Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №932/5791/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

08 вересня 2026 року

Справа № 932/5791/26

Провадження № 3/932/1289/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Карягіна Н.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2026 року о 21 годині 45 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota» моделі «Camry», номерний знак « НОМЕР_1 », рухаючись вулицею Юліуша Словацького у м.Дніпрі поблизу будинку №4, маючи ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагували на світло, та поведінку, що не відповідала обстановці, і у порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник — адвокат Зіненко Я.І. — не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Водночас захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Зіненко Я.І. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи клопотання, захисник зазначав, що викладені у протоколі обставини підлягають підтвердженню іншими належними та допустимими доказами. Заперечував законність зупинки транспортного засобу, посилаючись на відсутність у матеріалах справи доказів наявності передбачених законом підстав для її здійснення. Неодноразові зупинки автомобіля ОСОБА_1 та направлення його на огляд, а також стверджувану відсутність заборонених речовин за результатами попередніх оглядів і закриття провадження в іншій справі захисник розцінював як свідчення упередженого ставлення працівників поліції.

Захисник також оспорював обґрунтованість виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, зазначаючи, що спілкування через зачинене тоноване вікно автомобіля перешкоджало належному спостереженню за станом зіниць очей та їх реакцією на світло, а про виявлення відповідних ознак водієві повідомили лише через певний час після зупинки. Крім того, звертав увагу на зазначення у протоколі одного нагрудного відеореєстратора за присутності на місці події інших поліцейських.

Заперечуючи факт відмови від огляду, захисник стверджував, що ОСОБА_1 неодноразово висловлював згоду пройти огляд у закладі охорони здоров`я, однак наполягав на поїздці власним автомобілем через наявність у ньому зареєстрованої зброї, яку поліцейські не дозволяли взяти до службового транспортного засобу. Вимогу залишити зброю в автомобілі захисник розцінював як спонукання до порушення правил її зберігання. Також зазначав, що ОСОБА_1 очікував прибуття адвоката та просив надати направлення на огляд, проте поліцейські відмовили в його наданні.

Посилаючись на відеозапис, зауваження ОСОБА_1 у протоколі та відповідь ГУНП від 08.05.2026 щодо звернення адвоката Луковенка А.А. на лінію «102», захисник указував на порушення права підзахисного на захист, зокрема нероз`яснення прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Ненадання направлення та незабезпечення проходження огляду за наявності висловленої згоди водія вважав порушенням ст.266 КУпАП і встановленого порядку направлення на огляд, що, на його думку, зумовлює недопустимість протоколу як доказу.

З огляду на наведене захисник стверджував про недоведеність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду відповідно до встановленого порядку та просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 та його захисника — адвоката Зіненка Я.І. — про дату, час і місце судового розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, а також подане захисником клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши доводи, наведені у клопотанні захисника, суд встановив, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а його вина у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №654890 від 01.05.2026; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КП «ДБКЛПД» ДОР від 01.05.2026, оформленим на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; рапортом поліцейського, зареєстрованим у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події за №8638 від 01 травня 2026 року; відеозаписом із нагрудного відеореєстратора поліцейського №474373.

Для перевірки доводів захисника судом також досліджено відповідь Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 06.07.2026, відповідь ГУНП у Дніпропетровській області від 08.05.2026 разом з аудіозаписами звернень адвоката Луковенка А.А. та ОСОБА_1 на лінію «102», а також надані захисником документи щодо зареєстрованої зброї.

Водночас у поясненнях, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зазначив, що від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовляється, просив надати направлення на огляд або доставити його до закладу охорони здоров`я, повідомив, що алкогольних напоїв і наркотичних засобів не вживав та не вживає, а також стверджував, що працівники поліції відмовилися доставити його для проходження огляду та не надали відповідного направлення.

Оцінюючи зазначені пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисника у сукупності з дослідженими доказами, суд виходить із такого.

Суд відхиляє доводи захисника про незаконність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки з рапорту та відеозапису вбачається, що безпосередньо після зупинки працівники поліції повідомили водієві її конкретну причину — наявність інформації про невідповідність установленого на автомобілі номерного знака транспортному засобу, а надалі також зазначили про порушення ним вимог дорожньої розмітки та здійснювали розгляд питання про наявність відповідних порушень Правил дорожнього руху, наслідком чого стало прийняття відповідних постанов.

Крім того, вимога пройти огляд була висловлена після безпосереднього виявлення у ОСОБА_1 передбачених законодавством ознак наркотичного сп`яніння та ґрунтувалася на самостійних фактичних і правових підставах.

Не заслуговують на увагу і доводи захисника про необґрунтованість висновків працівників поліції щодо наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, оскільки безпосередньо під час спілкування з водієм та його огляду поліцейськими було виявлено звужені зіниці очей, які не реагували на світло, та поведінку, що не відповідала обстановці, тобто ознаки, передбачені п.4 розділу I Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, про що ОСОБА_1 було повідомлено перед висловленням вимоги пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Суд відхиляє доводи захисника про відсутність факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, оскільки така відмова може виражатися не лише у прямій словесній незгоді, а й у послідовній бездіяльності та поведінці водія, спрямованій на ухилення від виконання законної вимоги поліцейського. Відсутність висловлювання «відмовляюся» не виключає складу правопорушення, якщо особа, заявляючи про формальну згоду, фактично не виконує необхідних дій для проходження огляду.

Як убачається з відеозапису, після повідомлення о 22 годині 11 хвилин про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося проїхати до закладу охорони здоров`я, однак він не залишав власний автомобіль, наполягав на поїздці за його кермом, посилався на недовіру до поліції та очікування прибуття адвоката, не повідомляючи часу такого прибуття. На повторні пропозиції поліцейських, які висловлювалися протягом години пройти до службового автомобіля ОСОБА_1 вимогу не виконав і необхідних дій для проходження огляду не вчинив, продовжуючи посилатися на очікування адвоката. Після прямого попередження про те, що така поведінка буде розцінена як відмова від огляду, він продовжив залишатися у своєму автомобілі. О 23 годині 12 хвилин працівники поліції прямо повідомили ОСОБА_1 , що його поведінка розцінюється як пасивна відмова від проходження огляду. Незважаючи на це, о 23 годині 19 хвилин ОСОБА_1 лише повідомив, що вийде з автомобіля, проте фактично цього не зробив. Сукупність зазначених дій становить свідоме ухилення від проходження огляду та фактичну відмову від нього, виражену в пасивній поведінці.

Посилання ОСОБА_1 на наявність у його автомобілі зареєстрованої зброї, що стало підставою вимагання слідувати до лікарні в своєму автомобілі, суд визнає неспроможним, оскільки ця обставина не звільняла його від установленого п.2.5 Правил дорожнього руху України обов`язку пройти огляд та не надавала права продовжувати керування транспортним засобом після виявлення ознак наркотичного сп`яніння, оскільки відповідно до ст.266 КУпАП він підлягав відстороненню від керування. Твердження захисника про навмисне спонукання ОСОБА_1 до порушення правил зберігання зброї з метою подальшого притягнення за ст.191 КУпАП мають характер припущень та не підтверджуються відеозаписом або іншими доказами.

Не можуть бути прийняті судом і посилання захисника на передбачений ст.266 КУпАП двогодинний строк, оскільки зазначений строк визначає граничний час проведення огляду в закладі охорони здоров`я з моменту встановлення підстав для його здійснення, але не надає водієві права відкладати виконання законної вимоги поліцейського на власний розсуд. ОСОБА_1 був зобов`язаний без невиправданого зволікання виконати вимогу про проходження огляду та не мав права фактично блокувати його проведення очікуванням невизначеної події.

Після неодноразових пропозицій пройти огляд, прямого попередження про наслідки невиконання відповідної вимоги, повідомлення про те, що його поведінка розцінюється як пасивна відмова, та невчинення ОСОБА_1 о 23 годині 19 хвилин дій, які він сам повідомив про готовність учинити, його фактична відмова від проходження огляду була завершена, після чого працівники поліції розпочали оформлення протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП. Подальші заяви ОСОБА_1 про готовність пройти огляд, висловлені після складення протоколу та під час його оголошення, не спростовують уже зафіксованого факту відмови й не усувають складу вчиненого адміністративного правопорушення.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 лише очікував прибуття адвоката, суд визнає неспроможними, оскільки реалізація права на правничу допомогу не звільняє водія від обов`язку виконати законну вимогу поліцейського щодо проходження огляду та не зупиняє перебігу встановленого законом строку для його проведення. Особиста присутність адвоката під час доставлення водія до закладу охорони здоров`я та проходження медичного огляду не є обов`язковою умовою цієї процедури, а тому ОСОБА_1 не мав правових підстав ставити виконання вимоги поліцейських у залежність від прибуття обраного ним захисника.

Як убачається з відеозапису, ОСОБА_1 безперешкодно користувався засобами телефонного зв`язку, неодноразово спілкувався з адвокатом та отримував правничу допомогу, а о 23 годині 31 хвилині адвокат Луковенко А.А. роз`яснив йому правові наслідки відмови від огляду та неприбуття до закладу охорони здоров`я. Отже, право ОСОБА_1 на правничу допомогу фактично було реалізовано, а працівники поліції не чинили перешкод у його спілкуванні із захисником.

Не можуть бути прийняті судом і доводи захисника про нероз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Відеозаписом зафіксовано, що о 22 годині 05 хвилин у межах безперервного спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені ст.268 КУпАП. При цьому він розумів зміст висунутих йому вимог та наслідки їх невиконання, безперешкодно спілкувався з адвокатом, отримував правничу консультацію, надавав пояснення, висловлював заперечення щодо дій поліцейських та власноруч виклав свою позицію у протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, ОСОБА_1 фактично реалізував передбачене законом право на захист, а обставин, які свідчили б про обмеження його процесуальних прав або неможливість здійснювати захист, судом не встановлено.

Суд також відхиляє доводи захисника про неоформлення та ненадання ОСОБА_1 направлення до закладу охорони здоров`я, оскільки матеріали справи містять направлення від 01.05.2026 до КП «ДБКЛПД» ДОР, складене на ім`я ОСОБА_1 у зв`язку з виявленням у нього ознак наркотичного сп`яніння. Невручення водієві примірника направлення після його відмови від проходження огляду не спростовує факту відмови від огляду, оскільки визначальним є висловлення законної вимоги пройти огляд та подальше невиконання водієм необхідних для цього дій. Огляд водія у лікарні за складеним направленням здійснюється після його супроводу до неї працівником поліції, який склав це направлення.

Інші доводи, наведені у клопотанні захисника, є похідними від зазначених вище тверджень, не підтверджуються матеріалами справи, не узгоджуються з установленими судом фактичними обставинами, спростовуються сукупністю досліджених доказів та не ставлять під сумнів правильність висновків суду.

За таких обставин суд доходить висновку, що досліджені судом докази є належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності — достатніми для висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 , який, керуючи транспортним засобом та маючи виявлені працівниками поліції ознаки наркотичного сп`яніння, у порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України шляхом тривалого свідомого ухилення фактично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення судом не встановлено, а клопотання захисника задоволенню не підлягає.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника ОСОБА_1 , його майнового стану, ступеня вини, а також обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про необхідність застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме таке стягнення є достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, визначеному законодавством.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 33, 40-1, ч.1 ст.130, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. (Штраф підлягає сплаті на рахунок № UA758999980313020149000004001, отримувач — ГУК у Дн-кiй обл/Дн-ка об/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) — 37988155, банк отримувача — Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету — 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету — адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок. (Судовий збір підлягає сплаті на рахунок № UA908999980313111256000026001, отримувач — ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) — 37993783, банк отримувача — Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету — 22030106, найменування коду класифікації доходів бюджету — реквізити для надходженнь від стягнення судового збору на користь держави).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, або її може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП.

Суддя

Шевченківського районного суду

міста Дніпра Н.О.Карягіна