Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №332/6192/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел. (099) 55-49-125

Справа № 332/6192/26

Провадження №: 3/332/1406/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області за протоком серії ВАД №787125 від 27.09.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, особи, що має ІІ групу інвалідності, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою АДРЕСА_1 , за ст.173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

27.09.2026 року о 08-50 годин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою м. Запоріжжя, вул. Оптимістична, 1, на зупинці громадського транспорту «Запоріжвогнетрив», виражався в бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Згідно протоколу дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не визнав. Вказав, що 27.09.2026 року зранку він запізнився на маршрутне таксі, через що перебував в підвищеному емоційному стані. ОСОБА_1 почав обурюватись, через що в нього із ОСОБА_2 стався конфлікт. Дійсно, ОСОБА_1 почав висловлюватись в бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою, однак зауважив, що остання також вчиняла подібне. Твердження, що ОСОБА_1 їй погрожував, розлив каву на неї, не відповідають дійсності, адже це ОСОБА_2 , коли ОСОБА_1 дістав мобільний телефон на почав знімати на камеру, почала вибивати його мобільний телефон з рук, через що він вилив каву та впустив телефон на землю.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Вказані дії складають об`єктивну сторону даного правопорушення.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів.

Таким чином, під громадськими місцями слід розуміти будь-які публічно доступні місця, де є скупчення людей.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору тощо. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю, а точніше свавілля.

При цьому, закон не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з`ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Конфліктне зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Стаття 173 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності саме за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а конфлікт не є дрібним хуліганством.

Судом в судовому засіданні були досліджені:

-Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №787125 від 27.09.2026 року, складений за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 ;

-Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 27.09.2026 відібраний від ОСОБА_2 , яка вказувала на те, що невідома особа виражалась в її бік нецензурною лайкою, погрожував та облив кавою;

-Письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких вона повідомила, що поблизу будинку 1 по вул. Оптимістична в м. Запоріжжя на зупинці «Запоріжвогнетрив» невідомий чоловік розпочав із нею конфлікт з приводу розкладу маршрутного таксі. Під час даного конфлікту останній виражався у її бік нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та пролив у неї каву;

-Пояснення, надані ОСОБА_1 в судовому засіданні;

-Відеозапис, долучений до матеріалів протоколу. Так відповідно до запису, який вівся з мобільного телефону ОСОБА_2 вбачається конфлікт між нею та ОСОБА_1 , під час якого ОСОБА_2 під час того як ОСОБА_1 також дістав свій мобільний телефон та намагався здійснити зйомку, перша почала хапати ОСОБА_1 за мобільний телефон.

Таким чином, дослідженими доказами встановлено відсутність хуліганських дій з боку ОСОБА_1 , та були вчинені за результатами обопільного конфлікту. Письмові пояснення ОСОБА_2 не узгоджуються із подіями, висвітленими на відеозаписі.

Тобто факт вчинення дрібного хуліганства, що виразилось у порушенні громадського порядку ОСОБА_1 , не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. ст.173 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Заводського районний суд м. Запоріжжя.

Суддя В.Д. Сапунцов