Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №333/5825/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5825/25

Провадження № 2/333/338/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Наумової І.Й., секретаря судового засідання Кунець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання батьків,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вищезазначена позовна заява. Позов обгрунтовує тим, що вона є матір`ю відповідача ОСОБА_2 .

Вона є непрацездатною особою, має ряд захворювань, отримує пенсію за віком в розмірі 3892,68 грн., який не забезпечує належного рівня життя, необхідного для придбання ліків, лікування, оплати комунальних послуг і харчування. Інших джерел доходу не має.

Відповідач, який є працездатним, не надає їй жодної матеріальної допомоги, не допомагає у побуті, не бере участі у забезпеченні її потреб.

На підставі вищевказаного позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, аліменти на її користь кошти на утримання, щомісячно у розмірі 1/8 частини із всіх видів заробітку ( доходу) платника аліментів, починаючи з дня подання цього позову до суду і довічно.

Ухвалою суду від 09 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батьків .Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.03.2026 р. до участі у справі залучені в якості третіх осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , матері неповнолітніх дітей відповідача, на користь яких присуджено стягнення аліментів з ОСОБА_2 .

В судових засіданнях у справі позивачка позовні вимоги підтримувала та наполягала на її задоволенні. В судове засідання 30.09.2026 р. не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся. В особі представниці - адвокатки Мельнікової А. надав заяву про визнання позову у повному обсязі.

Треті особи в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.

Відповідач по справі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя є сином позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане 14.06. 1985 р. відділом ЗАГС Комунарського райвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис № 818 , в якому в графі мати записане дівоче прізвище позивачки « ОСОБА_5 » (рос.мовою).

14 серпня 1993 року позивачка уклала шлюб з гр. ОСОБА_6 , внаслідок чого своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » змінила на прізвище чоловіка « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , видане 14.08. 1993 року Комунарським відділом ЗАГС м. Запоріжжя, актовий запис № 433.

25 березня 1999 року позивачка розірвала шлюб з гр. ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , видане 25.03. 1999 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради, актовий запис № 141.

Позивачка є пенсіонеркою, отримує з березня 2025 р. пенсію за віком в розмірі 3 892,68 грн., що підтверджується довідкою про доходи № 2372 4290 2033 5327.

Інших прибутків позивачка не має, матеріально не забезпечена, потребує допомоги.

Згідно консультаційного висновку спеціаліста позивачці встановлений діагноз ішемічна хвороба серця ІХС дифузний кардіосклероз. Повна блокада правої гілки п.Гіса Персистуюча форма фібріляції передсердь. Позивачці призначено режим праці і відпочинку, дієта № 10, нагляд лікуючого лікаря та лікарняні препарати.

Відповідач має двох неповнолітніх дітей, на утримання яких за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 12.12.2024 р та Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 25.12.2012 р. присуджено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь третіх осіб у справі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.

Як роз`яснено у п.17, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов`язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (ст.204 СК).

Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи. Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

З досліджених судом доказів вбачається, що відповідач є сином позивачки, остання є непрацездатною, основним джерелом доходу якої є пенсія в незначному розмірі, позивачка має ряд хронічних захворювань. Дані обставини в сукупності вказують на потребу позивачки в матеріальній допомозі зі сторони повнолітнього сина.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем позову, наявність у відповідача інших аліментних зобов`язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, звільнення позивачки від сплати судового збору у цій справі, суд дійшов висновку, з відповідача підлягає стягненню на рахунок держави 50 відсотків судового збору, а саме 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 202, 204, 205 СК України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь непрацездатної матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_4 , щомісячно у розмірі 1/8 частини із всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з дня подання цього позову до суду і довічно.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова