Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №635/6173/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 635/6173/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/1253/26 Савченко Д.М.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

захисника - Шесточенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шесточенко Тетяни Іванівни на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 24.03.2026 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Шесточенко Т.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова судді винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що висновки судді про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є помилковими, оскільки належні та допустимі докази в матеріалах справи відсутні.

Посилається на недопустимість у якості доказу відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, оскільки вони є фрагментованими.

Звертає увагу на відсутність доказів наявності в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які зазначені поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення.

Також зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про причини зупинки транспортного засобу, під керуванням водія ОСОБА_1 , що свідчить про порушення поліцейським вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 в призначене судове засідання не прибув, клопотань про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 - адвоката Шесточенко Т.І., виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Шесточенко Т.І., яка апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад даного правопорушення, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння або під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 14.07.2025 о 12:50 у селищі Безлюдівка по вул. Зміївській біля будинку 1-Г водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FIAT GRANDE PUNTO», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими на блок-посту. Під час спілкування поліцейський виявив у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей і обличчя. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився, оскільки поспішав.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейського, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 391277 від 14.07.2025 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що поліцейським був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 на блок-посту

При цьому, доводи апеляційної скарги захисника про те, що відеозапис є недопустимим доказом у справі, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Наявний в матеріалах справи відеозапис цілком відображає обставини, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 391277 від 14.07.2025.

Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у матеріалах справи відомостей стосовно законних підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням, передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу та виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Апеляційний суд зазначає, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими при проїзді блок-поста.

Законність підстав для зупинки транспортного засобу, не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав, можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в порядку адміністративного судочинства.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які б могли стати підставами для проведення стосовно нього медичного огляду на стан такого сп`яніння, апеляційний суд зазначає, що виявлення та оцінка ознак сп`яніння, які має водій, є суб`єктивним сприйняттям поліцейського, а його дії щодо дотримання вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» можуть бути оскарженні в межах процедури оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.

Згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).

Тобто, вимога поліцейського адресована водію про проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, є законною та очевидною вимогою, та подвійному тлумаченню не підлягає.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчинені даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Шесточенко Т.І., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Харківського районного суду Харківської області від 24.03.2026 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 1, 7, 23, 33, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 279-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шесточенко Тетяни Іванівни - залишити без задоволення.

Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна