентифікаційний код юридичної особи: 38569246, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №28/1118-01 від 28.11.2018 року, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», ідентифікаційний код юридичної особи: 39700642, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №05/0820-01 від 05.08.2020 року, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», ідентифікаційний код юридичної особи: 42254696, – стягувач, заборгованість за кредитним договором №827976609 від 02.06.2020 року. Строк платежу за кредитним договором №827976609 від 02.06.2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Сума заборгованості складає 57400,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 20000,00 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 37400,00 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріуса нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача в розмірі 1200,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню, – 58600,00 грн; боржник – ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 ; стягувач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42254696.

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», зокрема, містяться відомості щодо укладеного кредитного договору №827976609 від 06.06.2020 року, сума кредиту 5000,00 грн, строк кредитування: 30 (тридцять) днів, процентна ставка: 1,70% в день. Даний кредит відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», ідентифікаційний код юридичної особи: 39700642, на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Відповідно до Виписки з особового рахунку за кредитним договором №827976609 стосовно ОСОБА_3 , сформованої директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» Тимошенком О.О., за період з 04.11.2020 року по 04.11.2020 року заборгованість ОСОБА_3 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» за кредитним договором №827976609 від 02.06.2020 року станом на 04.11.2020 року (включно) складає 57400,00 грн.

06.11.2021 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» Тимошенко О.О. звернувся до приватного виконавця Сидорук Л.В. із заявою про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Гораєм О.С., за №104241 від 20.11.2020 року.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 07.07.2021 року, ВП №66003248, було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №104241, виданого 20.11.2020 року, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42254696, стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 5860,00 грн.

Згідно з Інформацією про виконавче провадження від 23.09.2025 року, ВП №66003248, приватний виконавець Сидорук Л.В. 01.09.2025 року постановою про зміну назви сторони виконавчого провадження вніс зміни у прізвище боржника, боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідно до відомостей із застосунку «Дія» та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 01.09.2025 року №00053361946, актовий запис про шлюб №524, внесено інформацію про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідно до листа приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 19.09.2025 року за №125292, складеного на адресу Шерекіної А.О., приватний виконавець, зокрема, вказав, що станом на 19.09.2025 року в межах виконавчого провадження, ВП №66003248, з доходів боржника стягнуто кошти на загальну суму 18426,14 грн. Згідно з розподілом, здійсненим приватним виконавцем, на суму 18426,14 грн, з даних коштів перераховано: 999,22 грн – в рахунок сплати витрат виконавчого провадження; 1584,26 грн – в рахунок сплати основної винагороди приватного виконавця; 15842,66 грн – в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадженням (та перераховано на рахунок стягувача ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС»).

На підтвердження факту списання з карткового рахунку позивача – ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 21133352, грошових коштів на часткове стягнення за ВП №66003248, позивач надала суду: квитанцію №3Р7В-7728-ХКВ5-29ТЗ від 03.09.2025 року на суму 15370,26 грн, одержувач: приватний виконавець Сидорук Л.В., з призначенням платежу: часткове стягнення; за ВП №66003248; з виконання виконавчого документу; виконавчий напис; №104241; виданий 20.11.2020 року; документ видав; приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, залишок до сплати 49589,74 грн; квитанцію №5ЕВА-53В8-АЕТ0-928К від 03.09.2025 року на суму 283,56 грн, одержувач: приватний виконавець Сидорук Л.В., з призначенням платежу: часткове стягнення; за ВП №66003248; з виконання виконавчого документу; виконавчий напис; №104241; виданий 20.11.2020 року; документ видав; приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, залишок до сплати 64676,44 грн; скріншот із застосунку «МоноБанк» ОСОБА_1 від 03.09.2025 року на суму 1651,62 грн, з призначенням платежу: часткове стягнення; за ВП №66003248; з виконання виконавчого документу; виконавчий напис; №104241; виданий 20.11.2020 року; документ видав; приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, залишок до сплати 63308,38 грн.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів у загальному розмірі 18426,14 грн.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За загальними положеннями, визначеним статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу кожна особа має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес особи в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до положень статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 87 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року №3425-ХІІ (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 (далі – Порядок, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (далі – Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.05.2020 року, справа №320/7932/16-ц, Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц, у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17, у подібних правовідносинах, а також Верховного Суду України, викладеною в постанові від 05.07.2017 року, справа №6-887цс17, вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», що для нотаріуса підтверджується формальними ознаками: наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року, справа №310/9293/15-ц, зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 ЦК України).

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави – це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Це узгоджується із практикою Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення органу влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17, від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, пункт 39, від 15 жовтня 2019 року у справі №911/3749/17, пункт 6.27, від 22 січня 2020 року у справі №910/1809/18, пункт 35, від 1 лютого 2020 року у справі №922/614/19, пункт 52, від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц, пункт 109).

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів). Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулось повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України, у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно (постанова ВС України від 08.09.2021 року у справі №201/6498/20).

За змістом глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних, – так би мовити, приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях, тоді як для кондикційних зобов`язань вина не має значення, бо суттєвим є неправомірність набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки те майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість останнього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17, пункти 45-46). Інакше кажучи, у деліктних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно, а інша його не набуває, тоді як у кондикційних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно унаслідок того, що інша сторона його набуває, зокрема утримує в себе.

Також за правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц та від 4 червня 2019 року у справі №916/3156/17).

Відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 5, 6 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Частинами 1, 2, 3 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і в заємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі дока зам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що відповідач не довів суду того факту, що на момент вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису позивач мала безспірну кредитну заборгованість саме такого розміру, який зазначений у виконавчому написі станом на час його вчинення. З-поміж іншого, відповідачем не доведено і того, що під час вчинення виконавчого напису нотаріус отримував від позивача як боржника первинні документи щодо погашення кредиту (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

При цьому відповідачем не було доведено факту направлення на адресу позивача та отримання нею вимоги відповідача про сплату наявної кредитної заборгованості, надання її нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Отже, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів суду безспірність розміру кредитної заборгованості, зазначеної нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі. Крім того, виконавчий напис вчинений на кредитному договорі, який не є нотаріально посвідченим. Своєю чергою, позивач звернулась до суду після вчинення виконавчого напису нотаріуса та заперечує безспірність позовних вимог. Це є достатньою правовою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Таким чином, позовна вимога про визнання таким, що не підлягає виконанню оспорюваного виконавчого напису є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

З приводу позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у загальному розмірі 18426,14 грн, суд зазначає таке.

Так, на підтвердження факту списання з карткового рахунку позивача – ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 21133352, грошових коштів на часткове стягнення за ВП №66003248, позивач надала суду: квитанцію №3Р7В-7728-ХКВ5-29ТЗ від 03.09.2025 року на суму 15370,26 грн, квитанцію №5ЕВА-53В8-АЕТ0-928К від 03.09.2025 року на суму 283,56 грн, скріншот із застосунку «МоноБанк» ОСОБА_1 від 03.09.2025 року на суму 1651,62 грн, на загальну суму 17305,44 грн, та лист приватного виконавця від 19.09.2025 року про стягнення з доходів позивача (боржника) коштів на загальну суму 18426,14 грн, з яких: 999,22 грн – в рахунок сплати витрат виконавчого провадження; 1584,26 грн – в рахунок сплати основної винагороди приватного виконавця; 15842,66 грн – в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадженням (та перераховано на рахунок стягувача ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС»).

Суд, вирішуючи заявлену позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у загальному розмірі 18426,14 грн, враховує те, що відповідач – ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» як стягувач у виконавчому провадженні є набувачем грошових коштів у розмірі 15842,66 грн, які були перераховані на його рахунок, та вважаються безпідставно отриманими, з огляду на визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Це підтверджується листом приватного виконавця від 19.09.2025 року та квитанціями про списання грошових коштів з карткового рахунку позивача. Однак, в іншій частині грошові кошти у розмірі 999,22 грн та 1584,26 грн були перераховані в рамках виконавчого провадження, ВП №66003248, в рахунок сплати витрат виконавчого провадження та в рахунок сплати основної винагороди приватного виконавця, одержувачем та набувачем яких відповідач не є, та такі не вважаються безпідставно отриманими грошовими коштами у спірних відносинах, у розумінні положень статті 1212 ЦК України.

Тому суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача та користь позивача безпідставно отриманих коштів, а саме у розмірі 15842,66 грн, у задоволенні іншої частини цієї позовної вимоги щодо стягнення з відповідача та користь позивача грошових коштів у розмірі 999,22 грн та 1584,26 грн, відповідно, слід відмовити, з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.

З приводу вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1, частини 2, пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного вище, та того, що позов задоволений частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 2082,76 грн, та судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 грн, у загальному розмірі 2688,36 грн.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів, підлягають частковому задоволенню, а саме слід визнати виконавчий напис від 20.11.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №104241, про стягнення з ОСОБА_11 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у загальному розмірі 58600,00 грн (п`ятдесят вісім тисяч шістсот гривень 00 копійок), за кредитним договором №827976609 від 02.06.2020 року, – таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 15842,66 грн.

При цьому, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2082,76 грн, та судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 грн, у загальному розмірі 2688,36 грн.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів – задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис від 20.11.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №104241, про стягнення з ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (адреса місцезнаходження: 02094, місто Київ, б. Верховної Ради, будинок №34, офіс №511; код ЄДРПОУ: 42254696) заборгованості у загальному розмірі 58600,00 грн (п`ятдесят вісім тисяч шістсот гривень 00 копійок), за кредитним договором №827976609 від 02.06.2020 року, – таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (адреса місцезнаходження: 02094, місто Київ, б. Верховної Ради, будинок №34, офіс №511; код ЄДРПОУ: 42254696) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 15842,66 грн (п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок дві гривні 66 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (адреса місцезнаходження: 02094, місто Київ, б. Верховної Ради, будинок №34, офіс №511; код ЄДРПОУ: 42254696) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2082,76 грн, та судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 грн, у загальному розмірі 2688,36 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 36 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.М. Ханієва