Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №683/273/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 683/273/26

Провадження № 22-ц/820/2062/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Кошельник В. М.,

з участю: відповідача ОСОБА_1 ,

позивачки ОСОБА_2 і її представника ОСОБА_3 ,

представників органу опіки та піклування Павличенко Н.А.,Черновського С.Г.,

прокурора Скрипнюк А. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року (суддя Андрощук Є.М., повне судове рішення складено 22 липня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

29 січня 2026 року ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що відповідач є її батьком. Батьківство установлено на підставі рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19.02.2019 у справі № 683/2590/18. Вказаним рішенням із ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь матері ОСОБА_4 на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.10.2018 і до досягнення нею повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати ОСОБА_5 померла. Вона залишилася проживати з вітчимом ОСОБА_6 і бабусею ОСОБА_7 . Батько., будучи законним представником, не виявив бажання прийняти її у свою сім`ю, забезпечити належне матеріальне утримання та виховання. Вона є дитиною з інвалідністю, позбавленою батьківського піклування у зв`язку зі смертю матері, у зв`язку з чим потребує додаткового утримання та матеріального забезпечення. Після ухвалення рішення про стягнення аліментів змінилися обставини, а відповідач має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі. Батько не приділяє належної уваги її вихованню, не піклується про стан здоров`я, фізичний і духовний розвиток, оздоровлення, навчання та відпочинок. Вважає, що наявні підстави для позбавлення його батьківських прав.

Тому позивачка просила змінити розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на її утримання, з 1/4 частини до 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно та позбавити відповідача батьківських прав щодо неї.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року позов задоволено. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 відносно дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року на користь ОСОБА_2 на її утримання з 1/4 частини до 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про судовий збір.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на незаконність рішення суду. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що він злісно, свідомо ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у їх діях. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу.

У засіданні апеляційного суду відповідач апеляційну скаргу підтримав. Відповідачка, її представник і представники органу опіки та піклування апеляційну скаргу не визнали. Прокурор з апеляційною скаргою на рішення суду про позбавлення батьківських прав погодилася.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пунктів 2, 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що батько свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків і не змінив свого ставлення до дочки під час розгляду справи. У зв`язку із зміною обставин і потреб дитини наявні підстави для збільшення розміру аліментів, що стягуються за рішенням суду.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду при вирішенні вимог про позбавлення батьківських прав.

Доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу з таких підстав.

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 народила дочку ОСОБА_2 .

Запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень був проведений в порядку, передбаченому частиною 1 статті 135 СК України.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2019 року у справі № 683/2590/18 ОСОБА_1 визнано батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженої ОСОБА_4 (актовий запис про народження № 189, складений 02 червня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області). Стягнуто із ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.10.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_2 проживала разом з матір`ю ОСОБА_5 та вітчимом ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27.06.2026 серії НОМЕР_1 .

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2025 року замінено стягувача ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 про стягнення з відповідача аліментів, на ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою Комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 14 імені Івана Огієнка Хмельницької міської ради» № 01-30/702 від 02.10.2025 батько ОСОБА_2 . ОСОБА_1 протягом 2024/2025 навчального року та на початку 2025/2026 навчального року не приходив на батьківські збори, жодного разу не телефонував класному керівникові.

Відповідно до довідки сімейного лікаря Амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 13 Комунального підприємства «Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Хмельницької міської ради» від 29.08.2025 ОСОБА_1 батько дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з вересня 2023 року по серпень 2025 року на прийом з дитиною не приходив, не телефонував. З дитиною була присутня мати ОСОБА_5 .

За змістом виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою 027/о від 09.10.2025 ОСОБА_2 з 2010 року перебуває на «Д» обліку у дитячого нефролога, є дитиною з інвалідністю.

Згідно з актом обстеження умов проживання, складеного представниками Служби у справах дітей Старокостянтинівської міської ради, проведено обстеження умов проживання дитини ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 . У будинку чисто, охайно, затишно. Приміщення вмебльовано відповідно до потреб сім`ї, у дитини є власна кімната. ОСОБА_2 забезпечена усім необхідним для розвитку та відпочинку: харчуванням, одягом відповідно до сезону, предметами гігієни та технічними засобами для зв`язку. Баба дитини ОСОБА_7 працює директором ЗДО № 3 «Сонечко». Онука ОСОБА_2 навчається в 11-В класі КЗ ЗСО «Ліцей № 14 імені Івана Огієнка Хмельницької міської ради», проживає у АДРЕСА_1 з вітчимом ОСОБА_6 . У літній та канікулярний час проживає з бабою ОСОБА_7 . За результатами бесіди з`ясовано, що після смерті ОСОБА_5 батько дитини ОСОБА_1 не приймає участі у вихованні дитини, не піклується про її здоров`я, фізичний і духовний розвиток.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області з урахуванням інтересів дитини визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням того, що батько ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом частини 1 статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини 1 статті 18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Статтею 150 СК України встановлено обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Позбавлення батьківських прав тягне за собою правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки, змінити її в кращу сторону не бажає, нехтуючи при цьому найкращими інтересами дитини, внаслідок чого її фізичний, психічний і моральний розвиток піддаються небезпеці.

За встановлених у справі обставин, належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження свідомого нехтування ОСОБА_1 своїми обов`язками, такої поведінки, що свідчить про негативний вплив на дитину, не надано.

Відповідач у засіданні апеляційного суду пояснив, що допускав випадки недостатньої уваги до дитини і бажає це виправити.

Висновок органу опіки і піклування має рекомендаційний характер, є недостатньо обґрунтованим та не містить посилань на виключні обставини, які могли б бути підставою для позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 .

При вирішенні спору колегія суддів відповідно до вимог частини 6 статті 19 СК України не погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав відносно дочки ОСОБА_2 .

Позбавлення батька батьківських прав не змінить життя дитини на краще.

На підставі частини 3 статті 171 СК України суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Проживання батька окремо від дитини не свідчить про навмисне невиконання ним своїх батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі №643/7876/18 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав, є крайнім заходом, необхідність застосування якого у вказаній справі не доведено, колегія суддів вважає, що правових підстав для позбавлення відповідача батьківських прав немає.

Разом з тим, рішення суду в частині задоволення позову про збільшення розміру аліментів ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування немає.

У силу статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина 3 статті 181 СК України).

На підставі частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Наведені норми дають підстави для висновку про те, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, не є незмінним.

Зміна сімейних обставин, збільшення потреб позивачки в матеріальному забезпеченні, стан її здоров`я є підставою для збільшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача за рішенням суду.

Апеляційна скарга не містить доводів необхідності скасування рішення суду в частині задоволення вимог про збільшення розміру аліментів.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в позові.

В решті рішення суду потрібно залишити без змін.

На підставі частини 6 статті 141 ЦПК України документально підтверджені витрати відповідача по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1597,44 грн мають бути компенсовані в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року в частині задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Компенсувати ОСОБА_1 в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, судовий збір у сумі 1597,44 грн (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім грн 44 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта