Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №448/1344/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1344/26

Провадження № 2/448/921/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05.10.2026 м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді – Гіряк С.І.,

за участі секретаря судового засідання – Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу:

за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до

відповідача ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 )

вимоги позивача: про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів

учасники справи – не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача

1.16.07.2026 позивачка ОСОБА_1 , в інтерсах якої діє її представник - адвокат Кіт В.Ю., звернулась до суду з вищевказаним позовом, у якому просила стягнути з відповідача в її користь неустойку (пеню), нараховану за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в загальному розмірі 42832,62 грн.

2.Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що з 03.03.2011 по 05.12.2013 вона перебула з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, за час якого в них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що 05.12.2013 рішенням Мостиського районного суду Львівської області у справі 448/2017/13-ц розірвано шлюб між нею та відповідачем.

3. Покликається на те, що судовим наказом Мостиського районного суду Львівської області від 23.03.2020 вирішено стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі забобітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 24.02.2020 і до досягнення дитиною повноліттям.

4. Вказує, що відповідач покладених на нього обов`язків в повному обсящі не виконує, умисно ухиляється від сплати аліментів.

5. Зазначає, що у зв`язку з ухиленням відповідача від сплати аліментів, у нього згідно розрахунку державного виконавця утворилася заборгованість в загальному розмірі 42832,62 грн. з лютого 2020 по липень 2025 включно. Додає, що нею було розраховано неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в період з лютого 2020 по липень 2026 включно, та така становить 96643 (дев`яносто шість тисяч шістсот сорок три) грн. 67 коп. Враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України, оскільки нарахована пеня перевищує 100 відсотків заборгованості по аліментах, просить стягнути з відповідача (неустойку) пеню в розмірі заборгованості по аліментах, а саме 42832 грн 62 коп. та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

6. Відповідач відзиву на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

7. Позивач та її представник адвокат Кіт В.Ю. в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав заяву, в якій просить розглянути справу без їх участі, вказав, що позов підтримують в повному обсязі, просять його задоволити.

8. Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Суд констатує, що окрім направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, повідомлення про виклик відповідача в судове засідання здійснювався шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Мостиського районного суду Львівської області (http://court.gov.ua/). Слід зазначити, що жодних клопотань, заяв та відзиву від ОСОБА_2 до суду не надходило.

9. Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

10. Ухвалою суду від 20.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

11. Ухвалою суду від 24.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

12. Згідно з ч. 4 ст. 223ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин та не подав відзив, а позивач заперечень проти такого вирішення справи не подав, суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом

13. Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 05.12.2013 у справі №448/2017/13-ц розірвано шлюб між позивачкою та відповідачем (а.с.5).

14. В період сумісного проживання у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

15. Судовим наказом Мостиського районного суду Львівської області у справі №448/247/20 від 23.03.2020, суд вирішив стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі забобітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 24.02.2020 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).

16. Окрім цього, судом встановлено, що за виконавчим листом № 448/247/20 від 23.03.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 61708038 з примусового виконання судового наказу Мостиського районного суду Львівської області, яким вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі забобітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 24.02.2020 і до досягнення дитиною повноліття.

17. З розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 03.07.2026 старшого державного виконавця Мостиського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) у виконавчому провадженні ВП №61708038 вбачається, що боржнику (відповідачу) за період з лютого 2020 по липень 2026 нарахована сума аліментів з виконання виконавчого листа у розмірі 305790,12 грн., з них боржником сплачено 262957,50 грн., сума заборгованості становить 42832,62 грн. (а. с.7).

V. Застосоване судом законодавство та висновки Суду

18. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

19. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

20. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

21. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

22. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89).

23. Відповідно до ст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК Україниу разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

25. Згідно з ч. 2 ст. 196 СК Українирозмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

26. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

27. У постанові від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц Верховний Суд зазначає, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

28. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

29. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

30. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

31. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

32. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати останнім аліментів на утримання дитини, та з відповідача на користь позивача належить стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, передбачену ст. 196 СК України.

33. Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

34. Таким чином, виходячи із правової позиції Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц та наданого позивачем розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, який проведено держаним виконавцем, суд погоджується із розміром неустойки (пені) по аліментах, вказаний розрахунок пені відповідає вимогам СК України та є обґрунтованим.

35. Заборгованість зі сплати аліментів у боржника утворилася у зв`язку з ухиленням від сплати аліментів. Відповідач не спростував розрахунку заборгованості, представленого позивачем, не надав суду належних доказів погашення ним такої заборгованості та доказів щодо відсутності його вини в простроченні сплати аліментів на утримання дітей.

36. Згідно розрахунку наданого позивачем загальна сума нарахованої пені за період з лютого 2020 року по липень 2026 року складає 96643 гривень 67 копійок, однак такий розмір пені значно перевищує сукупний розмір заборгованості по аліментам за цей період, вказаний у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів проведеного державним службовцем, а саме - 42832,62 гривень.

37. При цьому, суд враховує обмеження, визначені у ч.1 ст.196 СК України, відповідно до яких розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню, не може перевищувати 100 відсотків заборгованості по сплаті аліментів..

38. При застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується (правова позиції Верховного Суду у постанові від 19.01.2022 року у справі № 711/679/21).

39. Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей за період з лютого 2020 року по липень 2026 у розмірі 42832,00 гривень, який визначений державним виконавцем як сукупний розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів.

40. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів знайшли своє ствердження під час розгляду справи та підлягають задоволенню.

VI. Судові витрати

41. Судові витрати, згідно ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.

42. Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

43. Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 10-13, 76-81,89, 141, 258, 259,263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 196 Сімейного кодексу України Суд

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів – задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 42 832 (сорок дві тисячі вісімсот тридцять дві) гривні 00 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (тисячу триста тридцять одна) гривня 20 коп.

4. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

7. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

9. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

10. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

11. Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

12. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

13. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

14. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП – НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складений 12.10.2026.

Суддя Світлана ГІРЯК