Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №455/1623/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1623/26

Провадження № 3/455/714/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Івасенко С.М., розглянувши матеріали справ, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2026 року о 04 годині 19 хвилин у м. Хирів, по вул. Б. Хмельницького, 7, ОСОБА_1 , керував автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, ДНЗ НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України – відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Гирич О.В., не з`явилися. ОСОБА_1 своєчасно отримував судові повістки, в судові засідання не з`являвся, причини не повідомляв. Захисник ОСОБА_1 , адвокат Гирич О.В., в судові засідання не з`являвся, в день кожного чергового засідання подавав клопотання про відкладення, три з них задовільнила – засідання відклала. Клопотання про четверте відкладення подав за півтора години до засідання, причини чергового відкладення визнаю неповажними, вважаю, що дії захисника зводяться до затягування розгляду справи. У жодному клопотанні захисник не запропонував дати та часу, коли зможе взяти участь у судовому засіданні. Забезпечила захиснику можливість ознайомитися з матеріалами справи в електронному кабінеті, брати участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ.

Вважаю, що для участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника вжила всі можливі засоби, однак в чергове судове засідання, призначене на 13.10.2026 року, ані ОСОБА_1 , а ні його захисник не з`явилися.

Відповідно до положень ст.268 КУпАП при розгляді даної категорії адміністративних справ участь особи, щодо якої розглядається справа не обов`язкова. Вважаю за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника.

За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00). Відповідно до сталої практики ЄСПЛ у разі проведення усного судового розгляду справи за будь-яким обвинуваченням, яке у розумінні Конвенції вважається «кримінальним», за участю сторони захисту присутність сторони обвинувачення є, «як правило, необхідною для усунення обґрунтованих сумнівів, які можуть виникнути щодо безсторонності суду» (рішення у справах: «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, пункт 65; «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, пункт 76).Використання Судом словосполучення «як правило» свідчить про те, що необхідність участі сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, на яку поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ, не має абсолютного й безумовного характеру, а її відсутність не завжди свідчить про порушення судом вимоги безсторонності, яке б автоматично призводило до несправедливості судового провадження й нівелювало його результати.

В п. 42 постанови по справі № 208/712/19 30 серпня 2023 року Велика Палата зазначила, що суди під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, мають керуватися критеріями дотримання гарантій безсторонності суду, сформульованими ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України» (див. пункт 25 цієї постанови).

У справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України», висновок щодо порушення вимоги неупередженості суду було зроблено в ситуації, яка характеризувалася таким поєднанням обставин: (1) в суді першої інстанції було проведено усне слухання; (2) жодна особа, яка представляє та обґрунтовує обвинувачення, будь то прокурор чи інша особа, не була присутня на слуханні; (3) заявниця була присутньою на слуханні та не визнала себе винною; (4) суд першої інстанції визнав заявницю винною та засудив її до п`яти днів тримання під вартою за неповагу до суду; (5) відповідно до чинного законодавства рішення не могло бути оскаржене. Про це ЄСПЛ наголосив і в рішенні від 15 червня 2023 року про неприйнятність заяви у справі «Олександр Володимирович Куліш проти України» (заява № 6023/23).

21 липня 2021 року Конституційний суд України у справі № 3-173/2018(1186/18, 77/19) зазначив, що проблема чинного законодавства про адміністративні правопорушення лежить в унормуванні в законодавстві про адміністративні правопорушення великої кількості правопорушень, які за своєю природою або характером і ступенем суворості стягнення належать до кримінальних правопорушень. Розв`язання зазначеного питання, на думку Конституційного Суду України, має бути здійснено Верховною Радою України системно та невідкладно. Станом на сьогодні проблема законодавцем не вирішена.

Згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння залишається і донині адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП. А тому розгляд цієї справи відбувся з дотриманням норм саме КУпАП з врахуванням гарантій, передбачених статтею 6 ЄКПЛ.

З дня складання протоколу серії ЕПР1 №752865 пройшло 52 дні, ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду його справи та мав достатньо часу і можливості для підготовки свого захисту особисто чи з використанням юридичної допомоги захисника. Скористався правом на юридичну допомогу адвоката, якого сам собі обрав, однак його захисник лише подавав клопотання про відкладення, по суті висунутого звинувачення заперечень не подавав. Вжила передбачених законом заходів для забезпечення участі в розгляді справи ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Гирича О.В., однак вони фактично відмовилися від реалізації вказаного права. А тому розгляд цієї справи по суті мав характер письмового провадження.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначеними положеннями нормативних актів передбачено обов`язок проходження огляду на стан сп`яніння саме водіїв транспортних засобів, тобто тих осіб, які на час зупинення керували транспортними засобами, а також тих, щодо яких наявні докази такого керування безпосередньо перед пред`явленням працівниками поліції вимоги про проходження такого огляду. Незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

Отже, якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №752865 від 23.08.2026 року, відповідно до якого 23.08.2026 року о 04 годині 19 хвилин у м. Хирів, по вул. Б. Хмельницького, 7, ОСОБА_1 , керував автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, ДНЗ НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився;

- у рапорті інспектора СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 23.08.2026 року про те, що в ході патрулювання близько 04:19 годин 23.08.2026 року, в м. Хирів по вул. Б. Хмельницького 7 під час комендантської години виявили автомобіль марки Volkswagen Passat н.з. НОМЕР_1 , встановили, що за кермом автомобіля перебував гр. ОСОБА_1 . Під час спілкування у нього виявили ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера (Драгер) на місці зупинки транспортного засобу, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився, прослідувати в медичний заклад «Старосамбірська ЦРЛ» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння теж відмовився. На водія ОСОБА_1 склали адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ст.266 КУпАП з моменту зупинки транспортного засобу проводилась відеофіксація без залучення двох свідків;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду;

- у направленні водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду в медичному закладі;

- відеозаписом з реєстратора службового автомобіля від 23.08.2026 року з 04:17:03 до 04:20:02 , на якому зафіксовано, що службовий автомобіль їде по нічному місту, наздоганяє автомобіль з ДНЗ НОМЕР_1 , цей автомобіль зупиняється, з переднього пасажирського місця виходить особа чоловічої статті, а з заднього лівого місця для сидіння пасажира – особа жіночої статті.

- відеозаписом із нагрудної камери № 905617 від 23.08.2026 року з 04:18:38 до 04:33:38, з 04:33:38 до 04:48:38, з 04:48:38 до 05:03:38 , з 05:03:38 до 05:18:38, з 05:18:38 до 05:21:12 на якому зафіксовано, що поліцейська підходить до автомобіля, на той час на водійському місці нікого не має, а особа чоловічої статті, яка в подальшому ідентифікована як ОСОБА_1 , сидить на передньому пасажирському місці. Поліцейські дивуються винахідливості водія, який пересів на пасажирське крісло. Запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, оскільки було чути запах з порожнини рота та порушення мови та координації рухів. Роз`яснили, що у разі відмови пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, такий огляд може пройти в найближчому медичному закладі, а саме в м.Старий Самбір. ОСОБА_1 з`ясовує для чого він має право проходити огляд якщо не зафіксовано, що він перебував за кермом. Поліцейський роз`яснив, що у разі відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння згідно п. 2.5. ПДР на ОСОБА_1 буде складено протокол за ст.130 КУпАП – відмова від огляду на стан алкогольного сп`яніння. Особа, яка одразу ж після зупинки транспортного засобу вийшла із переднього пасажирського місця, стверджувала , що саме вона була за кермом. ОСОБА_1 відмовився від огляду на місці зупинки і в медичному закладі. Поліцейська оголосила ОСОБА_1 його права. Під час оформлення матеріалів щодо адміністративного правопорушення, підійшов якийсь мужчина та довго намагався переконати поліцейський посприяти у вирішенні ситуації, в подальшому виникла суперечка між присутніми та поліцейськими щодо складеного протоколу. ОСОБА_1 так і не взяв копію протоколу. Поліцейська роз`яснила про заборону керувати транспортним засобом та відсторонення ОСОБА_1 від його керуванням.

Інформації, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції не має. ОСОБА_1 своєчасно був повідомлений про місце, дату та час судового слухання його справи, мав повну можливість підготувати свій захист, скористався правом на професійну правову допомогу, самостійно обрав собі захисника, який, однак, в судові засідання не з`являвся, був належним чином поінформований про характер і причину висунутого «обвинувачення» проти нього, як це було викладено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №752865 від 23.08.2026 року та мав достатній час і можливості для підготовки свого захисту проти обвинувачень, сформульованих у протоколі.

Аналізуючи докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, оцінюючи їх в сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Ретельно перевірила версію події ОСОБА_1 про те, що він не був водієм, а тому у нього не було обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння на виконання пункту 2.5 Правил дорожнього руху України. Керування транспортним засобом — це умисне виконання особою функцій водія шляхом здійснення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух, зміни його швидкості чи напрямку руху, а тому виключаю можливість руху автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, ДНЗ НОМЕР_1 , без участі особи на водійському сидінні. На відео з відеореєстратора видно, що особа, яка першою вийшла з автомобіля з переднього пасажирського місця зробила це орієнтовно за 7 секунд, без будь-яких зусиль, які б свідчили, що він як водій у такий екстравагантний спосіб забажав вийти з автомобіля, перелізаючи через пасажира на передньому пасажирському місці, а тому висную, що ця особа не могла бути водієм. А тих 7 секунд з часу залишення переднього пасажирського сидіння пасажиром до підходу поліцейської до автомобіля зі сторони водійського місця було достатньо, щоб водій пересів на порожнє пасажирське сидіння. Встановлені обставини переконали у тому, що водієм, який керував автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, ДНЗ НОМЕР_1 безпосередньо перед зупинкою працівниками поліції був ОСОБА_1 . На моє переконання, жодна інша версія не може дати розумного та логічного пояснення зафіксованій хронології подій. А тому висную, що наявні беззаперечні докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 безпосередньо перед пред`явленням працівникам поліції вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння.

У справі щодо ОСОБА_1 не вчиняла жодних процесуальних дій, ініціювання чи здійснення яких у змагальній судовій процедурі належало б до повноважень сторони обвинувачення. В основу винесеної постанови поклала лише письмові та відео матеріали, надані уповноваженим правоохоронним органом (протокол про адміністративне правопорушення, відео із службового автомобіля та нагрудних камер поліцейських).

Звертаю увагу, що такі висновки сформовані виключно в межах фабули, зазначеної в протоколі серії ЕПР 1 №752865 від 23.08.2026 року, без зміни сукупності доказів на шкоду ОСОБА_1 , без введення нових обвинувальних доказів за власною ініціативою та без вилучення певних доказів, поданих уповноваженою особою ВП №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, без вжиття заходів, які можна було б витлумачити як прийняття на себе ролі сторони обвинувачення.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, не встановила.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановила.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст.40-1,283,284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львівській області /Львівська область/ 21081300, ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, ЄДРПОУ отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя С.М. Івасенко