Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №466/6851/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6851/26

Провадження № 2/466/4267/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 жовтня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Пилипців О.-І.І.

справа №466/6851/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у спрощеному позовному провадженні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

29.07.2026 через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №Е07.00203.007200308 від 21.11.2020 у розмірі 39900,60 грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 21.11.2020 між ОСОБА_1 було укладено з АТ «Ідея Банк» кредитний договір №Е07.00203.007200308. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

16 грудня 2025 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Ідея Банк» на ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

Кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості, заборгованість за кредитним договором складає 39900,60 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 22710,46 грн, заборгованість за відсотками - 4,37 грн, заборгованість за комісіями - 17185,77 грн., тому змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте подав через канцелярію суду заяву, у якій просить розглядати справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив такі задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, довідкою про доставку смс-повідомлення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.11.2020 АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали в письмовій формі договір кредиту та страхування №Е07.00203.007200308, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту банківський рахунок та надає кредит, а клієнт отримує його на наступних умовах: тип кредиту - єдиний; сума кредиту - 31000,00 грн; процентна ставка та тип – 0,01% річних - фіксована; строк кредиту - 36 місяців (пункти 1.1-1.4 договору). Згідно з пунктом 1.5 договору строк дії договору - до 21.11.2023 року.

Згідно п.2 Договору нанесенням власноручного підпису під цим Договором Страхувальник (Застрахована особа) акцептує оферту ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ», від імені якого діє Страховий агент, та укладає Договір добровільного страхування життя №Е07.00203.007200308 від 21.11.2020р. для клієнтів Акціонерне товариство «Ідея Банк» (надалі - ДСЖ), який є «Договором приєднання» згідно ст. 634 Цивільного кодексу України та складається з наступних невід`ємних частин: Частини 1 «Основні умови» ДСЖ, що зазначена у п. 2.1 цього Договору, та Частини 2 «Загальні умови» ДСЖ затвердженої Страховиком форми (оферта), яка містить всі істотні умови, передбачені ст. 16. Закону України «Про страхування», та розміщена на офіційному веб-сайті Страховика https://www.pzu.com.ua/admin/upload/file/quick/ideacash02.pdf (роздруковується Страхувальником самостійно), з якими Страхувальник погоджується шляхом підписання цього Договору.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, що підтверджується заявами на видачу готівки, ордерами-розпорядженнями та випискою по рахунку відповідача.

До позовної заяви додано Паспорт споживчого кредиту №Е07.00203.007200308 від 21.11.2020р., а також графік щомісячних платежів, які також підписано відповідачем. В п.5 Паспорта споживчого кредиту наведено «Порядок повернення кредиту. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення».

Згідно виписки по рахунку та довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Е07.00203.007200308 від 21.11.2020р. станом на 16.12.2025 року така становить 39900,60 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом 22710,46 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 4,37 грн.; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту 17185,77 грн.

16.12.2025 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» (Фактор) уклали Договір факторингу №1, відповідно до якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі Боржників (Додаток №2), що підписується Сторонами в день укладання цього Договору та в Реєстрі Боржників в електронному вигляді (Додаток №1), що надсилається разом з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №3) Клієнтом Фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку в день укладання цього Договору. Друкований Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно доданого представником позивача витягу з реєстру боржників №1 від 16.12.2025 року до Договору Факторингу №1 від 16.12.2025 вбачається що Клієнт передав, а Фактор прийняв наступні права вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №Е07.00203.007200308 від 21.11.2020р. на загальну суму 39900,60 грн.

На виконання умов вищевказаного договору факторингу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» було у повному обсязі сплачено на користь ТОВ «Ідея Банк» суму фінансування, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією від 19.12.2025 №510.

03.06.2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АКСІЛІУМ ФІНАНС» направило відповідачу досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про зміну кредитора у зобов`язанні.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.

Ч. 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору а саме місячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.

ТОВ «Ідея Банк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на 16.12.2025 заборгованість за Кредитним договором №Е07.00203.007200308 від 21.11.2020р. складає 39900,60 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом 22710,46 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 4,37 грн.; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту 17185,77 грн.

Із розрахунку заборгованості по Кредитному договору №Е07.00203.007200308 від 21.11.2020р. встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від взятих на себе зобов`язань по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом, а саме: не сплачує проценти за користування кредитом, не проводить погашення кредиту у строки, передбачені кредитним договором, її заборгованість становить в сумі 39900,60грн.

Дана заборгованість за кредитним договором розрахована обґрунтовано, будь-яких заперечень з даного приводу від відповідача на адресу суду не надійшло.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТзОВ "ФК «Аксіліум-Фінанс" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору №Е07.00203.007200308 від 21.11.2020р., що був укладений між первісним кредитором АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Вирішуючи вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 17185,77 грн., суд виходить з такого.

Як виснував Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Так, за кредитним договором №Е07.00203.007200308 від 21.11.2020р. передбачена комісія за надання кредиту.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії при видачі кредиту (позики) є нікчемними, та такими, яка суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії в розмірі 17185,77грн. слід відмовити.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положення статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору № 06/01/26 від 06.01.2026 про надання правничої допомоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АКСІЛІУМ ФІНАНС з однієї сторони та адвокатом Ольховською Іриною Богданівною, з іншої сторони; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Ольховською І.Б. серії ЛВ №001330; ордер №1428581 про надання правничої допомоги адвокатом Ольховською Іриною Богданівною; Акт наданих послуг № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 06/01/26 від 06.01.2026 на загальну суму 6000 грн.

Зважаючи на викладене, враховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, зазначеного в детальному розрахунку наданих правничих послуг, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для його виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що сума 6000,00 грн. не є співмірною, а відтак, приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн., що буде за даних обставин справи буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких.

Таким чином суд вважає можливим задовольнити вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу частково у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 2, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.526, 530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» заборгованість за кредитним договором №Е07.00203.007200308 від 21.11.2020р. у розмірі 22714,83грн. (двадцять дві тисячі сімсот чотирнадцять гривень вісімдесят три копійок).

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» судовий збір в розмірі 2662,40грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00грн. (три тисячі гривень).

У задоволенні решти витрат на професійну правничу допомогу – відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс», ЄДРПОУ: 43231894, місцезнаходження: м. Львів, вул. Лазаренка, 4/4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Текст рішення складено та підписано 13.10.2026 року.

Суддя О. І. Ковальчук