Суд: Городоцький районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №441/2403/26
Суддя: Ференц О. І.
3/441/724/2026 441/2403/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13.10.2026 суддя Городоцького районного суду Львівської області Ференц О.І., розглянувши в присутності секретаря судових засідань Пеленської Х.О. та особи, відносно якої внесено матеріали, ОСОБА_1 , матеріали справи, що надійшли з ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , -
за ч.1 ст.173-2 КУпАП, –
В С Т А Н О В И Л А:
01.10.2026 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного, економічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , під час якого ображав її, шарпав за одяг, в ході чого розбив її мобільний телефон, чим міг заподіяти шкоду фізичному та психічному здоров`ю потерпілої.
ОСОБА_1 в судовому засіданні категорично заперечує факт домашнього насильства відносно своєї дружини, стверджує, що ОСОБА_2 постійно провокує його, сама створює конфліктні ситуації, в які залучає дітей, він намагається усе це зафіксувати на відео. Вважає, що дружина спеціально намагається створювати таку атмосферу в сім`ї, оскільки між ними існує ще спір матеріальний і спір з приводу розірвання шлюбу. Щодо обствин 01.10.2026 року вказує, що жінка сама розбила телефон, він її за одяг не шарпав. Підтверджує, що знищив спільні фото сім`ї, але нічого нищівного для дружини не зробив, документів не чіпав. Просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що зі сторони ОСОБА_1 відносно неї чиниться психологічний тиск, через що вона подала в суд на розлучення. Вона також звернулася в Центр по протидії домашньому насильству відносно жінок, працівники якого і допомагають їй на сьогодні. Чоловік самостійно вирішив, що вони будуть проживати в відокремлених кімнатах, але коли вона 01.10.2026 повернулася додому, виявила у своїй кімнаті порозкидувані речі на підлозі, порізані фотознімки. Коли вона намагалася зафіксувати усе це на відео, бо так їй порадили в центрі, ОСОБА_1 виштовхав її за двері. Біля будинку на вулиці вона хотіла подзвонити в центр по допомогу, однак ОСОБА_1 підбіг і вибив телефон з її рук, від чого останній розбився. Чоловік штовхнув її, вона загубила один тапочок, відтак побігла в будинок до сина в одному тапочку. Запитала сина, чи він чув крики, однак син не чув. Вона не хотіла, щоб ОСОБА_3 забрав телефон і в дитини, тому побігла до сусідів, які дали їй телефон, щоб викликати поліцію. ОСОБА_1 за цей час втік з будинку, повернувся туди уже коли приїхала поліція. Вказала, що проживає в постійному стресі, чоловік не дозволяє їй повноцінно користуватися будинком, живає алкогольні напої в присутності дітей, постійно провокує її, але вона не може зафіксувати тепер ці обставини, бо не має телефону. Вона кожного дня звертається до медичної сестри за місцем своєї роботи, оскільки через постійний стрес у неї підвищується тиск, загальне самопочуття тощо. Вважає ОСОБА_1 конфліктною, психологічно нестабільною людиною, агресивним.
Допитай в судовому засіданні неповнолітній син сторін – ОСОБА_4 , 2012 р.н., підтвердив надані потерпілою пояснення, зокрема те. що мати 01.10.2026 року вбігла до будинку і запитувала його, чи чув він крики. Також мама сказала, що ОСОБА_3 розбив її телефон, після цього вона побігла до сусідів викликати поліцію.
Інспектор СРПП ВнП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області Кость Р.М. в судовому засіданні пояснив, що 01.10.2026 року приїхав за викликом потерпілої ОСОБА_5 в с. Бартатів, на місці події була лише заявниця, чоловік прийшов згодом. При цьому словесний конфлікт між подружжям продовжувався і в присутності поліції. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_1 та його дружині не було. Заявниця жалілася на постійне, систематичне психологічне знущання зі сторони чоловіка, ОСОБА_1 також було винесено тимчасовий заборонний припис на 10 днів. Він спілкувався з адвокатом Сірка Р.І., сказав йому, що відносно особи буде складено протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
За положеннями ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується інформацією, наведеною у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 215645 від 01.10.2026р., поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 та інспектора Кость Р.М., рапортом на ім`я начальника ВнП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області від 01.10.2026 року, іншими матеріалами справи.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, вважаю винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведеною повністю.
При цьому заперечення проти протоколу ОСОБА_1 вважаю необґрунтованими, оскільки такі спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наданий ОСОБА_1 відеозапис подій від 01.10.2026 року не підтверджує планомірних дій потерпілої з приводу ініціювання конфлікту між сторонами, навпаки, на відео дійсно зафіксовані порозкидувані речі в кімнаті, де проживає ОСОБА_6 , ОСОБА_1 не заперечує, що він це зробив, на що ОСОБА_6 цілком спокійно і виважено запитує його, для чого він це зробив. Подальшого конфлікту відео не фіксує, відтак не спростовує викладені у протоколі обставини.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є такий вид адміністративного стягнення як громадські роботи. Суд не вважає, що застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатнім для його виховання, оскільки відносно нього також застосовувався тимчасовий заборонний припис, що, однак, не змінило ситуації в сім`ї.
Крім того, в силу ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 справляється судовий збір, що становить 665 грн. 60 коп..
Керуючись ст.40-1, ч.1 ст.173-2, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", суддя –
П О С Т А Н О В И Л А:
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді тридцяти годин громадських робіт з відбуттям не більш як чотири години на день.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (КОД ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя О.І. Ференц
Оригінал: reyestr.court.gov.ua