Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №308/14703/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14703/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, угоду про визнання винуватості укладену у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026070000000438 від 22.09.2026 року між прокурором та обвинуваченим:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Ісаків, Тлумацького району, Івано-Франківської області, зареєстрованим та фактично проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , українцем, громадянином України, одруженим, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючим виконробом у ТОВ «Стройуком», раніше не судимим, -

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2026 на території Закарпатської області у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення через державний кордон України, який проходить на території Закарпатської області, громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому у період дії правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі території України та сприяння його вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод.

Так, не пізніше 21.07.2026 дві особи матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження, вступили у попередню злочинну змову із ОСОБА_4 та погодились взяти участь в організації незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України з державами Європейського Союзу поза межами пунктів пропуску.

Зокрема, 21.07.2026 приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись у готельному комплексі «Апартель Ужгород», що знаходиться у місті Ужгороді по вулиці Собранецькій, 150, під час особистої зустрічі із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, обговорили та узгодили спільний злочинний план, спрямований на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України з державами Європейського Союзу поза пунктами пропуску, й під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 , за реалізацію зазначеного задуманого злочинного плану надав особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження власні грошові кошти у сумі 22 000 доларів США.

У подальшому, у період з 21.07.2026 по 03.08.2026, ОСОБА_4 спільно із особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, як у телефонному режимі, так і під час особистих зустрічей, неодноразово обговорювали механізм та особливості незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України з державами Європейського Союзу поза пунктами пропуску.

03.08.2026 приблизно о 19 годині 00 хвилин, при спробі організації перевезення ОСОБА_6 ближче до лінії державного кордону України з Словаччиною, протиправну діяльність ОСОБА_4 та осіб матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, було викрито працівниками правоохоронних органів.

За таких обставин, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.332 КК України, а саме: організація незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприяння його вчиненню порадами, вказівками, усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

01.10.2026 року між прокурором у кримінальному провадженні №12026070000000438 – прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_8 , на підставі статей 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди, ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 332 КК України визнав повністю, кається у вчиненому.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.332 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України, та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 332 КК України, та призначити ОСОБА_4 основне покарання у виді штрафу у розмірі 29 500 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 501 500,00 грн. (п`ятсот одна тисяча п`ятсот гривень), з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди. В угоді зазначені права і обов`язки прокурора та обвинуваченого щодо укладення угоди.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину за ч.2 ст.332 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, заявивши при цьому, що наслідки укладення такої він розуміє в цілому та зобов`язується в подальшому не вчиняти нових злочинів.

Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості укладену між його підзахисним та прокурором.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України. Просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.

Заслухавши пояснення ОСОБА_4 та його захисника, думку прокурора, дослідивши зміст укладеної між прокурором та ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 468 КПК України визначено, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України – тобто у організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприяння його вчиненню порадами, вказівками, усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Даний злочин відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді. Обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_4 , який свою вину визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому, має зареєстроване місце проживання, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, є раніше не судимим, дає викривальні покази щодо інших фігурантів злочинної діяльності.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_4 добровільно перерахував на потреби Збройних Сил України грошові кошти в сумі 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень).

Оцінивши в сукупності наведені вище обставини, зважаючи на те, що укладена між прокурором та ОСОБА_4 угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, не суперечить інтересам суспільства, не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приходить до висновку, що така може бути затверджена судом.

Що стосується клопотання заставодавців ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про добровільне перерахування коштів у якості застави на Збройні Сили України, слід зазначити наступне.

24.02.2022 року Президентом України винесено Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким запроваджено відповідний стан починаючи з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Судом встановлено, що боротьба з окупантом тягне за собою значні витрати Державного бюджету, Збройні Сили України потребують стабільного та прогнозованого фінансування, зокрема для виплати матеріального забезпечення та належного спорядження військовослужбовців.

З огляду на вищезазначене, а також враховуючи те, що з 24.02.2022 року на території України оголошено воєнний стан, тривають бойові дії, внаслідок яких спричинено численну загибель людей та існує велика необхідність у підтримці Збройних Сил України, а тому суд приходить до висновку, що обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, слід скасувати, у зв`язку з чим грошові кошти у розмірі 116 240 гривень, внесених ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у якості застави, відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 05.08.2026 року, по справі № 308/10793/26, згідно квитанції № 1.788366039.1 від 05.08.2026 року, на суму 116 240, 00 грн. та грошові кошти у розмірі 150 000 гривень, внесених ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у якості застави, відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 05.08.2026 року, по справі № 308/10793/26, згідно квитанції № 2.788362987.1 від 05.08.2026 року, на суму 150 000, 00 грн. - невідкладно перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України, а саме: UA843000010000000047330992708 (МФО300001, код ЄДРПОУ0032106, отримувач: НБУ).

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 18.08.2026 року у справі №308/10793/26 на мобільний телефон марки «Samsung» імеі 1) НОМЕР_1 , вилучений під час затримання ОСОБА_4 – скасувати.

Цивільний позов по справі не заявлений. Судові витрати по справі відсутні.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 394, 395, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 01.10.2026 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні №12026070000000438 – прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст.332 КК України та призначити йому покарання, затверджене угодою, із застосуванням положень ст.69 КК України, у виді штрафу у розмірі 29 500 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 501 500,00 грн. (п`ятсот одна тисяча п`ятсот гривень), з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 3 (три) роки.

Грошові кошти у розмірі 116 240 гривень, внесених ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у якості застави, відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 05.08.2026 року, по справі № 308/10793/26, згідно квитанції № 1.788366039.1 від 05.08.2026 року, на суму 116 240, 00 грн. та грошові кошти у розмірі 150 000 гривень, внесених ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у якості застави, відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 05.08.2026 року, по справі № 308/10793/26, згідно квитанції № 2.788362987.1 від 05.08.2026 року, на суму 150 000, 00 грн. - невідкладно перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України, а саме: UA843000010000000047330992708 (МФО300001, код ЄДРПОУ0032106, отримувач: НБУ).

Заходи забезпечення, вжиті ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18.08.2026 року, у вигляді накладення арешту на тимчасово вилучене майно - скасувати.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон марки «Samsung» імеі 1) НОМЕР_1 , вилучений під час затримання ОСОБА_4 - повернути власнику ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1