Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №607/20392/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/20392/25Головуючий у 1-й інстанції Федорович І.В.

Провадження № 22-ц/817/1175/26Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу № 607/20392/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", інтереси якого представляє Кривенко Дмитро Олександрович, на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2026 року, повний текст якого складено 10 липня 2026 року, ухваленого суддею Федорович І.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 102653767 від 03.09.2022 в розмірі 20800 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03.09.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102653767, за умовами якого відповідач отримала 5000 грн на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредитні кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Разом з тим, відповідач належним чином умови договору не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість.

05.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено Договір відступлення прав вимог № 86-МЛ/Т, відповідно до умов якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 102653767 від 03.09.2022.

Вважають, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 20800 грн, з яких: - заборгованість за сумою кредиту 5000 грн; - заборгованість за процентами 14850 грн; - заборгованість за комісією 950 грн.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2026 позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 102653767 від 03.09.2022 в сумі 7450 грн.

У решті позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 867,6 гривень та 4000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал" - Кривенко Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2026 року у частині щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами та судових витрат та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник заявника зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, виходячи з наступного.

03.09.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 102653767 на суму 5000 грн, зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами загальним строком 105 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача.

Отже, укладення кредитного договору № 102653767 після ознайомлення з його умовами є правом відповідача, а не його обов`язком. Так як, відповідач підписав кредитний договір, тому він був ознайомлений з строком кредитування, розміром відсоткових ставок та умовами кредитування та передбачав наслідки укладеного Кредитного договору №102653767.

Щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором, то суд першої інстанції помилково трактує нараховані відсотки як надмірну санкцію, хоча за своєю правовою природою вони є платою за користування грошовими коштами (ст. 1054 ЦК України).

Протягом усього строку кредитування, визначеного договором (до моменту настання терміну повернення коштів або розірвання договору), кредитор має безумовне право на отримання відсотків у тому розмірі, який сторони погодили при підписанні. Оскільки нарахування 14850 грн відбулося в межах погодженого сторонами строку, ця сума є законною платою за право відповідача розпоряджатися чужими коштами, а не штрафом, який підлягає обмеженню чи зменшенню.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості, враховує щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, є належним та допустимим доказом у розумінні статей 76-78 ЦПК України.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості, приймається судом як достовірний.

Щодо стягнення комісії за кредитним договором, то відповідно до п. 1.5.1 Договору про споживчий кредит № 102653767, комісія за надання кредиту: 950 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Також варто зауважити, що ТзОВ Фінансова Компанія «Мілоан» не банк, а небанківська (фінансова) установа, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, та не має обов`язку формувати документи за кредитними зобов`язаннями позичальників згідно Закону «Про банки та банківську діяльність».

Комісія за надання кредиту - одноразова винагорода, що сплачується позичальником за підготовку, організацію та надання Кредитодавцем фінансової

послуги (кредиту), та встановлена в п.1.5.1 цього договору.

Тобто комісія за надання кредиту не стосується додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з

отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту чи надання інформації про стан кредитної заборгованості.

Встановлення ТзОВ «Мілоан» у кредитному договорі комісії не суперечить закону. Умова договору щодо обов`язку сплачувати комісію за надання кредиту недійсною визнана не була. За таких обставин позивач має право вимагати стягнення заборгованості з комісійної винагороди.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Москвічов А.С. подав відзив на апеляційну скаргу представника ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал" - Кривченко Д.О., у якому зазначив, що основним доводом апеляційної скарги є посилання позивача на п. 1.3 кредитного договору, відповідно до якого кредит нібито надано загальним строком на 105 днів, що складається з 15-денного пільгового та 90-денного поточного періодів.

Разом з тим твердження про те, що суд першої інстанції не врахував зазначені положення договору, не відповідає змісту оскаржуваного рішення.

Суд безпосередньо дослідив та навів у рішенні пункти кредитного договору щодо загального строку 105 днів, пільгового періоду 15 днів, поточного періоду 90 днів та дати 17.12.2022.

Однак, суд оцінив зазначені положення не ізольовано, а у сукупності з іншими доказами у справі, у тому числі Анкетою-заявою на кредит, Графіком платежів, умовами щодо продовження строку кредитування та Витягом з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги.

Саме за результатами оцінки всієї сукупності доказів суд встановив відсутність правових підстав для нарахування відповідачу процентів після 18.09.2022.

Таким чином, апеляційна скарга фактично зводиться до незгоди позивача з оцінкою доказів судом першої інстанції та повторення доводів щодо 105-денного строку, які вже були предметом судового дослідження.

Щодо судових витрат, то заявник просить змінити розподіл судових витрат у зв`язку із вимогою про задоволення позову в повному обсязі.

Разом з тим ця вимога є похідною від основної вимоги апеляційної скарги. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості є законним та обґрунтованим, підстав для іншого розподілу судового збору та витрат на професійну правничу допомогу немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що відповідачка 02.09.2022 року на сайті tengo.ua ознайомилася з анкетою-заявою на кредит № 1026537676, сума кредиту - 5000 грн; дата повернення кредиту - 18.09.2022, сума до повернення 7450 грн, що складається з комісії за надання кредиту - 950 грн, процентів за користування кредиту - 1500 грн (ставка 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом) (зворот а.с. 12).

03.09.2022 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 102653767, який підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора W51631 (а.с. 5-10).

Згідно з п. 1.1 Договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4 Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п. 1.2 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн.

Згідно з п. 1.3 Договору, кредит надається загальним строком на 105 днів з 03.09.2022 і складається з пільгового і поточного періодів.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 18.09.2022, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 17.12.2022 (останнього дня строку кредитування).

Згідно з п. 1.5 Договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2450 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7450 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 20950 грн.

Відповідно до п. 1.5.2 Договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1500 грн, які нараховуються за ставкою 2 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Згідно з п. 1.5.3 Договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 13500 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до пункту 2.1 Договору кредит надається позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно із пунктом 6.1 Договору, цей кредитний Договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

За змістом п. 6.3 Договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного Договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного Договору та Правил.

Додатком № 1 до Договору є графік платежів за Договором про споживчий кредит № 102653767 від 03.09.2022, згідно з яким до сплати 17.12.2022 визначено 20950 грн, з яких 5000 грн сума кредиту, 15000 грн проценти за користування кредитом, 950 грн комісія за надання кредиту (зворот а.с. 10).

Згідно із довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 102653767 від 03.09.2022, ідентифікований товариством. Акцепт договору підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора W51631, який було відправлено 03.09.2022 на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 12).

Згідно платіжного доручення № 50403919, 03.09.2022 на картку НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти в сумі 5000 грн, призначення: кошти згідно договору № 102653767 (зворот а.с. 13).

Згідно інформації АТ «Універсал Банк» № У/7438-В від 17.06.2026, наданої на виконання ухвали суду, 03.09.2022 на платіжну картку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 було зараховано платіж у сумі 5000 грн (а.с. 160).

05 грудня 2022 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимог № 86-МЛ/Т, відповідно до умов якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 102653767 від 03.09.2022 (а.с. 15-19).

Згідно з витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 86-МЛ/Т від 05.12.2022 заборгованість відповідача перед позивачем становить 19000 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 5000 грн; заборгованість по відсотках - 13050 грн; заборгованість по комісії - 950 грн (зворот а.с. 84).

Згідно Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 102653767 від 03.09.2022, наданої ТОВ «ФК «Кредит Капітал», заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит Капітал» станом на 11.12.2025 (включно) складає 20800 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 5000 грн; заборгованість по відсотках - 14850 грн; заборгованість по комісії - 950 грн (а.с. 84).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що кредит в розмірі 5000 грн надавався на 15 днів, проте відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, чим порушив права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з нього в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 102653767 від 03 вересня 2022 року в розмірі 7450 гривень, з яких: 5000 гривень - заборгованість за кредитом; 1500 гривень - заборгованість за відсотками; 950 гривень - комісії за надання кредиту.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів в повному обсязі погодитися не може, з огляду на таке.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2022 року ОСОБА_1 на сайті tengo.ua ознайомилася з анкетою-заявою на кредит № 1026537676, де сума кредиту - 5000 грн; дата повернення кредиту - 18.09.2022, сума до повернення 7450 грн, що складається з комісії за надання кредиту - 950 грн, процентів за користування кредиту - 1500 грн (ставка 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом).

03.09.2022 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 102653767, який підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора W5163, що не заперечують сторони.

Відповідно до п. 1.2 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн.

Згідно з п. 1.3 Договору, кредит надається загальним строком на 105 днів з 03.09.2022 і складається з пільгового і поточного періодів.

Відповідно до п. 1.4 Договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 18.09.2022, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 17.12.2022 (останнього дня строку кредитування).

Згідно з п. 1.5 Договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2450 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7450 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 20950 грн.

Відповідно до п. 1.5.2 Договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1500 грн, які нараховуються за ставкою 2 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Згідно з п. 1.5.3 Договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 13500 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Додатком № 1 до Договору є графік платежів за Договором про споживчий кредит № 102653767 від 03.09.2022, згідно з яким до сплати 17.12.2022 визначено 20950 грн, з яких 5000 грн сума кредиту, 15000 грн проценти за користування кредитом, 950 грн комісія за надання кредиту.

ОСОБА_1 не заперечує факту отримання коштів.

Ініціювання укладення Кредитного договору №102653767 від 03.09.2022 року здійснено ОСОБА_1 шляхом заповнення Анкети-заяви на кредит.

Наступним кроком є ознайомлення відповідача з умовами кредитного договору, де викладені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача та інформація, щодо строку кредитування орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

Тобто, підписання відповідачем договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його з правилами надання коштів у позику та вимогами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору.

Тому колегія суддів не погоджується із твердженням суду першої інстанції, що проценти слід стягувати лише за 15 днів, так як указано у заяві анкеті, яка належним чином не підписана, а слід враховувати умови кредитного договору, який підписаний одноразовим ідентифікатором W5163, де чітко вказано термін кредитування становить 105 днів, тобто до 17.12.2022.

Пунктами 1.5.2 та 1.5.3 Кредитного договору встановлено, що денна процентна ставка складає 2,00% за пільговий період та 3.00% за поточний період.

Пільговий період складає 15 днів (з 03.09.2022 по 18.09.2022 включно) за який щодня нараховується процент 2,00% від тіла кредиту. Відповідно: 2,00% від 5 000,00 грн = 100,00 грн; 100,00 грн * 15 днів = 1500,00 грн - нараховано процентів за пільговий період.

Поточний період складає 90 днів (з 19.09.2022 по 17.12.2022 включно, фактично тривав 78 днів, так як 05.12.2022 відбулось відступлення права вимоги) за який щодня нараховується процент 3,00% від тіла кредиту. Відповідно: 3,00% від 5 000,00 грн = 150,00 грн; 150 грн. * 90 днів = 13500 грн.

Враховуючи наведене із ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Кредит Капітал" слід стягнути 15000 (13500 + 1500) грн процентів за користування кредитом.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Так, у кредитному договорі № 102653767 від 03.09.2022, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» містяться умови про комісію за надання кредиту в розмірі 950 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту.

Аналіз умов кредитного договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 950 грн, встановлена в договорі, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що положення пункту 1.5.1 договору про споживчий кредит в частині щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункт 1.5.1 договору про споживчий кредит в частині, яким установлений обов`язок позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемним, колегія суддів на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

Тому сума 950 грн за надання кредиту не підлягає до стягнення із ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ТзОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", інтереси якого представляє Кривенький Д.О., рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2026 року слід скасувати та ухвалити нове, яким позовом ТзОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за договором про споживчий кредит № 102653767 від 03.09.2022 у сумі 20000 грн (5000 грн (тіло кредиту) + 15000 грн (проценти за користуванням кредитом)). В решті позовних вимог відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду змінено, заявлені позовні вимоги задоволені частково - на 96,15 %, наявні підстави для зміни розподілу судових витрат, який зробив суд першої інстанції, а саме його необхідно провести пропорційно задоволених позовних вимог, а також здійснити розподіл судових витрат, які поніс відповідач в апеляційній інстанції.

Так, позивачу слід компенсувати 96,15 % сплаченого при поданні позовної заяви судового збору - 2329,14 грн (2422,4 грн х 96,15 %).

Також в суді першої інстанції позивач поніс витрати на правову допомогу, які також підлягають компенсації за рахунок відповідача у розмірі 7692 грн (8000 х 96,15 %), тобто пропорційно до задоволених позовних вимог.

За розгляд справи в суді апеляційної інстанції ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал" заплатило 3633,6 грн судового збору, а тому із відповідача підлягає компенсація у розмірі 3493,70 грн.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", інтереси якого представляє Кривенький Дмитро Олександрович, задовольнити частково.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ТзОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (вул. Смаль-Стоцького, буд 1 корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором про споживчий кредит № 102653767 від 03.09.2022 у сумі 20000 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ТзОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (вул. Смаль-Стоцького, буд 1 корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236) 2329,14 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 3493,70 грн судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції, а також 7692 грн витрат на правову допомогу в суді першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н. М. Храпак

Судді: О.З. Костів М.В. Хома