Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №308/12217/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12217/26

3/308/3874/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

якиї є самозайнятою особою, та проживає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №987509 від 09.08.2026 року слідує, що 09.08.2026 близько 23.20 год. неподалік будинку №10 на пл. Жупанатській в м. Ужгород, під час оповіщення працівниками поліції було виявлено гр. ОСОБА_1 , який ігнорував законні вимоги працівників поліції, виражався нецензурно, чинив опір, штовхнув поліцейського та почав втікати, після чого останнього було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останній є порушником військового обліку, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

14.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» від захисника ОСОБА_1 – адвоката Корень В.Т. поступило клопотання про закриття адміністративного провадження, в якому, серед іншого зазначено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, не підкріплені жодним доказом. Протокол про затримання, протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, рапорт, не є доказом. На момент затримання ОСОБА_1 не перебував у розшуку (не порушував правил військового обліку, як не порушує їх і зараз). В протоколі про адміністративне правопорушення Серії ВАД №987509 зазначено що ОСОБА_1 “було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останній є порушником військового обліку”, що повністю заперечується відповіддю керівника Ужгородського РУП ОСОБА_2 від 08.09.2026 р., який зазначив, що ОСОБА_1 “у розшуку не перебував та станом на момент перевірки у розшуку не значився”, скріншотами з Резерв+ від 09 та 10.08.2026 р. В протоколі ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом не згоден, дані викладені в протоколі не відповідають дійсності.

Відносно протоколу АПЗ18 №046263 про адміністративне затримання знову зазначено протизаконну вимогу “необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 ”. Однак ОСОБА_1 не стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того ні ІНФОРМАЦІЯ_5 , ні ІНФОРМАЦІЯ_6 (на обліку якого перебуває ОСОБА_1 ) не формували звернення про необхідність затримання та доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП, у зв`язку із порушенням правил військового обліку передбаченого ст. 210 чи ст. 210-1 КУпАП.

Вказано, що поліцейські зобов`язані у кожному випадку спілкування із особою включати боді камеру. При вчиненні правопорушення, - безумовно. На це посилається зокрема ст. 40 ЗУ “Про Національну поліцію України”. Такий відеозапис не долучений до протоколу. На адвокатський запит відеозаписи відмовляються надати.

З системного аналізу положень КУпАП з урахуванням позиції Верховного Суду України, висловленої в узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КУпАП) випливає, що дане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського, адже його вимоги та розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов`язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред`явлене відповідне посвідчення, у зв`язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов`язків. Наявність законної вимоги не зафіксовано. Не зафіксовано відмову від виконання такої вимоги. Не зафіксовано будь-які законні чи незаконні дії ОСОБА_1 . Тільки протоколи та рапорт які суперечать реальним обставинам справи. Вказує, що за даним фактом було подано скаргу на бездіяльність слідчого ТУ ДБР.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину за ст. 185 КУпАП не визнав, заперечив обставини які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД №987509 від 09.08.2026, та пояснив, що приїхав в м. Ужгород відвідати матір, 09.08.2026 біля 23.00 год. йшов додому по вул. Тиха в м. Ужгороді, біля будинку №1 біля нього зупинився транспортний засіб марки «Рено Дастер», вийшов працівник поліції, підійшов до нього, не представився, та попросив надати документи які посвідчують особу. Він виконав вказану вимогу працівника поліції, надав військовий квиток, та хотів йти дальше, однак вказаний працівник поліції сказав, що необхідно почекати щоб перевірили інформацію. Жодних інших вимог йому пред`явлено не було, він відчув тривогу після того як ще дві особи вийшли з автомобіля і працівник поліції сказав, що у нього проблеми з документами. Він побачив що до них їде поліцейський автомобіль, в цей момент дві особи вискочили з автомобіля схопили його, почали бити і силоміць доставили в ТЦК. В подальшому приїхали інші праівники поліції які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП. Щодо неправомірних дій працівників поліції він звернувся із заявою про вчинення злочину. Вказав, що виконав вимогу працівника поліції надати документи, не виражався нецензурно, не чинив жодного опору, не штовхав поліцейського, та не втікав. Крім того, зазначив що його військово-облікові дані оновлені та в порядку.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Корень В.Т. підтримав подане клопотання про закриття адміністративного провадження, зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки він не вчиняв злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків. Матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, а в протоколі не відображено які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, наявність законної вимоги не зафіксовано, як і відмови від виконання такої вимоги. Крім того вказав, що на момент затримання ОСОБА_1 не перебував у розшуку, не порушував правил військового обліку, що підтверджується доданими скрінами з Резерв+. За наведеного просив закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію захисника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, приходжу до наступного висновку.

За ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.

На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП подано протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 9875509 від 09.08.2026, рапортом старшого інспектора СМ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області В. Бугір від 09.08.2026, копію протоколу АПЗ18 №046263 про адміністративне затримання за ч.1 ст. 262 КУпАП від 09.08.2026 щодо ОСОБА_1 ; рапорт ст. інспектора СМ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 09.08.2026, та письмові пояснення ОСОБА_1 від 10.08.2026.

Як вбачається, із протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 9875509 від 09.08.2026, у такому зазначено, що 09.08.2026 близько 23.20 год. неподалік будинку №10 на пл. Жупанатській в м.Ужгород, під час оповіщення працівниками поліції було виявлено гр. ОСОБА_1 , який ігнорував законні вимоги працівників поліції, виражався нецензурно, чинив опір, штовхнув поліцейського та почав втікати, після чого останнього було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останній є порушником військового обліку.

Разом з тим, до протоколу не додано доказів вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, зокрема, фото та відеоматеріалів, які б вказували на обставини, зазначені у протоколі. Окрім того, в протоколі не зазначено, які саме законні вимоги, та кого саме з працівників поліції, ігнорував ОСОБА_1 , кому чинив опір, і кого з поліцейських штовхнув.

Так, згідно пояснень, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення від 10.08.2026 ОСОБА_1 , серед іншого зазначив, що 09.08.2026 він йшов по вул. Тихій в м. Ужгород, і біля будинку №1 біля нього зупинився транспортний засіб з якого вийшла особа одягнена у форму працівника поліції зі зброєю і просив надати документи що посвідчують особу, він виконав вказану вимогу, та надав свій військовий квиток.

Крім того, стороною захисту до матеріалів справи додано скріни з додатку з Резерв+ ОСОБА_3 , з якого слідує що останній є військовозобов`язаним, документ було оновлено 09.08.2026 о 10:49, та 10.08.2026 о 05:42, талон з травматологічного пункту КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 12.08.2026 виданого ОСОБА_1 про отримання травми, містить запис «побитий поліцією» , дата 09.08.2026, час 23:00, час звернення 12.08.2026.

Також, додано копію ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/8386/26 якою зобов`язано уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, вчинити дію в порядку вимог ст.214 КПК України щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 17.08.2026, яка надійшла на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, 24.08.2026, про вчинення кримінальних правопорушень, про що повідомити заявника у відповідності до ст.60 КПК України.

За наведеного, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

При цьому, наявність лише протоколу про адміністративне правопорушення, та рапорту інспектора не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки такі документи є способом фіксації, а не підтвердження даних.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину в справі.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.

Керуючись ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Пунктом 1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В силу положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, приходжу до переконання, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, а відтак, з точки зору достатності доказів, матеріали справи не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, а тому провадження в даній справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу вказаного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 40-1, 185, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило