Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №688/3606/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3606/26

№ 2/688/2366/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

13 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

30.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі -ТОВ «Фінпром Маркет») в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 23.11.2025 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» договір про надання коштів у кредит №6415437, який підписала електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на її електронну адресу. Відповідно до умов договору позичальник отримала грошові кошти в сумі 5000 грн шляхом їх перерахування на її банківський картковий рахунок на погоджений умовами договору строк 360 днів зі сплатою процентів в розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 250 грн за кожен день понадстрокового користування. Свої зобов`язання ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» виконало у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 , а відповідач вчасно їх не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором №6415437 від 23.11.2025 в розмірі 18572,50 грн.

25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №25/02/26, за умовами якого останнє набуло права грошових вимог до фізичних осіб боржиків, в тому числі і за договором №6415437 від 23.11.2025. Відповідно до Реєстру прав вимоги №5 від 20.05.2026 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 18572,50 грн. Всупереч умовам кредитного договору ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання, після відступлення права вимоги відповідач не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «Фінпром Маркет», ні на рахунки попереднього кредитора. А тому, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №6415437 від 23.11.2025 в сумі 18572,50 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу в сумі 5000 грн, заборгованості за процентами в сумі 4322,50 грн, заборгованості за пенею/неустойкою в розмірі 9250 грн, а також понесені судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» у судове засідання не з`явився. Представник позивача Ткаченко Ю.О. подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи провести у відсутності представника позивача, позов підтримала в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, хоча про час, день та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.08.2026 відкрито провадження в справі; витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази, що містять банківську таємницю та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін о 10 год 00 хв 11.09.2026, який у зв`язку з неявкою відповідача відкладено до 10 год 30 хв 13.10.2026.

14.09.2026 на виконання ухвали суду від 13.08.2026 на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані письмові докази.

13.10.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надала, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що 23.11.2025 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» договір кредитної лінії (Надійний) №6415437, за умовами якого Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 5000 грн на строк 360 днів, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту - 17.11.2026, або достроково та сплатити Кредитодавцеві плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту - 862,50 грн.

Умовами договору про надання коштів у кредит передбачено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення коштів, процентна (базова) ставка за день - 0,95%, неустойка - 250 грн в день, орієнтовна річна процентна ставка - 3194,73%, орієнтовна загальна вартість кредиту - 22962,50 грн.

Перед укладенням (підписанням) Договору, Позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та Офертою, що містить в тому числі проект Договору, Політикою конфеденційності, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, іншою інформацією про Кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на Сайті Кредитодавця: інформацією, передбаченою ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про захист персональних даних» (п.5.1 Договору).

Підписанням цього Договору про надання коштів у кредит відповідач ОСОБА_1 підтверджує, що вона ознайомилась на сайті https:/clickcredit.ua/informacia з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуг, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 7 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України (п.10.1.1 Договору).

Договір про надання коштів у кредит підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на електронну пошту відповідача, про що свідчить п. 11 Договору про надання коштів у кредит «Юридичні адреси та реквізити сторін».

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» 23.11.2025 о 06:37:46 на електронну пошту відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 був наданий одноразовий ідентифікатор 538275.

З довідки ТОВ «Європейська платіжна система» №КД-000091994 від 29.05.2026 вбачається, що на підставі договору про переказ коштів №ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020, укладеного між ТОВ «Європейська платіжна система» та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», 23.11.2025 успішно здійснено платіжну операцію на суму 5000 грн на карту отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , номер платежу 4f7c2660-45dc-4b7f-95c7-2d7f39644929. Вказане також підтверджується даними платіжної інструкції №4f7c2660-45dc-4b7f-95c7-2d7f39644929 від 23.11.2025.

Згідно повідомлення ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» за вих. №20/05/25-49338 від 20.05.2026 на рахунок клієнта ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно договору №6415437 було здійснено платіж №4f7c2660-45dc-4b7f-95c7-2d7f39644929.

З повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260901/25387-БТ від 08.09.2026 слідує, що банком на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ).

З виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_3 за період з 23.11.2025 по 26.11.2025 слідує, що 23.11.2025 відбулось зарахування коштів на вказаний рахунок в сумі 5000 грн.

Таким чином ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» свої зобов`язання за кредитним договором №6415437 від 23.11.2025 виконало в повному обсязі, перерахуваши на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5000 грн, а остання їх отримала.

В свою чергу ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за вищевказаним договором не виконувала, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 18572,50 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів».

25.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №25/02/26, відповідно до якого до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №6415437 від 23.11.2025.

Згідно Реєстру прав вимог №5 від 20.05.2026 ТОВ «Фінпром Маркет» під №375 набуло право грошової вимоги за кредитним договором №6415437 від 23.11.2025, боржником за яким є ОСОБА_1 , а загальна сума заборгованості за кредитом становить 18572,50 грн.

З наданого ТОВ «Фінпром Маркет» розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором №6415437 від 23.11.2025 за період з 19.05.2026 по 22.06.2026 слідує, що заборгованість відповідача становить 18572,50 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн, за нарахованими та несплаченими процентами в сумі 4322,50 грн, за нарахованою та несплаченою пенею в сумі 9250 грн.

Застосовані норми права

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.

З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 23.11.2025 уклала з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» договір про надання коштів у кредит №6415437 у електронній формі. Відповідач підписала даний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого укладений кредитний договір було розміщено в її особистому кабінеті та було перераховано кошти в сумі 5000 грн на картковий рахунок. Отже, договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Окрім цього, відповідач була вільною у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що право вимоги за вказаним договором відступлено позивачу ТОВ «Фінпром Маркет» на законних підставах.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст.12,13,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Після підписання Договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманих у кредит коштів та сплати відповідної плати за користування цими коштами.

Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості повністю суду надано не було.

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, комісії, строк кредитування, а тому вимога ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, процентів за користування кредитом ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за пенею/неустойкою в сумі 9250 грн за кредитним договором №6415437 від 23.11.2025, суд зазначає наступне.

З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею/неустойкою в сумі 9250 грн за кредитним договором №6415437 від 23.11.2025 є необгрунтованими і до задоволення не підлягають.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» слід стягнути заборгованість за договором про надання коштів у кредит №6415437 від 23.11.2025 у розмірі 9322,50 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000 грн та заборгованості за процентами в сумі 4322,50 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду з даним позовом ТОВ «Фінпром Маркет» сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №850023550.1 від 24.07.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1336,25 грн (9322,50 грн становить 50,19 % від 18572,50 грн; 50,19% від 2662,40 грн становить 1336,25 грн).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких підтверджується копією: договору про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026 з адвокатом Ткаченко Ю.О., додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026 - Акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витягу з Акту №1-ФП від 05.06.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026, платіжної інструкції кредитного переказу коштів №850022335.1 від 12.06.2026 на суму 186000 грн, суд виходить з того, що вартість наданих послуг в розмірі 6500 грн є завищеними у малозначній справі, а тому з відповідача на користь позивача з урахуванням часткового задоволення позову підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн.

На підставі ст.ст. 204, 207, 526,610, 611, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором про надання коштів у кредит №6415437 від 23 листопада 2025 року в сумі 9322 (дев`ять тисяч триста двадцять дві) гривні 50 копійок, судовий збір в розмірі 1336 (одна тисяча триста тридцять шість) гривень 25 копійок та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», адреса місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ 43311346, банківські реквізити: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», код банку - 334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК