Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №464/5739/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5739/26

пр.№ 1-кп/464/500/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої-судді - ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №12026141410000613 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Яструбинці, Іллінецького району, Вінницької області, громадянина України, українця, з середньо-технічною освітою, пенсіоера, вдівця, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 04 серпня 2026 року, близько 06 год. 48 хв. перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2, таємно, шляхом вільного доступу, скориставшись тимчасовою відсутністю власника та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії не будуть помічені сторонніми особами, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_8 , а саме мобільний телефон «POCO Х3 Pro» 8/256 GB IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , на суму 3750 грн., із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності для потерпілої не становить, та чохлом білого кольору з чорно-фіолетовим камуфляжним принтом на суму 125 грн., всього майна потерпілої ОСОБА_8 на загальну суму 3875 грн., які знаходилися у сумці синього кольору із надписом «CHIEMSEE», яка знаходилася на лавці. Після чого, ОСОБА_7 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_7 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальних збитків на загальну суму 3875 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, дав пояснення, аналогічні пред`явленому обвинуваченню, щиро розкаявся. Просив суд суворо не карати.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки усіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні доведена повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України класифікується як тяжкий злочин.

Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, на обліках у психо-, наркологічному диспансерах не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання. Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкритю кримінального правопорушення, добровільне повернення викраденого майна. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді фахівця Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 від 07 жовтня 2026 року, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, як середній. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_7 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

Таким чином, суд вважає, що мірою покарання, необхідною і достатньою для перевиховання обвинуваченого і попередження нових злочинів може бути міра покарання в межах санкцій статті, за якою ОСОБА_7 обвинувачується. Однак, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у вчинені злочину, щиро розкаявся, добровільно надав працівникам поліції викрадене майно, суд приходить до висновку, що останнього доцільно на підставі ст.75 КК України, звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. Відтак, з ОСОБА_7 на користь держави необхідно стягнути витрати на залучення експертів в сумі 3369 грн. 52 коп.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання та встановити іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази, відповідно до постанов слідчого СВ ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, а саме, DVD-R диск, який зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадженя, сумку синього кольору, яка передена на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_10 - залишити у її власності, мобільний телефон «РОСО» Х3 Ро 8/256, із номером мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , IMEI (гніздо 1 для SIM - карти) НОМЕР_1 , IMEI (гніздо 2 для SIM - карти) НОМЕР_2 , ICCID (гніздо 2 для SIM - карти) НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , сім-картою формату nano-SIM мобільного оператора ПрАТ «Київстар» із ICCID № НОМЕР_6 в лотку, обліковий запис (акаунт) під назвою ОСОБА_11 , що належить потерпілій ОСОБА_10 та переданий для зберігання у камеру зберігання речових доказів ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області - повернути ОСОБА_10 .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 3369 грн. 52 коп. процесуальних витрат за проведення експертизи.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 11 серпня 2026 року - скасувати.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ ОСОБА_12