Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №308/17967/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/17967/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

під головуванням судд і Іванова А.П.,

при секретарі Боті О.І.,

за участю представника заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства, -

встановив:

Заявниця ОСОБА_2 03.12.2025 звернулась до суду із заявою, в якій просила суд встановити факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування посилається на те, що вона проживала у фактичних шлюбних відносинах з 2010 року з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від спільного проживання у цивільному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась донька – ОСОБА_4 . Однак, відомості про батька до акту цивільного стану про державну реєстрацію народження дитини ОСОБА_4 було здійснено за слів матері, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. При житті ОСОБА_3 визнавав дитину своєю, був присутній при її народженні, проживав разом з дитиною та заявницею, турбувався про них, приймав участь у вихованні дитини, забезпечував матеріальні та розумові потреби дитини, вони усі мали спільні плани на майбутнє. Однак ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 загинув при виконанні бойового завдання з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії рф. З огляду на викладене, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, реалізації дитиною права на спадкування за законом після загибелі батька, призначенні їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника та отримання пільг й соціальних гарантій, вона вимушена звернутися до суду з цією заявою, оскільки вирішити в позасудовому порядку це питання неможливо.

У судовому засіданні представник заявниці адвокат Джуган Н.Б. підтримала заяву з підстав викладених у ній та просила її задовольнити.

У судове засідання представники заінтересованих осіб не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись.

Вислухавши представника заявниці, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 - у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Згідно зі ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду (ч. 2 ст. 125 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ч. 1-3 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

За правилами ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до ч. 1 ст. 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до ст.ст. 128, 129 СК України не вирішувалося за життя такої особи, не є перешкодою для застосування ст. 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №373/2257/18, від 15.04.2021 у справі №361/2653/15.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Системний аналіз положень СК України, зокрема ст. ст. 3, 5, 7, 14, 15, 121, свідчить, що походження дитини від батька, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини та не визнав у встановленому законом порядку свого батьківства (не подавав заяви про визнання батьківства до органів державної реєстрації актів цивільного стану), ґрунтується на підставі встановлення кровного споріднення між дитиною та батьком, тобто обставин, які свідчать про біологічне походження дитини від певної особи.

Зазначений висновок узгоджується з роз`ясненнями, викладеними в п. п. 3, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини, яке може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування тощо) або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Так, судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого виконкомом Синевірсько-Полянської сільської ради, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 та її матір`ю записана ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_5 .

Відповідно до відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записаний ОСОБА_5 , відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, зі слів матері.

Згідно сповіщень №1748 від 24.01.2025 та №1423 від 25.01.2025 ОСОБА_6 повідомлено про те, що його син ОСОБА_3 1990 року народження, загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 поблизу населеного пункту Махновка Суджанського району курської області російської федерації при виконанні бойового завдання з забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зроблено актовий запис №166.

Із лікарського свідоцтва про смерть №171 від 27.01.2025 та довідки про причини смерті від 23.01.2025 видно, що смерть ОСОБА_3 настала при виконанні військового завдання від вибухів та уламків.

Згідно заяви ОСОБА_6 від 30.10.2025 такий підтвердив що його син ОСОБА_3 проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , в якому ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька ОСОБА_4 .

Із досліджених судом доказів: електронних листувань між ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_2 , фотографій видно, що ОСОБА_3 був присутній при народженні доньки, проживав разом з нею та її матір`ю, турбувався про них, приймав участь у вихованні доньки, піклувався про доньку, при житті визнавав своє батьківство, забезпечував матеріальні та розумові потреби дитини, вони мали спільні плани на майбутнє.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/107-26/6354-БД від 30.07.2026 в результаті порівняльного дослідження за аутосомною ДНК встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 1), який, згідно ухвали про призначення судової експертизи, загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , ймовірно, може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 2), біологічною матір`ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (об`єкт № 3). Ймовірність походження ДНК-профілів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від дитини та біологічних батьків становить не менше ніж 99,99999999995 %.

Заявниця у своїй заяві стверджує, що біологічним батьком її дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є – загиблий ОСОБА_3 .

Частиною 1 ст. 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

На даний час заявниця має намір оформити передбачені чинним законодавством державні соціальні виплати та пільги для дитини, що втратила годувальника, забезпечити реалізацію дитиною права на спадкування за законом після загибелі батька, однак здійснити це не може через відсутність документів, що підтверджують родинний зв`язок, оскільки у свідоцтві про народження дані про батька не співпадають з його даними, які вказані у свідоцтві про смерть .

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не зазначена батьком дитини (запис про батька відсутній або здійснено за вказівкою матері), і можуть бути подані матір`ю, опікуном, піклувальником дитини чи нею самою після досягнення повноліття.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що подані до суду докази, як окремо кожен так і в сукупності між собою підтверджують те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і тому заява про встановлення факту батьківства є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II вищевказаних Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 259, 293, 294, 263-265, 268, 315-319 ЦПК України, суд -

вирішив:

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду А.П. Іванов