Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №309/1633/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1633/26

Провадження № 1-кп/309/100/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до ЄРДР за зареєстрованим №12026078050000105 від 21.04.2026) стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Кошелево, Хустського району, Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої, з неповною середньою освітою, не одруженої, раніше судимої вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 25.03.2025 року за ст.. 126-1 КК України з призначенням покарання у виді одного року пробаційного нагляду,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 , -

В С Т А Н О В И В:

20.04.2026, біля 21 год. 00 хв., гр. ОСОБА_3 , знаходячись в будинку за адресою АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_5 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, нанесла один удар рукою затиснутою в кулак в область обличчя потерпілої ОСОБА_5 , внаслідок чого спричинила їй тілесні ушкодження у вигляді: синець лівої щоки, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, шо не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Таким чином, ОСОБА_3 заподіяла потерпілій ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я або незначеної втрати працездатності, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 1 статті 125 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 вину по пред`явленому їй обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, визнала повністю, суду пояснила, що того дня вона прийшла з Виноградова , була випивша. Сестра їй щось сказала, почалася сварка і вона вдарила сестру один раз у щоку кулаком. Потім трохи ще посварилися і сварка припинилася. Вона негарно вчинила, кається у вчиненому.

Прокурор просила провести розгляд справи у спрощеному порядку, призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у вигляді громадських робіт, на підстав ст. 70 КК України приєднати невідбуте покарання за вирком від 24.09.2026, і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання виді обмеження волі на строк 1 рік 7 місяців та 20 днів..

Потерпіла ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора про розгляд справи у спрощеному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою прокурора, потерпілої, захисника та обвинуваченої, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачена ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності її позиції немає.

У зв`язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченої та потерпілої, а також дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_3 .

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеними факти:

умисного заподіяння ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я або незначеної втрати працездатності, тобто вчинення нею кримінального проступку, передбаченого частиною 1 ст. 125 КК України;

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винна перебуває у сімейних або близьких відносинах.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком.

Обвинувачена посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше судима вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 25.03.2025 року за ст.. 126-1 КК України з призначенням покарання у виді одного року апробаційного нагляду.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 1 статті 125 КК України, у виді громадських робіт.

Також убачається, що вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 24.09.2026 ОСОБА_3 визнано винуватою по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 КК України, і призначено їй покарання у виді одного року обмеження волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточно призначено ОСОБА_3 покарання виді 1 року 7 місяців обмеження волі.

Відтак остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України шляхом складання покарань.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченої судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченій стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, і призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 160 (сто шістдесят) годин.

На підставі частини 4 статті 70 КК України, із застосуванням статті 72 КК України, згідно якої одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт, до даного покарання приєднати невідбуте покарання за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 24.09.2026 року у вигляді 1 (одного) року і 7 (сім) місяців обмеження волі, і остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік 7 (сім) місяців та 20 (двадцять) днів.

Строк відбування покарання за даним вироком обраховувати з дати прибуття ОСОБА_3 до кримінально-виконавчої установи.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд Закарпатської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1