Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №607/7424/24 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №607/7424/24

Суддя: Ромазан В. В.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026 Справа №607/7424/24 Провадження №2/607/690/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 02.04.2024 звернулася в суд з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , який 17 травня 2018 року було розірвано. В шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час досягла повноліття, однак, на час звернення із даним позовом продовжує навчання у Тернопільському національному педагогічному університеті імені В.Гнатюка. Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи за загальним захворюванням. Добровільно матеріальної допомоги на навчання дочки відповідач не надає, хоча має таку можливість. А відтак, вважає що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої дочки, яка навчається та потребує матеріальної допомоги. З цих підстав, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2024 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 серпня 2024 року провадження у справі зупинено до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, призваного за мобілізацією.

Автоматизованою системою документообігу суду, на підставі розпорядження №233 від 26 лютого 2025 року проведено повторний автоматизований розподіл даної цивільної справи у зв?язку із звільненням з посади головуючого судді Братасюка В.М., яким визначено головуючим у справі суддю Ромазана В.В.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2026 року провадження у справі поновлено та призначено її до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, однак подала суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові.

Відповідач у судове засідання, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи суд зазначає наступне.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 січня 2000 року, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 травня 2018 року розірвано.

В шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданим 02 липня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.

Згідно довідки № 42 від 28 березня 2024 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , разом з нею також зареєстровані ОСОБА_4 - батько позивача та її донька ОСОБА_3 .

Як слідує із довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №722392 від 01 березня 2024 року, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи за загальним захворюванням.

Відповідно до довідки №163 від 08 вересня 2023 року, складеної факультетом іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, ОСОБА_3 , є студенткою ступеня освіти «магістр» даного факультету. Наказ про зарахування на навчання №621 від 31 серпня 2023 року. Термін навчання 11.09.2023 по 30.12.2024.

Згідно довідки №1 від 27 серпня 2026 року складеної факультетом іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, ОСОБА_3 навчалась на вказаному факультеті. Термін навчання 01.09.2023 по 31.12.2024.

Відповідно до довідки про доходи №118 від 27 серпня 2026 року ОСОБА_3 отримувала стипендію в Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка за період з січня 2024 року по грудень 2024 року.

Як слідує із довідки про доходи за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року ОСОБА_3 отримувала заробітну плату в Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.

Відповідно до вимог ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки/сина, які продовжують навчання, є одним із способів захисту інтересів повнолітніх дочки/сина, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Згідно зі статтею 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу вимог чинного законодавства вбачається, що при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Статтею 201 Сімейного кодексу України передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття та на момент звернення до суду з позовом продовжувала навчання, у зв`язку з чим потребувала матеріальної допомоги.

Відповідач маючи обов`язок у змагальному процесі доводити свої твердження, не надав доказів, які б свідчили про його скрутне матеріальне становище, що унеможливлює утримання ним своєї повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, враховуючи матеріальний стан позивача та відповідача, повнолітньої дитини, яка продовжувала навчання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення із відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, із моменту пред`явлення позову, тобто з 02.04.2024 до закінчення повнолітньою дитиною навчання, тобто 31 грудня 2024 року.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 слід стягнути в користь держави судовий збір за позовні вимоги про стягнення аліментів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 285, 288, 289, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи із 02 квітня 2024 року і до закінчення повнолітньою дитиною навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У решті вимог, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Дані про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддяВ. В. Ромазан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua