Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №308/10258/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/10258/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 вересня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Мацунич М.В.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 лютого 2025 року у справі № 308/10258/24 (Головуючий: Зарева Н.І.), -

В С Т А Н О В И Л А

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати недійсним договір дарування частки у праві власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , від 23 травня 2018 року та договір дарування частки права власності на дану квартиру від 27 вересня 2018 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що перший правочин був укладений без погодження опікунської ради, не містить підписів обох батьків не надав позивач згоди на дарунок батьківської квартири та не підписував відповідної заяви і під час підписання цих документів позивач був у стані алкогольного сп`яніння та не підписував свідомо вищевказані договори дарування.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити заявлені ним позовні вимоги.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 17 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє представник Ракущинець А.А. подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як наміру на укладення оспорюваних договорів у нього не було і підписав такі перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, після введення позивача в оману відповідачами для заволодіння та продажі його квартири.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Йосипчука О.В., який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 та його представник адвокат Ракущинець А.А. у судове засідання суду апеляційної інстанції призначеного на 09:00 к.ч. 23 жовтня 2025 року ,представник просив відкласти розгляд справи у зв`язку з наміром позивача брати участь у справі розгляд справи було відкладено на 09:00 к.ч. на 26.03.2026 року.

У судове засідання призначене на 09:00 к.ч. на 26 березня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Ракущинець А.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням представника апелянта для участі у засіданні Залізничного районного суду м. Львова.

Розгляд справи судом апеляційної інстанції призначено 17 вересня 2026 року на 09:00 к.ч. і від представника апелянта адвоката Ракущинець А.А. надійшла заява, в якій просить суд розгляд справи відкласти на інший строк у зв`язку з бажанням взяти участь безпосередньо апелянтом і подання пояснень по суті спору та неможливістю таке зробити у зв`язку з хворобою, судова колегія до уваги не приймає, так як судове засідання неодноразово відкладалося за клопотанням представника і доказів наявності хвороби ним не надано і їх неодноразова неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що 23 травня 2018 року ОСОБА_1 , як дарувальник, та неповнолітня ОСОБА_3 , яка діяла за згодою матері ОСОБА_4 , як обдаровувана, уклали договір дарування частки у праві власності на квартиру.

Відповідно до умов даного договору, ОСОБА_1 безоплатно передав у власність ОСОБА_3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 прийняла у власність (в дар) частки у праві власності на цю квартиру.

У пункті 6 даного договору зазначено, що сторони підтверджують, що укладення договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним та усвідомленим, а умови договору відповідають інтересам та дійсним намірам сторін та узгоджені ними.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М.

27 вересня 2018 року ОСОБА_1 , як дарувальник, та ОСОБА_3 , як обдаровувана, уклали договір дарування частки у праві власності на квартиру.

Згідно з умовами даного договору, ОСОБА_1 безоплатно передав у власність ОСОБА_3 1/4 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 прийняла у власність (в дар) 1/4 частки у праві власності на квартиру.

У пункті 6 даного договору зазначено, що сторони підтверджують, що укладення договору відповідає їх інтересам, та дійсним намірам сторін та узгоджені ними.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М.

23 травня 2018 року ОСОБА_1 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М.

За цим заповітом, позивач заповідав все майно, яке буде належати йому на день смерті своїй доньці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де рукописним текстом написано: «Заповіт складений на моє прохання записано нотаріусом з моїх слів, прочитано мною уголос до його підписання, та підписаний мною особисто о 13 год. 20 хв. як такий, що повністю відповідає моєму волевиявленню». Заповіт підписаний ОСОБА_1 .

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.11.2023 вбачається, що Ужгородським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12019070030001773 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України. Кримінальне провадження розпочато з приводу надходження 07.06.2019 матеріалів заяви ОСОБА_1 щодо факту вчинення шахрайських дій з його квартирою. Група невстановлених осіб, діючи умисно, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки з використанням шахрайських дій у 2018 році заволоділи квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/107-22/3257-ПЧ від 03.05.2022, складеного на підставі постанови слідчого у кримінальному провадженні № 12021071030000343, рукописний текст у графах на лицьовому боці заповіту № 588 від 23.05.2018, виконаний громадянином ОСОБА_1 під впливом тимчасових збиваючих факторів, імовірніше за все - природного характеру, властивих, зокрема, почерку, виконаному особами в незвичному стані (хворобливий стан, стан сильного душевного хвилювання, алкогольне сп`яніння та ін.).

Підписи у заповіті від 23.05.2018 у 8 графі 1 рядок та у договорі дарування частки права власності на квартиру від 23.05.2018, сторінка № 2, 7 графа, 1 рядок виконані громадянином ОСОБА_1 під впливом тимчасових збиваючих факторів, імовірніше за все природного характеру. Встановити яких саме факторів неможливо в зв`язку з простотою будови підписів та малим об`ємом графічного матеріалу, відображеного в них.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 грудня 2020 року в цивільній справі № 308/2809/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договорів дарування від 23.05.2018 та від 27.09.2018 відмовлено.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 4213-Е від 22.01.2025, проведеної у рамках кримінального провадження № 12019070030001773, підпис на другому аркуші у графі "Підписи: Дарувальник" у договорі дарування за реєстраційним № 587 від 23.05.2018, виконаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підпис на другому аркуші у графі "Підписи: дарувальник:" у договорі дарування за реєстраційним № 587 від 23.05.2018, виконаний під впливом тимчасових збиваючих факторів, імовірніше за все - природнього характеру. Встановити яких саме факторів неможливо, у зв`язку з простотою будови підписів та малим об`ємом графічного матеріалу, відображеного у них. Підпис на другому аркуші у графі "Підписи: дарувальник: " у договорі дарування за реєстраційним № 1367 від 27.09.2018 виконаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підпис на другому аркуші у графі "Підписи: дарувальник: " у договорі дарування за реєстраційним № 1367 від 27.09.2018 виконаний під впливом тимчасових збиваючих факторів, імовірніше за все - природнього характеру. Встановити яких саме факторів неможливо, у зв`язку з простотою будови підписів та малим об`ємом графічного матеріалу, відображеного у них. Вирішити питання про те, чи виконані підписи у графах "підпис" та "підписи" навпроти рукописних записів " ОСОБА_1 " у заяві № К-166/12 від 27.10.2017, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи іншою особою - не надалось можливим. Підписи у графах "підпис" та "підписи" навпроти рукописних записів " ОСОБА_1 " у заяві № К-166/12 від 27.10.2017 виконані виконавцем у звичайному стані, без впливу на нього якихось збиваючих факторів.

При цьому, згідно з ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак, у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

При наданні оцінки доказів які містяться в матеріалах справи, суд першої інстанції зазначав про відсутність таких на підтвердження договорів ОСОБА_1 щодо введення його в оману під час укладення спірного договору, а також того, що він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними у момент укладення правочину.

Посилання позивача на незадовільний стан здоров`я при укладенні правочину і мав потреби у догляді чи сторонній допомозі, не мав можливості себе обслуговувати, був у хворобливому стані на момент вчинення правочину, мав психічну хворобу не знайшло свого підтвердження як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України позивач не довів тієї обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень про свою абсолютну неспроможність при укладенні правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними і в основу рішення не може бути покладений висновок експерта, який ґрунтується на припущеннях.

Подібні правові висновки узгоджуються із висловленими у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року в справі № 6-9цс12, та у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 359/3849/14-ц (провадження № 61-5896св18).

Разом з тим, волевиявлення позивача в момент укладення оспорюваних договорів, не відповідало його внутрішній волі не знайшло свог7о підтвердження у суді, про що свідчить те, що між датами укладення договорів, які позивач просить визнати недійсними пройшло чотири місяці, тривалий час для того, щоб дізнатися про наслідки першого укладеного правочину, усвідомити їх, та надати їм оцінку у стані, який дозволяв йому керувати своїми діями, розуміти значення своїх дій. Після спливу чотирьохмісячного строку після укладення першого договору дарування 23.05.2018 року позивач укладає аналогічний правочин 27.09.2018 року при цьому не має жодних заперечень щодо первинного правочину.

Факт перебування позивача під впливом тимчасових збиваючих факторів, імовірніше за все - природнього характеру властивих, зокрема почерку, виконаному особами в незвичному стані (хворобливий стан, стан сильного душевного хвилювання, алкогольне сп`яніння та ін..) підтверджується висновками експертів, однак, не доводить того, що позивач не був в змозі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час укладення оспорюваних договорів.

Також, позивачем не наведеного обґрунтування того, які фактичні умови правочинів, які ним були укладені він не вірно сприйняв внаслідок помилки, а саме у чому полягала помилка сприйняття, які умови він розумів під час їх укладення, чи стосовно яких умов правочину він був введений в оману.

Суд першої інстанції при постановленні рішення, встановивши правовідносини сторін які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин із посиланням на докази, оцінка яких відображена у рішенні суду, обґрунтовано відмовив у заявлених позовних вимогах ОСОБА_1 у зв`язку саме з їх недоведеністю.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ