Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №932/4539/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

01 вересня 2026 року

Справа № 932/4539/26

Провадження № 3/932/1132/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Карягіна Н.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ст.173 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №955037 від 07 квітня 2026 року, 27 березня 2026 року приблизно о 12 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив дрібне хуліганство, а саме розбив вікна у квартирі громадянки ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, у зв`язку з чим відносно нього складено протокол за ст.173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та просив провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 посилався на доводи, викладені у поданих до суду заявах та клопотаннях, зазначаючи, що 27 березня 2026 року приблизно о 12 годині 10 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 , він не перебував, вікон у квартирі ОСОБА_2 не розбивав та громадського порядку не порушував. Звертав увагу на невідповідність дати події, зазначеної у протоколі про адміністративне правопорушення, відомостям, наведеним ОСОБА_2 у заяві та письмових поясненнях, а також на розбіжності щодо квартири, у якій, за його твердженням, були пошкоджені вікна. Крім того, посилався на обставини втрати належного йому мобільного телефону «OPPO A58» та його подальшого виявлення за вказаною адресою, стверджуючи, що з 23 березня 2026 року телефон перебував поза його володінням, на підтвердження чого надавав відповідні документи та письмові пояснення ОСОБА_3 . Також ОСОБА_1 посилався на порушення його процесуальних прав під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, зокрема щодо строку складення протоколу, можливості ознайомлення з матеріалами справи, подання доказів і клопотань, роз`яснення прав та вручення копій процесуальних документів. У зв`язку з цим просив визнати недопустимими протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №955037 від 07 квітня 2026 року, протокол огляду та протокол вилучення, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердила факт пошкодження вікон, однак пояснила, що відповідна подія мала місце 22 березня 2026 року, а не 27 березня 2026 року, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. 27 березня 2026 року їй зателефонували сусіди та повідомили про те, що ОСОБА_1 бачили під вікнами її будинку, тому вона і викликала поліцію. При огляді вона видала поліцейському телефон ОСОБА_1 , повідомивши, що він у нього випав 22 березня 2026 року.

Оцінивши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення ОСОБА_2 та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріали справи не підтверджують наявності події адміністративного правопорушення, яка інкримінується ОСОБА_1 , а також не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, надати їм належну правову оцінку та залежно від установленого ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №955037 від 07 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення 27 березня 2026 року приблизно о 12 годині 10 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 , дій, які полягали у розбитті вікон у квартирі ОСОБА_2 .

Водночас зазначені у протоколі відомості щодо дати вчинення інкримінованих ОСОБА_1 дій не узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 27 березня 2026 року ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_1 умисно пошкодив вікна її квартири 22 березня 2026 року, а також вказала на пошкодження вікон, яке, за її словами, мало місце 25 листопада 2025 року.

У письмових поясненнях від 27 березня 2026 року ОСОБА_2 також зазначила, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу здійснює пошкодження належного їй майна, а саме 25 листопада 2025 року та 22 березня 2026 року.

При цьому у судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердила, що подія пошкодження вікон мала місце саме 22 березня 2026 року, а не 27 березня 2026 року, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, відомості щодо дати події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знаходять підтвердження у поясненнях особи, на повідомленні якої ґрунтуються відповідні матеріали, оскільки ОСОБА_2 як у своїй заяві, так і у письмових поясненнях та під час судового розгляду послідовно вказувала на 22 березня 2026 року як на дату пошкодження вікон.

Зазначена розбіжність стосується істотної обставини інкримінованого ОСОБА_1 діяння, оскільки дата та час його вчинення є складовими фактичних обставин, які підлягають встановленню при вирішенні питання про наявність події адміністративного правопорушення та винність конкретної особи у його вчиненні.

При цьому матеріали справи не містять інших доказів, які б усували зазначену суперечність та достовірно підтверджували, що саме 27 березня 2026 року приблизно о 12 годині 10 хвилин мало місце окреме пошкодження вікон за адресою: АДРЕСА_3 , вчинення якого ОСОБА_1 інкриміновано протоколом про адміністративне правопорушення.

Разом із тим судом досліджено рапорт поліцейського, зареєстрований у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події за №9242 від 27 березня 2026 року, відповідно до якого 27 березня 2026 року о 12 годині 09 хвилин до служби «102» надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_2 стало відомо від сусідів про розбиття сусідом ОСОБА_1 вікна у її будинку та з проханням направити наряд поліції на місце події.

Відтак сам по собі рапорт не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 зазначених у протоколі дій, а лише відображає повідомлення про можливу подію та особу, яку заявниця пов`язувала з нею.

Отже, рапорт поліцейського не містить належних та достатніх відомостей, які б самостійно підтверджували вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння у визначені протоколом дату та час.

Судом також досліджено протокол огляду місця події від 27 березня 2026 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого об`єктом огляду була територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , на якій розташований двоповерховий цегляний будинок.

Під час огляду ОСОБА_2 повідомила про пошкодження вікна квартири АДРЕСА_4 , розташованої на другому поверсі будинку. У ході огляду зафіксовано пошкодження склопакета правої частини зазначеного вікна, а також пошкодження дерев`яного тамбура у вигляді відсутності вікна №6.

Крім того, біля входу на території домоволодіння було виявлено каміння, яке, зі слів ОСОБА_2 , було використане для пошкодження скла. Зазначене каміння вилучено та поміщено до сліп-пакета №PSP 1362802.

Оцінюючи зазначений доказ у сукупності з іншими матеріалами справи, суд виходить із того, що протокол огляду місця події об`єктивно фіксує стан території та наявність пошкоджень на момент проведення огляду, а також факт виявлення і вилучення певного предмета. Водночас сам по собі протокол огляду не встановлює часу виникнення виявлених пошкоджень та не містить відомостей про безпосереднє спостереження працівниками поліції за особою, яка їх спричинила.

Так само вилучення каміння, яке, зі слів ОСОБА_2 , могло бути використане для пошкодження скла, не підтверджує, що саме цим камінням було пошкоджено вікно, а також не встановлює особу, яка його використала. Матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б пов`язували зазначений предмет безпосередньо з ОСОБА_1 .

Таким чином, протокол огляду місця події підтверджує факт наявності пошкоджень та виявлення на місці певних предметів, однак не підтверджує, що зазначені пошкодження були спричинені саме ОСОБА_1 27 березня 2026 року приблизно о 12 годині 10 хвилин.

Оцінюючи обставини щодо виявленого під час огляду місця події мобільного телефону марки «OPPO», суд виходить із такого.

Як убачається з протоколу огляду місця події від 27 березня 2026 року, на ґрунтовому покритті біля арки на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено мобільний телефон марки «OPPO» чорного кольору у чорно-сірому чохлі, у вимкненому стані, з пошкодженням екрана у вигляді тріщин у верхній частині, який вилучено та поміщено до сліп-пакета №WAR 1378231.

ОСОБА_1 не заперечував належності йому зазначеного телефону, водночас пояснював, що 22 березня 2026 року після спілкування з ОСОБА_2 виявив його відсутність, а 23 березня 2026 року разом із ОСОБА_3 встановив, що телефон знаходиться у квартирі АДРЕСА_5 . На підтвердження наведених обставин він посилався на надані ним документи щодо належності телефону, письмові пояснення ОСОБА_3 , заяву-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 03 квітня 2026 року та роздрукування листування у месенджері «Viber».

Оцінюючи зазначений доказ у сукупності з іншими матеріалами справи, суд зазначає, що належність мобільного телефону ОСОБА_1 сама по собі свідчить лише про його право власності на цей предмет та не є безпосереднім доказом перебування останнього за адресою: АДРЕСА_3 , у конкретний час, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення.

Водночас матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б давали можливість встановити час та обставини потрапляння телефону до місця його виявлення 27 березня 2026 року, а також не містять відомостей, які б безпосередньо пов`язували його знаходження на території домоволодіння із вчиненням ОСОБА_1 інкримінованих йому дій.

За таких обставин виявлення належного ОСОБА_1 мобільного телефону на місці огляду не може розглядатися як достатній та безпосередній доказ того, що саме він 27 березня 2026 року приблизно о 12 годині 10 хвилин перебував за вказаною адресою та розбив вікна.

Так, матеріали справи не містять показань особи, яка безпосередньо спостерігала, як ОСОБА_1 27 березня 2026 року приблизно о 12 годині 10 хвилин пошкоджував вікна за адресою: АДРЕСА_3 . Відомості, викладені у рапорті поліцейського, як зазначалося вище, мають похідний характер, а протокол огляду місця події фіксує наслідки події, але не встановлює особу, яка спричинила відповідні пошкодження.

При цьому пояснення ОСОБА_2 , на якій ґрунтується повідомлення про причетність ОСОБА_1 , містять істотну невідповідність щодо часу події: у заяві та письмових поясненнях від 27 березня 2026 року вона зазначала про пошкодження вікон 22 березня 2026 року, що у подальшому підтвердила і в судовому засіданні.

Отже, зазначені пояснення не можуть одночасно підтверджувати як факт причетності ОСОБА_1 , так і дату 27 березня 2026 року, яка покладена в основу протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки наведені в них відомості не відповідають цій даті.

За таких обставин наявні у справі докази не утворюють послідовного та взаємоузгодженого ланцюга фактичних даних, який би давав змогу встановити, що саме ОСОБА_1 27 березня 2026 року приблизно о 12 годині 10 хвилин вчинив дії з пошкодження вікон, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджені судом докази підтверджують наявність пошкоджень вікон за адресою: АДРЕСА_3 , однак не підтверджують наявності саме тієї події, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме пошкодження вікон 27 березня 2026 року приблизно о 12 годині 10 хвилин, внаслідок вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій.

За таких обставин суд доходить висновку, що подія адміністративного правопорушення, яка інкримінується ОСОБА_1 та полягає у вчиненні хуліганства, а саме у пошкодженні ним вікон 27 березня 2026 року приблизно о 12 годині 10 хвилин, матеріалами справи не підтверджена. Крім того, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 вчинив зазначені у протоколі дії, а отже, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173, 245, 251, 252, 280, 283, 284, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП — закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Речові докази:

- камінь, який поміщено до спецпакета №PSP1362802 у межах матеріалу ЖЄО №15447 від 31.03.2026 та який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, – знищити;

- пачку цигарок марки «Davidoff», яку поміщено до спецпакета №WAR1378231 у межах матеріалу ЖЄО №15447 від 31.03.2026 та яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, – знищит;

- мобільний телефон марки «OPPO» чорного кольору у чорно-сірому чохлі, який поміщено до спецпакета №WAR1378231 у межах матеріалу ЖЄО №15447 від 31.03.2026 та який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, – повернути власнику ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, або її може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП.

Суддя

Шевченківського районного суду

міста Дніпра Н.О.Карягіна