Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №465/6178/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 465/6178/26

провадження № 2/445/2017/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О. М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Золочеві Львівської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обґрунтування якого зазначає, що 17.01.2023 року у Франківському відділі ДРАЦС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб. У цьому шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що з 10.01.2025 року він з відповідачкою проживають окремо, подружніх відносин не підтримують, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету. Причиною розірвання шлюбу позивач зазначає подружню зраду зі сторони відповідачки, постійні сварки, конфлікти, відсутність взаєморозуміння. На переконання позивача збереження шлюбу за таких обставин є неможливим та суперечить його інтересам, а тому просить такий розірвати.

В судове засідання позивач не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 , в інтересах якої діє предтавник – адвокат Змисла М.Р., подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати у відсутності сторони відповідача, позов визнала. Разом з тим, вказала, що причиною розірвання шлюбу не є ті обставини, про які вказує позивач в позовній заяві. Так, як зазначає відповідачка, дійсною причиною розірвання шлюбі між ними є тривале домашнє насильство щодо неї зі сторони позивача, який зловживаючи алкоголем, неодноразово застосовував до неї фізичне та психологічне насильство, матеріально не забезпечував сім`ї, що призводило до постійних конфліктів та скандалів між ними. Як наслідок, з березня 2025 року вона вирішила остаточно припинити спільне проживання з позивачем, а з червня 2026 року і спілкування між ними було припинено. Тож, зважаючи на вказані вище обставини, вважає, що збереження даного шлюбу суперечить її інтересам.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними звукозаписувальними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, врахувавши заяву відповідача про визнання позову, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , сторони зареєстрували такий 17.01.2023 року у Франківському відділі ДРАЦС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено відповідний актовий запис №13.

З копій свідоцтв про народження судом встановлено, що у шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зі ч. 1, 2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Як встановлено судом з матеріалів справи, зокрема обставин, які викладені в позовній заяві та в заяві по суті, поданої відповідачкою, причиною розірвання шлюбу є відсутність бажання у сторін будувати у подальшому сімейні відносини, різні погляди на шлюб та сім`ю, внаслідок чого сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету.

Відповідно до ч. 3,4 ст 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Крім цього, суд, розриваючи шлюб між сторонами, враховує інтереси неповнолітніх дітей сторін, оскільки їх повноцінний розвиток та виховання у сім`ї, у якій у батьків різні погляди на життя, шлюб, сім`ю, відсутнє взаєморозуміння, є неможливим.

Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

З врахуванням того, що відповідачка визнала позов, заявивши про це в заяві, поданій на адресу суду до початку розгляду справи по суті, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням обставин, викладених у позовній заяві, а саме того, що причиною розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння між сторонами, внаслідок чого сторони не підтримують подружніх відносин, суд приходить до висновку, що не має підстав для подальшого збереження шлюбу, у зв`язку з чим доцільно такий розірвати, а позов відповідно задоволити.

Щодо стягнення судових витрат по сплаті судового збору, то згідно ст. 142 ЦПК України, оскільки відповідачка визнала позов до початку розгляду справи по суті, з неї підлягає стягненню на користь позивача 50 % сплаченого ним судового збору, та повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 11, 13, 142, 206, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 17.01.2023 року у Франківському відділі ДРАЦС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №13.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 665,60 гривень судових витрат по сплаті судового збору.

Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з Державного бюджету судовий збір 665,60 грн., відповідно до квитанції №TS212253 від 24.06.2026 року.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.10.2026 року.

Суддя О. М. Кіпчарський