Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №683/1920/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1920/26

2-о/683/125/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Кутасевич О.Г.,

присяжних Сулейманової В.Б., Медведчук О.В.,

за участі секретаря судового засідання Братенка В.В.,

представника заявника адвоката Віхерко Н.О.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку окремого провадження цивільну справу №683/1920/26, 2-о/683/125/2026 за заявою ОСОБА_1 про оголошення померлим, заінтересовані особи – Старокостянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 .

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про оголошення фізичної особи ОСОБА_2 померлим, заінтересовані особи – Старокостянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що є сином ОСОБА_2 , який проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , у званні старшого сержанта на посаді головного сержанта 2 взводу охорони 3 роти військової частини НОМЕР_1 та 09 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новокалинове Покровського району Донецької області в результаті ворожого мінометного обстрілу зник безвісти, про що 12 квітня 2023 року надійшло сповіщення сім`ї за №1/1046.

За фактом безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 14 квітня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023243100000171 внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Ураховуючи що наведені ним докази дають підстави для обґрунтованого припущення про смерть його батька ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_1 поблизу населеного пункту Новокалинове Покровського району Донецької області, уважав, що є підстави для оголошення його судом померлим відповідно до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Зазначає, що оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне йому для реєстрації смерті батька та реалізації спадкових прав.

Ураховуючи викладене, просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 адвокат Віхерко Н.О. заяву підтримала та просила її задовольнити у повному обсязі.

Заінтересована особа - Старокостянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, направив до суду заяву про розгляд справи у відсутності свого представника, при вирішенні заяви покладається на думку суду.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 – Булацик Є. подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника військової частини, при вирішенні заяви покладається на думку суду.

Заслухавши учасників процесу, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12 квітня 2023 року.

У зв`язку із введенням воєнного стану та оголошенням загальної мобілізації в Україні, ОСОБА_2 був призваний на військову службу та, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 зарахований до списків особового складу частини і призначений на посаду головного сержанта 2 взводу охорони 3 роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 від 09 квітня 2023 року № 217/712 старший сержант ОСОБА_2 виконував бойове завдання в районі населеного пункту Новокалинове Покровського району Донецької області.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 17 червня 2023 року №372 було призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти старшого сержанта ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_3 .

Відповідно до акта службового розслідування військової частини НОМЕР_3 встановлено, що 09 квітня 2023 року біля 21 год. 30 хв виконуючи бойове завдання згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 від 09 квітня 2023 року №217/712 на в районі населеного пункту Новокалинове Покровського району Донецької області в результаті артилерійського обстрілу противника ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зникли безвісти.

Зокрема свідок ОСОБА_5 підтвердив, що ОСОБА_2 під час штурму позицій миттєво загинув від влучання кулі в голову, винести його тіло з поля бою не представилось можливим через щільний вогонь ворога, мінометні обстріли і значну дальність до місця евакуації.

12 квітня 2023 року ОСОБА_1 надійшло сповіщення про те, що його батько, старший сержант ОСОБА_2 09 квітня 2023 року зник безвісти в районі населеного пункту Новокалинове Донецької області, гідно виконуючи свій військовий обов`язок, залишився вірним присязі, беручи участь в обороні держави та стримуванні збройної агресії російської федерації.

За фактом безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 14 квітня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023243100000171 внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі №755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко - і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).

Обставини даної справи, які підтверджені належними та допустимими доказами, дають можливість зробити вірогідне припущення про смерть у певний час ОСОБА_2 унаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України поблизу населеного пункту Новокалинове Покровського району Донецької області.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376, вбачається, що активні бойові дії на території населеного пункту Новокалинове Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області завершились 07 травня 2024 року, а з 08 травня 2024 року ця територія є тимчасово окупованою рф територією України.

У справі №755/11021/22, формулюючи висновки, Велика Палата Верховного Суду виходила з того (див. пункт 45 постанови), що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: "фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій" (речення перше) та "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" (речення друге).

У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: "… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість" (див. пункт 82 постанови).

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Очевидно, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) не формулювала висновок для ситуації, коли територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником.

Обставини справи, яка перебувала на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду, стосувались подій, коли ймовірна загибель фізичної особи сталась на території, де велись активні бойові дії, а після їх завершення території залишилась під контролем України.

Оскільки за встановленими у даній справі обставинами територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_2 на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником; у суду з надзвичайно великою вірогідністю є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_2 загинув, то відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України може бути здійснений у цій справі з 08 травня 2024 року.

Такий висновок суду не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду про те, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій (див. пункт 109 постанови).

На переконання суду, розширювальне тлумачення частини другої статті 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявника передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі №759/22513/24 (провадження № 61-13958св25).

Таким чином, суд вважає, що у даному випадку є підстави припускати з високим ступенем вірогідності, що військовослужбовець ОСОБА_2 ймовірно загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 за особливих обставин у результаті мінометного обстрілу противника, тобто під час захисту Батьківщини та виконання бойового завдання й забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, тому наявні усі підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим.

При цьому, суд враховує, що шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, який починає відлік від 08 травня 2024 року - дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_2 на час розгляду справи у суді сплив.

Керуючись ст.ст.293, 294, 308, 264-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Єкатеринбург Свердловської області, російської федерації, який зник безвісти 09 квітня 2023 року під час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати 09 квітня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4

Заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Старокостянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце знаходження: пров. Подільський, 2 м. Старокостянтинів Хмельницька область, 31100, код ЄДРПОУ 2312049.

Текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя

Присяжні