Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №524/6685/26
Суддя: Герасименко В. М.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 524/6685/26 Номер провадження 33/814/859/26Головуючий у 1-й інстанції Малтиз А. В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 рокум. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Завезіона Є.Л., подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 липня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
Згідно з постановою судді, 17.05.2026 року приблизно о 08 год 43 хв у м. Кременчуці по просп. Лесі Українки, буд. 96, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI 80, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою та у медичному закладі Комунальному некомерційному медичному закладі за адресою: м. Кременчук, просп. Полтавський, буд. 40, водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі адвокат Завезіон Є.Л. просить скасувати постанову судді, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції поверхнево дослідив матеріали справи та не надав належної оцінки доводам, зазначеним у клопотанні про закриття справи.
Наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем а також про наявність законних підстав для зупинки транспортного засобу.
Адвокат Завезіон Є.Л., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення у судове засідання Полтавського апеляційного суду не з`явився, направив заяву про проведення апеляційного розгляду без його участі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в підтримку апеляційної скарги, приходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого
Згідно з вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними і дослідженими доказами, а саме:
– відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №668140 від 17.05.2025;
– актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від огляду відмовився;
– направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 17.05.2026 року;
– рапортом інспектора взводу № 1 роти № 4 БПП в м. Кременчуці УПП в Полтавській області ДПП старшого лейтенанта поліції А. Шкіль від 17.05.2026 року;
– копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7208646 від 17.05.2026 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за порушення у виді штрафу;
– відеозаписами, які містяться на цифровому носії інформації DVD диску.
Ці докази є належними, допустимими та достатніми на підтвердження вини ОСОБА_1 у відмові, як водія, від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.
Дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковано правильно.
Дані висновки суду першої інстанції в апеляційній скарзі спростовані не були.
Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП України, під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було. Обставини правопорушення викладено вірно та чітко сформульовано його суть.
У суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника про те, що матеріалами справи не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, слід зазначити таке.
Відповідно до наявних у матеріалах справи відеозаписів, якими зафіксовано всі необхідні обставини, зокрема рух транспортного засобу AUDI 80, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , перевищення ним швидкості, ігнорування вимоги про зупинку, переслідування та момент його зупинки. З відеозапису вбачається, що одразу після зупинки біля автомобіля перебувала дружина ОСОБА_1 , яка на слова поліцейського про те, що саме вона керувала авто, відреагувала здивуванням, сказавши: «Я за рулем їхала?». Лише після того, як працівники поліції зазначили, що бачили, як її чоловік виходив із водійського місця, жінка почала стверджувати, що за кермом нібито була вона.
Після того, як ОСОБА_1 підійшов до працівників поліції, він намагався домовитися з інспекторами, повідомивши, що лише пів року тому отримав посвідчення водія. З відеозапису вбачається, що спочатку ОСОБА_1 у розмові з поліцейськими не заперечував факту керування транспортним засобом. Крім того, факт керування водієм транспортним засобом за вказаних у протоколі обставин підтверджується також доданою до матеріалів справи копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7208646 від 17.05.2026 року, яка винесена щодо ОСОБА_1 на місці події за порушення п. 12.4 ПДР, що безпосередньо підтверджує рух транспортного засобу під його керуванням та законність вимоги про зупинку.
Під час спілкування з водієм працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля або проїхати для цього до закладу охорони здоров`я, а також роз`яснили порядок проходження такого огляду, проте ОСОБА_1 відмовився. Надалі поліцейський роз`яснив водієві наслідки такої відмови, його права та обов`язки. Після цього працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водій від підпису в протоколі та надання письмових пояснень відмовився, що зафіксовано поліцейськими за допомогою засобів відеозапису.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що наявним відеозаписом зафіксовано поведінку ОСОБА_1 , яка була спрямована на ускладнення виконання працівниками поліції їхніх службових обов`язків.
Зазначена сукупність обставин, зафіксованих на відеозаписі, дає суду обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 здійснював безпосереднє керування транспортним засобом та надалі відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку водія транспортного засобу та поліцейських, які склали матеріали протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі була чіткою і зрозумілою для сприйняття.
При дослідженні матеріалів справи, у тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Будь-яких відомостей щодо оскарження їх дій або бездіяльності згідно з чинним законодавством України матеріали справи не містять. Отже, здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом.
Зафіксована на наданих відеозаписах інформація є достатньою та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами на підтвердження обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є безпідставними та спростовуються дослідженими та правильно оціненими доказами. Такі показання свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Оскільки ОСОБА_1 у порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження сторони захисту про безпідставну зупинку транспортного засобу є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи та долученими відеозаписами.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання апелянта щодо невинуватості ОСОБА_1 оскільки відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та відмова пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність висновку суду про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
На підставі наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції під час апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи викладене, приходжу висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу адвоката Завезіона Є.Л., подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua