Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №680/445/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 680/445/26

Провадження № 33/820/759/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.

за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

захисника Савченка В.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференціїапеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Савченка В`ячеслава Анатолійовича на постанову судді Новоушицького районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді, 02 червня 2026 року об 11 годині 55 хвилин, по трасі Т-23-15 «Нова Ушиця - Солобківці» 69 км, ОСОБА_1 керував автомобілем Nisan X-Trail, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» ПДР. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу «DragerAlcotest» 7510 ARMF-0328. Тест № 1052 від 02 червня 2026 року, результат 0,52 о/оо алкоголю, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді Новоушицькогорайонного суду Хмельницької області від 02 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із рішенням судді, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Новоушицькогорайонного суду Хмельницької області від 02 вересня 2026 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не звернув уваги на порушенням порядку огляду водія на стан алкогольного сп?яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений зпорушенням вимог чинного законодавства та є недійсним.

Так, працівники поліції перед тим, як пропонувати огляд на встановлення стану алкогольного сп?яніння, не повідомили ОСОБА_1 про наявність в останнього конкретних ознак сп?яніння, згідно з ознаками такого стану, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що він перебуває у стані сп?яніння.

Ознаки сп?яніння не повідомлялися в усному порядку, а ті, що зазначені у письмових матеріалах, не відповідають реальним обставинам справи, є надуманими та являють собою ні що інше, як вигадку поліцейських.

Таким чином, працівниками поліції не доведено факту наявності у ОСОБА_1 ознак сп?яніння, а як наслідок і порушення працівниками поліції порядку огляду водія на стан алкогольного сп?яніння.

Суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність доказів перебування в стані алкогольного сп?яніння.

Відповідно до Настанови з експлуатації DragerAlcotest 7510 границі допустимої похибки під час експлуатування у робочих умовах навколишнього середовища від мінус 10°C до +40°C складають: для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: 0,06 % (проміле) у діапазоні від 0 до 0,8 % (проміле).

Статтею 5 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, визначено рівень алкоголю в крові не повинен перевищувати 0.5 грама чистого алкоголю на літр крові або 0.25 мг на літр повітря що видихається.

Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп?яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.

Таким чином, результат огляду на стан алкогольного сп? янінняОСОБА_1 за допомогою приладу Drager 7510, який складав 0.52 проміле, можна вважати, як похибкою Drager 7510 і результат знаходився в межах похибки та складав від 0,46 проміле, що відповідно до міжнародного законодавства не встановлює перебування у стані алкогольного сп?яніння.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що огляд ОСОБА_1 проведений не уповноваженою особою.

Поліцейським у відношенні діючого військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 на час складання протоколу і на даний час перебуває на військовій службі у лавах ЗСУ та є учасником бойових дій. Як установлено та підтверджується усіма матеріалами справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , є діючим військовослужбовцем, тобто виконує обов?язки військової служби, і проведення його огляду ініційовано не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних СилахУкраїни або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.

Позиції учасників судового провадження

У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, поважних причин неявки не повідомив, що відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

У судовому засіданні захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.А. підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді Новоушицького районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 , з наведених в апеляційній скарзі підстав.

Сторона захисту подавала клопотання про залучення прокурора до судового розгляду.

Керівництво Хмельницької обласної прокуратури було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, прокурор у судове засідання не з`явився, що відповідно до вимог ст.250, частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, оскільки участь прокурора у розгляді справ цієї категорії не є обов`язковою, а є правом прокурора, згідно вимог статей 7, 250 КУпАП.

Заслухавши захисника Савченка В.А., перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.А. оскаржує доведеність перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, з підстав порушення працівниками поліції порядку огляду водія на стан сп`яніння.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У ході апеляційного розгляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Новоушицькогорайонного суду Хмельницької області від 02 вересня 2026 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею суду першої інстанції розглянуто повно та всебічно, відповідно до вимог статті 280 КУпАП.

У ході судового розгляду встановлено, що 02 червня 2026 року об 11 годині 55 хвилини, по трасі Т-23-15 «Нова Ушиця - Солобківці» 69 км, ОСОБА_1 керував автомобілем Nisan X-Trail, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення, суддею суду першої інстанції обґрунтовано наступними дослідженими доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №681852 від 02 червня 2026 року, яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення який відповідає вимогам статті 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом (а/с 3);

- результатом тесту Drager Alcotest 7510, №1052 від 02 червня 2026 року, згідно із яким в організмі ОСОБА_1 виявлено 0,52 о/оо алкоголю (а/с 4);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, результат огляду становить 0,52 о/оо алкоголю, вказане посвідчено його підписом (а/с 5);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП Новоушицька БЛ, де зазначено, що ОСОБА_1 не доставлявся до даного закладу (а/с 6);

- відеозаписом на якому видно, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування автомобілем марки Nisan X-Trail, н.з. НОМЕР_1 . Під час спілкування із ОСОБА_1 поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння. За результатами огляду на стан сп`яніння із застосуванням технічного приладу Drager Alcotest 7510 у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп`яніння, з чим той погодився. Від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Окрім того, повідомив, що він перебуває у відпустці за сімейними обставинами та напередодні вживав алкогольні напої (а/с 11).

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність в тому числі за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом та факт перебування водія під час керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При цьому, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 02 червня 2026 року о 11:55 год. стороною захисту не оскаржуєтьсята є зафіксованим наданими до суду відеозаписами.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до норм статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено поліцейськими з дотриманням вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року.

Так, відповідно пунктів 2, 6, 7 розділу І наведеної Інструкції№ 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно пункту 7 розділу ІІ вказаної Інструкції№ 1452/735, встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З долученого до матеріалів справи відеозапису, зокрема «clip-0.mp4» вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліціїбуло проінформовано останнього про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, що стало підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

З цього ж відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, з результатами якого погодився, підписав складений протокол про адміністративне правопорушення, зауважень чи пояснень не мав, від повторного проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі відмовився.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника в тій частині, що працівники поліції перед тим, як пропонувати огляд на встановлення стану алкогольного сп?яніння, не повідомили ОСОБА_1 про наявність в останнього конкретних ознак сп?яніння згідно з ознаками такого стану, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що він перебуває у стані сп?яніння є голослівними та такими, що спростовуються наявнимиу матеріалах справи відеозаписами.

Також в апеляційній скарзі захисник Савченко В.А. зазначає, що ті ознаки сп`яніння, які зазначені у письмових матеріалах, не відповідають реальним обставинам справи, є надуманими та являють собою ні що інше, як вигадку поліцейських, однак такі доводи апеляційний суд відхиляє зважаючи на те, що ОСОБА_1 погодився та пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду становив 0,52 о/оо алкоголю, вказане посвідчено його підписом, тобто було підтверджено підстави поліцейського вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння та протокол складено саме за керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

На підставі наведеного та за результатами дослідження відеозапису з бодікамер поліцейських доходжу висновку, що доводи захисника про безпідставність вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не заслуговують на увагу.

Встановити наявність ознак сп`яніння з відеозапису об`єктивно неможливо. Однак такі ознаки були встановлені працівником поліції та зафіксовані в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо граничної норми алкоголю в крові водія відповідно до міжнародної практики, на які є посилання в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, у ст. 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію, міститься норма про те, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках - в повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

У даному випадку вказана норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким, на думку авторів конвенції, настає алкогольне сп`яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25‰ у повітрі, що видихається, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові - 0,2 ‰ (п. 7 розділу 11 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року).

За таких обставин, враховуючи те, що результат огляду ОСОБА_1 становив 0,52‰, апеляційний суд зазначає, що такий показник перевищує межу допустимої похибки приладу DragerAlcotest 7510, за яким настає алкогольне сп`яніння, тому доводи апеляційної скарги захисника про допустимість похибки алкотестеру Драгер, зазначеної в інструкції з його використання, суд вважає безпідставними.

Переглядаючи доводи захисника,що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має особливий правовий статус, про що працівникам поліції було відомо на момент проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, тому останні мали керуватися положеннями статті 266-1 КУпАП та огляд на стан сп`яніння військовослужбовця проведено без залучення працівників ВСП, за результатами якого складено протокол про адміністративне правопорушення з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Кодекс України про адміністративні правопорушення на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13.12.2022 (набрав чинності 27.01.2023) був доповнений статтею 266-1 КУпАП, яка встановлює порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Тобто, зазначений порядок поширюється на осіб, які безпосередньо виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Вказана норма застосовується в разі скоєння військовослужбовцем військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП, та не стосується спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений поза межами території будь-якої військової частини. Крім того, ОСОБА_1 не надав жодних документів, які б підтверджували, що він під час його зупинки виконував обов`язки військової служби, матеріали справи не містять відомостей про те, що у визначений в протоколі час водій ОСОБА_1 перебував при виконанні обов`язків військовослужбовця.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Тож, за таких обставин, ОСОБА_1 відноситься до осіб, які несуть адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху на загальних підставах, тому порядок огляду водія, який не перебував під час виконання обов`язків військової служби та який керував власним транспортним засобом, враховуючи положення статті 15 КУпАП, здійснювався в загальному порядку, який передбачений статтею 266 КУпАП.

Щодо клопотання захисника Савченка В.А. про зупинення провадження по справі у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на службі в ЗСУ, то таке не ґрунтується на законі, оскільки можливість зупинення провадження до припинення чи скасування воєнного стану в Україні вимогами КУпАП не передбачене.

Чинними нормами КУпАП передбачена лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо) (ст.277 КУпАП).

Тобто КУпАП врегульовані питання зупинення провадження в справах про адміністративні правопорушення шляхом надання можливості суду зупиняти провадження в окремо визначених категоріях справ у конкретно передбачених випадках і законодавцем не віднесено до таких справ ті, що стосуються притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130КУпАП.

Натомість, положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за умови належного її повідомлення про час та дату розгляду справи, аналогічні вимоги містить ст.294 КУпАП щодо проведення апеляційного розгляду.

Крім того, звертаю увагу, що відповідно до положень статей 277, 294 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду й перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірновпроти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням параграфу 1 ст.6 даної Конвенції.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення КПК України дійсно містять правову норму щодо порядку зупинення розгляду кримінального провадження у разі мобілізації обвинуваченого.

Дана процедура застосовується у зв`язку з тим, що правовий статус обвинуваченого передбачає більш ширше коло обмежень, що покладаються на особу, в тому числі обмеження щодо здачі документів, перебування в певній місцевості у певний проміжок часу, тощо. Дані обов`язки об`єктивно унеможливлюють обвинуваченому перебувати одночасно на військовій службі та виконувати обов`язки обвинуваченого. У зв`язку з чим законодавцем і встановлено дану правову процедуру.

Проте, в справах про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності можливості брати участь у судовому засіданні безпосередньо, не позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, визначені у ст. 268 КУпАП, в тому числі, подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи, користуватися юридичною допомогою, мати захисника, надавати докази, тощо, і, відповідно, не позбавлена можливості забезпечити належним чином свій судовий захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що, на переконання суду, свідчить про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, достатнього рівня можливостей для здійснення ефективного судового захисту, а суду прийти до законного та обґрунтованого висновку, на підставі наявних в провадженні доказів, зібраних та скерованих сторонами до суду для ухвалення остаточного рішення у справі.

З врахуванням вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що застосування правового інституту зупинення розгляду провадження по справі про адміністративне правопорушення за аналогією закону не допускається, тому відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі.

Отже, виходячи з досліджених у своїй сукупності доказів, зібраних у цій справі, які є узгодженими між собою та відповідають критеріям належності й допустимості доказів, а також керуючись принципом «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих,чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011року), вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, є доведеною.

На підставі викладеного, вважаю, що постанова судді суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування під час апеляційного провадження не встановлено,в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП та у межах строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи захисника є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відпо відальності ОСОБА_1 - адвоката Савченка В.А. залишити без задоволення.

Постанову судді Новоушицького районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя