Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №688/3499/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3499/26

№ 2/688/2315/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

13 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

27.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулось до суду в системі «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 31.03.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №97515079000, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 97639 грн для придбання товару, шляхом здійснення банком оплати платіжних документів отримувача з позичкового рахунку позичальника. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов договору. Умовами договору визначено проценту ставку за кредитом у розмірі 0,00001%, а також передбачено можливість нарахування комісії за управління кредитом відповідно до договору. На виконання умов договору банк в повному обсязі виконав на себе зобов`язання, надав відповідачу кредитні кошти у сумі та на умовах визначених договором. Відповідач, в свою чергу, умов договору не виконав, у зв`язку із нездійсненням платежів на виконання умов договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість.

26.04.2023 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №241, за яким АТ «Укрсиббанк» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №97515079000 від 31.03.2021 у сумі 86779,25 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 55144,25 грн та заборгованості за комісією в сумі 31635 грн. А тому, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №97515079000 від 31.03.2021 в сумі 86779,25 грн, а також понесені судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився. Представник позивача – адвокат Усенко М.І. в системі «Електронний суд» подав до суду клопотання, у якому просив розгляд справи провести без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав, хоча про час, день і місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.08.2026 відкрито провадження в справі та призначено судовий розгляд о 09 год 30 хв 10.09.2026, який через неявку відповідача відкладено до 09 год 05 хв 13.10.2026.

13.10.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

24.03.2021 ОСОБА_1 заповнив Анкету-заявку з проханням надати АТ «Укрсиббанк» споживчий кредит, згідно якої останньому встановлено суму кредитного ліміту 97500 грн, перший внесок становить 40000 грн; строк дії ліміту кредитування – 24 місяці. Крім того, у вказаній Анкеті-заявці ОСОБА_1 просив надати йому споживчий кредит з суми кредитного ліміту в сумі 97639 грн, строк кредитування – 23 місяці. Інформація про товар – водонагрівач (газовий, автоматичний), опис товару – опалення з устаткуванням, кількість – 1 шт, вартість – 136000 грн.

31.03.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №97515079000.

Згідно п.1.1 Договору, підписуючи цей договір позичальник погоджується з викладеними у правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальника АТ «Укрсиббанк» з можливістю відкриття розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» №105 від 09.06.2017 (із усіма змінами та доповненнями): умовами надання споживчого кредиту позичальнику, його обслуговування і погашення; умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків.

Згідно 2.1. Договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та Правил.

Згідно п. 3.1. Договору сума кредитом за договором становить 97639 грн.

Згідно п. 3.6 Договору позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до графіку платежів, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 27.02.2023, при цьому згідно умов Договору може бути встановлено інший термін повернення кредиту. Позичальник має право достроково погашати кредит в порядку, передбаченому правилами.

Згідно п. 3.7, 3.8 Договору розмір ануїтентного платежу становить 4246 грн з моменту укладення договору і до 25.08.2021, 6882 грн – з 26.08.2021.

Відповідно до п. 3.9 Договору процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0,00001% річних.

Згідно п. 3.10 Договору за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7,00001% річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватись на прострочену суму з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

З п. 3.12 Договору позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та Додатків до договору.

Згідно додатку №1 до кредитного договору №97515079000 від 31.03.2021 відповідач зобов`язався сплачувати комісію за управління кредитом у розмірі 2,7% від суми наданого кредиту, яка включається до суми ануїтентного платежу, починаючи з 26.08.2021, в сумі - 1440 грн, комісію за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями в сумі 199 грн.

З виписки за кредитним договором №97515079000 від 31.03.2021 за період з 31.03.2021 по 26.04.2023 слідує, що відповідач отримував кредитні кошти та користувався ними.

Отже, банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору, однак відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 86779,25 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 55144,25 грн та заборгованості за комісією в сумі 31635 грн.

26.04.2023 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №241, згідно з умовами якого АТ «Укрсиббанк» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №97515079000 від 31.03.2021.

Згідно акту прийому-передачі права вимоги за договором факторингу №241 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошових вимог до боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників, що є додатком до договору факторингу №241 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №97515079000 від 31.03.2021 в загальному розмірі 86779,25 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 55144,25 грн та заборгованості за комісією в сумі 31635 грн, що також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

10.07.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №97515079000 від 31.03.2021 шляхом направлення досудової вимоги за вих. №22677864 із зазначенням суми заборгованості та реквізитів на для її оплати.

Застосовані норми права

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Мотиви та висновки суду

З`ясувавши думку представника позивача, викладену у письмовій заяві, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.

31.03.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №97515079000. Підписанням даного кредитного договору відповідач погодився з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальника АТ «Укрсиббанк» з можливістю відкриття розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» №105 від 09.06.2017 (із усіма змінами та доповненнями): умовами надання споживчого кредиту позичальнику, його обслуговування і погашення; умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків.

На виконання умов вищевказаного договору АТ «Укрсиббанк» свої зобов`язання по видачі суми кредиту виконало повністю.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідач був вільним у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що право вимоги за вказаним договором відступлено ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на законних підставах.

Відповідачем ОСОБА_1 доказів на спростування розміру заборгованості за кредитним договором, підтвердження виконання його умов та сплати заборгованості повністю надано не було.

Згідно виписки за кредитним договором №97515079000 від 31.03.2021 за період з 31.03.2021 по 26.04.2023 ОСОБА_1 отримував грошові кошти за кредитним договором №97515079000 від 31.03.2021, користувався ними, однак вчасно їх не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 86779,25 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 55144,25 грн та заборгованості за комісією в сумі 31635 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, який відповідачем не оспорювався. Не надано відповідачем і власного розрахунку заборгованості.

У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15-ц (провадження № 61-998св24) зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

З матеріалів справи слідує, що відповідач отримані в кредит кошти позивачу не повернув, на вимогу банку достроково погасити кредит та сплатити інші, передбачені кредитним договором платежі, не відреагував. А тому, вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обгрунтованою та підлягає до задоволення.

В той же час, умовами підписаного відповідачем договору встановлено комісію за управління кредитом у розмірі 2,7% від суми наданого кредиту, яка включається до суми ануїтентного платежу, починаючи з 26.08.2021, в сумі - 1440 грн, комісію за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями в сумі 199 грн.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця такредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першоїстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, упорядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково - касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Умовами укладеного кредитного договору передбачена необхідність внесення плати за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні (встановленні) кредиту. При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку таких послуг.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі №97515079000 від 31.03.2021 не зазначено та позивачем не надано доказів наявності переліку надання послуг по управлінню кредитом при отриманні (встановленні) кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 3.3. кредитного договору щодо встановлення комісії за управління кредитом у розмірі 2,7% від суми наданого кредиту, яка включається до суми ануїтентного платежу, починаючи з 26.08.2021, в сумі - 1440 грн, комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями в сумі 199 грн, є нікчемними відповідно до положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення комісії за укладеним кредитним договором є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту за договором №97515079000 від 31.03.2021 в сумі 55144,25 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом згідно платіжної інструкції №42423 від 10.07.2026 сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керувався положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якого судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1691,68 грн (55144,25 грн становить 63,54% від 86779,25 грн; 63,54% від 2662,40 грн становить 1691,68 грн).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких підтверджується копією: договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, акту №1541 наданих послуг від 10.07.2026, детального опису наданих послуг до акту №1541 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, суд виходить з того, що вартість наданих послуг в розмірі 8000 гривень та затрати часу - 6 годин 30 хвилин є завищеними у малозначній справі, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

На підставі ст.ст. 204, 207, 512, 514, 526, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №97515079000 від 31 березня 2021 року в сумі 55144 (п`ятдесят п`ять тисяч сто сорок чотири) гривні 25 копійок, судовий збір в розмірі 1691 (одна тисяча шістсот дев`яносто одна) гривня 68 копійок та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, р/р НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК