Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №756/7450/26 — Заліщицький районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р. Справа № 756/7450/26

Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Тренич А.Г.

за участю секретаря судового засідання Богдан В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заліщики в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 кредитного договору № 31797 від 11.04.2025 року, відповідач отримала кредит у розмірі 9000,00 грн., строком на 730 днів (до 11.04.2027 року), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних). ТОВ «ФК «Процент» свої зобов`язання надати грошові кошти виконало в повному обсязі. Натомість, відповідач не виконувала умови договору належним чином, не сплачувала платежі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 34052,00 грн. з яких: 29700,00 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 11.04.2025 року по 07.03.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів та 4352,00 грн. штраф за порушення умов кредитного договору.

Посилаючись на наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором в розмірі 34052,00 грн. та судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 27.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

З підстав, зазначених в ухвалі Заліщицького районного суду Тернопільської області від 08.09.2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» надати суду інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну карту № НОМЕР_1 ; надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 11.04.2025 року по 16.04.2025 року з відображенням часу зарахування коштів; надати інформацію чи було зарахування 9000,00 грн. 11.04.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_1 ; надати інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 11.04.2025 року по 16.04.2025 року; надати інформацію про всі номера телефону, які знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

АТ КБ «ПриватБанк» виконало вимоги вказаної ухвали суду та надало витребувані документи.

Відповідач подала відзив на позовну заяву (вх. №4062), в якому частково визнає позов. Не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів. Разом з тим не погоджується із сумою заборгованості, яку просить стягнути позивач, оскільки вона не підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами, а окремі нарахування, на її думку, не відповідають вимогам чинного законодавства. Просить відмовити у стягненні тих сум, законність яких не доведена належними ти допустимими доказами, визначивши до стягнення лише суму, що підтверджена та відповідає вимогам закону.

Позивач подав відповідь на відзив (вх. №4074), в якій вважає аргументи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, необґрунтованими. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач подала заперечення на відповідь на відзив (вх. №4062), які просить врахувати при винесенні рішення.

Позивач не делегував свого представника в судове засідання, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась. Про причини своєї неявки не повідомила.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Згідно з ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В статті 4 ЦПК України унормовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що на підставі кредитного договору № 31797 від 11.04.2025 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 9000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором.

Згідно з п.1.2. договору, процентна ставка за користування Кредитом становить - 1.00% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою.

Строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку № 1 до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.3. договору).

Відповідно до п.п. 2.4.1 п.2.4 договору, позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом, штрафні санкції та повернути кредит.

Згідно з п.4.2. договору, нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування Кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у додатку 1 цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Як встановлено з листа ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20260316-89 від 16.03.2026 року, на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 , відповідно до умов кредитного договору № 31797 було успішно зараховано грошові кошти в 9000,00 грн.

Відповідно до листа, наданого АТ КБ «ПриватБанк» на запит суду, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 11.04.2025 року було успішно зараховано платіж на суму 9000,00 грн.

Згідно проведеного позивачем розрахунку заборгованості, у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість, яка станом на 07.03.2026 року становить: 34052,00 грн., з яких: 29700,00 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 11.04.2025 року по 07.03.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів та 4352,00 грн. штраф за порушення умов кредитного договору.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.625 ЦПК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В матеріалах справи відсутні докази про належне виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 31797 від 11.04.2025 року, внаслідок чого утворилась спірна заборгованість.

Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (кредит).

Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв`язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються та сторонами виконувались, що свідчить про їх дійсність.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.2 ст.1056-1 ЦК України).

В судовому засіданні доведено, що між сторонами у справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору та сторонами було досягнуто згоди відносно всіх істотних умов даного кредитного договору.

З аналізу вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 29700,00 грн., що є заборгованістю за процентами за користування кредитом за період з 11.04.2025 року по 07.03.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів.

Щодо вимог про стягнення штрафу за порушення умов кредитного договору суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Умовами кредитного договору встановлено порядок нарахування та сплати штрафу у передбачених договором випадках за не виконання позичальником умов договору.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штраф в розмірі 4352,00 грн., від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення такого.

Виходячи з вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент» заборгованості у розмірі 29700,00 грн. що є заборгованістю за процентами за користування кредитом за період з 11.04.2025 року по 07.03.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів. В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав, наведених вище.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач при поданні позовної заяви через систему «Електронний суд» сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2322,13 грн. (29700,00 (сума, що стягується) : 34052,00 (сума, заявлена до стягнення) х 2662,40 (сума сплаченого судового збору).

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 625, 1046-1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (код ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором №31797 від 11.04.2025 року у розмірі 29700,00 грн. (заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 11.04.2025 року по 07.03.2026 року, що нараховані відповідно до п.1.2 Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (код ЄДРПОУ 41466388) 2322,13 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», місцезнаходження: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.4, код ЄДРПОУ 41466388.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Суддя А.Г. ТРЕНИЧ