Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №677/58/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 677/58/26

Провадження № 22-ц/820/1492/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Костенка А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2026 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначило, що 29 серпня 2024 року сторони уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1441-1243 (далі - кредитний договір), за умовами якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 800 грн строком на 365 днів (до 28 серпня 2025 року) за стандартною (зниженою) процентною ставкою - 1,00% за кожний день користування кредитом. Починаючи з 181 календарного дня дії кредитного договору і до закінчення строку його дії процентна ставка за кредитом становила 0,75% за кожний день користування кредитом. ОСОБА_1 не виконала зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим, станом на 26 листопада 2025 року виникла заборгованість у розмірі 16 383 грн 20 коп., із яких 4 800 грн - заборгованість за кредитом, 10 603 грн 20 коп. - заборгованість за процентами, 980 грн - заборгованість по штрафу.

За таких обставин ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 16 383 грн 20 коп. заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 11 401 грн 55 коп. заборгованості за кредитним договором і 1 852 грн 76 коп. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовлено.

Суд керувався тим, що сторони уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 споживчий кредит, а та, у свою чергу, зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти. ОСОБА_1 не виконала належним чином свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Умовами кредитного договору встановлено зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати комісії за надання кредиту у розмірі 720 грн. Водночас у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умова кредитного договору про сплату ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» комісії є нікчемною, внаслідок чого суму нарахованої комісії не може бути стягнуто з відповідачки. У період дії воєнного стану в Україні, тобто з 24 лютого 2022 року, ОСОБА_1 звільнена від обов`язку сплати на користь товариства неустойки, внаслідок чого в цій частині позов також не підлягає задоволенню. Отже, враховуючи розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитом і процентами, а також суму внесеного нею платежу, з відповідачки на користь товариства слід стягнути 3 542 грн заборгованості за кредитом і 7 859 грн 55 коп. заборгованості за процентами на загальну суму 11 401 грн 55 коп.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить скасувати рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, а також стягнути з відповідачки всі судові витрати. При цьому ТОВ «Укр Кредит Фінанс» послалося на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого товариство надало відповідачці кредит у розмірі 4 800 грн строком на 360 днів. За умовами кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язалася сплатити товариству проценти за користування кредитними коштами за стандартною (зниженою) процентною ставкою - 1,00% за кожний день користування кредитом. Починаючи з 181 календарного дня дії кредитного договору і до закінчення строку його дії процентна ставка за кредитом становила 0,75% за кожний день користування кредитом. Також умовами кредитного договору встановлено зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати комісії за надання кредиту та штрафу за прострочення платежів. Такі умови кредитного договору погоджені сторонами та не оспорені відповідачкою, а умови кредитування щодо розміру процентів є дійсними. Законом України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII) передбачено право кредитодавців встановлювати у кредитному договорі комісію за видачу кредиту. Відповідачка ознайомилася з умовами договору про сплату комісії та погодилася виконувати їх, а ці умови не суперечать чинному законодавству та не є нікчемними. Відповідно до норм Закону № 1734-VIII, який є спеціальним законом, з 24 січня 2024 року заборона на нарахування неустойки відсутня, а тому в цій частині позов товариства є обґрунтованим. Оскільки наданий ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору, а ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за цим договором, з останньої на користь товариства підлягає стягненню борг у розмірі 16 383 грн 20 коп., із яких 4 800 грн - заборгованість за кредитом, 10 603 грн 20 коп. - заборгованість за процентами, 980 грн - заборгованість по штрафу. Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та невірно визначив розмір заборгованості за кредитним договором.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 не подала відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

29 серпня 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) і ОСОБА_1 (позичальник) уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відкрило кредитну лінію для відповідачки шляхом надання їй кредиту у розмірі 4 800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредитні кошти, сплатити нараховані проценти та комісію відповідно до графіка платежів (пункти 2.2, 2.3, 3.1, 4.1, 4.9 кредитного договору, додаток №2 до кредитного договору).

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб (пункт 2.4 кредитного договору).

Пунктом 4.13 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 360 днів з моменту перерахування коштів; дата повернення (виплати) кредиту - 28 серпня 2025 року.

Згідно з пунктами 4.2, 4.10, 4.11 кредитного договору: нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (29 серпня 2024 року) до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за стандартною процентною ставкою: - 1,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору); - 0,75% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту; комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту (нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється у день видачі кредиту).

Із положень пункту 8.3 кредитного договору слідує, що у разі нездійснення плати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту, та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 5000% від розміру простроченої заборгованості, але не більше суми у розмірі 490 грн.

29 серпня 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало кредитні кошти на банківський рахунок ОСОБА_1 (платіжна карта НОМЕР_1 ).

ОСОБА_1 виконала зобов`язання за кредитним договором частково, зокрема 2 грудня 2024 року вона внесла платіж у розмірі 5 818 грн.

Станом на 28 серпня 2025 року (день закінчення строку кредитування) товариство нарахувало відповідачці заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 383 грн 20 коп., із яких 4 800 грн - заборгованість за кредитом, 10 603 грн 20 коп. - заборгованість за процентами, 980 грн - заборгованість по штрафу.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із положень частини першої статті 526 ЦК України слідує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено статтею 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Виконання зобов`язання за кредитним договором може бути забезпечене неустойкою (штрафом, пенею).

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, а у разі прострочення виконання зобов`язання - сплатити пеню, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Зібрані докази вказують на те, що 29 серпня 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, на виконання якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало на картковий рахунок відповідачки кредитні кошти в сумі 4 800 грн, а та зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти в порядку, визначеному договором.

Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід стягнути заборгованість.

Водночас суд правильно визначив розмір цієї заборгованості.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Статтею 55 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Відповідно до статті 18 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

За змістом пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 1734-VІІІ загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В силу статті 8 Закону № 1734-VІІІ реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Як передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону №1734-VІІІ, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору, в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон № 1734-VІІІ визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 9 грудня 2019 року (справа № 524/5152/15-ц), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Як виснував Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа № 204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із матеріалів справи слідує, що умовами кредитного договору встановлено зобов`язання ОСОБА_1 сплатити ТОВ «Укр Кредит Фінанс» одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 720 грн.

Водночас у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умови кредитного договору про сплату ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» комісії є нікчемними.

Оскільки ОСОБА_1 сплатила на користь позивача 720 грн комісії безпідставно, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказані кошти мають бути віднесені на сплату простроченої заборгованості за кредитним договором.

Також суд правомірно керувався тим, що вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у частині стягнення з відповідачки 980 грн штрафу не підлягають задоволенню.

Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки штраф за кредитним договором нарахований 28 вересня 2024 року та 2 січня 2025 року, ОСОБА_1 звільняється від обов`язку його сплати на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Викладення Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу ІV Закону № 1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитними договорами у період воєнного стану.

Посилання ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на неправильність визначеного судом першої інстанції розміру заборгованості за кредитним договором не відповідає фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про недотримання судом норм матеріального права є безпідставними.

3. Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» залишити без задоволення, а рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

А.М. Костенко

Головуючий у першій інстанції - Горобець Н.О.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27