Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №202/1877/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/1877/26

Провадження № 2/202/3181/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра

у складі судді Мариніна О.В.

за участі секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 202/1877/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Авдіївської міської ради, Авдіївська міська військово-цивільна адміністрація Покровського району Донецької області, зацікавлена особа – Департамент адміністративних послуг та довільних процедур Дніпропетровської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,7 кв. м, житловою площею 30,1 кв. м, яка належить йому на підставі свідоцтва про право власності від 06.09.2001 № 232. Зазначає, що квартиру передано йому у власність в порядку приватизації виконавчим комітетом Авдіївської міської ради. Свідоцтво про право власності зареєстроване у Бюро технічної інвентаризації м. Донецька. Для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він звернувся за довідкою БТІ, проте Авдіївська міська військова адміністрація листом від 26.08.2025 № 2230/01-21 повідомила, що архівні справи БТІ зберігалися у м. Ясинувата, яке розташоване на тимчасово окупованій території, тому отримати інформацію неможливо. Рішенням державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 29.01.2026 № 83073027 у проведенні реєстраційних дій відмовлено, оскільки подані документи не дозволяють встановити набуття права власності, а підтвердити реєстрацію до 01.01.2013 неможливо. Позивач вважає, що через збройну агресію Російської Федерації проти України він позбавлений можливості реалізувати право власника, а тому просить захистити його право в судовому порядку на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України.

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, у якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відзив на позов не надходив, представник Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області надав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Свідоцтвом про право власності на житло від 06.09.2001 № 232, виданим виконавчим комітетом Авдіївської міської ради Донецької області на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 45,7 кв. м, визнано власністю ОСОБА_1 .

Свідоцтво зареєстроване в Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, про що є реєстраційний напис (реєстрова книга № 40, реєстровий номер 4894 від 21.09.2001).

За технічним паспортом від 06.09.2001 загальна площа квартири становить 45,70 кв. м, житлова — 30,10 кв. м, допоміжна — 15,60 кв. м. Розрахунок площі, що безоплатно приватизується, містить одного мешканця — позивача.

За довідкою від 23.02.2026 № 201-20260223-0011237809 оціночна вартість квартири становить 116 430,81 грн.

Листом від 26.08.2025 № 2230/01-21 Авдіївська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області повідомила, що державну реєстрацію прав на нерухоме майно в м. Авдіївка до 01.01.2013 здійснювали комунальні підприємства БТІ м. Донецька та м. Ясинувата, архівні справи на паперових носіях до квітня 2014 року зберігалися в БТІ м. Ясинувата, а відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р ця територія є тимчасово окупованою, тому отримати від БТІ інформацію про зареєстровані до 01.01.2013 права на квартиру неможливо.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 29.01.2026 № 83073027 у проведенні реєстраційних дій за заявою позивача відмовлено на підставі ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки реєстратор не мав можливості підтвердити в установленому порядку проведену до 01.01.2013 державну реєстрацію права власності.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою (довідка від 13.08.2025 № 1201-5003767041), зареєстрований за адресою спірної квартири.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України; ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Такий позов є способом захисту за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права, зокрема коли дублікат правовстановлюючого документа отримати неможливо.

З наданих позивачем доказів, судом встановлено, що позивач набув право власності на квартиру в порядку приватизації до 01.01.2013 і що це право було зареєстроване органом, який на той час здійснював таку реєстрацію.

Відомості про реєстрацію зберігалися в архіві БТІ, який перебуває на тимчасово окупованій території. Вказане унеможливлює отримання витягу чи довідки БТІ й дублікатів документів, а отже, і державну реєстрацію права в ДРРП в адміністративному порядку, що підтверджено відмовою державного реєстратора.

Позивач не має іншого способу підтвердити та реалізувати своє право власності, ніж звернення до суду.

Неможливість реалізувати право власності через обставини, що не залежать від волі власника, порушує його право, гарантоване ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи викладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, доведений належними й допустимими доказами та підлягає задоволенню шляхом визнання за позивачем права власності на квартиру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,7 кв. м, житловою площею 30,10 кв. м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Суддя О. В. Маринін