Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №308/8510/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8510/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Данко В.Й.,

за участю секретаря судового засідання – Павлюх Л.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», позивач) звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6332288 від 03.02.2023 у розмірі 12 748,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.02.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі – первісний кредитор) та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 6332288, підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С9360». За умовами договору відповідачці надано кредит у розмірі 2500 грн строком на 360 днів із стандартною процентною ставкою 1,99 % на день. Позивач стверджує, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», що, на думку позивача, підтверджується довідкою цього провайдера.

Зазначає, що відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала: оплату процентів згідно з графіком платежів не здійснила, кредит не повернула. 25.09.2023 між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (найменування якого рішенням єдиного учасника від 25.11.2024 змінено на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором у розмірі 6480 грн, з яких 2500 грн – сума кредиту, 3980 грн – проценти. Позивач нарахував відповідачці проценти за користування кредитом за 126 календарних днів (з 26.09.2023 по 29.01.2024) у розмірі 6268,50 грн. Таким чином, заборгованість становить 12 748,50 грн, з яких: 2500,00 грн – сума кредиту, 3980,00 грн – проценти, нараховані первісним кредитором, 6268,50 грн – проценти, нараховані позивачем. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано від АТ «АКБ «КОНКОРД» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування 03.02.2023 на цю картку, банком-емітентом якої є АТ «АКБ «КОНКОРД», коштів у сумі 2500 грн за ініціативою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте у позовній заяві просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву у встановлений ухвалою строк не подала, заяв про розгляд справи за її відсутності та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З огляду на це суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до наданих позивачем копій документів 03.02.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 6332288, який містить відмітку про підписання одноразовим ідентифікатором «С9360». За умовами договору сума кредиту становить 2500 грн, строк кредиту – 360 днів, стандартна процентна ставка – 1,99 % на день.

25.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позивачем було укладено договір відступлення прав вимоги №25.09/23-Ф, за яким позивач набув право вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільній справі, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не є обов`язком суду.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик наслідків вчинення або невчинення нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно зі ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному цим Законом, зокрема електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Сам по собі цей факт, однак, свідчить лише про додержання сторонами форми правочину і не замінює доказів того, що кредитні кошти були фактично надані позичальнику.

За ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі), що була йому передана, у строк та в порядку, що встановлені договором. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, яка фактично надана позичальнику (ст. 1048 ЦК України).

Отже, обов`язок позичальника повернути кредит і сплатити проценти за користування ним виникає внаслідок отримання від кредитодавця кредитних коштів. Тому факт надання кредиту, тобто передання кредитних коштів саме відповідачці, є обставиною, яка підлягає доказуванню позивачем, і без її підтвердження відсутні підстави для стягнення як суми кредиту, так і процентів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. За договором факторингу фактору може бути відступлено право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), або право вимоги, яке виникне в майбутньому (ст.ст. 1077, 1078 ЦК України). Отже, позивач як новий кредитор міг набути лише ті права, які існували у первісного кредитора, а тому доведеність існування зобов`язання відповідачки перед первісним кредитором (зокрема, факту отримання нею кредиту) є необхідною умовою для задоволення позову.

Позивач стверджує, що первісний кредитор надав відповідачці кредит у сумі 2500 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА». На підтвердження цього позивачем надано довідку ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів, копію витягу з договору про обслуговування операцій з переказу коштів між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», паспорт кредиту, розрахунки заборгованості первісного кредитора та позивача.

Разом з тим платіжний провайдер не є банком-емітентом платіжної картки та не веде облік рахунків її держателя. З довідки такого провайдера, в якій номер картки зазначено у знеособленому форматі (перші шість і останні чотири цифри), не вбачається, що ця картка належить саме відповідачці та що кошти були зараховані на її рахунок. Відомості про номер картки відповідачки містяться у документах, сформованих у системі первісного кредитора, і за відсутності підтвердження з боку банку-емітента не є достатніми для висновку про отримання відповідачкою кредиту. Розрахунки заборгованості, складені первісним кредитором чи позивачем, не є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не фіксують факт руху коштів і самі по собі не підтверджують ні надання кредиту, ні існування заборгованості.

Ухвала суду про витребування доказів направлена АТ «АКБ «КОНКОРД». У зв`язку з невиконанням ухвали 23.09.2026 суд повторно направив банку лист з нагадуванням про необхідність виконання ухвали про витребування доказів. Станом на день ухвалення рішення відповідь на ухвалу суду, а також повідомлення про неможливість подати витребувані докази із зазначенням причин, як цього вимагає ч. 7 ст. 84 ЦПК України, до суду не надходили.

Водночас невиконання вимоги суду третьою особою не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (ст. 81 ЦПК України), і не може бути підставою для висновку про їх доведеність за відсутності належних та допустимих доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом вжито передбачених законом заходів для витребування доказів, проте їх одержано не було, а наявні у справі докази не дають змоги встановити, що відповідачка ОСОБА_1 є держателем картки № НОМЕР_1 та що на цю картку було зараховано кредитні кошти в сумі 2500 грн. За таких обставин суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факту отримання відповідачкою кредитних коштів за договором № 6332288 від 03.02.2023, а відтак і виникнення у неї обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів, і, як наслідок, переходу до позивача права вимоги до відповідачки у заявленому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем (судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн), відшкодуванню за рахунок відповідачки не підлягають і залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 512, 514, 526, 629, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76–81, 84, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263–265, 273, 274–279, 280–284, 354 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6332288 від 03.02.2023 у розмірі 12 748,50 грн – відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.Й. Данко