Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №466/5624/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа №466/5624/26

Провадження №2/466/3762/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої судді Федорів О.П.,

з участю: секретаря судового засідання Покотило М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Суть заяви

1.24 червня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) подав через систему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Львова позовну заяву із вимогами до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 24 953,44 грн та судових витрат.

2.Позов обґрунтовувався тим, що 07 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено договір №100243718 про споживчий кредит (індивідуальна частина). В подальшому, 24 квітня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу №24042026, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 24 квітня 2026 року до договору факторингу №24042026 від 24 квітня 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 24 953,44 грн, з яких: 7 000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 234,44 грн – сума заборгованості за відсотками; 1 575,00 грн – сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 4 144,00 грн – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8 000,00 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

3.Представник позивача зазначив, що відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконав свого обов`язку щодо своєчасного їх повернення, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 24 953,44 грн. Просив суд стягнути відповідну заборгованість з відповідача на користь позивача та понесені судові витрати.

Процесуальні рішення та позиції сторін

4.30 червня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

5.Ухвалами суду від 20 липня 2026 року та 15 вересня 2026 року відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою відповідача.

6.Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив про розгляд справи без його участі та не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

7.Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, і на підставі частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що він не з`явився у судове засідання без поважних причин.

8.Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

9.З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

10.Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, які вважав достатніми.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження

11.07 грудня 2025 року ТОВ «Мілоан» (як кредитодавець) та ОСОБА_1 (як позичальник) уклали договір №100243718 про споживчий кредит (індивідуальна частина). Кредитний договір укладено в електронній формі та такий підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 7555324 (а.с.10-15).

12.Згідно з п.1.2. договору ТОВ «Мілоан» надало позичальнику кредит в розмірі 7 000 грн.

13.Пунктом 1.3. цього договору передбачено надання кредиту строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 07.12.2025 (дата надання кредиту).

14.Відповідно до п.1.4. договору, повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеного у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 02.12.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

15.Як визначено п.1.5. договору, загальні витрати позичальника за кредитом складають 24761,00 грн, денна процентна ставка складає 0,98%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 2662,94 % річних.

16.Підпунктом 1.5.1. договору встановлена комісія за надання кредиту: 1575,00 грн, яка нараховується за ставкою 22,50 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

17.Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк користування): 11396,00 грн, що нараховується за ставкою 7,40 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору (п.п. 1.5.2. договору).

18.Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 90,00 % річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.п. 1.5.3. договору). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180,00 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів (п.п. 1.5.4. договору). Нараховані згідно п.1.5.3. та 1.5.4. договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 11790,00 грн.

19.Згідно з п.2.1. договору кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

20.Згідно з п.п. 3.3.2. договору кредиту позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.6. та графіком платежів.

21.Відповідно до п. 4.1. договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіків платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 2 дні.

22.Пунктом 2.4.3 договору передбачено, що у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє Позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо Кредитодавець відповідно до умов Договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються Позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов Договору, вимога Кредитодавця втрачає чинність.

23.Додатком №1 до договору про споживчий кредит №100243718 від 07 грудня 2025 року є графік платежів, який визначає порядок повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій за надання та обслуговування кредиту, включно з кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення (а.с. 16).

24.Додатком №2 до договору про споживчий кредит №100243718 від 07 грудня 2025 року є заявка на отримання кредиту №100243718 від 07 грудня 2025 року, де зазначено особисті дані ОСОБА_1 та бажані умови кредиту (а.с. 17).

25.Паспортом споживчого кредиту зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 350638 (а.с. 19-20, 21).

26.Відповідно до платіжного доручення №112896405 від 07 грудня 2025 ТОВ «Мілоан» перераховано на рахунок НОМЕР_1 , який вказав ОСОБА_1 7000 грн. (а.с. 23).

27.24 квітня 2026 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу №24042026, згідно з яким фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників включаючи основну суму зобов`язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (п. 1.1. договору факторингу) (а.с. 28-32).

28.Платіжною інструкцією від 28 квітня 2026 року №85 підтверджується здійснення оплати за договором факторингу №24042026 від 24 квітня 2026 року (а.с.36).

29.Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників №2 від 24 квітня 2026 року за договором факторингу №24042026 від 24 квітня 2026 року (а.с. 34) та Реєстру боржників №2 від 24 квітня 2026 року до договору факторингу №24042026 від 24 квітня 2026 року від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24 953,44 грн.

Норми права, що підлягають застосуванню

30.За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

31.Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

32.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

33.Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

34.Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

35.Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

36.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

37.Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

38.Частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

39.Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

40.Згідно із частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України, норми якої в силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

41.Із положень статті 546 Цивільного кодексу України слідує, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

42.Статтею 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

43.Як передбачено частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

44.10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.

45.Положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

46.За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 Цивільного кодексу України).

47.Статтею 1078 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

48.Абзацом другим частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Оцінка та мотиви суду

49.Судом установлено, що 07 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» (як кредитодавцем) та ОСОБА_1 (як позичальником) укладено договір №100243718 про споживчий кредит (індивідуальна частина).

50.Сторони узгодили усі істотні умови кредитного договору. Сума кредиту склала 7 000,00 грн; строк кредитування – 360 днів; процентна ставка за користування кредитом – 90% річних протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, та 180% річних протягом решти строку.

51. Право вимоги за цим кредитним договором також перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» договору факторингу від 24 квітня 2026 року №24042026.

52.Враховуючи наявні в матеріалах справи копії договору факторингу, витягу з реєстру боржників, акту приймання-передачі реєстру боржників, доказів плати за відступлення права вимоги, суд вважає, що позивач як новий кредитор набув прав вимоги до відповідача за договором №100243718, а тому має право звернутись із вимогами про стягнення заборгованості за цим кредитним договором.

53.Водночас, суд враховує, що договір про споживчий кредит №100243718 укладений на строк до 02 грудня 2026 року.

54.Окрім самої назви кредитного договору, пунктом 1.1. цього договору передбачено, що кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

55.Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження №61-17096св23) дійшов висновку, що споживчим є будь-який кредит, наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

56.Отже, наданий за договором №100243718 кредит є споживчим.

57.Праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

58.Положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено порядок повідомлення споживача у письмовій формі про усунення порушення, та строк, протягом якого вони мають бути здійснені.

59.Звертаючись до суду з позовом, представник позивача не надав суду доказів того, що вимога про дострокове повернення кредитних коштів була надіслана позичальникові первісним або новим кредитором, а також того, що таку вимогу позичальник одержав.

60.Суд зауважує, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом України «Про споживче кредитування» порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги абзацу третього частини четвертої статті 16 цього Закону, не дотримавшись передбаченого кредитним договором порядку, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього, як у позичальника, відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором (позиція Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц).

61.У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 638/14223/19 вказано, що «відповідно до листа АТ «Укрпошта» лист № 6112303042134 надійшов на ВПЗ 174 12 червня 2019 року. Повідомлення про находження доставлено у поштову скриню двічі, надіслано смс на номер, що був указаний на відправленні. Згідно з пунктом 116 Правил надання послуг поштового зв`язку лист повернутий 26 червня 2019 року за зворотною адресою із вказівкою «за закінченням терміну зберігання». За таких обставин у позичальника ОСОБА_1 не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позичальник таку вимогу одержав. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 755/11307/17 (провадження № 61-14700св21), від 22 жовтня 2025 року у справі № 766/2926/23 (провадження № 61-2757св25) щодо застосування статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». Суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, визначивши суму боргу з урахуванням платежів, обов`язок зі сплати яких у позичальника не настав».

62.Отже, хоча кредитним договором і передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, реалізація такого права можлива лише за умови дотримання процедури, встановленої статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування». Належних доказів дотримання цієї процедури представник позивача суду не надав.

63.За таких обставин пред`явлена вимога не може мати наслідком покладення на відповідача тягаря дострокового погашення заборгованості за споживчим кредитним договором, тому у цьому випадку встановлена кредитним договором умова дострокового повернення кредиту не настала, а у позичальника не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми кредитних коштів.

64.Разом з тим, з позичальника на користь позивача підлягає стягненню прострочена заборгованість, яка виникла на час звернення позивача до суду з цим позовом (станом на 24 червня 2026 року).

65.Суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15-ц (провадження № 61-20113св18) зазначено, що: «колегія суддів уважає безпідставними посилання апеляційного суду, як на законність підстави для відмови у задоволенні позову банку на недоведення суми заборгованості, оскільки заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини друга, третя статті 212 ЦПК України 2004 року). Встановивши факт існування між сторонами не виконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду не має сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти».

66.Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

67.Вирішуючи питання про розмір заборгованості, що підлягає стягненню, суд виходить із принципу диспозитивності цивільного судочинства та оцінює лише ті докази, які подані сторонами або витребувані судом.

68.Додатком до договору про споживчий кредит №100243718 є Графік платежів (а.с.16). У цій таблиці відображено графік погашення кредиту з указівкою на те, які суми входять у щомісячні платежі. Останній платіж, який повинен був бути здійсненим перед зверненням до суду, – 20 червня 2026 року.

69.Згідно з таблицею, до 20 червня 2026 року включно позичальник повинен був сплатити 6 262,25 грн тіла кредиту та процентів за користування кредитом (пункти 1-12 у п`ятому та шостому стовпчиках таблиці).

70.Таким чином, до моменту звернення позивача до суду настав строк виконання зобов`язання щодо повернення 6 262,25 грн, що складаються з 77 грн заборгованості за тілом кредиту та 6 185,25 грн за процентами за користування кредитом.

71.Водночас, відповідно до Реєстру боржників №2 від 24 квітня 2026 року до договору факторингу №24042026 від 24 квітня 2026 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за процентами за користування кредитом у розмірі 4 234,44 грн, і саме цю суму процентів позивач просить стягнути з відповідача. Згідно з частиною першою статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Доказів нарахування процентів у більшому розмірі після відступлення права вимоги позивач суду не надав і відповідної вимоги не заявляв.

72.Отже, з урахуванням обсягу набутого позивачем права вимоги та положень частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 4 234,44 грн.

Щодо підстав для стягнення комісії за надання кредиту

73.Пунктом 1.5.1 кредитного договору передбачено сплату позичальником комісії за надання кредиту в розмірі 1 575 грн.

74.Право кредитодавця встановлювати комісію за надання кредиту передбачене абзацом другим частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому ця вимога є обґрунтованою.

Щодо підстав для стягнення комісії за обслуговування кредиту

75.Суд зауважує, що графіком платежів передбачено внесення постійних платежів як комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

76.Згідно з абзацом другим частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

77.Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитної установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

78.На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

79.Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

80.Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

81.Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом – це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

82.Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

83.Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

84.Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

85.Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

86.З урахуванням викладеного комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

87.У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

88.У дослідженому судом кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються позивачу та за які кредитодавцем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

89.У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) викладено висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

90.Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 181/384/21 (провадження № 61-4973св22), від 10 червня 2026 року у справі №579/1552/23 (провадження № 61-17015св24).

91.За наведених обставин суд доходить висновку про те, що положення пункту 1.5.2 договору про споживчий кредит від 07 грудня 2025 року №100243718 щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними, ураховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку будь-яких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

92.Отже, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача комісії за обслуговування кредиту відсутні.

Щодо підстав для стягнення неустойки (штраф, пеня)

93.Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача також неустойку в розмірі 8 000,00 грн за прострочення виконання кредитного зобов`язання за договором про споживчий кредит.

94.Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

95.Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

96.Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

97.Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

98.За змістом частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

99.Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

100.Із системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що предметом регулювання відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не є правовідносини щодо нарахування неустойки у кредитних спорах під час дії воєнного стану, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

101.Оскільки, як установлено судом, штраф за кредитним договором нарахований 09 січня 2026 року, 24 січня 2026 року, 08 лютого 2026 року, 23 лютого 2026 року, 10 березня 2026 року, 25 березня 2026 року, 09 квітня 2026 року та 24 квітня 2026 року, тобто під час дії воєнного стану, відповідач звільняється від обов`язку його сплати на користь позивача.

102.Отже, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за кредитним договором є безпідставною.

Висновок

103.З огляду на наведені обґрунтування, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором споживчого кредиту № 100243718 у розмірі 5 886,44 грн, яка складається з 77 грн заборгованості за тілом кредиту, 4 234,44 грн за процентами за користування кредитом та 1 575 грн комісії за надання кредиту.

Розподіл судових витрат

104.Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн сплаченого судового збору.

105.Частинами 1, 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

106.Отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 23,59 % від заявленої ціни позову.

Керуючись статтями 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247 ч. 2, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2.Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором від 07 грудня 2025 року про споживчий кредит №100243718 (індивідуальна частина) у розмірі 5 886 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн 44 коп.

3.Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 628 (шістсот двадцять вісім) грн 05 коп. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Головуюча О.П. Федорів