Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №687/1005/26 — Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/1005/26

№2/687/796/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року селище Чемерівці Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 .. Позовні вимоги мотивує тим, що 03.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» (далі – ТОВ «ЗАЙМЕР»), найменування якого надалі було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» (далі – ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ»), та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 212048. Так, відповідачу направлено електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов даного кредитного договору, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті кредитодавця. На виконання умов кредитного договору первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 3000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Окрім того, 19.04.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 568/ФК-24, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному реєстрі прав вимог.

Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 10290,00 грн, яку позивач просить стягнути, а також понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

18.08.2026 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, знаходить позов підлягаючим до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.11.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР», найменування якого надалі змінено на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 212048, який підписано електронним підписом відповідача – CL2344.

Так, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 21 день, тобто до 23.11.2021 року. Строк дії договору 21 день. Але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1110% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 3% (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 1.5 договору за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов`язаний сплатити товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.

У разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього договору та/або в додатку(ах) до цього даного договору, клієнт зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення (п. 4.3 договору).

Вказаний кредитний договір підписано о 09:54:08 03.11.2021 року, а також погоджено графік платежів за даним договором.

Видача кредитних коштів за договором від 03.11.2021 року в сумі 3000,00 грн на картку № НОМЕР_1 підтверджена підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПРОФІТГІД», а також випискою про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 , витребуваною судом з АТ КБ «ПриватБанк».

14.09.2023 року найменування первісного кредитора змінено з ТОВ «ЗАЙМЕР» на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підтверджується копією протоколу № 13/09/2023 Загальних зборів Учасників ТОВ «ЗАЙМЕР» та витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

19.04.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 568/ФК-24, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному реєстрі прав вимог.

На виконання умов договору факторингу сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі реєстру прав вимог.

Згідно з витягом із реєстру прав вимог до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за даним договором про надання фінансового кредиту у розмірі 10290,00 грн, з яких : 3000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 1890,00 грн заборгованість за відсотками, 450,00 грн заборгованість за комісією, 4950,00 грн заборгованість за пенею.

Факт виконання ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» обов`язку щодо сплати фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією, долученою до матеріалів справи.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту заборгованість становить 10290,00 грн, з яких : 3000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 1890,00 грн заборгованість за відсотками, 450,00 грн заборгованість за комісією, 4950,00 грн заборгованість за пенею.

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до частин 1, 3 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Разом з цим, перевіряючи правомірність нарахування комісії у розмірі 450,00 грн суд дійшов наступних висновків.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за надання, обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на відповідача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із матеріалів справи слідує, що умовами кредитного договору, а саме п. 1.5 договору, передбачено стягнення комісії за використання системи дистанційного отримання фінансового кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що становить 450,00 грн.

Аналіз умов кредитного договору свідчить про те, що комісія, встановлена в договорі, є платою безпосередньо за надання, обслуговування і повернення кредитних коштів позичальнику.

Однак, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умови кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії є нікчемними, внаслідок чого сума нарахованої комісії у розмірі 450,00 грн не може бути стягнута з відповідача на користь позивача ТОВ «Діджи Фінанс».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 року у справі № 582/202/22.

Що стосується вимог позивача про стягнення 4950,00 грн пені, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають оскільки відповідно до п. 15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 року на всій території України введено карантин.

Враховуючи викладене, а також те, що кредитодавець нараховував пеню у період дії карантину, тобто з 24.11.2021 року по 17.01.2022 року, суд дійшов висновку, що позичальник звільняється від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) пеню у розмірі 4950,00 грн.

Отже, судом встановлено, що боржник належним чином зобов`язання по поверненню кредитних коштів не виконала, в результаті чого виникла заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 212048 від 03.11.2021 року у розмірі 4890,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн, заборгованість за відсотками – 1890,00 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс».

Сукупність наведених доказів, наданих позивачем та їх належна оцінка дають суду підстави для задоволення заявлених позивачем вимог частково.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 10290,00 грн, а задоволено на суму 4890,00 грн, тобто на 47,52% (4890,00х100:10290,00). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1265,17 грн (2662,40х47,52:100).

При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правничу допомогу в загальній сумі 6000,00 грн суд виходить з такого.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено здійснення розподілу судових витрат на підставі поданих сторонами доказів.

На підтвердження понесених ТОВ «Діджи Фінанс» витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено: копію договору № 42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026 року, копію додаткової угоди № 212048 від 21.07.2026 року до вказаного договору про надання правової допомоги, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 21.07.2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг) від 21.07.2026, згідно з якими загальна вартість наданих послуг становить 6000,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково (47,52%) суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 2851,20 грн (6000,00х47,52:100).

На підставі вищенаведеного та ст. ст. 526, 530, 536, 611, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 82, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 212048 від 03.11.2021 року в розмірі 4890,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1265,17 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2851,20 грн.

В решті частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1 м. Бровари Броварського району Київської області, 07406, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

Суддя Борсук В.О.