Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №671/1504/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 671/1504/26

Провадження № 33/820/776/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Григи Романа Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 08 вересня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що працює водієм у ТОВ «Крафт-Буд»,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

За постановою суду ОСОБА_1 08 липня 2026 року о 18 год 29 хв, рухаючись по вул. Зеленій, 22 в с. Бокиївка Хмельницького району Хмельницької області, керував транспортним засобом «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказує, що працівники поліції у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 714199 від 08 липня 2026 року зазначили неправильну адресу місця події, а тому, оскільки такий протокол складений з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, він не може бути визнаний належним і достовірним.

Крім того, апелянт стверджує, що працівниками поліції було порушено процедуру оформлення матеріалів справи, оскільки права та обов`язки йому повідомлені не були, як і про відповідальність у випадку відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Стверджує, що поки він перебував в салоні автомобіля, працівник поліції не міг чітко встановити, що саме від водія чути запах алкоголю, оскільки транспортний засіб високий, а його кабіна знаходиться на висоті 2 метрів від поліцейського, а тому підстав для проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння поліцейськими названо не було.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисника адвоката Григу Р.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів, і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 714199 від 08 липня 2026 року, з якого вбачається, що 08 липня 2026 року о 18 год 29 хв у с. Бокиївка по вул. Зеленій, 22 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового авто, якими підтверджується, що 08 липня 2026 року о 18 год 29 хв вантажівка «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась уздовж дороги у с. Бокиївка Хмельницької області. Вимогу працівника поліції зупинитися водій даного транспортного засобу проігнорував та продовжив рух прямо, зупинившись на АЗС «Люкс», одразу за ним зупинилися і поліцейські, які його переслідували. Коли працівники поліції підійшли до передніх дверей транспортного засобу, на місці водія перебував ОСОБА_1 . На запитання поліцейських чому він на їх вимогу не зупинився, водій зазначив, що він спав. Під час спілкування з ОСОБА_1 до них підійшов невідомий чоловік, який, не представившись, підтвердив працівникам поліції, що він є власником вантажівки, та запитав, що сталось. Поліцейські повідомили, що від громадян надходили скарги про те, що водій вантажівки перекрив дорогу неподалік магазину у с. Бокиївка та поводив себе непристойно. Після цього, він сів в транспортний засіб та почав ним рух, не зупиняючись на вимогу перехожих та працівників поліції. Надалі, поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота та попросив останнього вийти з транспортного засобу. Водій відмовився виходити з вантажівки, повідомив, що алкогольні напої він не вживав. У зв`язку з цим, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі. Водій відмовився від проходження такого огляду як на місці зупинки так і в найближчому медичному закладі та підтвердив, що вживав алкоголь. Після цього, працівник поліції повідомив, що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, поліцейський роз`яснив йому права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Після складення матеріалів про адміністративне правопорушення правоохоронець повідомив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо водія відбудеться 23 липня 2026 року о 10 год 00 хв у приміщенні Волочиського районного суду Хмельницької області. Надалі, водій був ознайомлений під підпис із змістом протоколу про адміністративне правопорушення. Працівники поліції відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортними засобами (а.с. 2).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 714199 від 08 липня 2026 року зазначено неправильну адресу місця події, а тому протокол складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП та не може бути визнаний належним і достовірним доказом, є безпідставними.

Так, із відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що подія відбувалася на автозаправній станції «Люкс». Під час оформлення матеріалів справи працівник поліції намагався встановити точну адресу місця події, однак не мав технічної можливості визначити її самостійно, у зв`язку з чим звернувся до працівника автозаправної станції для уточнення відповідних відомостей. При цьому, у приміщенні АЗС на інформаційній дошці була зазначена адреса: АДРЕСА_2 , яку працівник поліції і зазначив у протоколі.

Отже, поліцейський не довільно визначив адресу місця події, а вжив необхідних заходів для її встановлення під час оформлення адміністративних матеріалів. Вказана обставина в повній мірі досліджена судом першої інстанції, який встановив, що місцем події була вул. Зелена, 22, с. Бокиївка.

Посилання ж ОСОБА_1 на дані Google Maps не спростовує зазначених обставин, оскільки надані скріншоти відображають лише окрему частину вул. Зеленої та самі по собі не свідчать про відсутність такої вулиці за місцем розташування АЗС «Люкс». Водночас із загальнодоступних картографічних джерел убачається, що вул. Зелена проходить, зокрема, і через АЗС «Люкс» в с. Бокиївка.

Таким чином, доводи апелянта про неправильне зазначення адреси місця події не свідчать про недотримання працівниками поліції вимог ст. 256 КУпАП при складанні протоколу.

Твердження ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції було порушено процедуру оформлення матеріалів справи, оскільки права та обов`язки йому повідомлено не було, як і про відповідальність у випадку відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 714199 від 08 липня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі своїми правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП під підпис.

Разом з тим, відеозаписом наявним в матеріалах справи підтверджується, що після виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння поліцейські неодноразово пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, однак він відмовився. Після цього, поліцейський повідомив ОСОБА_1 що стосовно нього будуть складені матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водій жодних заперечень з цього приводу не висловив, а отже, усвідомлював відповідальність, яка настає за відмову від проходження такого огляду. Крім того, вказаним відеозаписом підтверджується й те, що права та обов`язки ОСОБА_1 були роз`яснені працівниками поліції.

Отже, твердження апелянта про те, що йому не було роз`яснено права та обов`язки або не повідомлено про наслідки відмови від проходження огляду, спростовуються як змістом протоколу про адміністративне правопорушення, підписаного ОСОБА_1 , так і відеозаписом, наявним у матеріалах справи. Тому, доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції процедури оформлення матеріалів справи є необґрунтованими.

Доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не могли достовірно встановити наявність у нього запаху алкоголю, оскільки на момент спілкування він перебував у салоні автомобіля, кабіна якого розташована на значній висоті відносно працівника поліції, а тому підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не було, є безпідставними.

Зазначені доводи спростовуються відеозаписом, наявним у матеріалах справи, з якого вбачається, що під час спілкування поліцейський виявив у водія ознаки алкогольного сп`яніння, тому для спілкування з водієм та з`ясування обставин справи працівник поліції піднявся сходинками транспортного засобу й перебував поряд із ОСОБА_1 . Надалі, запропонував йому пройти відповідний огляд. Отже, твердження апелянта про значну відстань між ним і працівником поліції, яка нібито унеможливлювала виявлення запаху алкоголю, не відповідає обставинам, зафіксованим на відеозаписі.

Крім того, ОСОБА_1 сам підтвердив, що вживав алкогольні напої. Це узгоджується з виявленими поліцейським ознаками алкогольного сп`яніння й було додатковою підставою для пропозиції пройти відповідний огляд.

Отже, доводи апелянта про відсутність у працівників поліції підстав для проведення огляду ґрунтуються виключно на його припущенні щодо неможливості виявлення запаху алкоголю через висоту кабіни транспортного засобу. Натомість, матеріалами справи, підтверджуються безпосередній контакт працівника поліції з водієм, виявлення ним ознак алкогольного сп`яніння та повідомлення ОСОБА_1 про вживання алкоголю, а тому вищевказані доводи є безпідставними.

Інші твердження апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.

Адміністративне стягнення, накладене на нього в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 08 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.