Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №455/1843/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1843/26

Провадження № 3/455/802/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2026 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Івасенко С.М., розглянувши матеріали справ, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, який не працює

за ч.2 ст.130, ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП),

В С Т А Н О В И В :

26.09.2026 о 04 годині 15 хвилин, у АДРЕСА_2 водій ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Lifan», без номерних знаків, не маючи права керування таким транспортним засобом повторно протягом року. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а», Правил дорожнього руху України.

Також ОСОБА_1 26.09.2026 о 04 годині 15 хвилин, у АДРЕСА_2 керував мотоциклом марки «Lifan», без номерних знаків, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, клопотання про відкладення справи не подав, повідомлявся про місце, дату та час судового засідання шляхом скерування повістки на номер телефону, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення. Згідно довідки про доставку SMS - повідомлення «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, інший» від 29.09.2026 року була надіслана 29.09.2026 року 14:29:26 одержувачу на номер телефону НОМЕР_1 . Документ доставлено 29.09.2026 року 15:11:39.

Вважаю, що для забезпечення участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вжито всі можливі засоби, однак в судове засідання, призначене на 13.10.2026, ОСОБА_1 не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Також матеріали справи свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про наявність складеного на нього протоколу про адміністративне правопорушення, примірник якого він отримав, про що підписався в протоколі та про розгляд його справи у Старосамбірському районному суді Львівської області.

Відповідно до положень ст.268 КУпАП при розгляді даної категорії адміністративних справ участь особи, щодо якої розглядається справа не обов`язкова. Вважаю за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00). Відповідно до сталої практики ЄСПЛ у разі проведення усного судового розгляду справи за будь-яким обвинуваченням, яке у розумінні Конвенції вважається «кримінальним», за участю сторони захисту присутність сторони обвинувачення є, «як правило, необхідною для усунення обґрунтованих сумнівів, які можуть виникнути щодо безсторонності суду» (рішення у справах: «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, пункт 65; «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, пункт 76). Використання Судом словосполучення «як правило» свідчить про те, що необхідність участі сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, на яку поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ, не має абсолютного й безумовного характеру, а її відсутність не завжди свідчить про порушення судом вимоги безсторонності, яке б автоматично призводило до несправедливості судового провадження й нівелювало його результати.

В п. 42 постанови по справі № 208/712/19 30 серпня 2023 року Велика Палата зазначила, що суди під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, мають керуватися критеріями дотримання гарантій безсторонності суду, сформульованими ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України» (див. пункт 25 цієї постанови).

У справі «Михайлова проти України» від 6 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 65), визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України», висновок щодо порушення вимоги неупередженості суду було зроблено в ситуації, яка характеризувалася таким поєднанням обставин: (1) в суді першої інстанції було проведено усне слухання; (2) жодна особа, яка представляє та обґрунтовує обвинувачення, будь то прокурор чи інша особа, не була присутня на слуханні; (3) заявниця була присутньою на слуханні та не визнала себе винною; (4) суд першої інстанції визнав заявницю винною та засудив її до п`яти днів тримання під вартою за неповагу до суду; (5) відповідно до чинного законодавства рішення не могло бути оскаржене. Про це ЄСПЛ наголосив і в рішенні від 15 червня 2023 року про неприйнятність заяви у справі «Олександр Володимирович Куліш проти України» (заява № 6023/23).

21 липня 2021 року Конституційний суд України у справі № 3-173/2018(1186/18, 77/19) зазначив, що проблема чинного законодавства про адміністративні правопорушення лежить в унормуванні в законодавстві про адміністративні правопорушення великої кількості правопорушень, які за своєю природою або характером і ступенем суворості стягнення належать до кримінальних правопорушень. Розв`язання зазначеного питання, на думку Конституційного Суду України, має бути здійснено Верховною Радою України системно та невідкладно. Станом на сьогодні проблема законодавцем не вирішена.

Згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння залишається і донині адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП. А тому розгляд цієї справи відбувся з дотриманням норм саме КУпАП з врахуванням гарантій, передбачених статтею 6 ЄКПЛ.

З дня складання протоколів серії ЕПР1 №781518 та ЕПР1 №781519 пройшло 17 днів, ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду його справи та мав достатньо часу і можливості для підготовки свого захисту особисто чи з використанням юридичної допомоги захисника. Вжила передбачених законом заходів для забезпечення участі в розгляді справи ОСОБА_1 , однак він відмовився від реалізації вказаного права. А тому розгляд цієї справи по суті має характер письмового провадження.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Частиною 2 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначеними положеннями нормативних актів передбачено обов`язок проходження огляду на стан сп`яніння саме водіїв транспортних засобів, тобто тих осіб, які на час зупинення керували транспортними засобами, а також тих, щодо яких наявні докази такого керування безпосередньо перед пред`явленням працівниками поліції вимоги про проходження такого огляду. Незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

Отже, якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до п. 2.1. а. Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність зокрема і за повторне протягом року вчинення керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 781518 від 26.09.2026 року, про те що, ОСОБА_1 26.09.2026 о 04 годині 15 хвилин, у АДРЕСА_2 керував мотоциклом марки «Lifan», без номерних знаків, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота,порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився;

- у протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №781519 від 26.09.2026 року 26.09.2026 о 04 годині 15 хвилин, у АДРЕСА_2 водій ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Lifan», без номерних знаків, не маючи права керування таким транспортним засобом повторно протягом року.

- у рапорті інспектора СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області від 26.09.2026 року про те, що в ході патрулювання, близько 04:15 годин 26.09.2026 року, в с. Міженець виявили мотоцикл марки LIFAN SR2204V н.з. Б/Н , водій якого керував мотоциклом без мотошолома. Встановили, що водієм був ОСОБА_1 , Виявили ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки Т/3 або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився. На водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч.2 ст.130 та за ч.5 ст. 126 КУпАП. Відповідно до ст.266 КУпАП з моменту зупинки транспортного засобу проводилась відеофіксація без залучення двох свідків;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.09.2026 в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від такого огляду у КНП СПР Старосамбірська РЛ.

- у копії постанови про накладення адміністративного стягнення по страві про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7796636 від 29.08.2026 яка набрала законної сили 29.08.2026 року.

- у копії постанови судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.09.2026 року згідно з якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

- у письмових поясненнях ОСОБА_2 від 26.09.2026 року про те, що їхав в якості пасажира разом з ОСОБА_1 , який перебував в стані сп`яніння, їх зупинили працівники поліції.

- відеозаписах із нагрудних камер поліцейських № 908084, 905590 від 26.09.2026 року, на яких зафіксовано як поліцейські ведуть розмову з особою, в подальшому ідентифіковаого як ОСОБА_1 , який заперечує, що перебував за кермом мотоцикла, його товариш, який знаходиться поруч, навпаки, стверджував, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом мотоцикла. ОСОБА_1 повідомив, що випив «до фіга» пива. Згодом ОСОБА_1 визнав, що їхав на мотоциклі біля заправки. Поліцейська запропонувала пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки - ОСОБА_1 відмовився. На пропозицію пройти тест в медичному закладі теж відмовився. Поліцейська роз`яснила ОСОБА_1 його права. Хому найбільше хвилювало чи не завадить складання матеріалів не завадить виїхати йому за кордон. Потім йде складання матеріалів адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 отримав примірники протоколів.

Інформації, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції не має. ОСОБА_1 своєчасно повідомлявся про місце, дату та час судового слухання його справи, мав повну можливість підготувати свій захист, був належним чином поінформований про характер і причину висунутого «обвинувачення» проти нього, як це було викладено в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №781518 від 26.09.2026 року і серія ЕПР1 №781519 від 26.09.2026 року та мав достатній час і можливості для підготовки свого захисту проти обвинувачень, сформульованих у протоколі.

Аналізуючи докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, оцінюючи їх в сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 КУпАП - повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння та ч.5 ст. 126 КУпАП - повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

У справі щодо заявника не вчиняла жодних процесуальних дій, ініціювання чи здійснення яких у змагальній судовій процедурі належало б до повноважень сторони обвинувачення. В основу винесеної постанови поклала лише письмові матеріали, надані уповноваженим правоохоронним органом (протокол про адміністративне правопорушення, рапорт поліцейського, відеозаписи події) та пояснення водія.

Звертаю увагу, що висновки сформовані виключно в межах фабул, зазначених в протоколах серії ЕПР1 №781518 від 26.09.2026 року і серія ЕПР1 №781519 від 26.09.2026, без зміни сукупності доказів на шкоду ОСОБА_1 , без введення нових обвинувальних доказів за власною ініціативою та без вилучення певних доказів, поданих уповноваженою особою ВП №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, без вжиття заходів, які можна було б витлумачити як прийняття на себе ролі сторони обвинувачення.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Виходячи з вищевикладеного, приходжу до висновку про застосування вимог ст. 36 КУпАП в частині накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, і вважаю, що оскільки справи про адміністративні правопорушення розглядаються одним суддею одночасно, то їх слід об`єднати в одне провадження, і об`єднаній справі надати ЄУН 455/1843/26 (провадження №3/455/802/2026), а стягнення необхідно накласти в межах санкції, встановленої за більш серйозне (за тяжкістю адміністративного стягнення) правопорушення з числа вчинених. Зважаючи, що санкція ч.2 ст.130 КУпАП є більш серйозною, тому стягнення має бути накладено в межах санкції цієї статті.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, не встановила.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановила.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчинених правопорушень, в тому числі адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, які мають підвищену суспільну небезпеку, оскільки становлять загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров`я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів, враховуючи, що ОСОБА_1 повторно протягом року будучи позбавленим права керування транспортним засобом керував таким в стані алкогольного сп`яніння, враховуючи, особу порушника, ступінь його вини, беручи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне, з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП України, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах безальтернативної санкції ч.2 ст.130 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права (ч. 2 ст. 317-1 КУпАП).

Відповідно до постанови судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.09.2026 року, яка набрала законної сили 22.09.2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, невідбута частина зазначеного стягнення станом на 13.10.2026, тобто на день винесення цієї постанови становить 11 місяців 9 днів, які і підлягають приєднанню до обраного ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, за правилами ст. 30 КУпАП.

З огляду на вказане та виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами із застосуванням положень ч. 3 ст. 30 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст.40-1,283,284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження справи ЄУН 455/1844/26 (провадження №3/455/803/2026), ЄУН 455/1843/26 (провадження №3/455/802/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 та ч.2 ст.130 КУпАП і об`єднаній справі надати ЄУН 455/1843/26 (провадження №3/455/802/2026).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч.2 ст.130 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч.3 ст.30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, обраного ОСОБА_1 цією постановою, приєднати невідбуту частину стягнення за постановою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.09.2026 в частині позбавлення права керування транспортними засобами на один рік та призначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 11 ( одинадцять) місяців 9 ( дев`ять) днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львівській області /Львівська область/ 21081300, ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, ЄДРПОУ отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя С.М. Івасенко