Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №687/1011/26 — Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/1011/26

№2/687/802/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року селище Чемерівці Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянув цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» (далі - ТОВ «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу. Позов мотивований тим, що 21.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 904062159 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до вказаного договору відповідач отримав кредит у розмірі 5500,00 грн. Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

05.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18235,84 грн, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

18.08.2026 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.09.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису договір кредитної лінії № 904062159.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 5500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.4 цього договору. Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 30 (тридцять) днів.

Згідно з п. п. 1.3, 1.4, 1.5 договору кредит надається строком на 30 (тридцять) днів. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,01% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3 цього договору. З урахуванням положень п. 1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 3,65% річних.

Окрім того, 21.10.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору № 904062159 від 21.09.2019 року, згідно з якою сторони дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит, на 30 днів. Починаючи з 21.10.2019 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,70% в день від суми кредиту.

Відповідно до даного кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на його банківську карту № НОМЕР_1 в сумі 5500,00 грн, що підтверджується довідкою про ініціювання платіжної операції, а також випискою про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 , витребуваною судом з АТ КБ «ПриватБанк».

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за переліком у реєстрі прав вимоги.

В подальшому між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено ряд додаткових угод: № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022 року, № 32 від 31.12.2023 року.

Так, відповідно до реєстру прав вимоги № 63 від 28.01.2020 року до вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за даним кредитним договором на загальну суму 17207,45 грн, з яких: заборгованість по основному боргу – 5499,50 грн, заборгованість по відсотках – 11707,95 грн, що також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

Так, відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 05.08.2020 року до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за даним кредитним договором на загальну суму 18235,84 грн, з яких: заборгованість по основному боргу – 5499,50 грн, заборгованість по відсотках – 12736,34 грн, що також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс».

05.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

Так, відповідно до реєстру боржників від 05.06.2025 року до вказаного договору факторингу ТОВ «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача за даним кредитним договором на загальну суму 18822,90 грн, з яких: заборгованість по основному боргу – 5499,50 грн, заборгованість по відсотках – 12736,34 грн, що також підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором ТОВ «ЕЙС».

Окрім того, суд звертає увагу на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 587,06 грн в межах даного позову позивачем не заявляються.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в частині перші статті 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали цивільної справи, зібрані по справі докази, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.

Відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв`язку з чим за цим договором виникла прострочена заборгованість. Таким чином, свої зобов`язання відповідач по договору не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем.

Разом з цим, перевіряючи правомірність нарахування процентів за користування кредитом суд дійшов висновку про наступне.

Так, відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору та додаткової угоди сторонами погоджено строк дії договору до 21.11.2019 року. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати проценти за користування кредитом.

Згідно з п. п. 1.4, 1.5 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,01% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3 цього договору. З урахуванням положень п. 1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 3,65% річних.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди починаючи з 21.10.2019 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,70% в день від суми кредиту.

Окрім того, згідно з п. п. 4.2, 4.3 договору сторони погоджуються що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п. 1.3 договору або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього договору процентна ставка менша ніж 1,70% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п. п. 1.4 - 1.5 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70% за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту. Сторони погодили, що зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,70% розповсюджуються на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п. 1.3 договору.

Відповідно до п. 4.4 договору сторони погоджуються, що проценти нараховані згідно п. 4.2 та п. 4.3 договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3 цього договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами, нарахованими поза межами строку дії кредитного договору, тобто у період з 21.11.2019 року по 08.02.2020 є безпідставними.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що вимог про стягнення заборгованості за процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.

До того ж суд враховує те, що відповідачем здійснювалося часткове погашення заборгованості за кредитом, зокрема, 23.11.2019 року у розмірі 15,00 грн, 25.11.2019 року - 250,00 грн, 26.11.2019 року - 500,00 грн, 29.11.2019 року - 130,00 грн, 16.12.2019 року - 364,00 грн, 25.12.2019 року - 220,00 грн, 03.01.2020 року - 230,00 грн, 02.03.2020 року - 450,00 грн, 04.03.2020 року - 340,00 грн.

Відповідно до п. 4.4 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти, сплачені позичальником за договором, зараховуються товариством у такій черговості: у першу чергу - пеня за прострочення виконання зобов`язань, у разі її наявності; у другу чергу - нараховані проценти за користування кредитом; у третю чергу - сума кредиту.

А тому, сплачені відповідачем кошти слід зарахувати у погашення суми заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом.

Отже, загальний розмір заборгованості становить 5805,20 грн, з яких 5499,50 грн заборгованість за тілом кредиту, 305,70 грн – заборгованість за процентами.

Оскільки відповідач не погасив узятий ним кредит, не сплатив відсотки, а тому відповідно до зазначених вище норм цивільного законодавства заборгованість за договором кредитної лінії № 904062159 від 21.09.2019 року, складається із заборгованості по тілу кредиту – 5499,50 грн, заборгованості по відсотках – 305,70 грн, а всього 5805,20 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ ««ЕЙС»».

Сукупність наведених доказів, наданих позивачем та їх належна оцінка дають суду підстави для задоволення заявлених позивачем вимог частково.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 18235,84 грн, а задоволено на суму 5805,20 грн, тобто на 31,83% (5805,20х100:18235,84). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 847,44 грн (2662,40х31,83:100).

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено здійснення розподілу судових витрат на підставі поданих сторонами доказів.

На підтвердження понесених ТОВ «ЕЙС» витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено: копію договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 року, копію додаткової угоди № 25771189939 від 19.06.2026 року до вказаного договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 року, згідно з якими загальна вартість наданих послуг становить 7000,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково (31,83%) суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 2228,10 грн (7000,00х31,83:100).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 88, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 904062159 від 21.09.2019 року у розмірі 5805,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» судові витрати у виді судового збору у розмірі 847,44 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2228,10 грн.

В решті частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙС», місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13 м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Суддя Борсук В.О.