Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №398/8354/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Кропивницький

справа № 398/8354/25

провадження № 22-ц/4809/1765/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Старовойтов Олександр Вікторович, на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 червня 2026 року (суддя Орловський В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Ідея Банк», про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та перерахунок заборгованості, -

встановив:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») 30.12.2025 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 23 510,51 грн та судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 червня 2018 року між первісним кредитором Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (надалі - АТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z62.21653.004047318. Позивач зазначає, що відповідач порушив умови договору щодо своєчасного та повного виконання зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно з наданим розрахунком станом на 17.11.2023 становить 23 510,51 грн і складається із: заборгованості за основним боргом - 8 212,10 грн, заборгованості за відсотками - 4 610,94 грн та заборгованості за комісіями - 10 687,47 грн. Право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу № 17112023 від 17 листопада 2023 року, укладеного з АТ «Ідея Банк».

06 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 , не погоджуючись із первісним позовом, звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «ФК «ЄАПБ» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та перерахунок заборгованості.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що умови укладеного кредитного договору № Z62.21653.004047318 (зокрема пункт 1.10 та графік щомісячних платежів) в частині встановлення щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними. Відповідач зазначає, що вказані пункти передбачають оплату за послуги (надання інформації за кредитом, виписок з рахунків тощо), які за Законом України «Про споживче кредитування» мають надаватися споживачу безоплатно. Посилаючись на усталену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, відповідач просить суд застосувати наслідки нікчемності пункту 1.10 договору та зобов`язати кредитора здійснити перерахунок заборгованості. Зокрема, ОСОБА_1 просить зарахувати кошти, які він безпідставно сплатив як «плату за обслуговування кредитної заборгованості» у загальному розмірі 5089,04 грн (24 платежі), у рахунок погашення інших правомірних платежів за кредитним договором.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 червня 2026 року позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № Z62.21653.004047318 від 22.06.2018 у загальному розмірі 3 715 гривень 39 копійок. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 478 гривень 52 копійки.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» про застосування наслідків нікчемності правочину задоволено частково.

Застосовано наслідки нікчемності правочину щодо пункту 1.10 кредитного договору № Z62.21653.004047318 від 22.06.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк», шляхом зарахування коштів, сплачених як комісія за обслуговування кредитної заборгованості, в рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом (тілом кредиту). У задоволенні інших вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення судового збору.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в частині стягнення з нього на ТОВ «ФК «ЄАПБ» судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 478 гривень 52 копійки суд не застосував норми п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», які підлягали застосуванню відносно нього, оскільки він є інвалідом IІ групи, що підтверджується довідкою серія 12ААА № 175512 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, внаслідок чого з нього незаконно було стягнуто судовий збір.

У відзиві ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає, що обґрунтованих доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального або матеріального права, а також посилання на обставини, які давали б суду апеляційної інстанції підстави для переоцінки доказів та спростування висновків суду, апеляційна скарга не містить. Посилається на приписи ст.375 ЦПК України, у зв`язку з чим рішення місцевого суду належить залишити без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно вимог ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, рішення суду оскаржується лише в частині стягнення судового збору, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду правильності рішення суду щодо розгляду справи по суті. Тому предметом даного апеляційного перегляду є законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору.

Як убачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції установив, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Оскільки місцевий суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог (на суму 3 715,39 грн із заявлених 23 510,51 грн), судові витрати по сплаті судового збору стягнув з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме у розмірі 478,52 грн.

Проте, таке рішення не ґрунтується на вимогах закону, а апеляційні доводи щодо помилковості такого рішення суду знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ.

Порядок та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України, зокрема, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста цієї статті).

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-152цс17.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно із довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААГ №175512 ОСОБА_1 з 26.09.2016 є інвалідом другої групи, безтерміново (а.с. 187).

Отже, відповідач звільнений від сплати судового збору в силу вимог Закону України «Про судовий збір». Проте вказана обставина залишена поза увагою місцевим судом, внаслідок чого безпідставно стягнуто з нього судовий збір, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, оскільки у цьому випадку судові витрати повинні компенсуватися за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною другою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню чи порушення норм процесуального права.

Ухвалене судом рішення не в повній мірі відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України і підлягає скасуванню в частині стягнення судового збору. При цьому, оскільки скаржником ставиться питання про зміну рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Старовойтов Олександр Вікторович - задовольнити частково.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 червня 2026 року в частині стягнення судового збору скасувати.

Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 478 (чотириста сімдесят вісім) гривень 52 копійки.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст. 389 ЦПК України.

Судді:

О.А.Письменний Л. М. Дьомич О.Л. Карпенко