Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №297/2669/18 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої майну фізичних або юридичних осіб

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №297/2669/18

Суддя: Собослой Г. Г.

Справа № 297/2669/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Шевчук В.В.

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2025 року у справі № 297/2669/18 (Головуючий: Ільтьо І.І..), -

В С Т А Н О В И Л А

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, у розмірі 221 666 доларів 19 центів США, з яких 18 400 доларів США депозитного вкладу, 340 доларів 41 центів США процентів по депозиту, 1 445 доларів 78 центів США 3% річних згідно ч.2 ст.625 ЦК України за період з 14.04.2016р. до 26.11.2018р. та 201 480 доларів США 3% в день згідно ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за період з 26.11.2017р. до 26.11.2018р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 19.09.2012р. між сторонами укладено договір №1311406 на вклад «Депозитний» на ім`я фізичної особи, відповідно до якого позивач вніс 18 400 доларів США на 3 місяці 2 дні до 21.12.2012 під 7,4 % річних.

14.04.2016 року позивачу стало відомо про заволодіння керуючим відділення банку ОСОБА_2 його грошовими коштами за депозитним договором №1311406 від 19.09.2012р. в сумі 18 400 доларів США. Цього ж дня, 14.04.2016 року ОСОБА_1 звернувся до філії банку із заявою про повернення грошових коштів, однак вклад позивачу повернуто не було.

Рішенням Берегівського районного суду від 08 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з АТ «ОЩАДБАНК» на користь ОСОБА_1 , завдану вчиненням кримінального правопорушення, матеріальну шкоду у розмірі 20217 доларів США 49 центів, яка складається з: 18 400 доларів США, процентів за користування вкладом у розмірі 339 доларів США 47 центів, 3% річних за несвоєчасне повернення вкладу за договором банківського вкладу за договором у розмірі 1437 доларів США 17 центів, та пені у розмірі 40 доларів США 23 центів.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» - відмовлено.

Стягнуто з АТ «ОЩАДБАНК» на користь ОСОБА_1 , витрати на надання правничої допомоги у розмірі 5000 гривень.

Стягнуто АТ «ОЩАДБАНК» на користь держави судовий збір у сумі 803,53 грн..

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції АТ «Державний ощадний банк України» подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як за фактичних обставин справи №297/2669/18, у делікатних відносинах підлягали застосуванню ст..ст. 1166,1172,1177 ЦК України, що свідчить про неправильним застосування судом ст..ст. 1058,1060,1061 ЦК України в частині стягнення з АТ «Ощадбанк» суми вкладу та процентів на умовах, визначених Договором №1311406 від 19.09.2012 р. За встановленої відсутності підстав для задоволення основної позовної вимоги ОСОБА_1 до АТ «Ощдадбанк» про відшкодування майнової шкоди - відповідно, відсутні у повному обсязі підстави для задоволення похідних позовних вимог щодо стягнення 3% річних. Також, судом першої інстанції неправильно застосовано ч 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів щодо покладення на АТ «Ощадбанк» сплати суми боргу, з урахуванням пені, яка не підлягає застосуванню у делікатних відносинах.

Заслухавши пояснення представника АТ «Ощдадбанк» - Мірошнікова П.В., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи стверджується, що між сторонами 19.09.2012р. укладено договір №1311406 на вклад «Депозитний» на ім`я фізичної особи, за умовами якого вкладник вносить на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 кошти в сумі 18 400 доларів США строком на 3 місяці 2 дні, зі сплатою процентів за користування вкладом в розмірі 7,4 % річних та кінцевим терміном повернення 21.12.2012р.

Згідно копії висновку службового розслідування від 13.05.2016р., комісією банку встановлено заволодіння керуючим відділення банку ОСОБА_2 грошовими коштами клієнта ОСОБА_1 за депозитним договором №1311406 від 19.09.2012р. в сумі 18 400 доларів США, та рекомендовано начальнику філії передати зібрані матеріали до правоохоронних органів.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 29.06.2021р. у справі №297/2937/16-к закрито кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, та ч.1 ст.366 КК України, та звільнено його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19.06.2023р. у справі №297/2937/16-к скасовано вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 16.09.2021р. щодо обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.4 ст.191 КК України; на підставі п.1 ч.2 ст.284, ст.417 КПК України, ст.49 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрито.

Зі змісту цієї ухвали від 19.06.2023р., вбачається ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді керуючого ТВБВ №10006/0135 Берегівського відділення ВАТ «Ощадбанк», будучи службовою та матеріально відповідальною особою, знаходячись у приміщенні відділення вищевказаного банку зловживаючи своїм службовим становищем та довірою ОСОБА_1 , який на умовах договору №1311406 від 19.09.2012р. вніс на вклад «Депозитний» кошти у сумі 18400 доларів США строком на 3 місяці 2 дні, привласнив вилучені з каси банку гроші в сумі 18400 доларів США, хоча ОСОБА_1 був упевнений, що вказані його кошти знаходяться на депозитному рахунку під відсотками. Вказаними діями ОСОБА_2 привласнив та використав на власні потреби грошові кошти у сумі 18400 доларів США, що у перерахунку за курсом НБУ становить 147071,20 грн, чим спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду у великих розмірах.

Преюдиціальним фактом, який встановлено у кримінальній справі №297/2937/16-к, є факт привласнення 30.10.2012р. керуючим ТВБВ №10006/0135 Берегівського відділення ВАТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 18400 доларів США за договором №1311406 від 19.09.2012р. на вклад «Депозитний» на ім`я фізичної особи.

У разі пред`явлення позову про стягнення коштів за договором банківського вкладу, у тому числі відсотків та інфляційних втрат, які не були повернуті вкладнику внаслідок злочину (кримінального правопорушення), вчиненого службовими особами банку, застосуванню до спірних правовідносин між вкладником та банком підлягають норми цивільного законодавства, які регулюють договірні, а не деліктні зобов`язання, оскільки вчинення працівниками банку злочину (кримінального правопорушення) із заволодіння внесеними на депозит коштами не впливає на договірні правовідносини вкладника і банку, не спростовує їх існування та не припиняє їх ( Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021р. у справі №662/397/15-ц).

Із врахуванням вищенаведеного, ст..ст. 526,549,625 ч 2, 1058, 1061 ЦК України, ч 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин з посиланням на докази, оцінка яких відображена у рішенні суду обґрунтовано частково задовольнив заявлені позовні вимоги.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України», залишити без задоволення.

Рішення Берегівського районного суду від 08 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua