Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №604/1178/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/1178/26

1-кп/604/175/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиську Тернопільської області кримінальне провадження №62026140140000662 від 05.06.2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Авратин та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із вищою освітою, одруженого, на утриманні 1 малолітня дитина, старшого офіцера ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасника бойових дій, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

14 червня 2025 року відповідно до наказу начальника п? ІНФОРМАЦІЯ_3 №165 підполковника ОСОБА_3 , призначено на посаду начальника групи документального забезпечення соціальної підтримки п? ІНФОРМАЦІЯ_3 .

03 червня 2026 року, близько 15 год 00 хв, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 звернувся до начальника групи документального забезпечення п? ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 за допомогою в знятті військовозобов?язаного ОСОБА_7 з розшуку по ст. 210 КУпАП, після чого між ними зав?язалась розмова про порядок дій і механізм зняття з розшуку ОСОБА_8 .

В ході вказаної розмови, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 , що у разі передачі йому грошових коштів, він зможе вплинути на прийняття рішення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо зняття військовозобов?язаного ОСОБА_7 з розшуку по ст. 210 КУпАП, шляхом внесення відповідної інформації в підвідомчу систему «Оберіг».

Після вказаної розмови, 03 червня 2026 року близько 21 год 35 хв ОСОБА_3 у месенджері «WhatsApp» надіслав ОСОБА_6 повідомлення з сумою 2500 доларів США.

В свою чергу ОСОБА_6 , розуміючи незаконність дій ОСОБА_3 та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, бажаючи викрити незаконні дії ОСОБА_3 , звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем.

У подальшому, в ході зустрічі, яка відбулася 07 червня 2026 року близько 08 год 00 хв поблизу будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 повторно повідомив ОСОБА_6 , що у разі передачі йому 2500 доларів США, він зможе вплинути на прийняття рішення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо зняття військовозобов?язаного ОСОБА_7 з розшуку по ст. 210 КУпАП, шляхом внесення відповідної інформації в підвідомчу систему «Оберіг».

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , 09 червня 2026 року близько 15 год 15 хв під час зустрічі з ОСОБА_6 на обумовленому місці полизу будинку 55 по вул. Д. Галицького у селищі Підволочиськ Тернопільського району Тернопільської області (неподалік зупинки громадського транспорту), діючи з прямим умислом, переслідуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на особисте збагачення, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_6 раніше обумовлену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 2500 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 09.06.2026 – становило 111282,25 гривень), за вплив на прийняття рішення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , як уповноваженими особами на виконання функцій держави згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України, щодо зняття військовозобов?язаного ОСОБА_7 з розшуку по ст. 210 КУпАП, шляхом внесення відповідної інформації в підвідомчу систему «Оберіг».

Допитаний судом ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав. Пояснив суду, що він дійсно 03 червня 2026 року мав розмову з ОСОБА_6 , зустрічався з ним 09 червня 2026 року на зупинці громадського транспорту в сел. Підволочиськ та отримав кошти в сумі 2500 доларів США за зняття з розшуку ОСОБА_7 . Про вчинене щиро шкодує та кається. Також просив суд при призначенні покарання врахувати як пом`якшуючі обставини: його матеріальний стан, наявність на утриманні малолітнього сина, який потребує хірургічного втручання, дружини, яка не працює, внесення його сім`єю 200000 грн на підтримку ЗСУ.

Оскільки ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та не оспорював фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, судом безсумнівно встановлено правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин і добровільність його позиції, суд за згодою учасників судового провадження, роз`яснивши ОСОБА_3 положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, які характеризують обвинуваченого, тобто розглянув провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.

За таких обставин, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує те, що діяння, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого (вік, майновий стан, раніше не судимий, є учасником бойових дій, має на утриманні малолітнього сина), який вину у скоєному визнав, конкретні обставини справи, обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 369-2 КК України, та вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у виді штрафу в розмірі 6600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 112200 грн, оскільки отримана ОСОБА_3 неправомірна вигода у вигляді грошових коштів в розмірі 2500 доларів США за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 09.06.2026 року, становила 111282,25 гривень.

При призначенні покарання суд також враховує положення ч. 2 ст. 53 КК України, відповідно до яких за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Санкція ч. 2 ст. 369-2 КК України перебдачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо клопотання обвинуваченого та його захисника про застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання, то суд уже зазначив вище, що матеріальний стан, наявність на утриманні малолітнього сина, який потребує хірургічного втручання, дружини, яка не працює, є обставинами, які характеризують особу обвинуваченого та не визнаються судом як пом`якшуючі. Крім того, ч. 1 ст. 69 КК України містить заборону переходу до більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Щодо внесення сім`єю обвинуваченого 200000 грн на підтримку ЗСУ, то суд зазначає, що ці грошові кошти були внесені ОСОБА_9 (батьком) в якості застави, уже після викриття обвинуваченого правоохоронними органами, а надалі добровільно звернені на допомогу ЗСУ, проте, на думку суду, така допомога не може бути обставиною, яка пом`якшує кримінальну відповідальність за корупційне кримінальне правопорушення.

Крім того, на підставі ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану ОСОБА_3 (має на утриманні малолітнього сина, який потребує операцій, непрацююча дружина, батьки - пенсіонери), суд вважає за можливе, з метою реального виконання покарання та уникнення його надмірності, розстрочити виплати штрафу до одного року рівними частинами по 9350,00 грн щомісяця починаючи з листопада 2026 року.

Призначення іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним.

Цивільний позов не пред`являвся.

Строк запобіжного заходу спливає 15.11.2026 року, який за клопотанням прокурора необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів у справі слід випрішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави потрібно стягнути документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 3850,88 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 84, 91, 100, 124, 349, 368, 370, 374, 376, 395 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 6600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 112200 (сто дванадцять тисяч двісті) гривень.

На підставі ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити ОСОБА_3 сплату штрафу, в сумі 112200 (сто дванадцять тисяч двісті) гривень, на 12 (дванадцять) місяців рівними частинами по 9350,00 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят) гривень щомісячно, починаючи з 15 листопада 2026 року і до повної сплати присудженої суми штрафу.

Запобіжний захід – особисте зобов`язання, продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.06.2026 року справа №607/12944/26.

Речові докази:

- мобільний телефон чорного кольору, марки Росо з сім картою, упаковані та опечатані в сейф-пакет ДБР №S1001871, посвідчення особи ОСОБА_3 , карта на пальне (10 л), банківська карта Visa (4790-6992), банківська карта Приватбанку (5168-6582) упаковані та опечатані в сейф-пакет ДБР №S1001868 – повернути ОСОБА_3 як власнику;

- чотириста доларів США з серійними номерами КВ 28379290 E, FK 73190193 А, HB 15882166 С, HC 05656602 А, упаковані та опечатані в сейф-пакет ДБР №S1001870 – повернути ОСОБА_6 , як власнику;

- імітаційні купюри у вигляді 21 купюри по 100 доларів США з однаковими серійними номерами HL 11666496 С, упаковані та опечатані в сейф-пакет ДБР №S1001870 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 3850,88 грн судових витрат, пов`язаних із залученням експерта за проведення експертизи №СЕ-19/120-26/89-ДД від 15.07.2026.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1