Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №345/3406/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 345/3406/26

Провадження № 22-ц/4808/1935/26

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючої (суддя-доповідач) Пнівчук О. В.,

суддів: Бойчука І. В., Девляшевського В. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іванів Олег Богданович, на рішення Калуського міськрайонного суду від 29 липня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

У липні 2026 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що сторони є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Калуського міськрайонного суду від 31 липня 2023 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх доньок у твердій грошовій сумі по 2500,00 грн на кожну щомісячно.

Вказувала, що сума аліментів, є недостатньою для матеріального забезпечення дітей, оскільки витрати на повсякденні потреби є значно вищими. Діти потребують більше коштів на розвиток, освіту, лікування, харчування, забезпечення речами першої необхідності тощо. Проте, вона не може самостійно забезпечити гідний рівень для утримання дітей.

За наведених обставин просила змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача 1/3 частки усіх видів заробітку на утримання неповнолітніх дітей.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 29 липня 2026 року позов задоволено. Змінено спосіб стягнення аліментів та вирішено стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду в частині визначення розміру аліментів скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/5 частки всіх видів заробітку.

Вказував, що з його довірителя на даний час стягуються аліменти в розмірі 5000 грн, по 2500 грн на кожну дитину щомісячно. З часу присудження аліментів пройшло небагато часу – три роки. Позивачкою не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про збільшення витрат на утримання дітей, погіршення стану здоров`я дітей чи інші обставини, які б обумовлювали необхідність зміни розміру аліментів. Життя спільних дітей сторін не змінилося. Діти, як і раніше, продовжують навчатися у школі, додаткових занять та гуртків не відвідують, а тому додаткових витрат на дітей позивач не несе.

Натомість обставини життя скаржника істотно погіршилися порівняно з 2023 роком. Будинок, у якому проживав апелянт (і в якому зареєстроване його місце проживання), згорів внаслідок пожежі. Фактично будинок, в якому проживав апелянт, є непридатним для проживання та потребує капітального ремонту і вкладення значних коштів для його відновлення. Апелянт якраз займається відновлювальними ремонтними роботами та вкладає кошти у відновлення житлового будинку. З причини знищення житла внаслідок пожежі апелянт вимушений винаймати житло для проживання, що становить додаткові фінансові витрати.

Окрім того, 05.12.2025 апелянт вдруге одружився, його дружина ОСОБА_5 , хоча й працює на ТОВ «Карпатифтохім», однак із 2024 року заробітної плати не отримує, у зв`язку з чим перебуває на утриманні апелянта.

На час розгляду справи ОСОБА_1 працює водієм автотранспортних засобів, і його робота має відрядний характер., а середній дохід становить близько 40 000 грн в місяць. Однак, з огляду на життєві обставини апелянта, зокрема витрати на капітальний ремонт будинку та перебування дружини на його утриманні, сплата аліментів у розмірі 1/3 частки від заробітку є надмірною.

Вважає, що суд, стягнувши аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки доходу апелянта, фактично поклав виконання обов`язку з утримання дітей виключно на нього, оскільки в такому разі на дітей будуть надходити аліменти по 14 000 грн щомісячно, що є подвійним розміром прожиткового мінімуму на кожну дитину.

Правом на подання відзиву інші учасники не скористались.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В силу частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду відповідає цим вимогам.

Ухвалюючи рішення суд, враховувавши право позивача на зміну способу стягнення аліментів, якнайкращі інтереси дітей, які мають право на достатній рівень матеріального забезпечення, законодавчо встановлений прожитковим мінімумом для дітей, з урахуванням їх віку та потреб, керуючись принципом розумності і справедливості, вважав за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно на утримання двох дітей, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Такий спосіб стягнення і розмір аліментів, на переконання суду, відповідатиме реальним потребам дітей, а також матеріальному становищу сторін у справі.

Судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який рішенням Калуського міськрайонного суду від 31 липня 2023 року розірвано. За час шлюбу у сторін по справі народилася дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.11.2012 та дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 27.07.2017.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.07.2023 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2500,00 гривень щомісячно на кожну дитину.

Звертаючись до суду з цим позовом та обґрунтовуючи свої вимоги стосовно збільшення розміру аліментів на утримання дітей частці від доходу платника аліментів в розмірі 1/3 щомісячно, ОСОБА_2 покликалась на недостатність розміру стягуваних аліментів для належного забезпечення двох дітей. Вказувала, що відповідач є фізичною здоровою особою, працездатний, а тому спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у більшому розмірі.

В свою чергу, відповідач заперечував покращення свого матеріального становища з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів. Натомість зазначив, що його матеріальне становище є скрутним, оскільки на даний час він утримує дружину, а також ремонтує будинок, що згорів у 2023 році.

Згідно із довідкою ТОВ «Хорос» від 03.09.2026 року № 03/09/2 вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді водія автотрансортних засобів першої категорії та його дохід за період з 01.01.2026 склав 310 677,65 грн.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Стаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищенаведене, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Тобто, закон надає право платнику аліментів або стягувачу звернутися до суду про зменшення або збільшення розміру аліментів, що визначені рішенням суду. Підставами для цього є зміна матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення стану їх здоров`я.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що розмір присуджених аліментів необхідно змінити, а новий розмір визначити з врахуванням положень статті 182 СК України.

Визначення судом розміру аліментів у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) апелянта на утримання двох дітей відповідає встановленому законом порядку визначення аліментних зобов`язань.

Так, законодавець прямо визначає 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів як розмір аліментів на двох дітей, який може бути стягнутий у безспірному порядку шляхом видачі судового наказу (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України). Відтак, визначення судом такого самого розміру аліментів у позовному провадженні є логічним та відповідає передбаченому законом базовому способу визначення розміру аліментів на двох дітей, тим більше що такий розмір не виходить за межі, встановлені законом.

При вирішенні питання щодо зміни способу стягнення аліментів суд взяв до уваги, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище. Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дітей та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Беручи до уваги, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, які повинні забезпечити належне утримання дітей до повноліття незалежно від розміру їх доходів, апеляційний суд погоджується з висновком суду про обґрунтованість збільшення стягнення аліментів в зазначеному розмірі.

Колегія суддів враховує, що відповідач є працездатною, фізично здоровою особою, що здатна забезпечувати належний рівень утримання, як себе, так і малолітніх дітей. Посилання апелянта на пожежу як на обставину, що істотно погіршила його матеріальне становище, суд відхиляє. Так, відповідно до акта про пожежу від 17.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , було знищено покрівлю та перекриття, 4 дверей, 2 вікна, побутову техніку та меблі. Водночас на підтвердження понесених витрат на відновлення будинку відповідач надав лише рахунок на оплату № ІФО000002597 від 06.06.2024 на суму 64 143,56 грн за будівельні матеріали. Інших доказів фактичного понесення витрат на відновлення будинку, їх розміру чи систематичності апелянтом не надано. Отже, наведені обставини самі по собі не свідчать про істотне та тривале погіршення його матеріального становища.

Більше того, як вбачається з довідки про доходи від 03.09.2026, наданої самою стороною відповідача, у період із січня по серпень 2026 року дохід апелянта, навпаки, зріс, що спростовує доводи про істотне та тривале погіршення його матеріального становища.

Безпідставним є і посилання апелянта на перебування на його утриманні дружини ОСОБА_5 . Сам факт відсутності заробітної плати не свідчить про її непрацездатність чи відсутність можливості отримувати дохід. Апелянтом не надано доказів її непрацездатності, стану здоров`я, інвалідності або інших обставин, які б об`єктивно зумовлювали необхідність її утримання за його рахунок.

Відтак, колегія вважає, що судове рішення в даній справі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції.

Підстав для скасування рішення суду за наведених апелянтом доводів немає.

З огляду на це апеляційна скарга відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381 – 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іванів Олег Богданович, залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду від 29 липня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: І. В. Бойчук

В. А. Девляшевський