Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №676/2905/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №676/2905/26

Суддя: Вдовичинський А. В.

Справа №676/2905/26

Номер провадження 2/676/3251/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ(заочне)

06 жовтня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Саламахи А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» 16.04.2026 року через систему «Електронний суд» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 22.09.2020 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем укладено кредитний договір №528431291 на суму 20000,00 грн.. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «MNV6Н9К6». Кредитор виконав свій обов`язок по договору, перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн. 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01, згідно умов якого останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №528431291 від 22.09.2020 р. 05.08.2020 р. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали Договір факторингу № 05/0820-01 згідно умов якого останнє набуло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №528431291 від 22.09.2020 р.. 11.07.2025 р. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №528431291 від 22.09.2020 р.. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами які зазначені у Реєстрі Боржників №б/н від 14.07.2025 року до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу 3. ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача по укладеному договору становить 77 259,90 грн., яка складається з: 21997,47 грн. заборгованість по тілу кредиту, 55262,43 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 0,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями. Представник позивача просить суд винести рішення яким: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №528431291 від 22.09.2020 р. у розмірі 77259,90 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. В позовній заяві представник позивача просить справу розглянути без його участі, не заперечив щодо винесення заочного рішення по справі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи неодноразово повідомлялась судовими повістками по місцю реєстрації, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов суду не подала. Суд вважає за можливе розгляд справи провести без її участі, на підставі наявних в справі доказів із винесенням заочного рішення по справі оскільки відносно цього не заперечив позивач в своїй заяві до суду.

Ухвалою суду від 01.06.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та витребувано додаткові докази від АТ КБ «Приватбанк». 22.06.2026 року до суду направлено відповідь від АТ КБ «Приватбанк».

Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.09.2020 року ОСОБА_1 подала заяву до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на отримання грошових коштів в кредит (а.с.21).

22.09.2020 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем укладено кредитний договір №528431291 за яким кредитодавець зобов`язався надати позичальникові – відповідачу кредит на суму 20 000,00 грн.. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «MNV6Н9К6». В подальшому відповідач збільшив суму кредиту у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн.(а.с.11-15), що підтверджується укладеними Додатковими угодами до договору №528431291 від 22.09.2020 року.

Підписуючи договір відповідач підтвердив, що в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч.2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» , а також інформацію щодо своїх прав та обов`язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про Захист персональних даних». Вказаний договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію», що підтверджується підписаним електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 в договорі кредитної лінії №528431291 від 22.09.2020 року, електронний підпис одноразового ідентифікатора «MNV6Н9К6».

16.10.2020 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем укладено додаткову угоду якою було збільшено суму кредитування на суму 2000,00 грн. та викладено графік розрахунків в новій редакції(а.с.15).

22.10.2020 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем укладено додаткову угоду якою починаючи з 22.10.2020 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,70 % в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно додаткової угоди (а.с.13).

22.11.2020 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем укладено додаткову угоду якою було збільшено строк кредитування на тридцять днів та встановлено, що починаючи з 22.11.2020 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,36 % в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно додаткової угоди (а.с.13 на звороті).

23.12.2020 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем укладено додаткову угоду якою було збільшено строк кредитування на тридцять днів та починаючи з 21.12.2020 року позичальник сплачує за користування кредитом 0,85 % в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно додаткової угоди (а.с.14).

23.01.2021 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем укладено додаткову угоду якою якою було збільшено строк кредитування на тридцять днів та починаючи з 20.01.2021 року позичальник сплачує за користування кредитом 0,85 % в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно додаткової угоди (а.с.14 на звороті).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів згідно договору в сумі 20 000,00 грн. 22.09.2020 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою від 06.06.2023 року (а.с.28), розрахунком заборгованості від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.77-81), довідкою (а.с.28), платіжними дорученнями (а.с.31) та витребуваною судом випискою з карткового рахунку відповідача в АТ КБ «Приватбанк» .

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів згідно договору в сумі 22.09.2020 р. в сумі 20 000,00 грн. та 2 000,00 грн. 16.10.2020 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.31) та витребуваною судом випискою з карткового рахунку відповідача в АТ КБ «Приватбанк» .

Всупереч умов Договору Відповідач взяті на себе зобов`язання виконувала частково, було сплачено всього 29 564,00 грн. в період з 22.10.2020 року по 23.01.2021 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованості за кредитним договором на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача становила за кредитом – 77 259,90 грн., заборгованість по тілу – 21 997,47 грн., 55 262,43 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями. Дана сума підтверджується випискою по особовому рахунку на період 14.07.2025 року по 26.12.2025 року.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 дію якого було пролонговано додатковими угодами, в т.ч. № 26 від 31.12.2020 р., згідно умов яких останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №528431291 від 22.09.2020 р. в сумі 59683,78 грн., відповідно до Реєстру Боржників № 126 від 23.03.2021 року (а.с.39-52).

05.08.2020 р. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали Договір факторингу № 05/0508-01 згідно умов якого та додаткових угод до неї, в т.ч. № 3 від 30.12.2022 р., останнє набуло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №528431291 від 22.09.2020 р. в сумі 77259,90 грн., відповідно до Реєстру Боржників № 9 від 30.05.2023 року (а.с.55-63).

11.07.2025 р. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №528431291 від 22.09.2020 р. в сумі 77259,90 грн., відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 14.07.2025 року (а.с.64-71).

На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язань перед ТОВ «ФК «Ейс».

Загальна сума заборгованості відповідача по укладеному договору становить 77 259,90 грн., яка складається з: 21997,47 грн. заборгованість по тілу кредиту, 55 262,43 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 0,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

На виконання ухвали суду від 01.06.2026 року, на адресу суду 22.06.2026 року надійшла відповідь АТ КБ «Приватбанк» з наданням інформації щодо руху грошових коштів по рахунку відповідача за період з 22.09.2020 року по 21.10.2020 року із змісту якої вбачається про зарахування 22.09.2020 року – 20 000,00 грн., 16.10.2020 року – 2000,00 грн.. на загальну суму 22 000,00 грн..

Судом здійснено запит до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, відповідь отримано 06.10.2026 року №3398599, про відсутність у відповідача джерела офіційного доходу за період з 3 кварталу 2020 року по 4 квартал 2026 року з якої видно, що відповідач на військовій службі не перебуває.

За приписами ч.1, 2ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку щодо доведеності тверджень позивача про укладеність вищевказаного договору про надання кредиту між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання кредиту. Зазначений договір недійсним не визнано.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України). Договір №528431291 від 22.09.2020 р. підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором «MNV6Н9К6».

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Ч.1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З наданих суду позивачем доказів видно, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 22.09.2020 р. було укладено кредитний договір №528431291. Згідно зазначеного договору, який відповідачем не спростовано, банк надавав відповідачу кредитні кошти, якими відповідач користувався та частково здійснював погашення заборгованості. Із змісту розрахунку заборгованості по кредитному договору складеному ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» видно, що відповідач сплатив 29 564,00 грн. з яких : 22.10.2020 р. – 3122,00 грн., 22.11.2020 року – 11594,00 грн., 23.12.2020 року – 9051,00 грн. та 23.01.2021 року – 5797,00 грн. Позивач є належним кредитором відповідача, що підтверджується копіями договорів факторингу , додаткових угод до них та виписками з реєстрів боржників.

Згідно розрахунків позивача заборгованість відповідача складає 77 259,90 грн., яка складається з: 21997,47 грн. заборгованість по тілу кредиту, 55 262,43 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 0,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Оскільки розмір заборгованості по кредиту підтверджено належними та допустимими доказами, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 55 262,43 грн. заборгованості по відсоткам, то зазначені вимоги на переконання суду підлягають задоволенню в сумі 27589,39 грн., оскільки, із змісту розрахунку заборгованості по кредитному договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»(а.с.77-79) наданого суду представником позивача, видно, що нарахування відсотків здійснювалося включно по 09.05.2021 р. що суперечить вимогам діючого законодавства оскільки згідно із сталою практикою Верховної Суду (зокрема, постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16 та іншими рішеннями), нарахування звичайних процентів за користування кредитом (ст. 1048 Цивільного кодексу України) припиняється після закінчення строку кредитного договору. За вказаних обставин судом враховується розмір заборгованості по кредиту станом на 24.02.2021 р. який складав згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.78 на звороті) 49586,86 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту 21997,47 грн., заборгованість за відсотками 27 589,39 грн. Подальші донарахування відсотків суд вважає неправомірним. За вказаних обставин на переконання суду вимоги позивача підлягають частковому задоволенню саме в сумі 49586,86 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту 21997,47 грн., заборгованість за відсотками 27 589,39 грн. При цьому суд також враховує, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості по укладеному договору було сплачено 29 564,00 грн., що відображено в розрахунку заборгованості з яких в рахунок погашення боргу по кредиту було зараховано 2,53 грн., решта в рахунок відсотків за користування кредитом.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору при подачі позову в розмірі 1708,78 грн.(49586,86 грн. х 2662,40 грн. : 77259,90 грн. = 1708,78 грн.).

Згідно п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України з результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір сум, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої дороги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних виплат.

Відповідно до договору про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги , як додаток №1 до договору, додаткової угоди №25770904861 до договору про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.10.2018 року, довіреністю позивача, розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката становить – 7 000,00 грн.

Відповідачем в заяві по справі не заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, тому суд приходить до висновку про стягнення суми про надання правової допомоги пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 4492,73 грн.( 49586,86 грн. х 7000,00 грн. : 77259,90 грн. = 4492,73 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,76,81,137, 141,263-265,268,280 ЦПК України, ст. ст.526,527,530,611,634,1049,1050,1054 ЦК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: 02094, місто Київ, вул.Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13; код ЄДРПОУ 42986956): заборгованість за договором № 528431291 від 22.09.2020 р. у розмірі 49 586,86 грн., в т.ч. заборгованість по тілу кредиту 21997,47 грн., заборгованість за відсотками 27 589,39 грн.; 1708,78 грн. судового збору, 4492,73 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 12.10.2026 р.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Вдовичинський А.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua