Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №603/458/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/458/26

Провадження №2/603/341/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 жовтня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бащин М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (далі також ТОВ «ФК «Процент»), в інтересах якого діє представник Руденко К.В. на підставі довіреності від 31.12.2025, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 8440 від 10.03.2024 в розмірі 20250 грн, з яких: 2 000,00 грн – сума заборгованості за кредитом та 18250 грн – заборгованість за нарахованими процентами за період з 10.03.2024 по 10.03.2025, що нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 2,50 % за кожен день користування кредитом (912,50 % річних) за графіку платежів, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник зазначив про те, що 10 березня 2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua, укладений кредитний договір № 8440, на виконання умов якого відповідачу наданий кредит у розмірі 2000 гривень, строком на 365 днів (до 10.03.2025), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , яка емітована АТ «КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50% від суми кредиту за кожен день користування (912,50% річних). Позивач належним чином виконав зобов`язання за укладеним договором та надав відповідачу кредит, в свою чергу останній умови договору не виконав та у встановлений строк кошти не повернув, у зв`язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість у загальному розмірі 20250,00 грн, яка складається з: 2000 грн тіло кредиту й 18250 грн нараховані проценти за період з 10.03.2024 по 10.03.2025, що нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 2,50 % за кожен день користування кредитом (912,50 % річних) та графіку платежів. З підстав наведеного позивач, вважає, що його позовні вимоги, викладені в позовній заяві є обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 12 серпня 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Позивач не забезпечив явку представника в судове засідання. До початку розгляду справи по суті представник позивача надіслав клопотання у якому просив розглянути справу за відсутності представника ТОА «ФК «Процент» у всіх судових засіданнях. Також зазначив про те, що позивач щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, 13 жовтня 2026 року повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі, і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу, суд дослідив такі докази та встановив такі обставини.

10 березня 2025 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 8440 (далі також Договір), який позичальник підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 537975.

Порядок укладення договору визначений розділом 6 Договору, зокрема у п. 6.1 визначено те, що договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на сайті https://procent.com.ua (далі по тексту - ІКС) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1.1 Договору товариство зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 2000 грн (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим Договором.

Процентна ставка за користування кредитом становить – 2,5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 912.50%) користування кредитом (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 1.3 Договору строк надання кредиту та строк дії Договору становить 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору.

Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_2 , що належить позичальникові. Переказ суми кредиту здійснюється товариством через платіжний сервіс FONDY (ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», яке здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків, веб-сайт https://fondy.ua) або іншим способом.

Відповідно до довідки, яка видана ТОВ «ФК «Елаєнс» останнє на підставі договору № 41466388-1_06/09/23 про надання послуг з переказу грошових коштів та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, який укладений з ТОВ «ФК «Процент» від 19.01.2026, здійснило видачу відповідачу коштів за кредитним договором № 8440 від 10.03.2024 в сумі 2 000,00 грн, номер в системі FONDY - 761194383, дата платежу 10.03.2024, номер картки - НОМЕР_3 , призначення платежу - перерахування коштів за договором 8440 від 10.03.2024 на умовах фінансового кредиту.

Зазначене підтверджується інформацією № 20.1.0.0.0/7-260826/78247-БТ від 31.08.2026, яка надана АТ КБ «ПриватБанк» у відповідності до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітована карта № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), на яку 10.03.2024 зараховані кошти у сумі 2000,00 грн, що узгоджується із випискою по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 10.03.2024 по 15.03.2024.

Отже, ТОВ «ФК «Процент» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору.

У відповідності до детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за кредитним договором № 8440 від 10.03.2024 станом на 17.07.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «ФК «Процент» становить всього 20250,00 грн, з них: 2000 грн – прострочена заборгованість за тілом кредиту й 18250,00 грн – прострочена заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом. З наданого розрахунку видно те, що ОСОБА_1 жодних платежів на погашення заборгованості не здійснював.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважаю, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із такого.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено про те, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства видно те, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають бути зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до матеріалів справи кредитний договір № 8440 від 10.03.2024 із зазначенням у ньому усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, ідентифікаційного коду, місця проживання, електронної адреси, рахунку позичальника, а також інформації щодо умов кредитування, містить електронний підпис із одноразовими ідентифікаторами 537975, що свідчить про його укладення в електронній формі, з умовами якого відповідач, які вважав зручними для себе погодився та підтвердив умови отримання кредиту. Також суд встановив те, що позивач свої зобов`язання щодо видачі кредиту виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому кредитним договором № 8440 від 10.03.2024 належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 20 250,00 грн, з них: 2 000,00 грн – прострочена заборгованість за тілом кредиту й 18 250,00 грн – прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.

Водночас суд частково не погоджується із нарахованим позивачем розміром заборгованості за відсотками, виходячи з такого.

Звертаючись до суду із позовом позивач просить стягнути також заборгованість за процентами станом на дату підготовки позовної заяви у розмірі 18 250,00 грн.

Згідно пункту 1.2 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить – 2,5% від суми кредиту за кожний день.

Отже сторони у договорі про надання грошових коштів у позику передбачили проценту ставку як плату за користування кредитом, у вигляді процентної ставки 2,5% в день протягом 365 днів з дня укладення договору.

Обраховуючи суму відсотків, суд враховує те, що у відповідності до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Відповідності до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», у урахуванням змін, які внесені Законом України « Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, у відповідності до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (24.12.2023) максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, із аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що періоди дії максимально дозволених денних процентних ставок згідно із Законом (що набрав чинності 24.12.2023) будуть становити: з 24.12.2023 по 21.04.2024 не більше 2,5% на день; з 22.04.2024 по 19.08.2024 не більше 1,5% на день й з 20.08.2024 і далі не більше 1% на день.

Відповідно до розрахунку, позивач за період із 10.03.2024 по 21.04.2024 (43 дні) правомірно нараховував відсотки у розмірі 2,5 % на суму 2 150,00 грн.

Водночас, як видно із розрахунку, за період із 22.04.2024 по 19.08.2024 (120 днів) позивач нараховував відсотки у розмірі 2,5 % за кожен день користування кредитом, тоді як максимальний розмір не міг перевищувати 1.5 %. Також із 20.08.2024 по 10.03.2025 позивачем нараховувалися відсотки у розмірі 2,5 % за кожен день користування кредитом, тоді як максимальний розмір не міг перевищувати 1 %.

Виходячи із вимог Закону України «Про споживче кредитування» за період:

- із 10.03.2024 по 21.04.2024 (43 днів), виходячи із розміру заборгованості зазначеного у розрахунку – 2 000,00 грн, у відповідності до умов договору за процентною ставкою 2,5 %, відсотки за зазначений період становлять 2150,00 грн = 43*(2 000,00 грн * 2.5%) грн;

- із 22.04.2024 по 19.08.2024 (120 днів), виходячи із розміру заборгованості зазначеного у розрахунку – 2 000,00 грн, зважаючи на максимальну процентну ставку 1,5 %, відсотки за вказаний період не можуть перевищувати 3600,00 грн = 120*(2 000,00 грн * 1,5%) грн;

- із 20.08.2024 по 09.03.2025 (202 дні), виходячи із розміру заборгованості вказаного у розрахунку – 2 000,00 грн, зважаючи на максимальну процентну ставку 1 %, відсотки за вказаний період не можуть перевищувати 4 040,00 грн = 202*(2 000,00 грн * 1%) грн.

Отже, за період кредитування, який просить стягнути позивач – 10.03.2024 по 10.03.2025 відсотки за користування кредитом не могли перевищувати 9 790,00 грн (2 150,00 грн +3 600,00 грн+4 040,00 грн).

Відтак, вважаю, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за відсотками в розмірі 11 790,00 гривень.

Доводи позивача про те, що відсутні правові підстави для перерахування фіксованої денної процентної ставки, оскільки кредитний договір між сторонами укладений до набрання чинності Законом № 3498-IX і зміни до цього договору щодо продовження строку його дії сторонами не вносились, суд відхиляє з огляду на приписи Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 3498-IX, якими визначено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Суд вважає, що дія зазначеної норми стосується в тому числі договорів, які продовжують діяти після набрання чинності цих змін.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення, а тому із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Процент» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 8440 від 10.03.2024 в розмірі 11790,00 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 2 000,00 гривень та заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом 9 790,00 гривень нарахованих у межах строку кредитування.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого .

За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року зазначено про те, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Надання правничої допомоги у справі доводиться таким.

03 червня 2024 між ТОВ «ФК «Процент» й ФОП ОСОБА_2 укладений договір про надання юридичних послуг № 03/06/2024.

Відповідно до пункту 1.1 ФОП ОСОБА_2 зобов`язується надати позивачу такі юридичні послуги: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень, з правових питань, представництво інтересів замовника в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно з умовами п. 5.1 договору замовник вважається таким, що отримав послуги, а виконавець таким, що їх надав після підписання акта приймання-передачі наданих послуг, який складається у двох екземплярах.

У відповідності до акта приймання-передачі наданих послуг № 145 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2026 року, ФОП ОСОБА_2 надав, а ТОВ «ФК «Процент» прийняв послуги, а саме: складання та подання позовних заяв до суду про стягнення заборгованості по боржникам ТОВ «ФК Процент» згідно з реєстром № 1 від 30.04.2026, всього на загальну суму 100000,00 грн

Згідно з витягом з реєстру № 1 до акта приймання-передачі наданих послуг № 145 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2026 року ФОП ОСОБА_2 підготував позовні заяви до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 8440 від 10.03.2024 й клопотання про витребування доказів й адвокатський запит про витребування доказів по боржнику, всього на суму 10000,00 грн

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 75 від 01.05.2026, така підтверджує оплату ТОВ «ФК «Процент» в користь ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 100000,00 грн, призначення платежу – оплата за надання юридичних послуг до договору №03/06/2024 від 03.06.2024 згідно з актом № 145 від 30.04.2026 без ПДВ.

Водночас звертаючись до суду позивач просить стягнути на його користь з відповідача витрати на правову допомогу, які складають 2060 грн, що з огляду на зазначене підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2 662,40 грн.

У силу вимог ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент» підлягають стягненню 1 550,11 грн (11 790,00 грн * 2662,40 грн / 20250,00 грн) сплаченого судового збору, а також 1 199,38 грн (11790,00 грн * 2060,00 грн / 20250,00 грн) витрат на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 8440 від 10 березня 2024 року у розмірі 11 790 (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто) грн 00 коп, з яких 2000 (дві тисячі) грн 00 коп – заборгованість за тілом кредиту й 9 790 (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто) грн 00 коп – заборгованість за нарахованими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судові витрати по справі в розмірі 1 550 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят) грн 11 коп судового збору й 1 199 (одна тисяча сто дев`яносто дев`ять) грн 38 коп витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження юридичної особи: бульв. Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Головуючий суддя А.З Пасічник