Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №459/2298/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/2298/26

Провадження № 2/459/966/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за Договором позики №6776225 від 20.09.2025 року в розмірі 3 779,00 грн, за Договором позики №45577933 від 28.09.2025 в розмірі 7 463,15 грн. та понесені судові витрати.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №6776225 (надалі - Договір № 6776225), за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 1 000,00 грн строком на 360 днів з 20.09.2025 по 14.09.2026. Договором № 6776225 передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 0,95 % на день, що нараховується на залишок заборгованості за тілом кредиту, а також комісію за надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми кредиту, що становить 172,50 грн. У разі прострочення повернення кредиту передбачено нарахування неустойки в розмірі 50,00 грн за кожен день понадстрокового користування кредитом. Договір укладено в електронній формі та підписано позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на зазначену ним електронну адресу. На виконання умов кредитного договору кредитодавець перерахував ОСОБА_1 1000,00 гривень на банківський картковий рахунок НОМЕР_1 . Разом з цим, ОСОБА_1 належним чином своїх зобов`язань за договором не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно з наданим розрахунком, становить 3 779,00 грн, з яких: 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 779,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 2 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. В подальшому, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, в тому числі за Договором № 6776225. Відповідно до реєстру прав вимог №2 від 25.02.2026 кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги до боржників на умовах передбачених договором факторингу, в тому числі, до відповідача в сумі 3 779,00 грн. Крім цього, 28.09.2025 між ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45577933 (надалі - Договір №45577933), який був укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Умовами Договору встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 11 000,00 грн. на 30 днів з 28.09.2025 по 27.10.2025, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.093 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1 760,00 грн.. Позикодавець на виконання Договору передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 11000,00 гривень, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача. Проте, відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 7 463,15 грн., з яких: 2 025,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7,54 грн. - сума заборгованості за процентами; 5 429,63 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. В подальшому, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 за умовами якого, останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором №45577933. Відповідно до реєстру прав вимог №2 від 25.02.2026 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги до боржників на умовах передбачених договором факторингу, в тому числі, до відповідача в сумі 7 463,15 грн., з яких: 2 025,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7,54 грн. - сума заборгованості за процентами; 5 429,63 грн. - сума заборгованості за процентами. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення про передачу прав вимоги ТОВ «Фінпром Маркет», відповідач не виконав свої зобов`язання. Таким чином, у зв`язку із невиконанням відповідачем вищевказаного договору представник позивача просить позов задовольнити.

Ухвалою від 11.06.2026 у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.

26.06.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідач позовні вимоги визнає частково, в частині заборгованості за кредитним договором № 45577933 у розмірі 2 066,90 грн, а щодо вимог за кредитним договором № 6776225 заперечив повністю. Представник відповідача зазначив, що за договором № 45577933 відповідач сплатив 11 000 гривень у межах строку кредитування, а тому нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом є безпідставним. Щодо договору № 6776225 вказав, що відповідач його не підписував, а заявлена до стягнення заборгованість є неспівмірною із сумою отриманого кредиту та порушує вимоги законодавства про споживче кредитування. Також представник просив зменшити заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн як неспівмірні зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

06.10.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Представник позивача подав заяву, в якій просив здійснити розгляд даної справи у його відсутності, де також вказав, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача також подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності та відмовити у задоволенні позову .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 13 жовтня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 6 жовтня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є саме 13 жовтня 2026 року в силу вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 6776225 (надалі - Договір №6776225), шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача «605284».

Відповідно до умов п. 2.1 Договору №6776225 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «кредит»), на погоджений умовами договору строк (надалі - «строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору. Мета отримання Кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

В п. 2.2. Договору №6776225 сторони визначили, що сума кредиту - 1000,00 грн, строк кредитування/строк договору - 365 днів, дата надання кредиту 20.09.2025, дата повернення кредиту (останній день) - 14.09.2026, денна процентна ставка/день - 0,95%, неустойка грн./ день - 50 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 3592.50 грн., комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 172.50 грн.

У пункті 2.3.Договору №6776225 встановлено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194.73% обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. договору та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі, а також на припущенні, що позичальник не буде здійснювати дострокового виконання умов договору, не буде збільшувати суму кредиту та не буде допускати порушення умов договору. Денна процентна ставка/день 0.998%.

Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України, (п. п. 10.1 Договору №6776225 ).

Відповідно до п. 5.3. Договору №№6776225 позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.

Відповідно до п. 10.1.2 Договору №6776225 позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Згідно з п. 5 Договору №6776225 сторони погодили технологію (порядок) укладання договору позики, а саме Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника Позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою Національного банку України від 03.11.2021 № 113.

Згідно із п. 10.7 Договору №6776225 відповідач підписав даний договір за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором «605284».

Довідкою про укладення Договору №6776225 (Ідентифікацію) підтверджується, що ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за одноразовим ідентифікатором «605284», вказана дата заявки на кредит 20.09.2025 та дані заявника.

20.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за даним Договором № 6776225 виконало в повному обсязі, зокрема, передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 1000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 , вказаний у договорі № НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою АТ «ЮНЕКС БАНК» про успішне проведення платіжної операції №034770233048 про переказ коштів в розмірі 1 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , а також листом АТ «ПриватБанк» від 15.09.2026 та випискою про рух коштів по вищевказаній банківській карті за період з 20.09.2025 по 23.09.2025, з якої вбачається, що 20.09.2025 на платіжну картку ОСОБА_1 НОМЕР_2 було зараховано платіж у сумі 1000 грн (а. с. 91).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» загальна заборгованість відповідача за Договором № 6776225 станом 25.02.2026 становить 3 779,00 грн, з яких: 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 779,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 2 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Також 28.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45577933 (надалі - Договір №45577933), шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача «13114».

Відповідно до умов п. 2.1 Договору №45577933 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язувалось передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

В п. 2.2. Договору №45577933 сторони визначили, що сума кредиту - 11000,00 грн, строк кредитування/строк договору - 30 днів, дата надання кредиту 28.09.2025, дата повернення кредиту (останній день) - 27.10.2025, денна процентна ставка/день - 0,626%, проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) % день - 4,00%, пеня % день - 4,00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 773,36 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 13066,90 грн, загальні витрати за кредитом -2066,90 грн., процентна ставка/день 0,093% (фіксована), комісія за надання кредиту 16,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1760 грн).

Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно правовими актами національного банку України (п. п.11.1.1 Договору №45545873).

Відповідно до п. 11.1.2. Договору №45577933 позичальник до моменту підписання договору вивчив умови договору та правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі - правила), а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. позичальник підтверджує, що договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.

Згідно з п. 5 Договору №45577933 сторони погодили технологію (порядок) укладання договору позики, а саме перед укладанням (підписанням) Договору, позичальник ознайомлюється з паспортом споживчого кредиту та офертою, що містить в тому числі проект Договору, Політикою конфіденційності, правилами надання коштів та банківських металів у кредит, іншою інформацією про кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на сайті кредитодавця: інформацію, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних».

Пунктом 7 Договору №45577933 визначено порядок продовження строку кредитування.

28.09.2025 ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «13114» підписав Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є додатком № 1 до Договору №45577933, згідно з якою сторони погодили дату видачі кредиту - 28.09.2025, чисту суму кредиту - 13066,90 грн, проценти за користування кредитом 306,90 грн, кінцеву дату платежу - 27.10.2025, комісію за надання кредиту - 1760 грн, та загальну вартість кредиту у розмірі 13066,90 грн.

Довідкою про укладення договору (Ідентифікацію) підтверджується, що ОСОБА_1 був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за одноразовим ідентифікатором «13114» вказана дата заявки на кредит 28.09.2025 та дані заявника.

28.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за даним Договором №45577933 виконало в повному обсязі, зокрема, передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 11 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 , вказаний у договорі НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією та довідкою № КД-000045755 від 06.03.2026 ТОВ «Європейська платіжна система», а також листом АТ «ПриватБанк» від 13.08.2026 та випискою про рух коштів по вищевказаній банківській карті за період з 28.09.2025 по 01.10.2025, з якої вбачається, що 28.09.2025 на платіжну картку ОСОБА_1 НОМЕР_1 було зараховано платіж у сумі 11000 гривень (а. с. 67-68).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» загальна заборгованість відповідача за Договором №45577933 станом 25.02.2026 становить 7 463,15 грн., з яких: 2 025,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7,54 грн. - сума заборгованості за процентами; 5 429,63 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

25.02.2026 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» («клієнт») та ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» (фактор) було укладено Договір факторингу № 25/02/26, згідно з яким фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право вимоги до боржників, зазначених у реєстрі заборгованостей ((надалі - Договір факторингу №25/02/26).

Відповідно до п.1.1. Договору факторингу №25/02/26, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити ТОВ «Фінпром Маркет» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

У п.2.1.3. Договору факторингу №25/02/26 вказано, що перехід від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінпром Маркет» прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого ТОВ «Фінпром Маркет» стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін у порядку, визначеному цим договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «вчасно», є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінпром Маркет» прав вимоги.

Також в матеріалах справи містяться два реєстри прав вимог №2 від 25.02.2026 до Договору факторингу №25/02/26, відповідно до якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №45577933 та за Договором № 6776225.

Оскільки боржник ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконує, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього вищевказаної заборгованості.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Судом встановлено, що 20.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 6776225 та 28.09.2025 укладено електронний Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45577933 шляхом обміну електронними повідомленнями, які підписано електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами відповідача (Договір №6776225 - «605284», Договір № 45577933 - «13114»), які відповідно до вимог чинного законодавства були власноручно введені відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договорів, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитні договори.

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV, тобто відповідачем подано через особистий електронний кабінет на веб-сайті заяву на отримання кредиту за умовами, які визначені кредитором та підтвердив погодження з такими умовами, після чого кредитор надіслав відповідачу на електронну пошту, особистий номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор дані в електронному вигляду як алфавітно-цифрова послідовність), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитних договорів.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету вищевказаний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.

Заперечуючи проти укладення договору № 6776225 від 20.09.2025 представник відповідача вказував на відсутність доказів укладення між сторонами даного договору.

Суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки в даному договорі № 6776225 зазначено адресу ОСОБА_1 , його паспортні дані, дату народження, ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, адресу проживання та реєстрації, номер банківського рахунку/картки для перерахування коштів, котрий належить останньому, що є підтвердженням здійснення нею процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію». Доказів про те, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, інша особиста інформація тощо) були використані первісними кредиторами чи іншими особами поза його волею матеріали справи не містять. Матеріали справи не містять доказів звернення до правоохоронних органів із заявою щодо вчинення відносно відповідачки шахрайських чи інших протиправних дій.

Суд звертає увагу, що підписання кредитного договору здійснювалося відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була вказана ним, як у договорі №45577933 так і у Договорі № 6776225.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання Договором №45577933 від 28.09.2025 виконало в повному обсязі, зокрема, передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 11 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 вказаний у договорі НОМЕР_1 , що підтверджується платіжною інструкцією та довідкою № КД-000045755 від 06.03.2026 ТОВ «Європейська платіжна система», а також листом АТ «ПриватБанк» від 13.08.2026 та випискою про рух коштів по вищевказаній банківській карті за період з 28.09.2025 по 01.10.2025, з якої вбачається, що 28.09.2025 на платіжну картку ОСОБА_1 НОМЕР_2 було зараховано платіж у сумі 11000 грн.

Із матеріалів справи, а саме із розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що відповідач приступив до виконання умов Договору №45577933, здійснюючи часткові платежі у загальній сумі 11 000 грн, що підтверджує факт укладення ним Договору, розуміння його умов та отримання кредитних коштів.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.

Крім цього, відповідач не заперечує факту укладення договору Договору №45577933 та отримання кредитних коштів, а отже, фактично визнав позов у частині.

Отже, суд вважає, що між сторонами був укладений електронний договір, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти під проценти, на умовах, вказаних в даному Договорі. Також відповідач приступив до виконання даного Договору, оскільки вносив кошти на погашення кредитної заборгованості.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за Договором № 6776225 від 20.09.2025 виконало в повному обсязі, зокрема, передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 1000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 , вказаний у договорі № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ «ЮНЕКС БАНК» про успішне проведення платіжної операції №034770233048 про переказ коштів в розмірі 1 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , а також листом АТ «ПриватБанк» від 15.09.2026 та випискою про рух коштів по вищевказаній банківській карті за період з 20.09.2025 по 23.09.2025, з якої вбачається, що 20.09.2025 на платіжну картку ОСОБА_1 НОМЕР_2 було зараховано платіж у сумі 1000 грн.

Із матеріалів справи, а саме із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач приступив до виконання умов Договору № 6776225, здійснивши платіж у сумі 258 грн, який був спрямований кредитором частково на погашення заборгованості по процентах за користування кредитом.

Наведене свідчить, що відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору № 6776225.

Щодо доводів представника відповідача про недоведеність факту перерахування кредитних коштів, то суд вважає, що такі не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, а також частковою сплатою заборгованості. Доказів про те, що банківська картка, на яку були перераховані кошти не належить відповідачу представником відповідача не надано, жодних клопотань про витребування відповідної інформації представник відповідача не подавала.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами був укладений електронний договір кредиту, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти під проценти, на умовах, вказаних в Договорі.

Разом з цим, відповідач свого зобов`язання за вищевказаними договорами не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Так, із розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (аналогічний розрахунок складений позивачем) вбачається, що загальна заборгованість відповідача за Договором №45577933 станом 25.02.2026 становить 7 463,15 грн., з яких: 2 025,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7,54 грн. - сума заборгованості за процентами; 5 429,63 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування,

Із розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (аналогічний розрахунок складений позивачем) встановлено, що загальна заборгованість відповідача за Договором № 6776225 станом 25.02.2026 становить 3 779,00 грн, з яких: 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 779,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 2 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.

Відтак, позичальник (відповідач) свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит не повернув, що призвело до виникнення заборгованості.

Також суд враховує те, що при укладенні договору позичальник був ознайомлений з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договори ОСОБА_1 усвідомлював та підтвердив, що умови договорів для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Також він підтвердив, що отримав від позикодавця до укладення договору усю необхідну інформацію, визначену Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», повідомлений про свої права відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», інформація, надана позикодавцем, відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту за Договором №45577933 у розмірі 2 025,98 гривень та за Договором № 6776225 у сумі 1000 гривень слід задовольнити.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами за Договором №45577933 у розмірі 7,54 грн. та за Договором № 6776225 у сумі 779,00 грн суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що умовами Договору №6776225 передбачено, що сума кредиту - 1000,00 грн, строк кредитування/строк договору - 365 днів, дата надання кредиту 20.09.2025, дата повернення кредиту (останній день) - 14.09.2026, денна процентна ставка/день - 0,95%.

Як убачається з розрахунку заборгованості за Договором №6776225, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» проценти за користування кредитними коштами були нараховані за період з 20.09.2025 по 19.12.2025 у розмірі 864, 50 гривень. Разом із тим, 28.09.2025 відповідач здійснив платіж у сумі 258 грн, з яких 85,50 грн первісним кредитором зараховано в рахунок погашення процентів. Відтак залишок заборгованості за процентами становив 779 грн.

Крім цього, за Договором №45577933 встановлено, що сума позики становить 11000 гривень, строк позики / строк договору - 30 днів, дата надання кредиту 28.09.2025, дата повернення кредиту (останній день) - 27.10.2025, денна процентна ставка/день - 0,626%.

Згідно із розрахунком заборгованості за Договором №45577933 проценти за користування кредитними коштами були нараховані за період з 28.09.2025 по 27.10.2025 у розмірі 273 гривень, з яких 265,98 грн відповідач сплатив 23.10.2025. Відтак залишок заборгованості за процентами становить 7,54 грн.

Наведене свідчить, що первісний кредитор здійснив нарахування процентів за користування кредитними коштами в порядку, передбаченому вищевказаними Договором №45577933 та у межах строку кредитування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість по процентах за користування кредитними коштами за Договором №45577933 у розмірі 7,54 грн та за Договором № 6776225 у розмірі 779,00 грн. підлягає до стягнення з відповідача.

Разом із тим, позивач також просить стягнути заборгованість по процентах за понадстрокове користування кредитом за договором № 45577933 у розмірі 5 429,63 грн.

Заперечуючи проти зазначеної вимоги, представник відповідача зазначає, що такі проценти нараховані поза межами визначеного договором строку кредитування, у зв`язку з чим вважає їх стягнення безпідставним.

Суд погоджується із твердженням представника відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.2.Договору № 45577933 проценти за понадстрокове користування становлять 4,00% на день.

Відповідно до п. 10.5.1 Договору № 45577933 якщо сума позики, зазначена в п. 2 Договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) за ставкою, визначеною п. 2.2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Із розрахунку заборгованості по Договору № 45577933 вбачається, що проценти за понадстрокове користування у сумі 5429,63 грн нараховувались з 28.10.2025 по 02.01.2026, тобто поза межами встановленого строку кредитування (30 днів).

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

У пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Суд вважає, що відповідно до п.2 Договору термін кредитування визначено з 28.09.2025 до 27.10.2025, тому, враховуючи вищевказану практику Верховного Суду, правові підстави для нарахування процентів за понадстрокове користування позикою у період з 28.10.2025 по 02.01.2026 (включно) відсутні.

Таким чином, не підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою у розмірі 5429,63, грн, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а правом, передбаченим частиною другою статті 625 ЦК України щодо наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання позивач не скористався.

Також позивач просить стягнути з відповідача неустойку за прострочення виконання взятих зобов`язань за Договором № 6776225 у розмірі 2000 грн.

Представник відповідача заперечує проти задоволення цієї вимоги, посилаючись на неправомірність нарахування неустойки в період дії воєнного стану.

Згідно із п. 9.5. Договору № 6776225 за порушення кредитодавцем строків надання позичальнику кредиту, визначених договором, позичальник має право стягнути з кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу. Кредитодавець не несе відповідальність за відмову у наданні кредиту після підписання договору з підстав, визначених п.п. 8.2.8 п. 8.2. договору.

Згідно п. 2.2 Договору пеня нараховується в розмірі 50 грн на день.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», первісним кредитором було здійснено нарахування пені у розмірі 50 грн на день за кожен день прострочення виконання зобов`язання за період з 20.10.2025 року по 28.11.2025 року, що в загальному становить 2 000 гривень.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначені положення закону та практику Верховного Суду суд вважає, що стягнення пені, неустойки за Договором № 6776225 від 20.09.2025 у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Даючи оцінку доводам щодо переходу права вимоги до позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018р. у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018р. у справі № 910/11965/16.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023р. у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021р. у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021р. у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021р. у справі № 5026/886/2012, тощо).

У справі, що розглядається судом встановлено, що ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача, що підтверджується укладеним між ТОВ «ФК «1 БАНК» та ТОВ «Фінпром Маркет» Договором факторингу №25/02/2026 від 25.02.2026, реєстрів прав вимог №2 від 25.02.2026 до Договору факторингу №25/02/2026.

Вищевказаний договір факторингу є дійсним та чинним, відомостей про те, що він оскаржувався в судовому порядку відсутні.

Відтак, до позивача, як до нового кредитора, перейшло право грошової вимоги до відповідача по заборгованості, яка виникла за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45577933 від 28.09.2025 та Договором кредитної лінії (Надійний) № 6776225 від 20.09.2025.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 3812,52 гривень, з яких заборгованість:

-за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45577933 від 28.09.2025 становить 2033,52 грн., з яких: 2 025,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7,54 грн. - сума заборгованості за процентами;

-за Договором кредитної лінії (Надійний) 6776225 від 20.09.2025 становить 1 779,00 грн, з яких: 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 779,00 грн. - сума заборгованості за процентами;

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Представник позивача просить суд стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду копії договору про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, укладеного між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю. О.; витяг з акту №11-ФП приймання - передачі надання правничої допомоги від 16.03.2026, копію ордера серії АХ №1287257 від 25.08.2025 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099 від 03.04.2018.

Суд вважає, що надані документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат, що пов`язані з наданою правничою допомогою адвокатом.

Разом із тим, представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх завищений розмір та невідповідність критеріям розумності й співмірності зі складністю справи та обсягом виконаних представником робіт.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відтак, враховуючи вищевикладене, часткове задоволення позовних вимог, перевіривши зміст наведених документів, враховуючи надані представником відповідача заперечення, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, яка не є складною та є однотипною для адвоката, розглядалася така у спрощеному позовному провадженні, що не потребує значного витрачання часу адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), обсяг наданих доказів є невеликим, а також принципи співмірності, розумності та реальності судових витрат, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №850021775.1 від 01.06.2026 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662,40 гривень.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 902,89 гривень, виходячи з такого розрахунку: 3 812,52 гривень (розмір задоволених позовних вимог) / 11 242,15 гривень (розмір заявлених позовних вимог) х 2662,40гривень (сума сплаченого судового збору)

Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість у загальному розмірі 3812,52 (Три тисячі вісімсот дванадцять) гривень 52 копійки, з яких:

-за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45577933 від 28.09.2025 у загальному розмірі 2033,52 грн., з яких: 2 025,98 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7,54 грн. - сума заборгованості за процентами;

-за Договором кредитної лінії (надійний) №6776225 від 20.09.2025 у загальному розмірі 1 779,00 грн, з яких: 1 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 779,00 грн. - сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір в розмірі 902 (Дев`ятсот два) гривні 89 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 (Три тисячі) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13.10.2026

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33),

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: М. В. Мельникович