Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №679/1440/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/30/2026

Справа № 679/1440/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Стасюка Р.М.

з участю: секретаря судового засідання Плазій Н.В.,

представника позивача адвоката Бойка В.Ф.

представника відповідача Риженко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Нетішин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІО Стандарт У» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про поновлення строку звернення до суду для оскарження та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 00011310 від 06 липня 2026 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Вирішення питання про поворот виконання постанови шляхом стягнення з Державної служби з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнутих коштів у розмірі 17000 грн.

Представник позивача подав заяву про зменшення обсягу позовних вимог, а саме просив залишити без розгляду позовну вимогу про вирішення питання про поворот виконання постанови шляхом стягнення з Державної служби з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнутих коштів у розмірі 17000 грн.

Протокольною ухвалою суду дану заяву було задоволено.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 06 липня 2026 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною встановлено, що 20 травня 2026 року о 07 год 28 хв, за адресою Н-25, км 274+460, Хмельницька область, транспортний засіб VOLVO FH 13.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,088% (2,435 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія АВ № 00011310, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Підставою для винесення постанови стали матеріали автоматичної фіксації, які отримані технічним засобом WIM48, WAGA-WIM35, зав.№ 43, фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 5 штук; спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1 та 2 3810 мм, між 2 та 3 5140 мм, між 3 та 4 1300 мм, між 4 та 5 1320 мм; навантаження на вісь 1 8150 кг, на вісь 2 12550 кг, на вісь 3 8850 кг, на вісь 4 8750 кг, на вісь 5 9150 кг, загальна маса 47150 кг; висота 3.816 м, ширина 2.561 м, довжина 14.905 м. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса: 42435 кг.

Відповідно до позовної заяви і заяви про уточнення обставин справи (у зв`язку з виправленням описки) від 21 вересня 2026, зазначила, що: на момент вчинення інкримінованого їй правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі, вищевказаний автомобіль «VOLVO FH 13.440», д.н.з. НОМЕР_1 і спеціалізований напівпричіп, самоскид, контейнеровоз самоскидний STAS SA33-8K, д. н. з. НОМЕР_3 , перебували у законному користуванні та володінні іншої особи - Товариства з обмеженою діяльністю «БІО Стандарт У» (код ЄДРПОУ 39838916), на підставі Договору найму (оренди) транспортного засобу від 28.02.2020 року.

Відповідно до умов вказаного Договору найму (оренди), транспортні засоби були передані в користування орендарю. Таким чином, вона, хоча і є юридичним власником автомобіля, на момент фіксації правопорушення не володіла та не користувалася ними, не здійснювала перевезення вантажу та не могла контролювати їх габаритно-вагові параметри.

У вказані час та дату сідловий тягач «VOLVO FH 13.440», державний номерний знак НОМЕР_1 , з спеціалізованим напівпричіпом, самоскидом, контейнеровозом самоскидним STAS SA33-8K, державний номерний знак НОМЕР_3 , згідно товарно-транспортної накладної №Р109 від 19 травня 2026 року перевозив солод ячмінний пивоварний загальною вагою 25,740 т (загальна вага з вантажем 42,180т), пункт навантаження с. Крупець, Хмельницької області та пункт розвантаження м. Золотоноша вул. Канівська, буд. 2. Зазначений тип вантажу є динамічним і здатний вільно переміщатися по кузову під час руху транспортного засобу. Автоматичний комплекс WIM здійснює зважування в русі динамічним способом, що за наявності такого вантажу створює критичну похибку при розподілі маси по осях та загальної оцінки маси.

Крім того, уповноважена особа проігнорувала той факт, що сідловий тягач «VOLVO FH 13.440», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався разом з спеціалізованим напівпричіпом, самоскидом STAS SA33-8K, державний номерний знак НОМЕР_3 , та не врахувала технічні характеристики всього автопоїзда. Напівпричіп самоскид STAS SA33-8K, державний номерний знак НОМЕР_3 та його технічні характеристики не були відображені в оскаржуваній постанові.

Вважає, що не допускала порушення Правил дорожнього руху, а тому оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, просила постанову від 06 липня 2026 року скасувати, а провадження в справі закрити.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 вересня 2026 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 вересня 2026 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІО СТАНДАРТ У» (код ЄДРПОУ:39838916, адреса: вул.. Будівельників, 1 кв. 169, м. Нетішин, Хмельницька область).

Позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з`явилася.

Представник позивача - адвокат Бойко В.Ф. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) Риженко І.С. в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) позовних вимог не визнала, пославшись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, поданому 16 вересня 2026 року в підсистемі «Електронний суд» і додаткових поясненнях у справі поданих 24 вересня 2026 року в підсистемі «Електронний суд».

Заслухавши пояснення представника позивача - адвоката Бойка В.Ф. і відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, в тому числі і пояснення третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, яка підтримала позовні вимоги позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. серії АВ № 00011310 від 06 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП до штрафу в розмірі 8500 грн за те, що 20 травня 2026 року о 07 год 28 хв, за адресою Н-25, км 274+460, Хмельницька область, транспортний засіб «VOLVO FH 13.440», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,088% (2.435 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 5 штук; спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1 та 2 3810 мм, між 2 та 3 5140 мм, між 3 та 4 1300 мм, між 4 та 5 1320 мм; навантаження на вісь 1 8150 кг, на вісь 2 12550 кг, на вісь 3 8850 кг, на вісь 4 8750 кг, на вісь 5 9150 кг, загальна маса 47150 кг; висота 3,816 м, ширина 2,561 м, довжина 14,905 м. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса: 42435 кг.

Також, встановлено, що позивач ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 17.12.2016 року, є власником сідлового тягача «VOLVO FH 13.440», д.н.з. НОМЕР_1 , а згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого 01.08.2019 року, є власником напівпричепа самоскида STAS SA33-8K, д.н.з. НОМЕР_3 .

Відповідно до нотаріально посвідченого 28 лютого 2020 року Договору оренди (найму) наймачем (орендарем) автомобіля марки «VOLVO FH 13.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип ТЗ - спеціалізований вантажний сідловий тягач Е та напівпричепа самоскида STAS SA33-8K, д.н.з. НОМЕР_3 є Товариство з обмеженою відповідальністю «БІО Стандарт У». Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО Стандарт У» є Соколенко Наталія (представник Третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Згідно Товарно-транспортної накладної №Р109 від 19 травня 2026 року, автомобілем «VOLVO FH 13.440», д.н.з. НОМЕР_1 і напівпричепом STAS SA33-8K, д.н.з. НОМЕР_3 з с. Крупець, Хмельницької області до м. Золотоноша вул. Канівська, буд. 2 перевозився солод ячмінний пивоварний загальною вагою 25,740 т. Загальна вага транспортних засобів з вантажем становила 42,180 т.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 2 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» встановлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.

Згідно з п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Також, за ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» (далі по тексту - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами регламентована ст. 132-1 КУпАП.

Зі змісту ч. 2 ст. 132-1 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням є перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. За вчинення такого правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу, зокрема, в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частинами 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зі змісту оскаржуваної постанови серії АВ № 00011310 від 06 липня 2026 року вбачається, що 20 травня 2026 року о 07 год 28 хв, за адресою Н-25, км 274+460, Хмельницька область, транспортний засіб «VOLVO FH 13.440», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою просп. Незалежності. 3. кв. 127, м. Нетішин, Хмельницька область, допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,088% (2,435 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Водночас, під час розгляду відомостей із матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів, посадові особи відповідача визначили наведений транспортний засіб як двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом, у зв`язку із чим дійшли висновку про дозволену максимальну масу такого транспортного засобу не вище 40 т.

В якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, у оскаржуваній постанові від 06 липня 2026 року зазначено: «VOLVO FH 13.440», д.н.з. НОМЕР_1 .

Також, до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого 01.08.2019, спеціалізованого напівпричіпа, н/пч, самоскид, НПР КОНТЕЙНЕРОВОЗ САМОСКИДНИЙ STAS SA33-8K, д.н.з. НОМЕР_3 .

Згідно з фотозображеннями, здійсненими в автоматичному режимі в момент фіксації правопорушення, зафіксовано проїзд транспортного засобу «VOLVO FH 13.440», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом.

Водночас, в оскаржуваній постанові відсутні відомості про марку, модель та державний номерний знак напівпричепу самоскиду, з яким цей транспортний засіб перебував у складі автопоїзда, що не дає можливості встановити, чи порушені позивачем вимоги підпункту б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху та є порушенням вимог ст. 283 КУпАП.

Позивач також вказує на невідповідність зазначених постанов Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МІУ від 27.09.2021 №512.

Крім того, як вбачається з товарно-транспортної накладної № Р109 від 06 липня 2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Бестфобір» (вантажовідправник) відвантажено товар, а саме - солод ячмінний пивоварний, загальною вагою 25,740 т, для дочірнього підприємства «Роял фуд гарден іст» Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял фуд гарден» (вантажоодержувач).

Після завантаження, згідно вищезазначеної товарно-транспортної накладної загальна вага сідлового тягача «VOLVO FH 13.440», д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепа самоскида STAS SA33-8K, д.н.з. НОМЕР_3 , з вантажем у пункті завантаження с. Крупець Хмельницької області становила 42,180 т.

Верховний Суд в постанові від 31.07.2019 р. у справі №802/518/17-а дійшов висновку, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу. Сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу, та не спростовує факту перевищення вагових параметрів, адже фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах в автоматичному режимі, із урахуванням похибки та виду автомобіля.

Частина 1 статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлює, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Напівпричіпом визнається причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра маси транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

У статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (Правила №363), визначено, що сідельний тягач - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.

Транспортним засобом визнається пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вантажним автомобілем є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Пунктом 2.13 Правил дорожнього руху, відповідно до якого транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу.

Водночас у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 року за №363 (Наказ №363), дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій контейнерів.

Також Наказом №363 наведено визначення: вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше).

Відповідно до п. п. 17.1 - 17.5 Наказу № 363 універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.

Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Згідно наданих накладних перевезенню підлягав розподільний вантаж - солод ячмінний пививарний, який вантажовідправником наданий автоперевізнику для перевезення у спосіб - насипом, без тари. Перевезення сипучого вантажу (пшениці) без тари заборонено перевозити в контейнерах:

Однак, предметом даного спору є порушення перевізником вагових параметрів, а не перевезення сипучих вантажів в контейнерах без тари чи маркування та пломбування товару та інше.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого 01.08.2019 напівпричепу STAS SA33-8K, д.н.з. НОМЕР_3 зазначено, що цей транспортний засіб є спеціалізований напівпричіп, н/пч, самоскид, НПР КОНТЕЙНЕРОВОЗ САМОСКИДНИЙ.

Крім того, у тексті оскаржуваної позивачем постанови зазначено: «Загальна маса - 47150 кг» (сума фактичних осьових навантажень) та «Виміряні з урахуванням похибки параметри: загальна маса - 42435 кг».

Різниця між цими показниками становить 4715 кг. Тобто комплекс автоматичного зважування в русі (WIM) заклав похибку у розмірі рівно 10% від загальної маси.

Відсоток перевищення нормативно дозволеної маси (42 тонн) у такому випадку становить 1,035% = (47150кг-42000кг)- 10%*47150кг)/42000кг*100%

Автоматичні прилади типу WAGA-WIM 35, сертифіковані та функціонують на підставі державного стандарту ДСТУ OIMLR 134-1:2010 («Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь»).

Згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає виключно у разі перевищення вагових параметрів від 5 відсотків. Оскільки з урахуванням офіційної похибки приладу WAGA-WIM 35 перевищення становить лише 1,035% (що суттєво менше 5%), у діях Позивача повністю відсутній склад адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, є всі підстави вважати, що оскаржувана постанова винесена без належних та допустимих доказів, що призвело до незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, тому її слід скасувати.

За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема при встановленні відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема: скасовує постанову і закриває провадження у справі.

Щодо розподілу судових витрат, то суд виходить з наступного.

Так, при подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 665,60 грн., що підтверджується Квитанцією про отримання платіжної інструкції від 06 вересня 2026 року №K2500001.

Разом з тим, 09 вересня 2026 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026, в якому дав офіційне тлумачення нормам Закону України «Про судовий збір» та остаточно постановив, що вказаний закон не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідних апеляційних скарг.

Отже, суд вважає, що сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 665,60 грн. не відноситься до судових витрат та не може бути стягнута з відповідача на користь позивача, а може бути повернена останньому за його відповідною заявою.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІО Стандарт У» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі - задовольнити повністю.

Постанову від 06 липня 2026 року серії АВ № 00011310 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях зазначеного складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт: серія НОМЕР_6 .

- відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), місцезнаходження: 01135, Київська область, м. Київ, вул. Антоновича, 51, ЄДРПОУ: 39816845.

- третя особа ТОВ «БІО Стандарт У» (код ЄДРПОУ:39838916, адреса: вул.Будівельників, 1 кв. 169, м. Нетішин, Хмельницька область).

Дата складення повного судового рішення 13 жовтня 2026 року.

Суддя Р.М. Стасюк