Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №308/13756/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13756/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Чепи М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Довжанин Олеся Михайлівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

16.09.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Довжанин О.М. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з якою просить:

поновити строк для звернення до суду з позовом до відповідача;

постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за №714-1 від 19 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати;

справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19 серпня 2026 року відповідачем відносно ОСОБА_1 винесено постанову №714-1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУПАП.

У постанові зазначається, що 19.08.2026 голова Чопської міської ради ОСОБА_1 не з?явився за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 , що був надісланий на електронну адресу Чопської міської ради. Такий виклик був оформлений у вигляді розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за №12/2/11914 від 18.08.2026 про виклик на 14 год. 30 хв. 19 серпня 2026 року з метою встановлення належності виконання розпорядження №12/1/11360/7 від 05 серпня 2026 року, а також виконання обов`язків, передбачених законодавством, зокрема вимог, передбачених п.12 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою КМУ від 16 травня 2024 року N?560 та складання протоколу з відповідних підстав.

Постановою встановлено, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування та керівником виконавчого органу відповідної ради, на якого покладено обов?язок організації виконання заходів мобілізаційної підготовки та мобілізації на території громади, у період проведення загальної мобілізації не забезпечив належне виконання вимог законодавства щодо проведення мобілізаційних заходів. Відповідач у своїй постанові стверджує, що голова Чопської міської ради ОСОБА_1 не забезпечив належну організацію виконання визначених мобілізаційних заходів, не організував проведення належного оповіщення військовозобов`язаних громадян, не забезпечив їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також не забезпечив належного контролю за виконанням поставленого завдання. Під час розгляду матеріалів адміністративної справи відповідачем встановлено, що виконавчим органом Чопської міської ради було надано акти оповіщення військовозобов?язаних громадян. Згідно із зазначеними актами, під час проведення заходів оповіщення за відповідними адресами було зазначено: «ніхто з будинку не вийшов», «за даною адресою не проживає/не зареєстрований», «тимчасово відсутній», «в поштову скриньку» та ін. На думку відповідача, зазначені акти не підтверджують належного виконання заходів оповіщення, оскільки не містять відомостей про проведення повного комплексу передбачених законодавством дій, а також те, що заходи оповіщення були проведені неналежним чином, без забезпечення належної організації роботи відповідальних осіб.

Згідно вищенаведеної постанови на ОСОБА_1 було накладено штраф в сумі 34000 грн.

Позивач вважає, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 №714-1 від 19.08.2026 є незаконною, необґрунтованою та такою, що суперечать реальним обставинам справи, мотивуючи це наступним.

У тексті вищенаведеної постанови наводиться твердження про те, що надані виконавчим органом Чопської міської ради акти оповіщення військовозобов?язаних громадян не підтверджують належного виконання заходів оповіщення, оскільки не містять відомостей про проведення повного комплексу передбачених законодавством дій. Однак, таке твердження не відповідає дійсності.

05 серпня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 видано розпорядження №12/1/11360/7, яким зобов`язано голову Чопської МТГ здійснити оповіщення зазначених військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 у період із 06 серпня по 13 серпня 2026 року. У такому розпорядженні було зазначено список осіб, оповіщення яких необхідно здійснити. На виконання вищенаведеного розпорядження в.о. міського голови видано розпорядження про оповіщення військовозобов`язаних та резервістів для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії від 10.08.2026 за №152. Таким розпорядженням в.о. міського голови зобов`язано уповноважених представників Чопської міської ради здійснити оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, зазначених у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10 серпня по 13 серпня 2026 року згідно додатку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12.08.2026 в.о. міського голови надіслано начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 листа за №03-16/2000, яким доведено до відома про результати оповіщення військовозобов`язаних та резервістів на 12 серпня 2026 року на 9:00 годин, які перебувають на військовому обліку в Чопській МТГ. До такого листа також додано додатки у вигляді корінців розписок, а також додано акти про проведення оповіщення. Зазначено, що вимогу щодо складання актів про проведення оповіщення не визначено жодним нормативно-правовим актом, адже такі акти повинні складатися виключно у випадках відмови від отримання повісток згідно чинного законодавства. Таку вимогу сформовано тільки у «Алгоритмі дій сільських, селищних, міських голів щодо організації та ведення оповіщення військовозобов`язаних під час мобілізації», що був затверджений 04.02.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за №12/2/1629/6.

Окрім цього, 13.08.2026 позивачем надіслано начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 листа за №03-16/2017, яким на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.08.2026 надано інформацію щодо військовозобов`язаних та резервістів, які ухиляються від виконання військового обов`язку разом зі списком таких осіб, зазначених у додатку до листа.

Твердження відповідача про те, що надані акти не підтверджують належного виконання заходів оповіщення, а свідчать лише про формальне здійснення виходу за визначеними адресами, а також те, що заходи оповіщення були проведені неналежним чином, без забезпечення належної організації роботи відповідальних осіб, є некоректними, алогічними та абстрактними. Позначки «відсутній за місцем проживання», «ніхто не вийшов», «тимчасово відсутній» тощо свідчать лише про результат конкретної спроби вручення повістки за конкретною адресою, однак не свідчать про невиконання працівниками поставлених на них завдань.

Словосполучення «ніхто не вийшов» чи «тимчасово відсутній» не тотожні словосполученням «оповіщення не здійснено» чи «здійснено неналежним чином». На виконання розпорядження в.о. міського голови працівники Чопської міської ради приходили за визначеними адресами, однак те, що ніхто не відчинив, свідчить лише про неможливість вручення повістки та саме по собі не може свідчити про бездіяльність працівників, а тим більше міського голови.

Факт відсутності особи за місцем проживання, проживання особи фактично за іншою адресою чи «не відкриття» дверей не залежить від волі працівників, що здійснювали оповіщення. Міський голова та визначені ним працівники гарантують, організовують оповіщення та сприяють виконанню мобілізаційних завдань, однак не можуть гарантувати, що люди саме в цей день та час будуть вдома, відчинять двері чи добровільно отримають повістку, відтак необхідно відмежовувати обов?язок організувати та провести оповіщення від фактичної явки та призову конкретних громадян.

Представник позивача зазначає, що об`єктивна сторона ст.210-1 КУпАП передбачає наявність чітких порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, однак не передбачає відповідальності за те, що конкретний захід оповіщення не дав бажаного результату.

Крім того, до постанови відповідача не додано доказів того, що позивач не видав відповідного розпорядження про здійснення оповіщення громадян, не визначив відповідальних осіб, заборонив чи фактично перешкоджав оповіщенню, умисно не сповістив ТЦК про виконані заходи або допустив інше конкретне правопорушення. Покладення відповідальності лише через займану посаду та за результатами роботи інших працівників суперечить вимогам про встановлення вини особи.

Оповіщення громадян було організоване в законний спосіб та з дотриманням усіх вимог чинного законодавства України, відтак твердження відповідача в жодний спосіб не можуть свідчити про наявність вини позивача.

Наведене вище свідчить про те, що будь-які порушення вимог ч. 3 ст. 9, ст. 18, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункту 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, відсутні. Позивачем дотримано усі вимоги чинного законодавства України щодо мобілізаційної діяльності, які відносяться до його компетенції, а також виконано належним чином усі вказівки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо здійснення оповіщення громадян.

Щодо виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду справи про адміністративне правопорушення на 19 серпня 2026 року повідомлено наступне.

05.08.2026 Чопською міською радою видано розпорядження за №241-к про надання ОСОБА_1 відпустки у період із 10 серпня 2026 року до 23 серпня 2026 року. Розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 видано 18.08.2026, однак надійшло до Чопської міської ради тільки 19.08.2026 та зареєстровано виконавчим комітетом 19.08.2026 за №2558/03-16. У цей же день, 19.08.2026, в.о. міського голови, надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_2 листа за вих. №03-16/2049, у якому йшлося про те, що Чопський міський голова перебуває у відпустці із 10.08.2026 по 23.08.2026. Такий лист було наручно вручено працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками відділу з мобілізаційної роботи.

Постанова №714-1 за справою про адміністративне правопорушення від 19 серпня 2026 року всупереч вимог законодавства України була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 без участі ОСОБА_1 , який на той момент перебував у відпустці за межами Закарпатської області та будучи достовірно попередженим про відповідну відпустку позивача. Окрім цього, копія такої постанови ОСОБА_1 не була вручена за адресою місця реєстрації у АДРЕСА_1 .

Позивач отримав листа із копією зазначеної постанови тільки 09.09.2026 випадково разом із робочими листами, що надійшли на адресу Чопської міської ради.

Зазначені обставини вказують про існування на момент складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності порушення Конституційних та процесуальних прав та гарантій ОСОБА_1 .

Представник зазначає, що розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про виклик ОСОБА_1 до РТЦК на 19.08.2026 було видано 18.08.2026, тобто менше, ніж за три доби до дня розгляду справи, а надійшло до Чопської міської ради тільки 19.08.2026, тобто безпосередньо в день розгляду адміністративної справи, що свідчить про порушення вимог щодо строків вручення повістки.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справах №308/12552/16-а та №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив наступні висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУПАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов?язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов?язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а дійшов такого висновку: «Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Крім того, із постанови від 19.08.2026 за №714-1 по справі про адміністративне правопорушення не вбачається ні місце, ні час його вчинення, що є обов?язковою ознакою правопорушення, зокрема для вирішення питання щодо дотримання строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Представник зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» організація здійснення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації і контроль за здійсненням цих заходів в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які мають мобілізаційні завдання (замовлення), покладаються на. їх мобілізаційні підрозділи або призначених працівників з питань мобілізаційної роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 цього ж Закону зазначається, що відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників (не на корівника органу місцевого самоврядування, а саме на керівників відповідних відділів).

У складі Чопської міської ради функціонує Відділ з питань режимно-секретної та мобілізаційної роботи, ТЕБ і НС.

Відповідно до Положення про Відділ з питань режимно-секретної та мобілізаційної роботи, ТЕБ і НС, який затверджено рішенням 61 сесії 8 скликання Чопської міської ради від 12.11.2025 №8 (Положення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Чопської міської ради), а саме відповідно до Розділу 2 «Основні завдання» зазначається, що основними завданнями відділу, серед інших, є реалізація політики у сфері оборонної та мобілізаційної роботи; організація планування і здійснення заходів, спрямованих на своєчасне проведення мобілізації; організація заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації, виконання і контроль за їх здійсненням в установах і організаціях міста, які мають мобілізаційні завдання (замовлення) або завдання з мобілізаційної роботи; сприяння ІНФОРМАЦІЯ_4 у його роботі по військовому обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інші.

Відповідно до Розділу 3 Положення «Повноваження Відділу» Відділ відповідно до покладених на нього завдань у сфері військового обліку, серед іншого: забезпечує ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у Чопській міській територіальній громаді; відділ здійснює взяття на персонально - первинний військовий облік громадян, які прибули на нове місце проживання до Чопської міської територіальної громади (тільки після їх взяття на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 ); відділ здійснює виключення з, персонально - первинного військового обліку громадян під час їх вибуття в іншу адміністративно-територіальну одиницю до нового місця проживання (тільки після їх зняття з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 ); відділ здійснює виявлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території Чопської міської територіальної громади, і не перебувають на військовому обліку, взяття таких призовників, військовозобов`язаних та резервістів на персонально-первинний облік та направлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 для взяття на військовий облік; відділ здійснює ведення карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території громади; здійснює проведення відповідної роз`яснювальної роботи серед призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку; здійснює оповіщення на вимогу ІНФОРМАЦІЯ_1 призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 і забезпечення їх своєчасного прибуття; постійно взаємодіє з ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо здійснення спільних заходів в галузі оборонної роботи, строків та способів звіряння даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів; подає до ІНФОРМАЦІЯ_1 на його вимогу відомостей щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік яких ведеться; здійснює звіряння з місцем фактичного проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом подвірного обходу; здійснює ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку, звіряння їх облікових даних з даними ІНФОРМАЦІЯ_1 ; виконує інші функції відповідно до законодавства.

Відповідно до Розділу 5 Положення «Відповідальність» начальник і працівники відділу несуть персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань та функцій згідно з законодавством.

Представник зазначає, що позивач не є суб`єктом відповідальності у даній справі, що додатково вказує на те, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 складена неправомірно.

Крім того, позивачем до позовної заяви додано заяву про поновлення строку для звернення до суду.

У заяві про поновлення строку для звернення до суду позивач зазначив, що 19 серпня 2026 року відповідачем відносно ОСОБА_1 винесено постанову №714-1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУПАП. Однак, копія такої постанови ОСОБА_1 не була вручена за адресою місця реєстрації у АДРЕСА_1 . Позивач отримав листа із копією зазначеної постанови тільки 09.09.2026 випадково разом із робочими листами, що надійшли на адресу Чопської міської ради, та під час ознайомлення із такими. Протягом усього часу від 19 серпня 2026 року до 09 вересня 2026 року ОСОБА_2 жодним чином не повідомлявся про складену відносно нього постанову, йому не було відомо про накладення будь-яких адміністративних стягнень.

Частиною 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Вважає, що у даному випадку існують поважні причини пропущення строку оскарження такої постанови відповідача, а відтак наявні законні підстави для поновлення строку оскарження постанови в судовому порядку.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.09.2026 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду постановлено вирішити під час судового розгляду.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, при цьому останнім подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності за наявними у справі матеріалами. Усі позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

06.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позову. Розгляд справи просить здійснювати без участі представника.

У поданому відзиві представник відповідача зазначив, що 05 серпня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_5 на адресу Чопської міської ради було направлено розпорядження №12/1/11360/7 щодо проведення заходів оповіщення військовозобов`язаних та забезпечення їх прибуття до територіального центру комплектування. Вказане розпорядження було отримане Чопською міською радою, та на виконання вищенаведеного розпорядження в.о. міського голови видано розпорядження про оповіщення військовозобов`язаних та резервістів для уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії від 10.08.2026 за №152.

Таким чином, позивач не заперечує самого факту отримання розпорядження територіального центру комплектування та був обізнаний із його змістом, визначеним переліком військовозобов`язаних, строками проведення оповіщення та необхідністю повідомлення територіального центру комплектування про результати його виконання. Відповідно до статті 17 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» організація виконання заходів мобілізаційної підготовки та мобілізації в органах місцевого самоврядування належить до відповідної сфери їх діяльності.

Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, визначено конкретні обов`язки виконавчих органів місцевих рад у разі отримання розпорядження територіального центру комплектування про проведення заходів мобілізації та виклик військовозобов`язаних. Зокрема, відповідно до пункту 12 Постанови № 560 виконавчі органи сільських, селищних та міських рад видають акти про проведення оповіщення військовозобов`язаних, у яких зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час і місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних та інші необхідні відомості. Також зазначеним пунктом передбачено обов`язок здійснювати оповіщення осіб, зазначених у розпорядженні, та письмово повідомляти територіальний центр комплектування про результати проведеного оповіщення. Водночас пунктом 26 Постанови №560 прямо визначено, що відповідальність за організацію роботи та здійснення контролю за роботою дільниць оповіщення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці покладається на голову сільської, селищної або міської ради. Отже, законодавством розмежовано безпосереднє виконання окремих заходів оповіщення та відповідальність за їх організацію і контроль.

Відповідач не заперечує того, що після отримання розпорядження територіального центру комплектування на території Чопської міської ради здійснювалися окремі заходи щодо оповіщення військовозобов`язаних. Під час розгляду матеріалів адміністративної справи встановлено, що виконавчим органом Чопської міської ради було надано акти оповіщення військовозобов`язаних громадян. Згідно із зазначеними актами, під час проведення заходів оповіщення за відповідними адресами було зазначено: «ніхто з будинку не вийшов», «за даною адресою не проживає/не зареєстрований», «тимчасово відсутній», «в поштову скриньку» та ін. Разом з тим, зазначені акти не підтверджують належного виконання заходів оповіщення, визначених пунктом 12 Порядку №560, оскільки не містять відомостей про проведення повного комплексу передбачених законодавством дій, зокрема: встановлення фактичного місця перебування військовозобов`язаних; вжиття заходів щодо вручення повісток або повідомлення про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; належної фіксації результатів оповіщення щодо кожної особи; повідомлення територіального центру комплектування та соціальної підтримки про результати проведених заходів. Таким чином, надані акти оповіщення свідчать лише про формальне здійснення виходу за визначеними адресами, однак не підтверджують виконання органом місцевого самоврядування всіх передбачених законодавством заходів щодо належного оповіщення військовозобов`язаних.

Відповідач зазначає, що фактично заходи оповіщення були проведені неналежним чином, без забезпечення належної організації роботи відповідальних осіб, без здійснення повного комплексу дій, передбачених пунктом 12 Порядку №560, що призвело до невиконання визначеного ІНФОРМАЦІЯ_5 завдання.

Позивач також зазначає, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до приписів ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підтвердних документів про отримання особою виклику. Разом з тим, згідно ч. 8 ст. 258 КУпАП випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Відповідач зазначає, що 18.08.2026 на офіційну електронну адресу Чопської міської ради було направлено розпорядження №12/2/11914, яким позивачу було визначено необхідність особистої явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 19.08.2026 о 14:30 для участі у розгляді питання щодо адміністративної відповідальності. У вказаному документі було зазначено мету прибуття та наслідки неявки без поважних причин.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_5 вживалися заходи для повідомлення позивача про необхідність його прибуття та участі у розгляді справи.

Відповідно до ч. 1, 2, 8 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з постановою №714-1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 19.08.2026 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який обіймає посаду голови Чопської міської ради, установив наступне.

19.07.2026, у порядку виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №12/2/11914 від 18.08.2026 про виклик на 14 год. 30 хв. 19.08.02026, голови Чопської міської ради ОСОБА_1 , з метою встановлення належності виконання розпорядження №12/1/11360/7 від 05.08.2026, а також виконання обов`язків, передбачених законодавством, зокрема вимог, передбачених пунктом 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядку) та складання протоколу з відповідних підстав.

19.08.2026 встановлено, що голова Чопської міської ради ОСОБА_1 , не з`явився за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке було надіслано на електронну адресу Чопської міської ради.

У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування та керівником виконавчого органу відповідної ради, на якого покладено обов`язок організації виконання заходів мобілізаційної підготовки та мобілізації на території громади, у період проведення загальної мобілізації не забезпечив належне виконання вимог законодавства щодо проведення мобілізаційних заходів.

ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено до виконавчого органу Чопської міської ради розпорядження №12/1/11360/7 від 05 серпня 2026 року щодо проведення заходів оповіщення військовозобов`язаних громадян.

Однак, незважаючи на отримання зазначеного розпорядження, голова Чопської міської ради ОСОБА_1 не забезпечив належну організацію виконання визначених мобілізаційних заходів, не організував проведення належного оповіщення військовозобов`язаних громадян, не забезпечив їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також не забезпечив належного контролю за виконанням поставленого завдання.

Під час розгляду матеріалів адміністративної справи встановлено, що виконавчим органом Чопської міської ради було надано акти оповіщення військовозобов`язаних громадян. Згідно із зазначеними актами, під час проведення заходів оповіщення за відповідними адресами було зазначено: «ніхто з будинку не вийшов», «за даною адресою не проживає/не зареєстрований», «тимчасово відсутній», «в поштову скриньку» та ін.

Разом з тим, зазначені акти не підтверджують належного виконання заходів оповіщення, визначених пунктом 12 Порядку №560, оскільки не містять відомостей про проведення повного комплексу передбачених законодавством дій, зокрема: встановлення фактичного місця перебування військовозобов`язаних; вжиття заходів щодо вручення повісток або повідомлення про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; належної фіксації результатів оповіщення щодо кожної військовозобов?язаної особи; здійснення контролю за виконанням заходів оповіщення; повідомлення територіального центру комплектування та соціальної підтримки про результати проведених заходів.

Таким чином, надані акти оповіщення свідчать лише про формальне здійснення виходу за визначеними адресами, однак не підтверджують виконання органом місцевого самоврядування всіх передбачених законодавством заходів щодо належного оповіщення військовозобов`язаних.

Фактично заходи оповіщення були проведені неналежним чином, без забезпечення належної організації роботи відповідальних осіб, без здійснення повного комплексу дій, передбачених пунктом 12 Порядку №560, що призвело до невиконання визначеного ІНФОРМАЦІЯ_5 завдання.

Отже, голова Чопської міської ради ОСОБА_1 , як керівник виконавчого органу місцевого самоврядування, не забезпечив належну організацію виконання заходів оповіщення військовозобов`язаних громадян, чим порушив вимоги ч. 3 статі 9, статті 18, частини першої статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункту 12 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, тобто допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, посадовою особою, відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 , як голова Чопської міської ради вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, як посадова особа, постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 34000 грн.

Постанова підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 .

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся із даним позовом до суду.

Матеріалами справи встановлено, що з розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 від 05.08.2026 №12/1/11360/7, адресованого голові Чопської МТГ, вбачається, що з метою уточнення військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії здійснити оповіщення таких військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у їхній територіальній громаді про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та забезпечити їх прибуття в період з 06 серпня 2026 по 13 серпня 2026 року за адресою: АДРЕСА_2 . Про результати виконання розпорядження проінформувати до 13 серпня 2026 року.

10.08.2026 в.о. міського голови Чопської міської ради ОСОБА_5 було видано розпорядження №152 про оповіщення військовозобов`язаних та резервістів для уточнення військового-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії.

Згідно з листом в.о. міського голови Чопської міської ради Галини Цар від 12.08.2026 №03-16/2000, адресованим начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , Чопською міською радою надано результати оповіщення громадян на 12 серпня 2026 року на 09:00, які перебувають на військовому обліку в Чопській міській ТГ згідно з розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_2 №12/1/11360/7 від 05.08.2026, з додатками: корінці розписок на 2-х арк. в 1 примірнику та 13 актів.

Відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 від 18.08.2026 №12/2/11914, адресованого Чопському міському голові, заявлено вимогу Чопському міському голові ОСОБА_1 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 19.08.2026 о 14.30 год.

Відповідно до відповіді на розпорядження №12/2/11914 від 18.08.2026, листом в.о. міського голови Чопської міської ради Галиною Цар від 19.08.2026 №09-16/2049, повідомлено, що Чопський міський голова ОСОБА_1 перебуває у відпустці з 10.08.2026 по 23.08.2026.

Згідно з розпорядженням №241-к від 05.08.2026 Чопської міської ради про надання відпуски, ОСОБА_1 надано щорічну основну відпустку у період з 10.08.2026 по 23.08.2026, на 14 календарних днів. На період відпустки покладено виконання обов`язків міського голови на секретаря міської ради Галину Цар.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За приписами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 Закону України «Про оборону України» підприємства, установи та організації усіх форм власності:

виконують державні контракти (договори), укладені за результатами проведення оборонних закупівель, в тому числі проводять наукові дослідження та виконують розробки у сфері оборони, створюють і підтримують у готовності мобілізаційні потужності, зберігають матеріальні цінності мобілізаційного резерву;

здійснюють на договірних засадах виробництво і поставки Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам продукції, виконують інші роботи, надають комунально-побутові та інші послуги, що не передбачені державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель;

здійснюють згідно із законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації;

забезпечують та беруть участь у здійсненні заходів цивільного захисту.

Посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності:

виконують передбачені законодавством обов`язки у сфері оборони;

забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов`язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання;

несуть відповідальність за підготовку підприємств, установ та організацій до виконання мобілізаційних завдань, збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву;

забезпечують виробництво оборонної продукції та постачання її за призначенням у встановлені строки та за визначеною номенклатурою, а також виконання робіт, надання послуг.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

проходження військової служби;

виконання військового обов`язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені у відповідності до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя (частина сьома статті 1 Закону №2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Також частиною п`ятою статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів.

Згідно з частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпунктів 3, 7, 8 пункту 24 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок №1487), з метою забезпечення персонально-первинного військового обліку виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють:

виявлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, що обслуговується виконавчими органами сільської, селищної, міської ради, і не перебувають в них на персонально-первинному військовому обліку, направлення таких громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік, взяття призовників, військовозобов`язаних та резервістів на персонально-первинний військовий облік;

оповіщення на вимогу відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки і забезпечення їх своєчасного прибуття;

взаємодію з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, підрозділами Служби зовнішньої розвідки щодо здійснення спільних заходів в галузі оборонної роботи, строків та способів звіряння даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - картки первинного обліку), внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За приписами пункту 25 Порядку №1487 під час взяття призовників, військовозобов`язаних та резервістів на персонально-первинний військовий облік виконавчі органи сільських, селищних, міських рад перевіряють дійсність та належність військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів їх власникам, наявність відміток про взяття на військовий облік у відповідному районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, органі СБУ, підрозділі Служби зовнішньої розвідки та своєчасність їх прибуття до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, доводять під особистий підпис призовників, військовозобов`язаних та резервістів правила військового обліку та інформацію про відповідальність за невиконання цих правил.

Відповідно до пункту 32 Порядку №1487 у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, Служби зовнішньої розвідки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання шляхом вручення під їх особистий підпис у картках первинного обліку повісток (додаток 11, для призовників - додаток 18 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року №352 (Офіційний вісник України, 2002, №13, ст. 656; 2021, №16, ст. 618);

у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вимог законодавства;

забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.

Відповідно до пункту 34 Порядку №1487 з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки і забезпечення їх своєчасного прибуття.

Згідно з пунктом 47 Порядку №1487 у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки (додаток 13, для призовників - додаток 17 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;

вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю);

письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), який визначає, зокрема, механізм реалізації повноважень та взаємодію між органами місцевого самоврядування та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 12 Порядку №560 виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування зокрема:

видають акти про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у яких зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання;

здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні резервістів та військовозобов`язаних за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;

повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства.

Під час здійснення заходів оповіщення представника (представників) виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад супроводжує поліцейський відповідно до розпорядження голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації). Повістки резервістам та військовозобов`язаним вручає уповноважена на це особа із складу групи оповіщення.

За змістом пунктів 26, 28 Порядку №560 для проведення оповіщення створюються дільниці оповіщення та штаби оповіщення. Відповідальність за організацію роботи та здійснення контролю за роботою дільниць оповіщення в межах адміністративно-територіальної одиниці покладається на голову сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, а штабів оповіщення - на керівників підприємств, установ, організацій, на базі яких утворюються штаби оповіщення.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Згідно з пунктом 31 Порядку №560 повістки мають право вручати зокрема:

представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Відповідно до пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Пунктом 47 Порядку №560 визначено, що у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Отже, зазначені норми передбачають обов`язок органів місцевого самоврядування у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснювати оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та забезпечувати здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

А невиконання такого обов`язку тягне за собою відповідальність, передбачену частиною третьою статті 210-1 КУпАП, відповідно до якої порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час розгляду цієї справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа №201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа №743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа №524/7184/16-а).

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Всупереч зазначеним приписам законодавства у оскаржуваній постанові не зазначено жодні докази, на підставі яких посадова особа дійшла висновку про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

Також наданим позивачем документам на підтвердження виконання розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_2 №12/1/11360/7 від 05.08.2026 в постанові не було надано жодної оцінки - чому саме вони не підтверджують належного виконання вказаних вище розпоряджень, при тому, що факт вчинення правопорушення повинен бути підтверджений та мотивований належними доказами, які повинні бути дослідженні у ході розгляду справи про адміністративне правопорушення та їм повинно бути надано належну оцінку.

Також суд звертає увагу на те, що позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів інформування позивача про розгляд справи відповідач не надав.

При цьому матеріали справи не містять примірника протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, який би містив відомості про дату та час розгляду справи, підпису позивача у відповідній графі.

Таким чином, позивача не було повідомлено про розгляд справи відносно нього, чим порушено його права брати участь у прийнятті відповідного рішення.

Отже, відповідачем допущено ряд грубих порушень, які виключають як законність процедури притягнення позивача до відповідальності, а так само й правомірність оскаржуваної постанови.

Зазначені вище обставини, на переконання суду, дають підстави для висновку про те, що постанова в справі про адміністративне правопорушення була винесена без дотримання вимог, визначених у статтях 7, 9 КУпАП та статті 2 КАС України.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги наведені норми, суд вважає, що позов є обґрунтованим, відтак постанову №714-1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП від 19.08.2026 відносно ОСОБА_1 слід визнати противною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

При цьому суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до частини першої та другої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що позивач дізнався про оскаржувану постанову лише 09.09.2026. За твердженнями позивача, копію оскаржуваної постанови від відповідача не отримував. З даним позовом позивач звернувся до суду 16.09.2026. При цьому матеріали справи не містять доказів направлення постанови позивачу засобами поштового зв`язку.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови та поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови.

Керуючись статями 2, 9, 76, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 271, 272, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови №714-1 від 19.08.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та поновити ОСОБА_1 строк на оскарження даної постанови.

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову №714-1 від 19.08.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтею 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного рішення суду - 12 жовтня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик