Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №466/6701/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа №466/6701/26

Провадження №2/466/4165/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої судді Федорів О.П.,

з участю: секретаря судового засідання Покотило М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Суть заяви

1. 23 липня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (ТОВ «Новий Колектор», позивач) подав через систему «Електронний суд» до суду позовну заяву із вимогами до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , відповідачка) про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором №103717262 від 21 жовтня 2025 року в розмірі 40 263,57 грн та судові витрати в розмірі 2 887,18 грн, з яких 2 662,40 грн – судовий збір, 224,78 грн витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачці.

2.Позов обґрунтовувався тим, що 21 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103717262 (індивідуальна частина). Перед укладенням договору первинним кредитором було здійснено віддалену ідентифікацію відповідачки з метою надання фінансових послуг за допомогою отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних (або отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП, засвідченої КЕП власника ідентифікаційного документа або отримання ідентифікаційних даних, фото та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій).

3.Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі 15 000,00 грн безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 , на наступних умовах: строк, на який надається кредит, – 360 днів; остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 16.10.2026.

4.Кредитор виконав свої зобов`язання за договором в повному обсязі. У свою чергу, позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором від 21 жовтня 2025 року №103717262, у зв`язку з чим станом на 23 липня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 40 263,57 грн, з яких 14 830,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 8 943,57 грн – заборгованість за відсотками; 9 990,00 грн – заборгованість за комісіями; 6 500,00 грн – заборгованість за штрафом.

5.26 червня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №МТ-260626-1, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Новий Колектор» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Новий Колектор» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

6.Представник позивача зазначив, що відповідачка, отримавши кредитні кошти, не виконала свого обов`язку щодо своєчасного їх повернення, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 40 263,57 грн. Просив суд стягнути відповідну заборгованість з відповідачки на користь позивача та судові витрати в розмірі 2 887,18 грн.

Процесуальні рішення та позиції сторін

7.28 липня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

8.Ухвалою суду від 28 вересня 2026 року відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою відповідачки.

9.Представник позивача в судове засідання не з`явився. В прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечував (а.с. 8).

10.Відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, і на підставі частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України суд вважав, що вона не з`явилася у судове засідання без поважних причин.

11.Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

12.З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

13.Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, від відповідачки відзив на позовну заяву не надійшов, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, які вважав достатніми.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження

14.21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 заповнила анкету-заяву на кредит №103717262 в ТОВ «Мілоан», в якій погоджено кредит на суму 15 000,00 грн (а.с. 19).

15.Після погодження суми кредиту, ОСОБА_1 підписала в електронному вигляді договір про споживчий кредит №103717262 (індивідуальна частина), за умовами якого сторони погодили, що кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній у п. 1.2 договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (п. 1.1).

16.Сума кредиту становить 15 000,00 грн (п. 1.2). Кредит надається строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 21.10.2025. Строк, на який надається окрема частина кредиту, встановлюється Графіком платежів (п. 1.3). Остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом: 16.10.2026 (п. 1.4). Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 36,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. 1.5.3). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п. 1.5.4). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1).

17.Договір відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором 347690 (а.с. 20-25).

18.Пунктом 1.5.1 договору встановлено комісію за надання кредиту: 1 350,00 грн, яка нараховується за ставкою 9 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

19.Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк користування): 24 420 грн, що нараховується за ставкою 7,40 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору (п.п. 1.5.2. договору).

20.Пунктом 2.4.3 договору передбачено, що у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє Позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо Кредитодавець відповідно до умов Договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються Позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов Договору, вимога Кредитодавця втрачає чинність.

21.Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.

22.У разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів), Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу, згідно Графіку платежів, має право (не обов`язок) нарахувати проценти за ставкою відсотків річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова Договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. Нарахування процентів відбувається (якщо Кредитодавець скористався правом) щоденно на суму простроченої заборгованості за кредитом. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця (пункт 4.2. договору).

23.Кредитодавець на свій розсуд може не застосовувати жодного виду відповідальності передбаченого п.п.4.1, 4.2 цього Договору, застосувати один з них або всі одночасно. Вимога(и) Кредитодавця про сплату вказаних процентів та/або штрафів Позичальником вважається здійсненою(ими), якщо заборгованість зі сплати процентів та/або штрафів відображена в Особистому кабінеті Позичальника чи іншим чином доведена до його відома (листування, повідомлення, тощо). Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов`язань передбачених пп.4.1, 4.2. цього Договору не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума платежів передбачених пп.4.1,4.2 Договору не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної Позичальником за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказані платежі розраховуються по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом (пункт 4.3. договору).

24.Додатками договору про споживчий кредит №103717262 (індивідуальна частина) від 21 жовтня 2025 року є: додаток №1, що є Графіком платежів (а.с. 26); додаток №2, що є Заявою на отримання кредиту №103717262 (а.с.27); паспорт споживчого кредиту №103717262 (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), де визначені запропоновані відповідачці основні умови кредитування (а.с. 34-35); Графік платежів до паспорта споживчого кредиту №103717262, в якому визначено види платежів за кредитом (а.с.36).

25.Отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 15 000,00 грн на рахунок НОМЕР_1 підтверджується платіжним дорученням 110891810 від 21 жовтня 2025 року (а.с. 17).

26.У відомостях про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №103717262 від 21 жовтня 2025 року визначені найменування фінансових послуг (надання кредиту, нарахування процентів, нарахування комісії за надання кредиту, нарахування комісії за обслуговування кредиту, нарахування штрафу, та ін.), а також період їх нарахування (з 21 жовтня 2025 року до 26 червня 2026 року) (а.с. 40-42).

27.26 червня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №МТ-260626-1, за умовами якого клієнт відступає права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта за плату, зазначені у відповідних реєстрах боржників.

28.Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 26 червня 2026 року №МТ-260626-1 ТОВ «Новий Колектор» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором №103717262 від 21 жовтня 2025 року в сумі 40 263,57 грн, з яких 14 830,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 8 943,57 грн – заборгованість за відсотками; 9 990,00 грн – заборгованість за комісіями; 6 500,00 грн – заборгованість за штрафом (а.с. 37).

Норми права, що підлягають застосуванню

29.За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

30.Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

31.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

32.Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

33.Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

34.Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

35.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

36.Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

37.Частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

38.Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

39.Як передбачено частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

40.10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.

41.Положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

42.Абзацом другим пункту 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Оцінка та мотиви суду

43.Судом установлено, що 21 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали Індивідуальну частину договору про споживчий кредит №103717262 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

44.Сторони договору погодили усі його істотні умови. Сума кредиту становить 15 000,00 грн, надається строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 21 жовтня 2025 року. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 36,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

45.Право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Новий Колектор» на підставі укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Новий Колектор» договору факторингу №МТ-260626-1 від 26 червня 2026 року.

46.Враховуючи наявні в матеріалах справи копії договору факторингу, витягу з реєстру боржників, акту приймання-передачі реєстру боржників, доказів плати за відступлення права вимоги, суд вважає, що позивач як новий кредитор набув прав вимоги до відповідачки за кредитним договором №103717262, а тому має право звернутись із вимогами про стягнення заборгованості за цим кредитним договором.

47.Водночас, суд враховує, що договір про споживчий кредит №103717262 укладений на строк до 16 жовтня 2026 року.

48.Окрім самої назви кредитного договору, пунктом 1.1. цього договору передбачено, що кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

49.Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження №61-17096св23) дійшов висновку, що споживчим є будь-який кредит, наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

50.Отже, наданий за договором №103717262 кредит є споживчим.

51.Праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

52.Положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено порядок повідомлення споживача у письмовій формі про усунення порушення, та строк, протягом якого вони мають бути здійснені.

53.Звертаючись до суду з позовом, представник позивача не надав суду доказів того, що вимога про дострокове повернення кредитних коштів була надіслана позичальникові первісним або новим кредитором, а також того, що таку вимогу позичальник одержав.

54.Суд зауважує, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом України «Про споживче кредитування» порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги абзацу третього частини четвертої статті 16 цього Закону, не дотримавшись передбаченого кредитним договором порядку, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього, як у позичальника, відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором (позиція Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц).

55.У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 638/14223/19 вказано, що «відповідно до листа АТ «Укрпошта» лист № 6112303042134 надійшов на ВПЗ 174 12 червня 2019 року. Повідомлення про находження доставлено у поштову скриню двічі, надіслано смс на номер, що був указаний на відправленні. Згідно з пунктом 116 Правил надання послуг поштового зв`язку лист повернутий 26 червня 2019 року за зворотною адресою із вказівкою «за закінченням терміну зберігання». За таких обставин у позичальника ОСОБА_1 не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позичальник таку вимогу одержав. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 755/11307/17 (провадження № 61-14700св21), від 22 жовтня 2025 року у справі № 766/2926/23 (провадження № 61-2757св25) щодо застосування статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». Суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, визначивши суму боргу з урахуванням платежів, обов`язок зі сплати яких у позичальника не настав».

56.Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2026 року у справі № 758/7615/23 вкотре підкреслив, що аналіз частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» дозволяє стверджувати, що вимога кредитодавця про дострокове повернення споживчого кредиту не може втілюватися в позовній заяві. Подання кредитодавцем позовної заяви до суду є складовою цивільного процесу, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть бути кваліфіковані як вимога у розумінні частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». У випадку, якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про стягнення споживчого кредиту, не здійснивши пред`явлення вимоги про дострокове повернення споживчого кредиту на підставі частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», то відсутній обов`язок споживача (позичальника) повернути достроково споживчий кредит і відповідно не може відбутися порушення прав кредитодавця.

57.Отже, хоча кредитним договором і передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, реалізація такого права можлива лише за умови дотримання процедури, встановленої статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування». Належних доказів дотримання цієї процедури представник позивача суду не надав.

58.За таких обставин пред`явлена вимога не може мати наслідком покладення на відповідачку тягаря дострокового погашення заборгованості за споживчим кредитним договором, тому у цьому випадку встановлена кредитним договором умова дострокового повернення кредиту не настала, а у позичальника не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми кредитних коштів.

59.Разом з тим, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню прострочена заборгованість, яка виникла на час звернення позивача до суду з цим позовом (станом на 23 липня 2026 року).

60.Суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15-ц (провадження № 61-20113св18) зазначено, що: «колегія суддів уважає безпідставними посилання апеляційного суду, як на законність підстави для відмови у задоволенні позову банку на недоведення суми заборгованості, оскільки заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини друга, третя статті 212 ЦПК України 2004 року). Встановивши факт існування між сторонами не виконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду не має сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти».

61.Так, суд не позбавлений права і зобов`язаний при наявності кредитної заборгованості стягнути ту суму, яка є для суду доведеною, а не взагалі відмовляти у позові. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 204/2217/16-ц. Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2022 року в справі № 381/1647/21 незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови в позові у повному обсязі, а суд, у будь-якому разі, мав стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. При цьому, суд не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з наданим позивачем.

62.Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

63.Вирішуючи питання про розмір заборгованості, що підлягає стягненню, суд виходить із принципу диспозитивності цивільного судочинства та оцінює лише ті докази, які подані сторонами.

64.Додатком до договору про споживчий кредит №103717262 є Графік платежів (а.с.26). У цій таблиці відображено графік погашення кредиту з указівкою на те, які суми входять у щомісячні платежі. Останній платіж, який повинен був бути здійсненим перед зверненням до суду, – 18 липня 2026 року.

65.Згідно з таблицею, до 18 липня 2026 року включно позичальник повинен був сплатити 240 грн тіла кредиту та 18 063,75 грн процентів за користування кредитом (пункти 1-17 у п`ятому та шостому стовпчиках таблиці).

66.Таким чином, до моменту звернення позивача до суду настав строк виконання зобов`язання щодо повернення суми 18 303,75 грн, яка складається з 240 грн заборгованості за тілом кредиту та 18 063,75 грн за процентами за користування кредитом.

67.Суд ураховує, що договір факторингу № МТ-260626-1 укладено 26 червня 2026 року, а останній платіж за Графіком платежів, строк сплати якого настав до звернення позивача до суду, припадає на 18 липня 2026 року. Згідно з частиною першою статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги не припиняє кредитного зобов`язання і не змінює його умов, а лише замінює кредитора. Тому до позивача перейшло право вимагати від відповідачки виконання договору на тих самих умовах, зокрема сплати процентів за користування кредитом за ставками та у строки, визначені договором і Графіком платежів, а не лише сум, нарахованих станом на дату відступлення. Водночас загальний розмір стягнутих судом процентів не перевищує заявленої позивачем суми процентів (8 943,57 грн), тому суд не виходить за межі позовних вимог (частина перша статті 13 Цивільного процесуального кодексу України)

Щодо підстав для стягнення комісії за обслуговування кредиту

68.Суд зауважує, що графіком платежів передбачено внесення постійних платежів як комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

69.Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

70.Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитної установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

71.На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

72.Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

73.Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

74.Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

75.Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

76.Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

77.Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

78.Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

79.З урахуванням викладеного комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

80.У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування.

81.У дослідженому судом кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

82.У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) викладено висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

83.Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 181/384/21 (провадження № 61-4973св22), від 10 червня 2026 року у справі 579/1552/23 (провадження № 61-17015св24).

84.За наведених обставин суд доходить висновку про те, що положення пункту 1.5.2 договору про споживчий кредит від 21 жовтня 2025 року №103717262 щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними, ураховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку будь-яких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

85.Отже, підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача комісії за обслуговування кредиту відсутні.

Щодо підстав для стягнення неустойки (штраф, пеня)

86.Представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача також неустойку в розмірі 6 500,00 грн за прострочення виконання кредитного зобов`язання за договором про споживчий кредит.

87.Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

88.Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

89.Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

90.Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

91.За змістом частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

92.Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

93.Із системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що предметом регулювання відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не є правовідносини щодо нарахування пені у кредитних спорах під час дії воєнного стану, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

94.Оскільки, як установлено судом, штраф за кредитним договором нарахований 06 лютого 2026 року, 08 березня 2026 року, 23 березня 2026 року, 07 квітня 2026 року, 22 квітня 2026 року, 07 травня 2026 року, 22 травня 2026 року та 06 червня 2026 року, тобто під час дії воєнного стану, відповідачка звільняється від обов`язку його сплати на користь позивача.

95.Отже, вимога про стягнення з відповідачки на користь позивача неустойки за кредитним договором є безпідставною.

Щодо здійснених позивачкою платежів

96.Суд ураховує, що у відомостях про щоденні нарахування та погашення (а.с.40-42) є інформація про те, що протягом строку дії договору відповідачка частково оплачувала заборгованість за договором.

97.Так, відповідачка оплатила всього 170 грн на погашення тіла кредиту та 7 495,06 грн на погашення процентів за користування кредитом.

98.Крім того, кредитодавець зарахував внесені кошти у розмірі 6 660 грн як сплату «нестандартної комісії» за обслуговування кредиту та 1000 грн як сплату штрафу. Зважаючи на те, що правові підстави стягнення комісії та штрафу відсутні, сплачені 7 660 грн суд враховує як погашення процентів за користування кредитом, строк виплати яких настав.

99.Пунктом 1.5.1 договору передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1 350,00 грн, яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту. Право кредитодавця встановлювати таку комісію передбачене абзацом другим частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому ця умова договору відповідає вимогам закону. Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення (а.с. 40-42) 19 листопада 2025 року відповідачка сплатила комісію за надання кредиту в повному обсязі (1 350,00 грн). Отже, заборгованості за цією комісією немає, а заявлена позивачем заборгованість за комісіями в розмірі 9 990,00 грн складається виключно з комісії за обслуговування кредиту (16 650,00 грн нарахованих мінус 6 660,00 грн сплачених), підстави для стягнення якої відсутні з мотивів, наведених вище.

Висновки

100.З огляду на наведені обґрунтування, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. З відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором споживчого кредиту № 103717262, яка складається з 70 грн (240 грн мінус 170 грн) заборгованості за тілом кредиту, 2 908,69 грн (18 063,75 грн мінус 7 495,06 грн та мінус 7 660 грн) за процентами за користування кредитом, а всього 2 978,69 грн.

Розподіл судових витрат

101.Представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати в розмірі 2 887,18 грн, з яких 2 662,40 грн – судовий збір та 224,78 грн витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачці.

102.Частинами 1, 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

103.Отже, судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 7,4 % від заявленої ціни позову.

Керуючись статтями 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за договором від 21 жовтня 2025 року №103717262 в розмірі 2 978 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім) грн 69 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судові витрати у розмірі 213 (двісті тринадцять) грн 65 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, ЄДРПОУ 43170298).

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Головуюча О.П. Федорів