Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №201/14986/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/14986/26

Провадження № 3/201/2899/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Денисенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, що надійшов з відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, паспорт гр. України серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 30 січня 2003 року, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 24 серпня 2026 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно гр. ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме дії психологічного характеру, що містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На виконання вимог ст. 268, ст. 277,ст. 277-2 КУпАП, щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання, судом направлено судову повістку у вигляді СМС повідомлення, на номер, вказаний ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, яку було доставлено 30 вересня 2026 року о 16 годині 35 хвилин, про що свідчить довідка сформована у системі Д-3. Однак, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Крім того, обізнаність ОСОБА_1 з наявністю справи про адміністративне правопорушення підтверджується його підписом в самому протоколі про адміністративне правопорушення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, про яке він повідомлений належним чином, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 166196 від 17 вересня 2026 року; рапортом працівника поліції від 24 серпня 2026 року, зареєстрованого в журналі ЄО № 31713 від 24 серпня 2026 року; заявою та поясненнями потерпілого ОСОБА_2 ; поясненнями ОСОБА_1 та формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 17 вересня 2026 року.

В свою чергу, ОСОБА_1 суду не надано достовірних доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та які б підтвердили його невинуватість у скоєнні правопорушення.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд також звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений в присутності ОСОБА_1 , ним підписаний, жодних зауважень на час його складання та підписання останній не висував.

Інших обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи, судом не встановлено.

Суд вважає, що у справі досить доказів, прямо передбачених ст. 251 КУпАП для повного, усебічного і об`єктивного розгляду справи, які вказують про винність ОСОБА_1 .

Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні даного правопорушення, обираючи йому вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує дані про його особу, ступінь громадської безпеки скоєного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують вину, враховуючи його майновий стан, суд вважає, що з метою його виховання у дусі додержання законів України, а також попередження скоєння ним нових правопорушень слід застосувати до нього стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір відповідно до ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33, ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. 283, ст. 284, ст. 299 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення.

Суддя О.С. Конопленко