Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №453/1505/26 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1505/26

№ провадження 2/453/1083/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судового засідання – Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

31.07.2026 року ОСОБА_1 в особі свого представника – адвоката Змінчак Лідії Василівни через систему «Електронний суд» звернулась до суду з позовною заявою до Сколівської міської ради Львівської, в якій просить визнати за нею право на земельну частку (пай) площею 0,20 умовних кадастрових гектарів на території Труханівської сільської ради (тепер - Сколівської міської ради) Стрийського району Львівської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №1077 від 30.05.1997, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 201.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 03.08.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з визначенням дати підготовчого засідання.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 29.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовна заява обгрунтована наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 29, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21.10.2015 року серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області.

ОСОБА_3 до дня своєї смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заповіту в місцевій сільській раді не складав, що підтверджується довідкою, виданою старостою сіл Труханів та Побук Сколівської міської ради Львівської області від 02.06.2026 № 205. Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на належне йому майно, яке він фактично успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з нею проживаючи, але юридично не оформив свої спадкові права.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшло, зокрема, право на середню земельну ділянку частку (пай) площею 0.20 умовних кадастрових гектарів на території Труханівської сільської ради (тепер - Сколівської міської ради) Сколівського (тепер – Стрийського) району Львівської області, що належало його матері ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 1077 від 30.05.1997, зареєстрованого за № 201. Проте за життя спадкодавця правовстановлючий документ було втрачено.

Відділом №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 15.06.2026 року надано інформацію з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), виданих Сколівською райдержадміністрацією по Труханівській сільській раді про те, що за гр. ОСОБА_2 зареєстровано право на середню земельну ділянку частку (пай) площею 0.20 умовних кадастрових гектарів, під порядковим номером 201 на підставі сертифікату ЛВ 1077 від 30.05.1997 на території Труханівської сільської ради Сколівського (тепер – Стрийського) району Львівської області. Про отримання права спадкодавцем на середню земельну ділянку частку (пай) додатково свідчить розпорядження голови Сколівської районної державної адміністрації від 09.06.1997 № 234 «Про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та їх розміри в умовних кадастрових гектарах.

За життя ОСОБА_3 заповіт чи спадкові договори не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 12.06.2026 № 85598990, виданою Сколівською державною нотаріальною конторою та додатково довідкою, виданою старостою сіл Труханів та Побук Сколівської міської ради Львівської області від 02.06.2026 № 205.

Позивачка прийняла спадщину шляхом постійного спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою, виданою старостою сіл Труханів та Побук Сколівської міської ради Львівської області від 30.07.2026 № 294.

12 червня 2026 року позивачка звернулась до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Нотаріусом було заведено спадкову справу № 118/2026, що підтверджується Витягом про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі від 12.06.2026 № 85599025, виданим Сколівською державною нотаріальною конторою. Однак листом від 17.07.2026 року № 512/02-14 нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на середню земельну частку (пай) з підстав відсутності правовстановлюючих документів на вказане майно. З огляду на зазначене, позивачка звернулась з даною позовною заявою до суду, оскільки в позасудовий спосіб позбавлена можливості на реалізацію належного їй права на спадкування.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, але попередньо її представником – адвокатом Змінчак Л.В. було подано до суду клопотання про розгляд справи без її участі та участі довірителя, зазначивши про те, що позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Відповідач – Сколівська міська рада Львівської області явку представника в судове засідання не забезпечив, але попередньо головою М. Романишин подано до суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача. При вирішенні спору покладається на розсуд суду.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Врахувавши заяви сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21.10.2015 серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області, на підставі актового запису № 29.

ОСОБА_3 до дня своєї смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заповіту в місцевій сільській раді не складав, що підтверджується довідкою, виданою старостою сіл Труханів та Побук Сколівської міської ради Львівської області від 02.06.2026 № 205.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшло, зокрема, право на середню земельну ділянку частку (пай) площею 0.20 умовних кадастрових гектарів на території Труханівської сільської ради (на даний час - Сколівської міської ради) Сколівського (на даний час – Стрийського) району Львівської області, що належало його матері ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 1077 від 30.05.1997, зареєстрованого за № 201.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Труханівською сільською радою Сколівського району Львівської області 14.11.2005 року на підставі актового запису № 20.

Факт родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00058786961 від 03.06.2026 року, з якого вбачається, що матір`ю ОСОБА_3 була ОСОБА_2 .

Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 85598985 від 12.06.2026 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась.

З довідки № 295 від 30.07.2026 року, виданої старостою сіл Труханів та Побук Сколівської міської ради, на день смерті ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживали та були зареєстровані ОСОБА_3 – син, ОСОБА_1 – невістка, ОСОБА_4 – онук, ОСОБА_5 – онук.

З наведених доказів вбачається, що ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті матері відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України шляхом постійного проживання зі спадкодавцем до дня його смерті, однак юридично не оформив свої спадкові права.

Як зазначає позивачка, сертифікат на спірну земельну частку (пай) за життя спадкодавця ОСОБА_2 було втрачено.

Згідно листа Відділу №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 15.06.2026, за інформацією з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), виданих Сколівською райдержадміністрацією по Труханівській сільській раді, за гр. ОСОБА_2 зареєстровано право на середню земельну ділянку частку (пай) площею 0.20 умовних кадастрових гектарів, під порядковим номером 201 на підставі сертифікату ЛВ 1077 від 30.05.1997 на території Труханівської сільської ради Сколівського (тепер – Стрийського) району Львівської області.

Про отримання права спадкодавцем на середню земельну ділянку частку (пай) також свідчить розпорядження голови Сколівської районної державної адміністрації від 09.06.1997 № 234 «Про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та їх розміри в умовних кадастрових гектарах.

За життя ОСОБА_3 заповіт чи спадкові договори не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 12.06.2026 № 85598990, виданою Сколівською державною нотаріальною конторою та додатково довідкою, виданою старостою сіл Труханів та Побук Сколівської міської ради Львівської області від 02.06.2026 № 205.

Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено судом, позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом постійного спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою, виданою старостою сіл Труханів та Побук Сколівської міської ради Львівської області від 30.07.2026 № 294.

12 червня 2026 року позивачка звернулась до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на підставі якої нотаріусом було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 № 118/2026, що підтверджується Витягом про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі від 12.06.2026 року № 85599025.

Однак листом від 17.07.2026 р № 512/02-14 нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на середню земельну частку (пай) у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане майно.

Як передбачено ч.1 ст. 16 ЦК Ураїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Так, відповідно до п.п. 16,17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність», паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно з ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, а основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно з ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994 № 666/94, право на земельну частку (пай) може бути об`єктом спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04 2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», роз`яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку(пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (п.10).

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону (п.11).

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Як роз`яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень ч.1 ст. 15 та ст. 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, необхідність визнання прав на землю виникає тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо наявності у особи певного суб`єктивного земельного права, суб`єктивне право заперечується чи створюється неможливістю реалізації позивачем свого права власності на земельну ділянку чи права користування нею через наявність таких сумнівів чи відсутність або втрату належних правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку.

Відсутність сертифікату на право на земельну частку (пай) позбавляє позивача реалізувати своє право власності на земельну ділянку. За таких підстав, суд вбачає, що чинним законодавством в даному випадку не визначено позасудовий порядок вирішення даного спірного питання, а тому заявлені позовні вимоги про визнання права на земельну частку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 90, 95, 258-259, 264-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 392 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право на земельну частку (пай) площею 0,20 умовних кадастрових гектарів на території Труханівської сільської ради (тепер - Сколівської міської ради) Стрийського району Львівської області, що належало ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №1077 від 30.05.1997, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 201.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Сколівська міська рада Львівської області, місцезнаходження: м-н. Незалежності, 1, м. Сколе Стрийський район Львівська область, код ЄДРПОУ 04056262.

Суддя