Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №682/2807/25 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2807/25

Провадження № 1-кп/682/40/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

цивільного позивача ОСОБА_8 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_9 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025244000001367 від 24.07.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець, с. Троща Липовецького району Вінницької області, українець, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого бойового медика такелажної роти, у військовому званні «сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

Сержант ОСОБА_4 24 липня 2025 року, близько 11 години 55 хвилин, здійснюючи керування автомобілем марки «Ореl», моделі «Combo», державний номерний знак НОМЕР_2 , в салоні якого знаходився пасажир ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на автодорозі Н-25, сполученням Городище-Рівне-Старокостянтинів, рухаючись ним зі сторони м. Шепетівка в сторону м. Славута Шепетівського району Хмельницької області на 236 кілометрі даної дороги, маючи намір здійснити поворот ліворуч в напрямку м. Славута, на перехресті нерівнозначних доріг, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. В подальшому, повертаючи ліворуч виїхав на зустрічну смугу руху, не надав дорогу зустрічному транспортному засобу та допустив зіткнення з ним, а саме з автомобілем марки «Fiat», моделі «500L», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_8 , 1959 р.н., яка рухалася через вказане перехрестя прямо.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги пунктів 1.5. 2.3 (6), 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - Правил), зміст яких полягає в наступному:

1. Загальні положення:

1.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

2. Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

10. Початок руху та зміна його напрямку.

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

16.1. Проїзд перехресть.

16.13. Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Ореl», моделі «Combo», номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_6 , 1973 р.н., отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому зубоподібного відростка другого шийного хребця, закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку та субарахноїдальним крововиливом в ділянці серпа мозку, закритої травма грудної клітки з переломом восьмого ребра справа та контузії правої легені, закритого уламкового перелому верхньої третини правої стегнової кістки, закритого двокісточкового перелому лівого гомілково-ступеневого суглобу, закритого перелому медіальної кісточки правого гомілково-ступеневого суглобу, забійно-рваних рани правого передпліччя, множинних саднених ран лівого плеча, забійно-рваної рани правого передпліччя, що супроводжувалися постгеморагічною анемією 2 ст., що відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх спричинення. Вищевказані порушення Правил дорожнього руху, допущенні водієм автомобіля марки «Ореl», моделі «Combo», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 перебувають у прямому причинному зв`язку із скоєнням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді заподіяних потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

Отже, своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що вину визнає частково, оскільки вважає, що водійка ОСОБА_8 мала можливість уникнути зіткнення, але зі свого боку не вчинила дій для відвернення ДТП..

Обвинувачений повідомив, що 24.07.2025 разом із ОСОБА_6 повертались із місця служби після наряду додому в м. Славута автомобілем «Опель», яким керував він. Під`їжджаючи до повороту зупинились на острівці, увімкнувши покажчик повороту. При цьому, автомобіль він зупинив частково на острівці, частково на проїжджій частині. Автомобіль ОСОБА_8 він побачив орієнтовно за 200 метрів, тому і зупинився, оскільки це авто рухалось зі швидкістю, на його думку, більшою, аніж 70-80 км/год. Крім того, по пошкодженням на автомобілях можна дійти висновку, що швидкість авто ОСОБА_8 була більшою, аніж та, яку вона повідомляє. Дорога була чистою, інших транспортних засобів, в тому числі і грузових, не було. Оскільки, побачив автомобіль ОСОБА_8 він, не завершивши маневр повороту, частково заїхав на смугу руху, зупинився і чекав, щоб її пропустити, однак її авто звернуло не в протилежну сторону, а в його, тому автомобіль ОСОБА_8 і врізався в бік пасажира ОСОБА_6 . Після удару він ненадовго втратив свідомість, потім намагався вилізти та якось допомогти пасажиру. На його сприйняття, від моменту зупинки до зіткнення пройшло секунд 10. Він розуміє, що частково міг створити перешкоду для руху, однак при цьому він зупинився і чекав, щоб автомобіль ОСОБА_8 проїхав.

Щодо висунутого йому обвинувачення за порушення ПДР ОСОБА_4 зазначив наступне. Так, щодо порушення п. 1.5 ПДР зауважив, що частково він дійсно загородив проїжджу частину, але не повністю перегородив рух транспортному засобу, який рухався назустріч. Порушення п. 2.3 ПДР не визнає, оскільки він, керуючи транспортним засобом, був уважним, стежив за дорожньою обстановкою та реагував на її зміну. Порушення п. 10.1 Правил визнає, оскільки він, починаючи маневр повороту ліворуч, дійсно частково виїхав з острівця на смугу руху більше, аніж було потрібно, а потім переконався, що це буде безпечно. Додатково зауважив, що маневр повороту він не завершив через те, що автомобіль ОСОБА_8 рухався з великою швидкістю. Порушення п. 16.13 Правил обвинувачений визнав повністю.

На його думку, ОСОБА_8 мала технічну можливість зупинитися або об`їхати його. Крім того, ОСОБА_8 не гальмувала, оскільки гальмівний шлях був відсутній.

Те, що, перебуваючи на острівці, він був повернутий в сторону потерпілого та не стежив за дорогою, не погоджується. Зазначає, що, можливо, він міг трохи повернути головою в інший бік, однак не відповідає дійсності те, що він дивився на ОСОБА_6 і при цьому їхав.

Потерпілому ОСОБА_6 він допомагав, як міг, зокрема, надавав грошові кошти, цікавився його станом здоров`я. Наразі потерпілий жодних претензій до нього не має, ні матеріального ані морального характеру.

Щодо цивільного позову ОСОБА_8 , пред`явленого до нього, покладається на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_6 під час розгляду справи повідомив, що він є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 . Того дня, 24.07.2025, із обвинуваченим ОСОБА_4 , бойовим медиком, в першій половині дня на автомобілі «Опель» виїхали з військової частини після наряду. Він їхав на передньому пасажирському сидінні, він сам не був пристебнутий ременем безпеки, чи був пристебнутий водій ременем – не пам`ятає. Повертали по дорозі в сторону м. Славута з правої сторони на ліву, далі авто різко зупинилось – це все, що він пам`ятає. За дорогою він не слідкував. Надалі він частково прийшов до тями, коли його діставали з машини та поміщали на каталку, щоб відвести в лікарню. Далі він вже опритомнів десь о 02 годині ночі в лікарні не розуміючи, де знаходиться. Будь-яких інших обставин ДТП він не пригадує. Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому двох ніг, ребер та шиї. Перебував на лікуванні близько 8 місяців. Як повідомив потерпілий, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого він не має.. Потерпілий не вбачає вини ОСОБА_4 та, з урахуванням його молодого віку, просив суворо не карати ОСОБА_4 ..

Цивільний позивач, ОСОБА_8 , була допитана в судовому засіданні у якості свідка. Вона повідомила, що 24.07.2025 близько 12 год. вона на належному їй автомобілі марки «Fiat» їхала з м. Нетішин в м. Шепетівка до батька. Швидкість її руху становила близько 70-80 км/ год. Більшої швидкості бути не могло, оскільки її автомобіль оснащений обмежувачем швидкості руху: при швидкості 80 км/год (інколи і близько 78 км/год) починає спрацьовувати звуковий сигнал. Отже, вона проїхала недобудований міст, далі крутий поворот, а потім пряму дорогу на м. Шепетівка. Коли вона виїхала на цю пряму дорогу, то метрів за 20 вона побачила автомобіль, який стояв на острівку безпеки з увімкнутим покажчиком повороту. На узбіччі стояли три поліцейських автомобілі та три авто військових, які чекали на похоронну процесію. При цьому дорога була чистою, руху транспорту не було. Вона їхала спокійно, дивилась на той автомобіль, однак візуального контакту із ними не було. Вона бачила, як водій того автомобіля сидів напівоберту до пасажира, можливо, вони розмовляли. Коли вона майже до них під`їхала, водій авто різко почав рух та повернув перед нею. Вона натиснула на гальма та вивернула вправо, щоб уникнути лобового зіткнення. Водій іншого авто також загальмував, бо, мабуть, злякався, що на нього рухається автомобіль. Її авто вдарило той автомобіль в пасажирську сторону. Після зіткнення вона втратила свідомість. Потім вийшовши з автомобіля з допомогою сторонніх вона сіла на узбіччя та просила, щоб надавали допомогу водію та пасажиру іншого авто. Після ДТП вона запитувала про стан водія та пасажира, при цьому як вона себе почуває – ніхто не запитував. Свій розбитий автомобіль вона була вимушена самостійно доставляти на штраф-майданчик за допомогою сторонніх людей та евакуатора, за що заплатила 2000 грн. Після ДТП ОСОБА_4 взагалі не спілкувався з нею, не цікавився її станом, не відшкодовував завдану шкоду. Цивільний позов ОСОБА_8 підтримує в повному обсязі. Зазначає, що внаслідок ДТП вона травмувала ногу та отримала забій голови; надалі вона лежала в лікарні та на даний час потребує подальшого лікування та реабілітації за усними рекомендаціями лікарів. Крім того, вона доглядає за хворим сином, яким має ІІ групу інвалідності, а також 93-річного батька, який проживає в м. Шепетівка. У зв`язку із ДТП вона, окрім травм та пошкодження авто, зазнала переживань моральних та грошових витрат.

Отже, окрім того, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, зокрема:

витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 23.10.2025, у кримінальному провадженні № 12025244160000044 від 24.07.2025 за ч. 2 ст. 286 КК України за фактом того, що військовослужбовець ЗСУ сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , близько 11 години 55 хвилин здійснюючи керування автомобілем марки «Opel» моделі «Combo», д.н.з. НОМЕР_2 , в салоні якого знаходився пасажир ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на автодорозі Н-25 сполученням Городище-Рівне-Старокостянтинів, рухаючись ним зі сторони м. Шепетівка в сторону м. Славута Шепетівського району Хмельницької області на 236 кілометрі дороги, маючи намір здійснити поворот ліворуч в напрямку м. Славута на перехресті нерівнозначних доріг, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. В подальшому, повертаючи ліворуч, виїхав на зустрічну смугу, не надав дорогу зустрічному транспортному засобу та допустив зіткнення з ним, а саме з автомобілем марки «Fiat», моделі «500L», д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_8 , 1959 р.н., яка рухалась через вказане перехрестя прямо. Внаслідок ДТП ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження (том 1, а.с. 1);

рапортом про прийняття заяви зі служби 102 від 24.07.2025 за ЄО № 6642, з якого слідує, що 24.07.2025 близько 11:20 години в АДРЕСА_3 , водій військовослужбовець ЗСУ, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Гордіївка, Вінницького району, Вінницької області, українець, громадянин України, сержант, старший бойовий медик в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), житель АДРЕСА_2 , керуючи автомобілем «Opel Combo» д.н.з. НОМЕР_6 під час здійснення маневру повороту ліворуч, не врахував дорожньої обстановки, не надав перевагу в русі, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем «Fiat 500» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , українки, громадянки України, пенсіонерки, жительки АДРЕСА_4 , яка рухалась в зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП водій «Opel Combo» ОСОБА_4 попередньо отримав тілесні ушкодження у вигляді забій хребта, забій грудної клітини, політравми, госпіталізовано в травматологічне відділення КНП «Славутська БПЛ», стан здоров?я середньої важкості, пасажир військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Довжки, Шепетівського району, Хмельницької області, українець, громадянин України, майстер сержант, командир взводу в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) житель АДРЕСА_5 , отримав тілесні ушкодження попередньо у вигляді закритого перелому правої ноги, забій грудної клітини, госпіталізовано в травматологічне відділення КНП «Славутська БПЛ», стан здоров?я середньої важкості (том 1, а.с. 10);

протоколом огляду місця ДТП від 24.07.2026, яким встановлено, що ДТП відбулось на перехресті дороги Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, поблизу м. Славута, 236 км, на перехресті нерівнозначних доріг, проїзна частина: горизонтальна, пряма в плані, покриття дороги: сухе чисте, дорога призначена для руху в двох напрямках, дорожня розмітка: 1.1 вузька суцільна лінія, 1.5 вузька переривчаста лінія, 1.16.1 – напрямні острівці; до проїзної частини примикають трав`яні узбіччя, далі за узбіччям – лісосмуга, ділянки дороги світлофором не регулюється, дорожні знаки: до перехрестя зі сторони м. Шепетівка: 5-20.2 початок додаткової смуги (ліворуч), 5.20.2 початок додаткової смуги (ліворуч), 5-16 – напрямок руху по смугах (право – прямо та на право) ліва – тільки ліворуч; до перехрестя зі сторони м. Нетішин: 5.16 – ліва смуга прямо, права прямо та на право; ліворуч та праворуч від дороги Н-25 встановлені знаки: 2.1 – дати дороги; пора доби – світла, ділянка дороги не освітлюється; прилади відеоспостереження – відсутні. Так, місцем огляду є чотиристороннє нерівнозначне перехрестя дороги Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, яке складається з головної частини дороги (напрямок в сторону м. Нетішин та м. Шепетівка). Праворуч прилягає дорога в м. Славута, ліворуч прилягає дорога в лісовий масив (другорядні дороги); безпосередньо на перехресті кожний напрямок має по дві смуги руху. Зі сторони м. Шепетівка рух по правій смузі, рух здійснюється прямо та на право, по лівій – лише на ліво в сторону м. Славута. Зі сторони м. Шепетівка рух по правій смузі руху здійснюється лише прямо та на прав, по лівій – лише на ліво в сторону м. Славута. Зі сторони м. Нетішин рух на правій смузі руху здійснюється прямо та направо, по лівій стороні лише прямо. Частково на смузі руху зі сторони м. Славута в сторону м. Нетішин та частково на смузі справа зі сторони м. Нетішин в сторону м. Шепетівка розташований автомобіль марки «Fiat 500L» р.н. НОМЕР_5 , який передньою частиною направлений в сторону м. Шепетівка. Даний автомобіль розташований на відстані 7 м. від осі заднього правого колеса до розмітки 1-1 та відстані 6.6 м. від осі переднього правого колеса, 21 м від осі переднього правого колеса до умовної перпендикулярної лінії від ЕО № 32 (на схемі авто № 6). На напрямленому острівці, який розділяє напрямок з м. Славута в сторону м. Шепетівка та напрямок з м. Нетішин в сторону м. Шепетівка, розташований автомобіль марки «Opel Сombo» д.н.з. НОМЕР_2 передньою частиною в сторону м. Шепетівка (№ 5). Автомобіль розташований на відстані 7,75 м. від осі переднього лівого колеса до розмітки 1.1 та на відстані 7.6 м. від осі заднього лівого колеса та на відстані 11 від осі заднього лівого колеса до умовної попередньої лінії від ЕО № 32. Сліди гальмування – відсутні. На лівій смузі руху напрямок від м. Нетішин в сторону м. Шепетівка виявлено сліди юзу від тертя шини, на яких наявні подряпини дорожнього покриття, розмір сліду 1.6 х 0,9 м. Даний слід знаходиться на відстані 1.7 м. від розмітки 1.5, що розділяє транспортні потоки та 3 м. від умовної лінії до ЄО № 32 (на схемі № 1). Також на вказаній смузі руху дотично розмітки 1.5; наявний слід тертя чорного кольору, в межах якого розташовані подряпини дорожнього покриття. Розмір сліду 0,6х0,15 м., який знаходиться 5.2 м. від сліду № 1 (на схемі слід позначений № 3). На відстані 2,5 м. від сліду № 3 на вищевказані сліди руху починаючи від розмітки № 1.1, що поділяє транспортні потоки, наявний прямолінійний слід ковзання довжиною 16 м, який закінчується від передньою частиною авто марки «Fiat». Починаючи від сліду № 1 починаючи від смуги руху (лівій) напрямку з м. Нетішин в сторону м. Шепетівка наявний розсип пластику та скла автомобіля, який спрямований в сторону автомобіля «Opel Combo» р.н. НОМЕР_2 . Даний слід розсипу пролягає по двом смугам руху в сторону в. Шепетівка та закінчується в межах вищевказаного авто. Довжина сліду розсипу 15,7 м., ширина – 2,5 м. «Opel Combo» має такі ушкодження: пошкоджений передній бампер, кришка капоту, передні фари, скло автомобіля та двох дверей, деформований дах, передні двері, передня підвіска. «Fiat L500» має такі пошкодження: пошкоджений передній бампер, кришка капоту, переднє праве крило, передня права фара (т. 1, а.с. 11-21);

схемою до протоколу огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди від 24.07.2026 та фототаблицями до протоколу огляду місця ДТП (том 1, а.с. 22, 23-37);

висновком за результатами судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/123-25/11425-ІТ від 25.08.2025, яким встановлено наступне: 1. На момент огляду робоча гальмова система автомобіля «Opel Combo» ( номерний знак НОМЕР_2 ) виконувала свої конструктивні функції. Рульове керування автомобіля перебувало у несправному стані; 2. Виявлені в процесі дослідження несправності рульового керування перебувають в зоні локалізації аварійних пошкоджень, носять аварійний характер та їх виникнення пов?язується із дією ударних навантажень, що діяли а елементи та вузли транспортного засобу під час розвитку дорожньо-транспортної пригоди. Ознак, які б свідчили про непрацездатність чи відмову досліджуваних систем, до моменту дорожньо-транспортної пригоди, застосованими методами дослідження, не встановлено. 3. Питання про те, чи міг водій виявити несправності до ДТП, не вирішувалось з причин, що наведені в дослідницькій частині даного висновку (том 1, а.с. 40-43); Вартість за проведення експертизи складає 3565,60 грн ( том.1 а.с.39)

висновком за результатами судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/123-25/11424-ІТ від 25.08.2025, яким встановлено наступне: 1. На момент огляду робоча гальмова система автомобіля «Fiat 500L» номерні знаки НОМЕР_7 ) виконувала свої конструктивні функції. Рульове керування автомобіля перебувало у несправному стані; 2. Виявлені в процесі дослідження несправності рульового керування перебувають в зоні локалізації аварійних пошкоджень, носять аварійний характер та їх виникнення пов?язується із дією ударних навантажень, що діяли а елементи та вузли транспортного засобу під час розвитку дорожньо-транспортної пригоди. Ознак, які б свідчили про непрацездатність чи відмову досліджуваних систем, до моменту дорожньо-транспортної пригоди, застосованими методами дослідження, не встановлено. 3. Питання про те, чи міг водій виявити несправності до ДТП, не вирішувалось з причин, що наведені в дослідницькій частині даного висновку (том 1, а.с. 46-49); Вартість за проведення експертизи складає 3565,60 грн ( том.1 а.с.45)

висновком за результатами проведення судово-медичної експертизи № 91 від 06.08.2025, згідно із яким: 1. На час проведення огляду в гр. ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження: синець нижньої поверхні підборіддя та верхньої третини шиї по передній поверхні; синець зовнішньої поверхні лівого плечового суглоб та лівого плеча у верхній третині; синець лівої молочної залози; синець передньої поверхні черева справа; синець передньої поверхні правого стегна; забій м?яких тканин лівої гомілки з осадненням передньої поверхні, підшкірною гематомою лівої гомілки, лівої ступні. Вказані тілесні ушкодження спричиненні дією тупих твердих предметів, могли виникнути в час та за обставин вказаних в постанові та обстежуваною, не відповідають механізму виникнення внаслідок падіння з висоти власного зросту, за властивостями та локалізацією можуть відповідати механізму виникнення від дії конструктивних частин органів управління автомобілем та засобів захисту (паски, подушки безпеки) за умов фронтального, чи наближеного до нього, зіткнення автомобіля з перешкодою - відповіді на питання 3,4. 2. Відповідно до вимог п. 2.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» забій м?яких тканин лівої гомілки з осадненням передньої поверхні, підшкірною гематомою лівої гомілки, лівої ступні в ОСОБА_8 за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня, що спричиняє розлад здоров?я, синці на поверхні тіла відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості (том 1, а.с. 50-51);

висновком за результатами судово-медичної експертизи № 108 від 29.09.2025, згідно із яким: 1. На час проведення огляду 31.07.2025 в ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження: синець нижньої поверхні підборіддя та верхньої третини шиї по передій поверхні; синець зовнішньої поверхні лівого плечового суглоб та лівого плеча у верхній третині; синець лівої молочної залози; синець передньої поверхні черева справа; синець передньої поверхні правого стегна; забій м?яких тканин лівої гомілки з осадненням передньої поверхні, підшкірною гематомою лівої гомілки, лівої ступні. В представленій для дослідження медичній карті стаціонарного хворого КНП НМР «СМСЧ м. Нетішнн» підмічено перебування гр. ОСОБА_8 з 29.08.25 р. по 09.09.25 р. з приводу наслідків перенесеної закритої черепно-мозкової травми (24.07.25 р.) з розладами гемоліквородинаміки, ангіодистонічними пароксизмами, стійким цефалгічним синдромом, вестибулопатією, астеноневротичним синдромом. Медичних даних про травмування

голови, крім виявленого під час проведення первинної судово-медичної експертизи 31.07.2025 року, в гр. ОСОБА_8 синця нижньої поверхні підборіддя та верхньої третини шиї, чи записів про звернення за медичною допомогою з приводу травми головного мозку після 24.07.2025 до вперше діагностованих лікарем невропатологом наслідків черепно-мозкової травми 28.08.2025, не виявлено. Вказані тілесні ушкодження спричиненні дією тупих твердих предметів, могли виникнути в час та за обставин вказаних в постанові та обстежуваною, не відповідають механізму виникнення внаслідок падіння з висоти власного зросту, за властивостями та локалізацією можуть відповідати механізму виникнення від дії конструктивних частин органів управління автомобілем та засобів захисту (паски, подушки безпеки) за умов фронтального, чи наближеного до нього, зіткнення автомобіля з перешкодою - відповіді на питання 3,4. 2. Відповідно до вимог пп. 2.3, 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу Міністерства охорони здоров?я України № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» забій м?яких тканин лівої гомілки з осадненням передньої поверхні, підшкірною гематомою лівої гомілки, лівої ступні в ОСОБА_8 за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня, що спричиняє розлад здоров?я, синці на поверхні тіла відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. Представлені для дослідження медичні документи (медичні карти стаціонарного, амбулаторного хворого, результати МСКТ головного мозку від 09.09.2025 року), що відображають звернення за медичною допомогою до лікаря невропатолога 22.08.2025 р., 28.08.2025 р. та перебування на стаціонарному лікуванні з 29.08.25 р. по 09.09.25 р. 3 приводу наслідків перенесеної закритої черепно-мозкової травми (24.07.25 р.) з розладами гемоліквородинаміки, ангіодистонічними пароксизмами, стійким цефалгічним синдромом, вестибулопатією, астеноневротичним синдромом, при встановлені ступеня тяжкості до уваги не приймались, оскільки не підтверджені об?єктивними клінічними даними даного виду черепно-мозкової травми, грунтуються на суб?єктивних відомостях - скаргах потерпілої, і дистонію можуть бути пов?язані з діагностованим 22.08.25 р. захворюванням на судино-вегетативну дистонію типом відмітки про яку наявні в медичній карті амбулаторного хворого з 1991 року. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_8 , не змінено (том 1, а.с. 52-54);

висновком за результатами судово-медичної експертизи № 227 від 29.08.2025, яким встановлено наступне: на підставі наданих на судово-медичну експертизу медичних документів на ім?я гр-на ОСОБА_6 та обставин справи, експерт дійшов до таких підсумків: 1. (1-3) У гр-на ОСОБА_6 виявлені такі тілесні ушкодження: перелом зубоподібного відростка другого шийного хребця, закрита черепно-мозкова травма із забоєм головного мозку та субарахноїдальним крововиливом в ділянці серпа мозку, закрита травма грудної клітки з переломом восьмого ребра справа та контузією правої легені, закритий уламковий перелом верхньої третини правої стегнової кістки, закритий двокісточковий перелом лівого гомілково-ступневого суглобу, закритий перелом медіальної кісточки правого гомілково-ступневого суглобу, забійно-рвані рани правого передпліччя, множинні ссаднені рани лівого плеча, забійно-рвана рана правого передпліччя, що супроводжувались постгеморагічною анемією 2 ст. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, або при ударах об такі, могли виникнути внаслідок ударів об виступаючі частини салону автомобіля, в строк та за обставин вказаних в постанові, в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення (том 1, а.с. 55-56);

висновком за результатами судово-медичної експертизи № 228 від 29.08.2025, згідно із яким, на підставі наданих на судово-медичну експертизу медичних документів на ім?я гр-на ОСОБА_4 та обставин справи, експерт дійшов до таких підсумків: 1. (1-3) У гр-на ОСОБА_4 виявлені такі тілесні ушкодження: закрита травма правої половини грудної клітки з переломом одинадцятого ребра та забоєм правої легені, забій лівого коліна з раною колінного суглобу, струс головного мозку. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, або при ударах об такі, могли виникнути внаслідок ударів об частини салону автомобіля, в строк та за обставин вказаних в постанові, в сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров?я та не були небезпечними для життя в момент їх заподіяння і в клінічному перебігу (том 1, а.с. 57-58);

висновком за результатами судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/123-25/12943-ІТ від 28.08.2025, яким встановлено наступне: 1. Місце зіткнення автомобіля марки «Fiat» моделі 500L (номерні знаки НОМЕР_3 ) та автомобіля марки «Ореl моделі Combo (номерні знаки НОМЕР_8 ) відбулось в місці розташування слідів тертя шин та подряпин дорожнього покриття (позначення № l, зображення 1), на лівій смузі руху з огляду в напрямку від м. Нетішин до м. Шепетівка на відстані близько 1,7 м від лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.5 та на відстані 3 м від умовної лінії електроопори № 32, прийнятої на схемі до протоколу огляду місця ДТП (від 24.07.2025) за орієнтир, тобто на смузі руху автомобіля марки «Fiat моделі 500L» (номерні знаки НОМЕР_7 ); 2. У дорожній обстановці, що досліджувалась, водій автомобіля марки Ореl моделі Combo (номерні знаки НОМЕР_6 ) ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з нормативними вимогами п. 16.13, 10.1 Правил дорожнього руху. 3. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, повинні дії водія автомобіля марки «Fiat» моделі 500L (номерні знаки НОМЕР_9 ) ОСОБА_8 регламентувались технічними вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху. 4. У дорожній обстановці, що досліджувалась, водій автомобіля марки Opel моделі Combo (номерні знаки НОМЕР_6 ) ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем марки Fiat моделі 500L (номерні знаки НОМЕР_7 ) шляхом належного виконання нормативних вимог п. 16.13, 10.1 Правил дорожнього руху. 5. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля марки Fiat моделі 500L (номерні знаки НОМЕР_7 ) ОСОБА_8 не мала технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем марки Opel моделі Combo (номерні знаки НОМЕР_10 ) шляхом належного виконання Правил дорожнього руху (том 1, а.с. 61-68). Вартість за проведення експертизи склала 5348, 40 грн ( том.1 а.с.60);

висновком за результатами судової транспортно-товарознавчої експертизи від 25.09.2025 № 1187/25-26, яким встановлено: ринкова вартість неушкодженого транспортного засобу – автомобіля марки «Fiat» моделі «500L» p.н. НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_11 , станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 34.07.2025, складає : 357 869,81 грн. 2. Ринкова вартість ушкодженого транспортного засобу - автомобіля марки «Fiat» моделі «500L» р.н. НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_11 , станом на день проведення експертизи, може складати: 70 042,98 грн. 3. Вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику транспортного засобу - автомобіля марки «Fiat» моделі «500L» р.н. НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_11 , який зазнав механічних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 24.07.2025 року, складає 357 869,81 грн. 4. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу –автомобіля марки «Fiat» моделі «500L» р.н. НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_12 , результаті механічних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 24.07.2025 складає: 809 716,25 грн. (том 1, а.с. 70-114); Згідно акту здачі -приймання висновку експерта № 1187/25-26 вартість за проведення експертизи склала 15266,88 грн ( том.1 а.с.115).

протоколом проведення слідчого експерименту від 14.10.2025 за участі ОСОБА_4 , схемою до протоколу проведення слідчого експерименту від 14.10.2025, а також оптичним DVD диском, на яких з показань ОСОБА_4 розміщено статистичні автомобілі, якими продемонстровано розміщення автомобілів до та після ДТП ( том 2 а.с.118-128).

Таким чином, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена у судовому засіданні та його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання з урахуванням позицій учасників справи, зокрема, думки прокурора, яка просила призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 років, із застосування ст. 75 КК України, призначивши обвинуваченому іспитовий строк тривалістю, визначеною судом, із покладанням обов`язків згідно ст. 76 КК України, та думки самого обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника, які просили суд не застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, а також думки інших учасників справи: потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого, його представника, який також просив суд не призначати обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Так, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, характер та спосіб вчиненого, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливо.

Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Тобто кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, а саме таким, що відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його скоєння, а також особливостям обвинуваченого.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити з класифікації злочинів, що передбачена нормами ст.12 КК України, а також особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо).

З огляду на викладене справедливість розглядається як рівновага між злочином і наслідками для особи, що вчинила це діяння, тобто між поганим вчинком та покаранням.

Отже, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Отже, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винної особи та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом враховано характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, спосіб та обстановку вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, форму вини, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є військовослужбовцем ЗСУ, старшим бойовим медиком такелажної роти, у військовому званні «сержант», за місцем служби характеризується виключно з позитивної сторони, на обліку у лікарів психіатра, невропатолога та нарколога не перебуває, за відсутності обставин, які обтяжують покарання, враховуючи думку усіх учасників справи, вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 основне покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки. Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання судом враховується, що, згідно з приписами ч. 1 ст. 55 КК України, додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю може бути призначено на строк від одного до трьох років.

Санкція ч. 2 ст. 286 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_4 , передбачає додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до положень ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

За змістом ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження. Жодне матеріальне відшкодування не зменшує суспільної небезпеки самого факту завдання такої суттєвої шкоди здоров`ю потерпілого, тому для виправлення винного та безпеки інших учасників дорожнього руху, обвинуваченого необхідно позбавити права керувати транспортними засобами.

Як зазначено вище, із досліджених характеризуючих даних на обвинуваченого встановлено, що він не судимий, виключно позитивно характеризується, вчинив необережний, тяжкий злочин, вину визнав частково, усвідомлює негативні наслідки своїх дій, відшкодував потерпілому завдану шкоду.

Разом з тим, автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки. Право на керування ним є спеціальним правом, яке держава надає громадянину лише за умови безумовного дотримання правил безпеки. Вчинення ДТП із завданням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень свідчить про те, що обвинувачений зневажив цією безпекою. Необхідність використання автомобіля у своїй діяльності та інтереси родини (догляд за тіткою) не можуть бути поставлені вище за публічний інтерес суспільства у забезпеченні безпеки дорожнього руху та захисті життя громадян.

Позитивні дані про особу були враховані судом при визначенні можливості звільнення обвинуваченого від основного покарання, на підставі ст. 75 КК України. Повторне використання цих самих пом`якшуючих обставин ще й для не призначення йому додаткового покарання призводить до надмірної м`якості вироку та фактично уникнення відповідальності за специфіку правопорушення.

Отже, за таких обставин суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

На думку суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Щодо цивільних позовів ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_4 та МТСБУ про солідарне відшкодування майнової та моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, ОСОБА_8 подала до суду клопотання про залучення її до участі у справі у якості цивільного позивача, оскільки 24.07.2025 ОСОБА_8 була учасником дорожньо-транспортної, що мала місце за участі водія ОСОБА_4 та за її участі, так як вона керувала автомобілем марки «Fiat» моделі «500L» д.н.з. НОМЕР_5 . ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, які відповідно до висновків судово-медичного експерта Нетішинського відділення Шепетівського районного відділу судово-медичних експертиз ДСУ «Хмельницька ОБ СМЕ» ОСОБА_11 від 06.08.2025 № 91 та від 29.09.2025 № 108, відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня, що спричиняє розлад здоров`я, крім того кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_4 , завдано майнової та моральної шкоди, що відповідно до ст. 61 КПК України є підставою для пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні. Отож, у поданому цивільному позові ОСОБА_8 просила: стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на її користь грошові кошти в сумі 553 036,81 грн, які складаються з: відшкодування майнової шкоди у розмірі 393 036,81 грн; відшкодування моральної шкоди у розмірі 160 000,00 грн.

До участі в справі було залучено МТСБУ, у зв"язку з чим в подальшому ОСОБА_8 змінила позовні вимоги та просила суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 та Моторного (транспортного) страхового бюро України в солідарному порядку на її користь грошові кошти в сумі 553 036,81 грн, які складаються з: відшкодування майнової шкоди у розмірі 393 036,81 грн; відшкодування моральної шкоди у розмірі 160 000,00 грн.

Вимоги до МТСБУ мотивовані тим, що цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована в установленому законодавством порядку, тому саме на відповідача персонально покладається зобов`язання з відшкодування позивачу завданої майнової шкоди та відновлення первинного стану потерпілої. Разом із тим, у зв`язку із тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП застрахована не була, тому на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ хоч і не завдав шкоди, але в силу закону є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілою особою, якій він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Отже, обґрунтовуючи цивільний позов ОСОБА_8 та її представник зазначають, що внаслідок ДТП, яка сталась з вини обвинуваченого ОСОБА_4 , водій ОСОБА_8 , яка керувала т/з марки «Fiat» моделі «500L». д,н.з. НОМЕР_5 отримала тілесні ушкодження, які відповідно до висновків судово-медичного експерта відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня, що спричиняє розлад здоров`я. Також внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження, внаслідок чого заподіяні матеріальні збитки. Так, згідно з висновком експерта з результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, ринкова вартість неушкодженого транспортного засобу - автомобіля марки «Fiat» моделі «500L». д.н.з. НОМЕР_5 , станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 24.07.2025 складає 557 869,81 грн; ринкова вартість цього ушкодженого транспортного засобу може складати 70 042,98 грн; вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику транспортного засобу - автомобіля марки «Fiat» моделі «500L». н.з. НОМЕР_5 , який зазнав механічних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 24.07.2025, складає 557 869,81 грн. Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться зібраними у досудовому розслідуванні доказами в сукупності, а вина у порушенні ним вимог Правил дорожнього руху встановлена комплексною судовою інженерно-транспортною експертизою.

Майнова шкода, заподіяна цивільному позивачу внаслідок пошкодження її майна, автомобіля марки «Fiat» моделі «500L» д.н.з. НОМЕР_5 , розрахована та обґрунтована у висновку експерта від 25.09.2025 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи. Оскільки вартість відновлювального ремонту КТЗ (809 716,25 грн) більше ринкової вартості КТЗ до дорожньо-транспортної пригоди (357 869,81 грн) експерт дійшов висновку про економічну недоцільність відновлення пошкодженого КТЗ та визначив розмір збитків як вартість КТЗ до дорожньо-транспортної пригоди, яка скала 357 869,81 грн. Також ОСОБА_8 оплатила послуги евакуатора, який викликали працівники поліції та який доставляв її пошкоджений автомобіль на спеціальний майданчик. Вартість цих послуг склала 2 000,00 грн. Крім збитків за пошкоджене майно, ОСОБА_8 зазнала збитків, пов`язаних з лікуванням та відновленням після травм, отриманих нею внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Внаслідок ДТП ОСОБА_8 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синця нижньої поверхні підборіддя та верхньої третини шиї по передній поверхні; синець зовнішньої поверхні лівого плечового суглобу та лівого плеча у верхній третині; синець лівої молочної залози; синець передньої поверхні черева справа; синець передньої поверхні правого стегна; забій м`яких тканин лівої гомілки з осадненням передньої поверхні, підшкірною гематомою лівої гомілки, лівої ступні. З місця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 було госпіталізовано до КНП «Славутська міська лікарня» Крім того, внаслідок ДТП ОСОБА_8 зазнала короткочасної втрати свідомості через закриту черепно-мозкову травму, що у подальшому спричинило і продовжує спричиняти постійні головні болі, часто приступоподібні з іррадіцією в очні яблука, шум в голові, біль у верхньому відділі хребта. Для усунення наслідків отриманих травм ОСОБА_8 , яка є пенсіонером та інвалідом ПІ групи, проходила курс стаціонарного лікування в неврологічному відділенні КНП НМР «СМСЧ м. Нетішин з 29.08.2025 по 09.09.2025, а у подальшому до 19.09.2025 проходила амбулаторне лікування. Таким чином цивільний позивач зазнала збитків у вигляді витрат на лікування, які складаються з: витрат на обстеження УЗД та МРТ в сумі 2 500,00 грн; витрати на придбання ліків в сумі 8 567,00 грн. Загальна вартість медичних послуг, які була вимушена оплатити цивільний позивач для свого лікування, складає 10 667,00 грн.

ОСОБА_8 , крім того, що сама є пенсіонером та інвалідом ІІІ групи, має на утриманні сина – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є інвалідом ІІ групи, проживає з матір`ю, оскільки має стійко втрачену працездатність, потребує постійної опіки рідних та підтримуючого лікування, а також батька - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який не може пересуватися, живе сам у м. Шепетівка Хмельницької області та потребує регулярного догляду. Саме для регулярного відвідування батька ОСОБА_8 придбала автомобіль та використовувала його для поїздок у м. Шепетівка двічі на тиждень. Внаслідок ДТП та втрати транспортного засобу ОСОБА_8 наразі вимушена користуватися громадським транспортом, а також мінімум один раз на тиждень вимушена винаймати приватних перевізників для поїздок з м. Нетішин до м. Шепетівка, оскільки через стан свого здоров`я та отримані внаслідок ДТП травми не може переносити важкі речі. Середня вартість однієї поїздки з приватним перевізником обходиться ОСОБА_8 в 1 250,00 грн. Станом на дату пред`явлення цивільного позову, враховуючи вісімнадцять поїздок (одна поїздка на тиждень), вартість понесених цивільним позивачем витрат на послуги приватних перевізників складає 22 500,00 грн. Таким чином, загальний розмір - майнової шкоди, заподіяної ОСОБА_8 внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, складає 393 036,81 грн: це ті кошти, які цивільний позивач вже витратила.

Крім того, сам факт і обставини дорожньо-транспортної пригоди 24.07.2025 спричинили цивільному позивачу величезне стресове та емоційне навантаження. ОСОБА_8 є пенсіонеркою та інвалідом ІІІ групи. З урахуванням віку та з огляду на перенесене онкологічне захворювання, не відрізняється міцним здоров`ям, а тому отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 24.07.2025 травми ще більше загострили наявні хронічні захворювання та спричинили нові. На фоні отриманого стресу та внаслідок хронічного больового синдрому значно погіршився сон, почалися нервові розлади, ОСОБА_8 постійно перебуває у тривожному стані. Душевні страждання цивільного позивача пов`язані із больовими відчуттями, яких позивачка зазнала в момент ДТП і продовжує зазнавати й на даний час. По-друге, вона вимушена на тривалий строк порушити свій нормальний життєвий ритм. Цивільний відповідач була вимушена приймати участь у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, двічі проходити судово-медичну експертизу, а також займатися іншими організаційними питаннями, пов`язаними як із своїм лікуванням, так і з відстоюванням своїх порушених прав, у зв`язку із чим пережила надзвичайне емоційне перенавантаження та продовжує відчувати величезний дискомфорт. По-третє, знищений внаслідок ДТП автомобіль ОСОБА_8 використовувала для регулярних поїздок до батька. Дана обставина ще більше поглиблює тривожний стан цивільного позивача. По-четверте, внаслідок недобросовісної поведінки ОСОБА_4 , який жодного разу не поцікавився станом ОСОБА_8 після ДТП, не вибачився перед нею за вчинене, добровільно завдану шкоду не відшкодував, цивільний позивач вимушена вживати додаткових заходів для захисту своїх порушених прав та законних інтересів. Також раптовість отриманих тілесних ушкоджень, госпіталізація та подальше лікування, а також знищення вартісного майна, змусили позивача звертатися за фінансовою допомогою до своїх близьких та знайомих. Всі вищенаведені моральні переживання і втрати негативно позначились на психологічному стані ОСОБА_8 та членів її сім`ї, спричинили тривалу втрату психологічної рівноваги, безсоння, зміну життєвого ритму, погіршили загальний емоційний клімат в родині, підірвали довіру цивільного позивача до можливості правового захисту її інтересів, спричинили розчарування в певних моральних та етичних цінностях і принципах справедливості, що, у свою чергу, завдало і продовжує завдавати ОСОБА_8 нових страждань і моральних втрат та призводить до подальшого психологічного виснаження.

Розмір виплати моральної шкоди з урахуванням вимог розумності та справедливості, співмірності зі станом здоров`я, тяжкістю вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, а також зважаючи на небажання ОСОБА_4 вибачитися та відшкодувати заподіяну шкоду у добровільному порядку, ОСОБА_8 визначила у сумі 160 000,00 грн. Таке відшкодування моральної шкоди дозволить цивільному позивачу хоча б частково компенсувати негативні зміни у її житті та зазнані нею моральні втрати.

Під час судового розгляду справи цивільний позивач ОСОБА_8 та її представник, адвокат ОСОБА_9 , повністю підтримали поданий цивільний позов.

Обвинуваченим ОСОБА_4 відзив на позовну заяву подано не було. Як зазначено вище, при вирішенні цивільного позову покладався на розсуд суду.

Представником Моторного (транспортного) страхового бюро України подано відзив на позов, в якому представник просила суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_8 до МТСБУ, а також стягнути понесені судові витрати у розмір 2000 грн. В обґрунтування своєї позиції представник покликається на те, що чинним законодавством, в тому числі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не передбачено солідарної відповідальності заподіювача шкоди та МТСБУ. Якщо залишити поза увагою вимогу про солідарне стягнення, щодо наявності підстав стягнення моральної шкоди з МТСБУ, представник цивільного відповідача зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 3720-IХ, страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, здійснює потерпілій фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у розмірі 10 відсотків страхової (регламентної) виплати у зв`язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до статей 21-23 цього Закону. Єдина вимога Цивільного позивача про стягнення відшкодування, регламентованого ст. 21-23 Закону № 3720-ІХ – це вимога про відшкодування витрат на лікування в сумі 10 667,00 грн. Інші заявлені вимоги не відповідають вимогам статті 24. Таким чином максимальний розмір моральної шкоди, який може бути стягнутий з МТСБУ на користь Цивільного позивача це 1 066,70 грн.

Щодо відшкодування витрат на оплату послуг евакуатора представник МТСБУ зазначає, що до цивільного позову не долучено жодного доказу, який би підтверджував як факт понесення таких витрат, так і їх розмір.

Щодо відшкодування витрат в сумі 22 500,00 грн представник цивільного відповідача зазначає, що приписами Закону № 3720-ІХ чітко регламентовано, які види шкоди можуть бути відшкодовані страховиком/МТСБУ. Так, витрати на проїзд до родичів не відповідають жодному із визначених видів шкоди, відповідно не можуть бути відшкодовані МТСБУ.

Щодо відшкодування шкоди, пов`язаної з знищенням транспортного засобу, відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 28 Закону № 3720-ІХ, передбачено можливість відшкодування шкоди, пов`язаної із знищенням транспортного засобу в сумі вартості автомобіля до ДТП, у разі досягнення згоди між потерпілою особою та страховиком (МТСБУ) щодо відчуження потерпілою особою на користь страховика (МТСБУ) знищеного транспортного засобу. МТСБУ не надає своєї згоди на відчуження автомобіля та, відповідно, проведення розрахунку в запропонованому Цивільним позивачем вигляді.

Під час судового розгляду справи представник МТСБУ, ОСОБА_10 , повністю підтримувала позицію, викладу у відзиві на цивільний позов.

Отже, розглядаючи цивільний позов в межах заявлених позовних вимог судом враховується наступне.

Відповідно до вимог ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Статтею 1187 ЦК України врегульовані питання відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Відповідно до цієї норми джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

Статтею 1188 ЦК України визначено підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.

При цьому, беручи до уваги положення ст. 541, ч. 1 ст. 1190 ЦК України, відповідно до яких солідарну відповідальність перед потерпілим несуть особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, суд констатує неможливість в даному випадку задоволення позовної вимоги позивача щодо солідарного відшкодування заподіяної шкоди, оскільки така шкода була спричинена останній внаслідок протиправних дій саме обвинуваченого.

Разом з тим, згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду у цивільному судочинстві діє принцип "Jura novit curia" ("суд знає закони"). Помилка позивача у правовій кваліфікації вимог (заявлення вимоги про солідарне стягнення ) не є підставою для повної відмови у позові, якщо факт завдання шкоди та обов`язок її відшкодування обома відповідачами доведений.

Самостійно застосовуючи належні приписи матеріального права до встановлених обставин справи, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом розподілу сум стягнення та покладення на кожного з відповідачів окремого (пропорційного) обов`язку з відшкодування збитків у межах їхньої юридичної відповідальності.

Так, відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Спеціальним законом, що регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної, зокрема, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX.

Вказаним Законом передбачено, що з 1 січня 2025 року до 31 грудня року, наступного після року припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, страхувальники - учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на отримання повної компенсації сплаченої ними страхової премії за внутрішнім договором страхування, укладеним відповідно до статті 13 цього Закону. Порядок та умови виплати такої компенсації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності внутрішнього договору страхування у особи, яка належить до категорій, зазначених в абзаці першому цього пункту, за шкоду, заподіяну такою особою у період з 1 січня 2025 року до 30 червня 2025 року, здійснюється регламентна виплата за рахунок коштів фонду захисту потерпілих на умовах, встановлених цим Законом, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 43 цього Закону. При цьому МТСБУ не має права зворотної вимоги, визначеного пунктом 1 частини другої статті 37 цього Закону, до особи, яка належить до категорій, зазначених в абзаці першому цього пункту, крім випадків, передбачених вказаним Законом.

Згідно ч.5 р. VI Прикінцеві та перехідні положення Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX, станом на момент вчинення ДТП, а саме: 24.07.2025 - до введення в дію частини другої статті 14 цього Закону розмір страхової суми становить: за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб з дня введення в дію цього Закону - 250 тисяч гривень на одну потерпілу особу та 1,25 мільйона гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_8 є власником автомобіля марки «Fiat» моделі «500L» державний номерний знак НОМЕР_5 (а.с. 70).

З висновку за результатами судової транспортно-товарознавчої експертизи від 25.09.2025 № 1187/25-26, слідує, що ринкова вартість неушкодженого транспортного засобу – автомобіля марки «Fiat» моделі «500L» н.з. НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_11 , станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 34.07.2025, складає: 357 869,81 грн; ринкова вартість ушкодженого транспортного засобу - автомобіля марки «Fiat» моделі «500L» р.н. НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_11 , станом на день проведення експертизи, може складати : 70 042,98 грн; вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику транспортного засобу - автомобіля марки «Fiat» моделі «500L» р.н. НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_11 , який зазнав механічних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 24.07.2025 року, складає 357 869,81 грн; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу – автомобіля марки «Fiat» моделі «500L» р.н. НОМЕР_9 , в результаті механічних ушкоджень внаслідок ДТП 24.07.2025 складає: 809 716,25 грн.

Отже, вказаним висновком експерта встановлено розмір матеріальної шкоди, яка була завдана цивільним відповідачем (обвинуваченим) цивільному позивачу ОСОБА_8 внаслідок ДТП в сумі 357 869,81 грн. Враховуючи ту обставину, що цивільний позивач - власник автомобіля просить суд повернути їй транспортний засіб, з врахуванням визначеної ринкової вартості ушкодженого транспортного засобу в сумі 70 042,98 грн до стягнення підлягає сума 287 826,83 грн ( 357 869,81 грн-70042,98 грн = 287 826,83 грн).

Щодо вимоги цивільного позивача про стягнення 2000 грн витрат, пов`язаний із оплатою послуг евакуатора після ДТП, варто зауважити, що до цивільного позову не додано доказів на здійснення таких витрат, у зв`язку із цим стягнення вказаної суми є необґрунтованим.

Щодо витрат ОСОБА_8 на лікування в сумі 10 667 грн, суд звертає увагу на таке.

Так, 24.07.2025 ОСОБА_8 зверталась до травмпункту ВНМПД (КП «Славутська міська лікарня») із діагнозом: відкрита рана лівої гомілки, забій кісток гомілки, однак госпіталізована до медичного закладу не була, про що свідчить відповідь КП «Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова» від 25.07.2025 № 2143 (том 2, а.с. 25).

Згідно висновку за результатами проведення судово-медичної експертизи № 91 від 06.08.2025, на час проведення огляду в гр. ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження: синець нижньої поверхні підборіддя та верхньої третини шиї по передній поверхні; синець зовнішньої поверхні лівого плечового суглобу та лівого плеча у верхній третині; синець лівої молочної залози; синець передньої поверхні черева справа; синець передньої поверхні правого стегна; забій м?яких тканин лівої гомілки з осадненням передньої поверхні, підшкірною гематомою лівої гомілки, лівої ступні. Отримані ОСОБА_8 тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Згідно висновку за результатами судово-медичної експертизи № 108 від 29.09.2025, на час проведення огляду 31.07.2025 в ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження: синець нижньої поверхні підборіддя та верхньої третини шиї по передній поверхні; синець зовнішньої поверхні лівого плечового суглоб та лівого плеча у верхній третині; синець лівої молочної залози; синець передньої поверхні черева справа; синець передньої поверхні правого стегна; забій м?яких тканин лівої гомілки з осадненням передньої поверхні, підшкірною гематомою лівої гомілки, лівої ступні. В представленій для дослідження медичній карті стаціонарного хворого КНП НМР «СМСЧ м. Нетішин» підмічено перебування гр. ОСОБА_8 з 29.08.25 по 09.09.25 з приводу наслідків перенесеної закритої черепно-мозкової травми (24.07.25) з розладами гемоліквородинаміки, ангіодистонічними пароксизмами, стійким цефалгічним синдромом, вестибулопатією, астеноневротичним синдромом. Медичних даних про травмування голови, крім виявленого під час проведення первинної судово-медичної експертизи 31.07.2025, в гр. ОСОБА_8 синця нижньої поверхні підборіддя та верхньої третини шиї, чи записів про звернення за медичною допомогою з приводу травми головного мозку після 24.07.2025 до вперше діагностованих лікарем невропатологом наслідків черепно-мозкової травми 28.08.2025, не виявлено. Висновком також встановлено, що з приводу наслідків перенесеної закритої черепно-мозкової травми (24.07.25) з розладами гемоліквородинаміки, ангіодистонічними пароксизмами, стійким цефалгічним синдромом, вестибулопатією, астеноневротичним синдромом, при встановлені ступеня тяжкості до уваги не приймались, оскільки не підтверджені об?єктивними клінічними даними даного виду черепно-мозкової травми, грунтуються на суб?єктивних відомостях - скаргах потерпілої, і дистонію можуть бути пов?язані з діагностованим 22.08.25 захворюванням на судино-вегетативну дистонію типом відмітки, про яку наявні в медичній карті амбулаторного хворого з 1991 року.

Таким чином, з наведеного слідує, що стан цивільного позивача в частині скарг на втрату свідомості через закриту черепно-мозкову травму, що спричиняє постійні головні болі, часто приступоподібні з іррадіцією в очні яблука, шум в голові, біль у верхньому відділі хребта, через що позивач проходила лікування у в неврологічному відділенні КНП НМР «СМСЧ м. Нетішин» з 29.08.2025 по 09.09.2025, у причинному зв`язку із ДТП не перебуває.

Крім того, захворювання на судино-вегетативну дистонію, у зв`язку із яким ОСОБА_8 понесла витрати на обстеження та лікування, виникло задовго до ДТП і відомостей про загострення чи будь-які інші наслідки щодо цієї хвороби, пов`язані із ДТП, відсутні.

За таких обставин суд не вважає обґрунтованим стягнення витрат на лікування та обстеження ОСОБА_8 в цій частині.

Варто також зауважити, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що придбані ліки, згідно доданих чеків, були придбані за призначенням лікаря для лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок ДТП.

Отже, суд не вбачає підстав для стягнення на користь ОСОБА_8 10 667 грн витрат, пов`язаних із лікуванням.

Окрім того, в поданому позові ОСОБА_8 посилається на те, що автомобіль був придбаний нею саме у зв`язку із необхідністю відвідувати батька двічі на тиждень, а тому за відсутності авто вона змушена використовувати громадський транспорт та користуватись послугами приватних перевізників, на що витратила кошти в сумі 22 500 грн. Суд погоджується із тим, що відсутність автомобіля дійсно спричиняє ОСОБА_8 незручності, пов`язані із вільним пересуванням. Однак разом із тим, доказів того, що вона несе витрати на поїздки до м. Шепетівка двічі на тиждень громадським транспортом чи приватними перевізниками, як зазначає у позові цивільний позовам, до матеріалів справи не надано.

Тому у стягненні на користь цивільного позивача 22 500 грн слід відмовити.

Таким чином, загальна сума майнової шкоди становить 287 826,83 грн.

Вказана сума має бути розподілена між цивільними відповідачами в такому співвідношенні 250 000 грн підлягає до стягнення з МТСБУ та 37 826, 83 грн з обвинуваченого ОСОБА_4 .

Щодо відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_8 в сумі 160 000 грн, суд звертає увагу на наступне.

Отож, за змістом п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Внаслідок порушення цивільних прав особи, згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, вона має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1167 ЦК України необхідно довести такі факти: а) протиправність діяння її заподіювача; б) наявність шкоди; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

Розмір моральної шкоди не може бути надмірним та має кореспондувати глибині та силі страждань.

Проте чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди, та при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю та спокою особи, а будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Так, ОСОБА_8 внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, які спричинили ДТП, зазнала тілесних ушкоджень, пошкодження належного їй майна, порушення звичного укладу життя та моральних страждань, пов`язаних із ДТП, її наслідками та за відсутності винного у ДТП добровільно відшкодувати завдану шкоду. Також судом береться до уваги те, що ОСОБА_8 є пенсіонеркою, особою із інвалідністю ІІІ групи, має сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є інвалідом ІІ групи та проживає разом із нею. Також судом враховується, що ОСОБА_8 має батька похилого віку, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований в м. Шепетівка, та відвідування якого утруднилось внаслідок відсутності автомобіля.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь, глибину та тривалість моральних страждань, понесених ОСОБА_8 , суд приходить до висновку, що обґрунтованою сумою моральної шкоди у цій справі є 50 000 грн. Відшкодування моральної шкоди в даному розмірі, на думку суду, буде співмірним із спричиненою моральною шкодою, відповідатиме принципам розумності і справедливості.

Щодо наявності підстав для стягнення моральної шкоди з МТСБУ, судом враховано наступне: відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 3720-IХ, страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, здійснює потерпілій фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у розмірі 10 відсотків страхової (регламентної) виплати у зв`язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до статей 21-23 цього Закону. Єдина вимога позивача про стягнення відшкодування, регламентованого ст. 21-23 Закону № 3720-ІХ – це вимога про відшкодування витрат на лікування в сумі 10 667,00 грн. Але, судом визначено вказану позовну вимогу таку, що не підлягає до задоволення.

Отже, оскільки моральна шкода заподіяна позивачці визначена за шкоду майну потерпілої тому вся сума заподіяної моральної шкоди в сумі 50 000 грн. підлягає стягненню з обвинуваченого і не може покладатися на МТСБУ.

Щодо витрат на правову допомогу МТСБУ, слід зазначити наступне.

Витрати МТСБУ на правничу допомогу становлять 2000,00 грн, що підтверджується доданою копією додаткової угоди № 225 від 02.02.2026 до Договору про надання послуг в сфері права № 3/4/2023 від 21.12.2022, а також витягом з такого Договору.

У відповідності до ст. 118 КПК України, витрати на правову допомогу є процесуальними витратами.

Згідно ст. 120 КПК - витрати, пов`язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 цього Кодексу, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Разом із тим, витрати, пов`язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Отже, КПК України покладає витрати цивільного відповідача на правову допомогу саме на цивільного відповідача.

Тому, у стягненні витрат на правову допомогу понесених МТСБУ слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню витрати за проведення експертиз: судова інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортного засобу» № СЕ-19/123-25/11425-ІТ від 25.08.2025, витрати на проведення якої складають 3565 грн 60 коп.; судова інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортного засобу» № CE-19/123-25/11424-ІТ від 25.08.2025, витрати на проведення якої складають 3565 грн 60 коп.; комплексна судова інженерно-транспортна експертиза за експертними спеціальностями 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» та 10.1 «Дослідження обставин і механізму ДТП» № СЕ-19/123-25/12943-IT від 28.08.2025, витрати на проведення якої складають 5348 грн 40 коп.; судова транспортно-товарознавча експертизи №1187/25-26 від 25.09.2025, витрати на проведення якої складають 15 266 грн 88 коп.

Також слід скасувати арешти, накладені згідно ухвал слідчого судді від 28.07.2025., а саме накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.07.2025, на автомобіль марки «Opel» моделі «Combo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_13 ( том 2 а.с.12) та арешт накладений за ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.07.2025, на автомобіль марки «Fiat» моделі «500L», реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_14 ( том 2 а.с.17).

Крім того, згідно постанови про визнання предмета речовим доказом та передачу на відповідальне зберігання від 24.07.2024 ( том 2 а.с.2) - автомобіль марки «Opel» моделі «Combo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_13 визнано речовим доказом та поміщено на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання. Квитанція про отримання речового доказу на зберігання ( том.2 а.с.7)

Також, згідно постанови про визнання предмета речовим доказом та передачу на відповідальне зберігання від 24.07.2024 ( том 2 а.с.5) - автомобіль марки «Fiat» моделі «500L», реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_14 визнано речовим доказом та поміщено на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання. Квитанція про отримання речового доказу на зберігання ( том.2 а.с.4 ).

Крім того, згідно постанови про визнання предмета речовим доказом та приєднання до кримінального провадження від 25.08.2025 ( том 2. а.с.34) - речовими доказами визнано медичні картки стаціонарних хворих ОСОБА_14 № 5901 від 24.07.2025 та ОСОБА_6 № 5900 від 24.07.2025, згідно постанови про визнання предмета речовим доказом та приєднання до кримінального провадження від 25.09.2025 ( том 2. а.с.84) - речовими доказами визнано медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_8 № 4288/1269 від 29.08.2025.

Також згідно постанови про визнання предмета речовим доказом та приєднання до кримінального провадження від 09.10.2025 ( том 2. а.с.108 ) - речовими доказами визнано оптичний CDR-диск, на якому наявний аудіозапис виклику на номер служби «103» по факту дорожньо-транспортної пригоди та оптичний DVD-диск, на якому наявний відеозапис слідчого експерименту із ОСОБА_4 .

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Підстави для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу – відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, робот та навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів:

судова інженерно-транспортна експертиза № СЕ-19/123-25/11425-ІТ від 25.08.2025 в сумі 3565 грн 60 коп.;

судова інженерно-транспортна експертиза № CE-19/123-25/11424-ІТ від 25.08.2025 в сумі 3 565 грн 60 коп.;

комплексна судова інженерно-транспортна експертиза № СЕ-19/123-25/12943-IT від 28.08.2025 в сумі 5348 грн 40 коп.;

судова транспортно-товарознавча експертизи № 1187/25-26 від 25.09.2025 в сумі 15 266 грн 88 коп.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 та МТСБУ про відшкодування майнової та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 37 826, 83 грн.

Стягнути з Моторно транспортного страхового бюро України на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 250 000 грн.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 50 000 грн моральної шкоди.

В задоволені іншої частини цивільного позову – відмовити.

У стягненні витрат Моторного (транспортного) страхового бюро України у сумі 2000 грн на правничу допомогу - відмовити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.07.2025, на автомобіль марки «Opel» моделі «Combo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_13 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.07.2025, на автомобіль марки «Fiat» моделі «500L», реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_14 .

Речові докази:

автомобіль марки «Opel» моделі «Combo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_13 , – повернути власнику ОСОБА_15 ;

автомобіль марки «Fiat» моделі «500L», реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_14 , – повернути власнику ОСОБА_8 ;

медичні картки стаціонарних хворих ОСОБА_14 № 5901 від 24.07.2025 та ОСОБА_6 № 5900 від 24.07.2025 - повернути до КП " Славутська міська лікарня".

медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_8 № 4288/1269 від 29.08.2025 - повернути до КНП НМР " Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин".

оптичний CDR-диск, на якому наявний аудіозапис виклику на номер служби «103» по факту дорожньо-транспортної пригоди, оптичний DVD-диск, на якому наявний відеозапис слідчого експерименту із ОСОБА_4 , – залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляційну протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_1