Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №462/7147/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7147/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого – судді Іванюк І.Д., розглянувши в приміщенні суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,

в с т а н о в и в:

Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» 13.08.2026 року звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 7649,79 грн та постачання гарячої води в розмірі 13764,17 грн, а також пеню в розмірі 382,17 грн, інфляційні втрати в розмірі 946,89 грн, 3 % річних у розмірі 282,52 грн та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.07.2014 року по 31.12.2023 року надавачем послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання для споживачів за відповідною адресою було ЛКП «Залізничнетеплоенерго», а з 01.01.2024 року його правонаступником є ЛМКП «Львівтеплоенерго». Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 3409 від 06.07.2023 року «Про припинення ЛКП «Залізничнетеплоенерго» шляхом приєднання його до ЛМКП «Львівтеплоенерго» ЛМКП «Львівтеплоенерго» є правонаступником майна, прав та обов`язків ЛКП «Залізничнетеплоенерго». Згідно з ухвалою Львівської міської ради № 4142 від 14.12.2023 року «Про затвердження передавального акта «Залізничнетеплоенерго», яке припиняється шляхом приєднання до ЛМКП «Львівтеплоенерго» з 01.01.2024 року здійснено передачу всіх активів і пасивів ЛКП «Залізничнетеплоенерго» на баланс ЛМКП «Львівтеплоенерго».За адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким здійснювалися нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Відповідачі, будучи зареєстрованими у вказаній квартирі, належним чином своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг не виконували, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, за період з 01.05.2022 року по 30.06.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 21413,96 грн, з яких 7649,79 грн – заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та 13764,17 грн – заборгованість за послуги з постачання гарячої води. Крім того, за період з 01.01.2024 року по 30.04.2026 року позивачем нараховано 382,17 грн пені, 946,89 грн інфляційних втрат та 282,52 грн 3 % річних.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.09.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачі відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подали, заяв про поновлення строку для подання відзиву до суду не скеровували.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною першою ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 27–31).

Також із відповіді № 3300993 від 10.09.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 38) вбачається, що ОСОБА_1 є власником вказаного житла.

За вказаною адресою у ЛМКП «Львівтеплоенерго» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а згідно з ч. 6 ст. 25 цього Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Згідно з п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830, індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.12.2021 року на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» оприлюднено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, типовий договір якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 1022. Відповідно до умов цього договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач – своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу. Таким чином, на відповідачів законом та умовами договірних відносин покладено обов`язок своєчасно та в повному обсязі оплачувати фактично отримані житлово-комунальні послуги.

Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 712/8916/17 зазначив, що відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не звільняє споживача від обов`язку оплатити фактично отримані послуги.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості за період з 01.05.2022 року по 30.06.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 7649,79 грн та за послуги з постачання гарячої води у розмірі 13764,17 грн, а всього – 21413,96 грн.

Наведений розрахунок відповідачами не спростований, доказів повної або часткової оплати заборгованості, неправильності здійснених нарахувань чи ненадання відповідних послуг суду не подано.

При цьому відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом.

Отже, суд доходить висновку, що відповідачі не виконали належним чином своїх обов`язків щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим з них підлягає стягненню заборгованість у розмірі 21413,96 грн.

Згідно зі ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Також суд зазначає, що п. 10 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 45 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 року передбачено обов`язок споживача у разі несвоєчасного здійснення платежів сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право надавача послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13 та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Згідно з наданим позивачем розрахунком за період з 01.01.2024 року по 30.04.2026 року розмір пені становить 382,17 грн, інфляційних втрат – 946,89 грн, 3 % річних – 282,52 грн.

Відповідачами зазначений розрахунок не спростовано, контррозрахунку чи доказів відсутності прострочення виконання грошового зобов`язання суду не надано.

З огляду на наведене суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, з відповідачів в рівних частинах на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3328 грн, а саме по 832 грн з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.05.2022 року по 30.06.2026 року в розмірі 21413 (двадцять одна тисяча чотириста тринадцять) гривень 96 коп., а також 3 % річних у розмірі 282 (двісті вісімдесят дві) гривні 52 копійки, інфляційні втрати у розмірі 946 (дев`ятсот сорок шість) гривень 89 копійок та пеню у розмірі 382 (триста вісімдесят дві) гривні 17 копійок за період з 01.01.2024 року по 30.04.2026 року, та в рівних частинах судовий збір 3328 грн – по 832 грн з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ 05506460, місцезнаходження: м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, НОМЕР_2 .

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Іванюк І.Д.